Ухвала суду № 105899954, 24.08.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/966/20

Провадження № 1-кп/461/88/22

УХВАЛА

24.08.2022 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Євтушенко В.Ю.

за участю прокурора Данилів О.М.

представника потерпілих Сенюти І.Я.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисників Юхименко Р.

Цвікілевича М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження /внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12017140040000006 від 03.01.2017 / про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться на розгляді кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України.

Стороною захисту заявлено клопотання про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, яке обгрунтовується наступним.

Зокрема, захист зазначає, що стороною обвинувачення суду надано два висновки експерта: висновок № 15/2017, виконаний експертами комунального закладу Львівської обласної ради «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи»; висновок № 31/19, виконаний експертами державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України», які, на їх думку, є неповними та необ`єктивними, суперечать один одному та не містять відповідей на значну кількість питань.

Щодо висновку експерта № 15/2017, то такий містить припущення на предмет наявності вірусної та бактеріальної інфекції, на підставі яких встановлений основний діагноз: 1.Основний, 1а/ «генералізована вірусно-бактеріальна інфекція» суперечать дослідній частині висновку, у якій зазначено, що за результатами бактеріологічного дослідження «РНК вірусів грипу А і В не виявлено. РНК та ДНК вірусів збудників ГРВІ не виявлено».

Зазначений у висновку судово-медичний діагноз 1.Основний, 16/ «катаральний синусит» не підтверджується первинними медичними документами, переписаний з титульної сторінки медичної карги без врахування коду хвороби за МКХ-10.

Під час проведення експертизи трупа експертами не проводилось дослідження слизової оболонки носа, не описано стану носових пазух, не взято на гістологічне дослідження жодної стінки пазух носа, що могло б підтвердити чи спростувати наявність хронічного чи гострого риносинуситу.

Висновок про діагноз 1б/ «катаральний синусит» також суперечить результатам внутрішнього дослідження трупа.

Так, у висновку зазначено про додаткове вскриття гайморових пазух через розрізи в складках верхніх губ, вскриття зовнішніх стінок гайморових пазух та виявлення невеликої кількості згортків крові темно-червоного кольору, що заперечує наявність запального процесу (обов`язкова ознакою катарального синуситу), при якому наявний набряк та блокуються вічка всіх додаткових пазух носа, що, відповідно, виключає наявність кров`яного місту в гайморових пазухах.

Описуючи ушкодження у висновку експертами не досліджено стан і гістологію післяопераційної поверхні нижніх носових мушель, хоча у цій ділянці також проводилося втручання «конхопластика нижніх носових мушель з обох сторін», та не взято жодного зразка тканин для проведення гістологічного дослідження.

У цьому ж висновку експерта необгрунтовано встановлено також судово-медичний діагноз II Ускладнення основного - «катаральний трахеїт».

Експертами не надано відповіді на питання 4, поставлене в постанові про призначення експертизи: «чи хворів при житті ОСОБА_2 , якими-небудь захворюваннями, які були б у причинному зв`язку із смертю?».

Захист вважає, що допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не усунули суперечності і недоліки висновку.

Щодо Висновку 31/19, виконаного експертами державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України», то захист вважає, що з урахуванням первинних симптомів ускладнень була гостра ниркова недостатність та анурія, які в подальшому наростали та стали причиною переведення пацієнта до Львівської обласної клінічної лікарні саме для проведення гемодіалізу, проте до проведення експертизи не було залучено лікаря-нефролога.

Окрім того, зміст відповідей на питання не в повній мірі відповідають поставленим, частина відповідей є неповними та будуються на припущеннях, а на 13 питань відповіді взагалі відсутні.

Під часдосудового слідствабуло проведеноще однуекспертизу експертамиКиївського міськогоклінічного бюросудово-медичноїекспертизи,висновок №201-2017/о,який дослідженийсудом із якогоубачається,що оперативне втручання було проведено згідно загальноприйнятих методик підслизової резекції переділки носу та конхотомії; протипоказань для проведення вказаного оперативного втручання не було; між проведенням оперативного втручання (септопластика, конхопластика) та настанням смерті пацієнта відсутній причинно-наслідковий зв`язок.

Експертами також не досліджено питання правильності призначення лікарських засобів ОСОБА_2 , за наявності протипоказань до застосування окремих лікарських засобів, можливості виникнення побічних реакцій внаслідок їх застосування проведеними експертизами не досліджувались.

Прокурор Данилів О.М. проти задоволення клопотання про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи заперечила та подала суду письмові обгрунтуваня своїх доводів (приєднані до матеріалів справи), в яких детально дає оцінку кожному із трьох наданих висновків експертизи, із спростуванням доводів сторони захисту. Вважає, що висновок експерта №15/2017, виконаний експертами КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» та висновок №31/19, наданий експертами ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» відповідають обставинам справи , Закону України «Про судову експертизу» та Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої МОЗ України №6 від 17.0І.І.995р.

