Ухвала суду № 105899955, 24.08.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/966/20

Провадження № 1-кп/461/88/22

УХВАЛА

24.08.2022 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Євтушенко В.Ю.

за участю прокурора Данилів О.М.

представника потерпілих Сенюти І.Я.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисників Юхименко Р.

Цвікілевича М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження /внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12017140040000006 від 03.01.2017 / про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, -

в с т а н о в и в:

враховуючи те, що складання ухвали суду вимагає значного часу, вважаю за необхідне обмежитися складанням, та оголошенням її резолютивної частини, складання та оголошення повного тексту ухвали відклавши не пізніше п`яти діб дня проголошення резолютивної частини ухвали.

Керуючись ст.ст.2, 7, 242, 332 КПК України,

ухвалив:

Призначити у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст.140 КК України повторну комісійну судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1.Чи за наявними медичними показниками ОСОБА_3 при житті хворів будь-якими захворюваннями, які були б у причинному зв`язку із смертю ?

2.Чи правильно і у повному обсязі було проведено передопераційне обстеження ОСОБА_3 перед оперативним втручанням :«септопластика» та «конхопластика» ? Чи були протипокази у ОСОБА_3 до проведення такого оперативного втручання ?

3.Чи підтверджується об`єктивно медичними даними станом на день госпіталізації до Першої міської клінічної лікарні ім.Князя Лева 27.12.2016 наявність у ОСОБА_3 гострого запалення слизової оболонки приносових пазух (катарального синуситу) та гострого респіраторного захворювання, за результатами збору анамнезу передопераційного огляду пацієнта лікарем-отоларингологом та лікарем-анестезіологом, даними лабораторних досліджень та інших проведених обстежень ?

4.Чи підтверджується відсутність у ОСОБА_3 , станом на день госпіталізації до Першої міської клінічної лікарні ім.Князя Лева 27.12.2016 , гострого запалення слизової оболонки приносових пазух (катарального синуситу) та гострого респіраторного захворювання результатами серологічного дослідження, яким РИК вірусів грипу А і В не виявлено, РНК та ДНК вірусів збудників ГРВІ не виявлено?

5.Чи підтверджується встановлений судово-медичний діагноз «1.основний, 1а/ генералізована вірусно-бактеріальна інфекція» за умови, що серологічним дослідженням РІІК вірусів грипу А і В не виявлено; РНК та ДНК вірусів збудників ГРВІ не виявлено ?

6.Чи підтверджується об`єктивно встановлений судово-медичний діагноз «II.Ускладнення основного: Генералізований сепсис (клінічно)» ? Якщо так які чинники призвели до його виникнення та розвитку ?

7.Яким чинником (чинниками) обумовлено розвиток у ОСОБА_3 , бактеріемії та, як наслідок, сепсису ? Які вхідні ворота інфекції, що призвели до розвитку бактеріемії ?

8.Чи підтверджується встановлений судово-медичний діагноз «ІІ. Ускладення основного Токсико-септичний ІІІОК» ? Якщо так - які чинники призвели до його виникнення та розвитку ?

9.Зі слів матері, ОСОБА_3 в дитинстві хворів бронхіальною астмою, відтак, чи правильним було використання лікарських засобів «Фситапіл», «Тракріум» для проведення процедури загального знеболення ? Чи призвело використання згаданих лікарських засобів до розвитку побічних реакцій, якщо так то який саме лікарський засіб до якої саме побічної реакції призвів ?

10.Чи правильно обрано та застосовано лікарські засоби для проведення процедури загального знеболення враховуючи виконаний лікарем-анестезіологом запис від 27.12.2016 в алергологічному анамнезі передопераційного огляду ОСОБА_3 «алергія на пилок домашній» ? Чи призвело використання лікарських засобів, застосованих для процедури загального знеболення до розвитку побічних реакцій, якщо так, то який саме лікарський засіб і до якої саме побічної реакції призвів ?