Щодо висновку №201-2017/о, наданого експертами Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, то сторона обвинувачення вважає, що такий містить неповноту та суперечності; безпідставно об`єднані питання, на які надано некоректні відповіді; на питання №1 щодо діагностичного обстеження ОСОБА_2 відповідь взагалі не надана; до прикладу, відповідь на питання №6 щодо забезпечення динамічного спостереження в післяопераційному періоду, експерти поверхнево вказали лише які ускладення виникли у пацієнта і куди його переводили для подальшого лікування.

Сторона обвинувачення вважає, що питання, які захист пропонує поставити для повторної експеризи, досліджені двома наведеними вище висновками, суттєвих протирічь не містять, а незначна неповнота та не зрозумілість усунені експертами, які допитаними судом.

Представник потерпілих адвокат Сенюта І.Я. заперечила проти клопотання про призначення експертизи, вважає, що таке містить однобоку суб`єктивну оцінку матеріалів справи захистом, переоцінку доказів, маніпулювання фактами та спрямоване на затягування судового розгляду з порушенням розумних строків.

Вважає, що Висновок експерта №15/2017 за формою та змістом відповідає нормативним вимогам, зокрема, Наказу МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби» №6 від 17.01.1995, яким затверджено Правила проведення судово-медичної експертизи (дослідження) трупів в бюро судово-медичної експертизи, відповідно до яких проводиться експертиза для встановлення причин смерті, Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, тощо.

У письмовому клопотанні, яке приєднано до справи, адвокатом наведено детальні заперечення на окремі пункти клопотання та надано оцінку трьом висновкам експертів з покликанням на показання, допитаних судом експертів, свідків та доказам у справі; також проаналізовано питання, подані захистом для повторної експертизи на предмет їх необгрунтованості та надуманості.

Щодо висновку експерта № 201/2017/0, то такий просить визнати недопустимим доказом з врахуванням неналежного оформлення та змісту джерела фактичних даних, форми, повноти та обгрунтованості, експертного складу. Також адвокат у клопотанні про визнання доказу недопустимим вказує на неналежний статус експертної установи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, яке засновано на комунальній власності територіальної громади міста Києва і підпорядковане Головному управлінню охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради, відтак, діяльність цієї експертної установи не відповідає вимогам Закону України «Про судову експертизу».

Суд, проаналізувавши доводи сторін, дослідивши докази та обставини справи, вважає, що клопотання слід задоволити, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.332КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 цього Кодексу, мас право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо: суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обгрунтовані сумніви в його правильності.

Згідно з ч.1ст.242КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст.244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Відповідно до ст.1Закону України« Просудову експертизу», Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої МЮ України №6 від 17.01.1995 року судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Судово-медична експертиза проводиться з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об`єктів, що містять інформацію про обставини справи, яка перебуває в провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду.

Згідно з процесуальним законодавством України, експертами виконуються первинні, додаткові, повторні,комісійні та комплексні експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої, досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Експертиза, яку сторона захисту просить призначити, є змішаною у визначенні Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, тобто, частина питань повторюється, деякі питання сформульовані по іншому, а частина питань є новими, та поставлення цих питань перед експертами зумовлено результатом дослідження доказів даної справи у суді і не суперечить кримінальному процесуальному законодавству.

Адже у справі досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті ж питання, що й при проведенні попередніх трьох експертиз, які по своїй суті зводяться до встановлення причин смерті ОСОБА_2 та причинового зв`язку між смертю останнього та неналежним виконанням медичними працівниками своїх професійних обов`язків.

Норми законодавства не вказують чітко на те, що питання при повторній експертизі повинні бути сформульовані виключно аналогічні по тексту попереднім.

Призначаючи повторну експертизу з метою усунення виявлених суперечностей у трьох висновках судово-медичної експертизи, суд враховує таку засаду кримінального провадження, як гарантія права особи на справедливий суд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ст.21 КПК України).

Судовий розгляд спрямований на вирішення всіх завдань кримінального провадження (ст.2 КПК України) з дотримання загальних його засад (ст.7 КПК України), з дотриманням презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст.370КПК України, судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим, грунтуватись на підставі об`єктивно встановлених обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Відтак, суд не вважає, що призначення у даному кримінальному провадженні повторної судово-медичної експертизи, буде порушувати засади кримінального провадження та суперечитиме рішенням Європейського суду з прав людини щодо дотримання розумних строків, з врахуваннямдотримання інших принципів, в т.ч. верховенства права, законності, презумпції невинуватості, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередності дослідження доказів, диспозитивності тощо.

При цьому, суд звертає увагу, що кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 по ч.1 ст.140 КК України надійшло до провадження суду 21.01.2020 і на той момент вже минули строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, визначені ст. 49 КК України. Однак, обвинувачена не визнає своєї вини і не клопоче про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків. Впродовж часу перебування справи на судовому розгляді досліджено значну кількість доказів, допитано експертів та свідків, обвинувачену, відтак, призначення повторної експертизи з метою повного з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, встановлення об`єктивної істини та ухвалення законного, обгрунтованого та вмотивованого судового рішення у справі є виправданим.

Відповідно до ст.94КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили і оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ точки зору належності, допустимості? достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відтак, проведена на підставі даної ухвали експертиза не матиме для суду визначального значення, буде оцінюватись у відповідності вимогам ст.94 КПК України в сукупності з усіма доказами у справі і даними усіх проведених експертиз.

Суд не включатиме до запитань експертам запитання, які не входять до компетенції судово-медичної експертизи і які носять правовий характер та не потребують спеціальних знань у галузі судової медицини.

Щодо предметних та правових підстав призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, суд встановив наступне.

Стороною обвинувачення суду надано два висновки експерта, які відповідно до ч.2 ст.84 KJІК України є процесуальними джерелами доказів, зокрема:

- висновок № 15/2017, виконаний експертами комунального закладу Львівської обласної ради «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи»;

- висновок № 31/19, виконаний експертами державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».

Під час судового розгляду встановлено, що зазначені висновки експертів є неповними, суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; відтак, існують достатні підстави вважати висновки експертів необґрунтованим, такими, що суперечить іншим матеріалам справи та викликають обгрунтовані сумніви в їх правильності.

Зокрема, у висновку експерта № 15/2017 наведено дані лабораторних досліджень, (загальний аналіз крові від 26.12.2016), у якому зазначено показники, які відсутні у матеріалах медичної карти стаціонарного хворого № 10424 Першої міської клінічної лікарні ім.Князя Лева: еритроцити: «2». хоча в медкарті зазначено: «4,2»; вказано невідомий (без конкретизації) показник: «207,2»; загальний аналіз сечі від 29.12.2016 вказано: цукор «15-22», хоча в медкаргі № 10424 зазначено про відсутність цукру в сечі.

Експерти посилаються на заключення консультації гістологічних препаратів № 107/17 судово-гістологічного дослідження № 15/2017 група гр. ОСОБА_2 від 27.01.2017 лікаря-патологоанатома КЗ ЛОР «ЛОГІАБ» ОСОБА_6 , який до висновку не долучений.

До проведенняекспертизи безпогодження зіслідчим залученолікаря-патологоанатома ОСОБА_6 ,що суперечитьвимогам п.2.10Інструкції пропроведення судово-медичноїекспертизи,затвердженої наказомМОЗ Українивід 17.0І.І.995№ 6та зареєстрованоїв Міністерствіюстиції України26.07.1995за №254/790,яким передбаченоправо експерта за погодженням з особою, яка призначила експертизу, залучати фахівця у разі виникнення необхідності вирішення спеціальних питань, що не входять до компетенції судово-медичного експерта, і потрібна консультація фахівця у відповідній галузі медицини.

Відповідно до ч.1ст.101,п.6та п.7ч.1ст.102КПК України висновок експерта повинен містити докладний описпроведених експертомдосліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на кожне питання, поставлене особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Висновок експерта не може ґрунтуватись на припущеннях.

Разом зтим,у відповідіна питання1 експертамивисловлено припущення«крім того,виявлено морфологічнізміни внирках,які характерні длягемолітико-уремічногосиндрому (найвірогідніше поліетіологічного ґенезу - вірусна та бактеріальна інфекція), що відіграло значну роль у танатогенезі смерті».

Крім цього, припущеннящодо наявностівірусної табактеріальної інфекціїта встановленийосновний судово-медичнийдіагноз 1.Основний,1а/«генералізована вірусно-бактеріальна інфекція» суперечать дослідній частині висновку, у якій зазначено, що за результатами бактеріологічного дослідження «РНК вірусів грипу А і В не виявлено. РНК та ДНК вірусів збудників ГРВІ не виявлено».

Зазначений у висновку судово-медичний діагноз 1.Основний, 16/ «катаральний синусит» не підтверджується первинними медичними документами, без врахування коду хвороби за МКХ-10.

У висновку експертами зазначено діагноз при госпіталізації «катаральний синусит», водночас не звернуто уваги на зазначений у цій же графі код за МКХ-10 (Міжнародний класифікатор хвороб) J34.2 («викривлення перегородки носа»), а також не зазначено діагноз заключний клінічний: «викривлення перегородки носа», код за МКХ-10 J34.2 та «хронічний гіпертрофічний риніт», код за МКХ-10 - J31.0, з приводу чого пацієнту й проводилось оперативне втручання.