11.Чи є явища анурії та гострої ниркової недостатності, які розвинулись у ОСОБА_3 , на другу добу після оперативного втручання (29.12.2016), проявом побічної реакції (передбачуваної побічної реакції) з боку нирок та сечовидільної системи на застосування лікарського засобу «Дипрофол» ?

12.Чи можливо було врятувати життя ОСОБА_3 , після переведення його 29.12.2016 о 15:00 год. з ЛОР-відділення до палати інтенсивної терапії Першої міської клінічної лікарні ім.Князя Лева, 29.12.2016 о 19:00 год. до Лікарні швидкої медичної допомоги та 30.12.2016 о 22.00 год. до Львівської обласної клінічної лікарні за умови надання необхідної медичної допомоги ? Якщо так - то на якому саме стані надання медичної допомоги, якими саме заходами (методиками) лікування ?

13.Чи потребував пацієнт переведення у відділення інтенсивної терапії, якщо так, то з якого моменту та чи своєчасно йому було забезпечено надання реанімаційної допомоги?

14.З якого моменту вжиття заходів з надання ОСОБА_3 , медичної допомоги не могли вплинути на протікання процесу погіршення стану пацієнта і настання його смерті ?

15.З якого моменту вперше виникли показання для проведення ОСОБА_3 , гемодіалізу? Чи могло своєчасне проведення гемодіалізу запобігти смерті ОСОБА_3 ?

16.Чи знаходиться проведення ОСОБА_3 оперативного втручання «септопластика» та «конхопластика» у причинно-наслідковому зв`язку з його смертю ?

17.Чи правильним було призначення ЕКГ? Чи були в пацієнта ОСОБА_3 , будь-які відхилення у серцево-судинній системі? Чи були в пацієнта ОСОБА_3 , протипокази до проведення 28.12.2016 р. оперативного втручання?

18.Чи правильно призначалась медикаментозна терапія ОСОБА_3 .

19.Чи були в пацієнта ОСОБА_3 , носова кровотеча в післяопераційний період? Чи своєчасно вона була діагностована та чи правильними були дії лікарів при її встановленні?

20.Яка причина відновлення післяопераційних кровотеч у ОСОБА_3 .? Чи своєчасно було встановлено відновлення кровотечі у ОСОБА_3 , та хто несе відповідальність за це? Яким чином проявляється відновлення кровотечі: носова кровотеча ззовні чи внутрішньо може відбуватись? Які об`єктивні і дослідницькі методи використовувались, аби встановити носову кровотечу? Чи використовувались такі методи для з`ясування наявності кровотечі у ОСОБА_3 , і хто саме з лікарів мав це здійснювати?

21.Чи потрібно було визначати об`єми крововтрати за результатами оперативного втручання у післяопераційний період у ОСОБА_3 , і де це слід було відображати? Хто повинен був це робити у клінічному випадку ОСОБА_3 .?

22.Чи були ознаки шлунково-кишкової кровотечі в ОСОБА_3 .? Якими діагностичними методами це можна встановити? Чи правильними були дії лікарів щодо діагностики ознак шлунково-кишкової кровотечі?

23.Чи правильно здійснювалось вимірювання обсягів крововтрати? Якими методами слід користуватись при обрахунку об`ємів крововтрати? Чи визначали об`єми крововтрати ОСОБА_4 в 1-й MKJI ім. Князя Лева і чи правильні методи було обрано?

24.Яким було джерело кровотечі, наприклад, операційна рана, травмована судина?

25.Чи при носовій кровотечі може бути затікання крові у внутрішні органи, і які методи слід використовувати для діагностики попадання крові в інші органи? Чи була проведена така діагностика у клінічному випадку Вовчка і чи слід її було проводити?

26.Чи могла бути здійснена перфорація в ході операції ОСОБА_3 , що зумовлювало кровотечу, її відновлення, нестабільність гемодинаміки? Яким методом можна встановити такий випадок? Що повинен зробити лікар, аби переконатись, що не було перфорації в ході оперативного втручання, та чи було це зроблено в даному випадку?

27.Чи правильно та в достатньому обсязі проводилась інфузійна терапія? Якою була мета здійснення інфузійної терапії?