Під час проведення експертизи трупа, експертами не проводилось дослідження слизової оболонки носа, не описано стану носових пазух, не взято на гістологічне дослідження жодної стінки пазух носа, що могло б підтвердити чи спростувати наявність хронічного чи гострого риносинуситу.

У п.2.2 Додатку 2 (Порядок вилучення і надсилання об`єктів на лабораторні дослідження) до Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом МОЗ України від 17.0І.І.995 № 6 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.07.1995 за № 257/793, передбачено обов`язковість врахування при вилученні кусочків органів і тканин характеру патологічного процесу ( проведення оперативного втручання відбулось саме в ділянці носа). Однак, експертами не проведено забір гістологічного матеріалу з ділянки оперативного втручання, що ставить під сумнів основний діагноз 1б/ «катаральний синусит».

Висновок про діагноз 1б/ «катаральний синусит» також суперечить результатам внутрішнього дослідження трупа.

Так, у висновку зазначено про додаткове вскриття гайморових пазух через розрізи в складках верхніх губ, вскриття зовнішніх стінок гайморових пазух та виявлення невеликої кількості згортків крові темно-червоного кольору, що заперечує наявність запального процесу (обов`язкова ознакою катарального синуситу), при якому наявний набряк та блокуються вічка всіх додаткових пазух носа, що відповідно, виключає наявність кров`яного місту в гайморових пазухах

Описуючи ушкодження у висновку, експертами не досліджено стан і гістологію післяопераційної поверхні нижніх носових мушель, хоча у цій ділянці також проводилося втручання «конхопластика нижніх носових мушель з обох сторін», та не взято зразків тканин для проведення гістологічного дослідження.

У висновку експерта визначено також судово-медичний діагноз II Ускладнення основного - «катаральний трахеїт».

Встановлено, що ОСОБА_2 упродовж 3 діб (з 00:30 год. 30.12.2016 до 00:35 год. 02.01.2017) знаходився на апараті штучної вентиляції легень з встановленням інкубаційної трубки у трахею, а тому висновок про те, що додатковий діагноз «катаральний трахеїт» міг виникнути, як наслідок ускладнення основного - «генералізована бактеріально-вірусна інфекція» є недостатньо обґрунтованим, оскільки запальні зміни в трахеї могли мати гюстінтубаційний характер як загальна реакція організму на механічне пошкодження слизової оболонки трахеї через встановлення ендотрахеальної трубки, а не виключно внаслідок бактеріально-вірусної інфекції.

Висновок експерта не містить відповіді на питання 4, поставлене в постанові про призначення експертизи: «чи хворів при житті ОСОБА_2 , якими-небудь захворюваннями, які були б у причинному зв`язку із смертю?».

В судовому засіданні 10.06.2021 допитано судово-медичних експертів ЛОБСМЕ ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та 20.12.2021 допитано судово-медичного експерта-гістолога ОСОБА_5 .

Експерт ОСОБА_3 вказав, що наявність вірусної інфекції у всіх органах підтверджено результатами гістологічного дослідження, проведеного гістологами ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .

Слід зазначити, що відповідно до п.2 Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної гістології бюро судово-медичних експертиз, затверджених наказом МОЗ України від 17.0І.І.995 № 6 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.07.1995 за № 250/786, питання щодо встановлення наявності чи відсутності вірусної чи бактеріальної інфекції не відносяться до предмету гістологічного дослідження.

Також експерт пояснив, що відсутність в матеріалах експертизи даних про наявність вірусної інфекції не свідчить про її відсутність, у зв`язку з чим він припустив що така інфекція наявна. На момент проведення експертизи трупа запальних явищ (процесів) не виявлено, такі дані переписано експертами з амбулаторної карти ОСОБА_2 .. При розтині ознак «катарального синуситу» не виявлено. «Катаральний трахеїт» міг розвинутись також і внаслідок застосування ендотрахеальної трубки від апарату IIIBJT. Кусочки слизової оболонки носа на гістологічне дослідження не відбиралась у зв`язку з відсутністю будь-яких патологічних змін. Вхідні ворота інфекції (джерело нагноєння) експертами не встановлено. Ствердив, що заключення консультації гістологічних препаратів № 107/17 судово-гістологічного дослідження № 15/2017 трупа гр. ОСОБА_2 від 27.01.2017 лікаря-патологоанатома КЗ JIOP «ЛОПАБ» ОСОБА_6 було долучено до висновку експерта та передано органу досудового розслідування (такий документ в матеріалах кримінального провадження відсутній0.

Експерт ОСОБА_4 пояснив, що у результатах серологічного дослідження зазначено про відсутність лише вірусів А, В та ГРВІ, а тому він припустив наявність інших вірусів. Вважає, що заключеиня консультації гістологічних препаратів № 107/17 судово- гістологічного дослідження № 15/2017 трупа гр. ОСОБА_2 , від 27.01.2017 лікаря-патологоанатома КЗ ЛОР «ЛОПАБ» ОСОБА_6 вказує на наявність вірусної інфекції, однак, які саме віруси виявлено, у висновку не вказано. Пояснив, що встановити вхідні ворота інфекції (джерело інфекції) у даному випадку майже неможливо.

Експерт-гістолог ОСОБА_5 вказала, що з наданих на дослідження кусочків органів тканин один об`єкт був не ідентифікований (не відомо з якого органу). Септичних вогнищ (нагноєнь) у досліджуваних об`єктах виявлено не було. За результатами дослідження можна припускати наявність інфекції, яка сама по собі, на її думку, не могла бути ймовірною причиною смерті. Предметом гістологічного дослідження є хворобливі зміни у внутрішніх органах. Підтвердити за результатами гістологічного дослідження діагнозу «катаральний синусит» не було можливим у зв`язку з ненаданням об`єктів слизової оболонки носа. Зміни у трахеї могли розвинутись як внаслідок застосування ендотрахеальної трубки апарату ШВЛ, так і внаслідок інфекційного ґенезу.

Лікар патологоанатом ОСОБА_6 (свідок) пояснила, що для дослідження їй було передано виключно предметні скельця із зрізами внутрішніх органів і тканин (без парафінових блоків і вологого архіву). Зміни у трахеї могли розвинутись, як внаслідок застосування ендотрахеальної трубки апарату ШВЛ, так і внаслідок інфекційного ґенезу. Наявність чи відсутність вірусів га/або бактерій (вірусно-бактеріальної інфекції) вона у даному випадку не встановлювала.

Таким чином, суд вважає, що висновок експерта № 15/2017 є неповним, суперечить іншим матеріалам справи, у зв`язку з чим викликає сумніви в його правильності та обгрунтованості, а допитами експертів усунути виявлені суперечності та недоліки не вдалось.

Щодо висновку №31/19, виконаного експертами державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України», то встановлено наступне.

Відповідно до п.3 Правил проведеннякомісійних судово-медичнихекспертиз вбюро судово-медичноїекспертизи, затверджених наказом МОЗ України від 17.0І.І.995 № 6 та зареєстрованих в міністерстві юстиції України 26.07.1995 за № 256/792 (далі - Правила) комісійні експертизи проводяться з метою усунення протиріч між раніше проведеною експертизою та іншими матеріалами справи у випадку необґрунтованості висновків або сумнівів особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судці або суду в правильності згаданої експертизи, а також з метою встановлення правильності надання медичної допомоги у випадках притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за «професійні правопорушення».

Залежно від характеру експертизи до складу комісії можуть входити як фахівці тільки в галузі судово-медичної експертизи, так фахівці інших медичних і немедичних спеціальностей (п.4 Правил).

Незважаючи на те, що первинними симптомами ускладнень була гостра ниркова недостатність та анурія, які в подальшому наростали та стали причиною переведення пацієнта до Львівської обласної клінічної лікарні саме для проведення гемодіалізу, проте, до проведення експертизи не було залучено лікаря-нефролога.

Відповідно до п.25 Правил, підсумки у висновку експерта складаються відповідно до поставлених питань. Нумерація відповідей повинна точно збігатися з нумерацією питань документа про призначення експертизи. При цьому допускається поєднання близьких за змістом питань і зміни їх послідовності, не змінюючи формулювання питання.

Всупереч наведеному, у висновку поєднано відповіді на питання, у деяких випадках на значну кількість питань, які є різними за змістом:

об`єднано відповідь на питання № 1,2, 29, З0, 31, 48, 49, 50 стосовно надання меддопомоги у 1- й MKЛ; переведення в ЛШМД і ЛОКЛ; занесення інфекції під час операції; причини сепсису; встановлення вхідних воріт інфекції; відповідальності лікарів трьох медичних закладів; причини токсикоз-септичного стану;

об`єднано відповідь на питання № 51, 27, 28 стосовно причини смерті і чи була вона попереджуваною; правильності встановлення сепсису у 1-й МКЛ; консультування пацієнта лікарем-інфекціоністом у 1-й MKЛ;

об`єднано відповідь на питання № 17, 18 стосовно наявності перфорації під час оперативного втручання (яке проводилось у 1-й MKJI) та інфузійної терапії, її мети (яка проводилась у кожному з трьох медичних закладів).