28.Чи було ОСОБА_4 забезпечено динамічне спостереження у післяопераційному періоді? Якщо ні, то як це вплинуло на розвиток захворювання?

29.Чи була у ОСОБА_3 кишкова непрохідність? Чи правильно і своєчасно проводили діагностику пацієнта ОСОБА_5 на предмет наявності кишкової непрохідності?

30.Яка причина зумовила те, що на консиліумі було запідозрено гострий живіт у Вовчка ІІ.? Чи могли ці болі бути зумовлені ішемією внаслідок неналежного кровопостачання? ОСОБА_6 за заходів слід було вживати, аби лікувати больовий синдром, і кому саме з лікарів?

31.Чим була зумовлена блювота та виражений блюво тний рефлекс у ОСОБА_3 .? Чи можна було зняти виражений блювотний рефлекс, аби здійснити всі необхідні втручання, і яким чином у випадку ОСОБА_3 .? Хто саме з лікарів мав здійснювати такі дії?

32.На УЗД 29.12.2016 у пацієнта ОСОБА_3 встановлена посилена пневматизація кишківника, роздуті петлі кишківника. Що спричинило пневматизацію кишківника, роздуття петель кишківника? Ускладненням якого захворювання є пневматизація?

33.Чи правильно ОСОБА_3 виставлено парез кишківника в ЛОКЛ? Чим зумовлено виникнення такого діагнозу?

34.Чи потребував ОСОБА_3 консультації лікаря-інфекціоніста? Чи було своєчасно забезпечено ОСОБА_3 така консультація в умовах 1-ї МКЛ ім. Князя Лева?

35.Чи могла інфекція бути занесена ОСОБА_3 під час септопластики та конхонластики?

36.Якою є причина сепсису? У який період часу розпочався розвиток септичного стану у ОСОБА_3 і чи він був своєчасно діагностований лікарями?

37.Яким є вхідні ворота для інфекції у ОСОБА_3 .?

38.Чи повинен був операційний матеріал від хворого ОСОБА_3 після проведення оперативного втручання 28.12.2016 р. бути скерованим на гістологічне дослідження?

39.Чим зумовлені множинні крапкові крововиливи темно-червоного кольору на слизовій оболонці шлунка? Чи можуть вони свідчити про наявність геморагічного шоку?

40.Чи різняться зміни на внутрішніх органах при токсико-септичпому та геморагічному пороках і якщо ні, то яким чином здійснюється диференціація?

41.Чим могли бути зумовлені гострі гемодинамічні зміни у внутрішніх органах? Чи ці зміни внутрішніх органів (нирках, міокарді, печінці) є ознаками геморагічного шоку? Чи є вони ознаками якогось іншого шоку, і якщо так, то якого?

42.Чи некротичні зміни внутрішніх органів (нирках, міокарді, печінці) с ознаками геморагічного шоку? Чи с вони ознаками іншого шоку, якщо гак, то якого?

43.Відповідно до мікроскопового дослідження нирок ОСОБА_3 , в нього був тубулярний некроз, а саме канальцевий некроз. Якою є причина такого некрозу? Чим була зумовлена гостра ниркова недостатність? Чи породжує некроз таку ниркову недостатність?

44.Чи були у ОСОБА_3 , наявні тромбози інших органів? Якщо так, то якими є причини виникнення тромбозів?

45.Чи належним чином, відповідно до стандартів у сфері охорони здоров`я та локальних протоколів, надавалась ОСОБА_3 медична допомога у КМКЛІІІМД? Якщо ні, то які недоліки і ким саме з медичних працівників було допущено?

46.Яка причина смерті ОСОБА_3 .? Чи є вона попереджувана і за яких обставин?

Проведення експертизи доручити судово-медичним експертам Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради (49005, м. Дніпро, пл. Соборна. 14).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову від дачі висновку.

Провадження у справі на період проведення експертизи зупинити.

Направити в розпорядження експертів матеріали кримінального провадження № 12019140050002529 від 08.06.2019 (справа №461/966/20, провадження №1-кп/461/88/22) та два пакети з речовими доказами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Р.Волоско