В порушення вимог ст.ст.101,102КПК України, комісієюекспертів взагалі ненадано відповідіна 13питань, поставлених на вирішення експертам слідчим органу досудового розслідування, а саме: відсутні відповіді на питання №№ 2, 3, 8, 17, 23, 24, 26, 27, 28, 29, 31, 43, 45, 50, 51.

На питання №№ 1, 15, 33, 44 відповіді неконкретизовані та містять припущення.

Неповні відповіді є на питання № 4 та № 8 ( не надано відповідь про правильність та повноту передопераційного огляду пацієнта лікарем-анестезіологом та яка причина відновлення носової кровотечі, які методи для її встановлення використовували - надано відповідь про наявність кровотечі з різних анатомічних ділянок.

В той же час, у відповідях на питання №№ 16, 36-44 виключено затікання крові у шлунково-кишковий тракт та зазначено про відсутність даних, які б вказували на наявність кровотечі. Також відсутність внутрішньої кровотечі підтверджено результатами УЗД-дослідження, рентгеном органів черевної порожнини, даними ректального дослідження та дослідження шлункового вмісту на скриту кров, які наявні в медичній карті № НОМЕР_1 ; на питання № 34 - чи правильно виставлено діагноз «вторинний інфекційний ендокардит аортального клапана» і чим це підтверджується - надано відповідь, що такий діагноз підтверджується даними мікроскопічного (гістологічного) дослідження, хоча у висновку експерта-гістолога № 106-107/2017 результати мікроскопічного дослідження аортального клапану відсутні.

Висновок експерта № 31/19 не містить опису проведених експертами досліджень та зроблених за їх результатами висновків. Із змісту означеного вбачається лише відтворення змісту наявної в матеріалах кримінального провадження медичної документації, а також, змісту попередніх експертних висновків та досліджень. Свої ж дослідження та висновки експертна комісія не описала.

В судовому засіданні судово-медичнийексперт,голова комісії ОСОБА_7 пояснила, що діагноз «катаральний синусит» встановлено на підставі записів у медичній карті; проведення оперативного втручання після перенесеної ГРВ1 не заборонено. Віруси у хворого виявлені не були. Експерт не вказала, що саме порушила ОСОБА_1 , і. якою саме медичною літературою передбачено протипоказання для проведення у даному випадку оперативного втручання (як про це зазначено у висновку). Встановлення наявності вірусно-бактеріальної інфекції не є предметом гістологічного дослідження. Питання про дотримання розроблених локальних протоколів не досліджувалось, оскільки вони не були належним чином затверджені .

Судовий експерт ОСОБА_8 вказав про недоцільність, на його думку, дослідження локальних протоколів. Зазначив, що діагноз «катаральний синусит» встановлено на підставі медичної карги амбулаторного хворого. Викривлення перегородки пацієнта потребувало оперативного втручання, яке було проведено відповідно до протоколу. Вважає, що між вірусами і бактеріями немає різниці, однак, при розтині трупа ОСОБА_2 , наявність вірусів не була підтверджена. Безпосередньо з місця оперативного втручання проби на віруси і бактерії не відбирались. Нагноєння тканин в пацієнта не було. Точно встановити лише за матеріалами комп`ютерної томографії причину набряку слизової носа, а саме: чи є набряк наслідок катарального синуситу чи алергічного синуситу або іншої патології, неможливо. Експерт не зазначив, якою саме медичною літературою передбачено протипоказання для проведення у даному випадку оперативного втручання.

Судовий експерт ОСОБА_9 пояснив, що локальні протоколи не досліджувались, оскільки їх надано не було та вони не були затверджені у встановленому законом порядку. Діагноз на підставі даних рентгенологічного дослідження встановлює не лікар-рентгенолог, а лікуючий лікар.

Під час досудового слідства була призначена судово-медична комісійна експертиза, яка проведена експертами Київськогоміського клінічногобюро судово-медичноїекспертизи, висновок № 201-2017/о на предмет встановлення причин смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до цього висновку оперативне втручання було проведено згідно загальноприйнятих методик підслизової резекції переділки носу та конхотомії; протипоказань для проведення вказаного оперативного втручання не було; між проведенням оперативного втручання (септопластика, конхопластика) та настанням смерті пацієнта відсутній причинно-наслідковий зв`язок.

В судовомузасіданні потерпіла ОСОБА_10 пояснила, що ОСОБА_2 в дитинстві хворів бронхіальною астмою.

В медичній карті стаціонарного хворого № 10424 у графі «алергологічний анамнез», лікарем-анестезіологом зазначено: «алергія на пилок домашній».

Однак, питання правильності призначення лікарських засобів ОСОБА_2 , наявності протипоказань до застосування окремих лікарських засобів, можливості виникнення побічних реакцій внаслідок їх застосування проведеними експертизами не досліджувались.

В своїх запереченнях на клопотання сторони захисту щодо проведення повторної судово-медичної експертизи прокурор та представник потерпілих детально та обґрунтовано провели аналіз досліджених доказів та обставин справи, однак, такі в основному стосуються правових досліджень та висновків, які не можуть замінити спеціальних знань в галузі судової медицини, зокрема, висновки судово-медичної експертизи щодо медичних даних про причини смерті ОСОБА_2 .

Сторона обвинувачення не спростувала факту існування трьох висновків, які суперечливі між собою, і в них відсутні відповіді на понад 15 із поставлених питань.

Адвокат Сенюта І.Я., зокрема, вважає висновок експерта №201-2017/о необґрунтованим та неповним, що не містить обґрунтованих відповідей на кожне поставлене питання тощо. У клопотанні від 07.06.2022 просить визнати такий висновок недопустимим доказом.

Відповідно до ст.89КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Відтак, суд вважає доцільним провести повторну комісійну судово-медичну експертизу, яка покликана усунути розбіжності трьох експертиз, усунути неповноту досліджень і надати відповіді на усі поставлені раніше запитання. І тільки тоді вирішити процесуальне питання належності та допустимості усіх доказів, в т.ч. і проведених судових експертиз та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Адже висновки судово-медичної експертизи в такій категорії справ, що пов`язана з неналежним наданням медичної допомоги, мають важливе значення і повинні враховуватись при судовому розгляді. До такого висновку слід прийти, проаналізувавши рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України»(2007),в якому Суд зазначив: «при вирішенні справ, що стосуються надання медичної допомоги пацієнту, медичний експертний висновок, безперечно, має вирішальне значення».

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом (ст.17 КПК України) означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Цей стандарт має застосовуватись у будь-якому випадку: і в разі, коли версію обвинувачення доведено, і в разі, коли таку версію спростовано, - це питання має бути вирішено на підставі повного і всебічного дослідження судом усіх обставин справи та безстороннього й неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Оскільки на підставі наявних у справі експертних висновків не можливо однозначно встановити обставини, які б виключали будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом даного судового розгляду, а відтак, для усунення наведених вище сумнівів та суперечностей слід призначити повторну комісійну судово-медичну експертизу.

Відповідно до ст.69 КПК України, експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно дот Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та дат и висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань. Дана норма також визначає права та обов`язки експерта.

Відповідно до ст. 70 КПК України, експерт несе встановлену законом відповідальність за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків в суді, невиконання інших обов`язків.

Відтак, не існує процесуальних пріоритетів у визначенні експертів та експертних установ.

Окрім того, встановлено, що експертиза, яка проводилась у Головному бюро судово-медичних експертиз, по своїй суті також була повторною, оскільки перед тим проводилась судово-медична експертиза у справі в Київському міському клінічному бюро судово-медичних експертиз.

З метою виключення будь-яких сумнівів щодо упередженості при проведенні повторної експертизи, суд вирішив проведення експертизи доручити судово-медичним експертам Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради. Чинне законодавство, що регулює питання призначення експертиз, не зобов`язує проведення повторної експертизи експертною установою, яка первинно проводила дослідження.

Перед експертами суд ставить на вирішення повторні питання, які потребують спеціальних знань у галузі судової медицини, на які надано нечіткі, неповні та суперечливі відповіді та повторні питання , на які відповіді надані не були взагалі ( окрім питань відповідності дій лікарів існуючим нормативно-правовим актам, що не входить до компетенції судово-медичної експертизи).

Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження слід зупинити.

Керуючись ст.ст.2, 7, 242, 332 КПК України,

ухвалив:

Призначити у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_11 за ч.1 ст.140 КК України повторну комісійну судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1.Чи за наявними медичними показниками ОСОБА_2 при житті хворів будь-якими захворюваннями, які були б у причинному зв`язку із смертю ?

2.Чи правильно і у повному обсязі було проведено передопераційне обстеження ОСОБА_2 перед оперативним втручанням :«септопластика» та «конхопластика» ? Чи були протипокази у ОСОБА_2 до проведення такого оперативного втручання ?

3.Чи підтверджується об`єктивно медичними даними станом на день госпіталізації до Першої міської клінічної лікарні ім.Князя Лева 27.12.2016 наявність у ОСОБА_2 гострого запалення слизової оболонки приносових пазух (катарального синуситу) та гострого респіраторного захворювання, за результатами збору анамнезу передопераційного огляду пацієнта лікарем-отоларингологом та лікарем-анестезіологом, даними лабораторних досліджень та інших проведених обстежень ?

4.Чи підтверджується відсутність у ОСОБА_2 , станом на день госпіталізації до Першої міської клінічної лікарні ім.Князя Лева 27.12.2016 , гострого запалення слизової оболонки приносових пазух (катарального синуситу) та гострого респіраторного захворювання результатами серологічного дослідження, яким РИК вірусів грипу А і В не виявлено, РНК та ДНК вірусів збудників ГРВІ не виявлено?

5.Чи підтверджується встановлений судово-медичний діагноз «1.основний, 1а/ генералізована вірусно-бактеріальна інфекція» за умови, що серологічним дослідженням РІІК вірусів грипу А і В не виявлено; РНК та ДНК вірусів збудників ГРВІ не виявлено ?

6.Чи підтверджується об`єктивно встановлений судово-медичний діагноз «II.Ускладнення основного: Генералізований сепсис (клінічно)» ? Якщо так які чинники призвели до його виникнення та розвитку ?

7.Яким чинником (чинниками) обумовлено розвиток у ОСОБА_2 , бактеріемії та, як наслідок, сепсису ? Які вхідні ворота інфекції, що призвели до розвитку бактеріемії ?

8.Чи підтверджується встановлений судово-медичний діагноз «ІІ. Ускладення основного Токсико-септичний ІІІОК» ? Якщо так - які чинники призвели до його виникнення та розвитку ?

9.Зі слів матері, ОСОБА_2 в дитинстві хворів бронхіальною астмою, відтак, чи правильним було використання лікарських засобів «Фситапіл», «Тракріум» для проведення процедури загального знеболення ? Чи призвело використання згаданих лікарських засобів до розвитку побічних реакцій, якщо так то який саме лікарський засіб до якої саме побічної реакції призвів ?

10.Чи правильно обрано та застосовано лікарські засоби для проведення процедури загального знеболення враховуючи виконаний лікарем-анестезіологом запис від 27.12.2016 в алергологічному анамнезі передопераційного огляду ОСОБА_2 «алергія на пилок домашній» ? Чи призвело використання лікарських засобів, застосованих для процедури загального знеболення до розвитку побічних реакцій, якщо так, то який саме лікарський засіб і до якої саме побічної реакції призвів ?

11.Чи є явища анурії та гострої ниркової недостатності, які розвинулись у ОСОБА_2 , на другу добу після оперативного втручання (29.12.2016), проявом побічної реакції (передбачуваної побічної реакції) з боку нирок та сечовидільної системи на застосування лікарського засобу «Дипрофол» ?

12.Чи можливо було врятувати життя ОСОБА_2 , після переведення його 29.12.2016 о 15:00 год. з ЛОР-відділення до палати інтенсивної терапії Першої міської клінічної лікарні ім.Князя Лева, 29.12.2016 о 19:00 год. до Лікарні швидкої медичної допомоги та 30.12.2016 о 22.00 год. до Львівської обласної клінічної лікарні за умови надання необхідної медичної допомоги ? Якщо так - то на якому саме стані надання медичної допомоги, якими саме заходами (методиками) лікування ?

13.Чи потребував пацієнт переведення у відділення інтенсивної терапії, якщо так, то з якого моменту та чи своєчасно йому було забезпечено надання реанімаційної допомоги?

14.З якого моменту вжиття заходів з надання ОСОБА_2 , медичної допомоги не могли вплинути на протікання процесу погіршення стану пацієнта і настання його смерті ?

15.З якого моменту вперше виникли показання для проведення ОСОБА_2 , гемодіалізу? Чи могло своєчасне проведення гемодіалізу запобігти смерті ОСОБА_2 ?

16.Чи знаходиться проведення ОСОБА_2 оперативного втручання «септопластика» та «конхопластика» у причинно-наслідковому зв`язку з його смертю ?

17.Чи правильним було призначення ЕКГ? Чи були в пацієнта ОСОБА_2 , будь-які відхилення у серцево-судинній системі? Чи були в пацієнта ОСОБА_2 , протипокази до проведення 28.12.2016 р. оперативного втручання?

18.Чи правильно призначалась медикаментозна терапія ОСОБА_2 .

19.Чи були в пацієнта ОСОБА_2 , носова кровотеча в післяопераційний період? Чи своєчасно вона була діагностована та чи правильними були дії лікарів при її встановленні?

20.Яка причина відновлення післяопераційних кровотеч у ОСОБА_2 .? Чи своєчасно було встановлено відновлення кровотечі у ОСОБА_2 , та хто несе відповідальність за це? Яким чином проявляється відновлення кровотечі: носова кровотеча ззовні чи внутрішньо може відбуватись? Які об`єктивні і дослідницькі методи використовувались, аби встановити носову кровотечу? Чи використовувались такі методи для з`ясування наявності кровотечі у ОСОБА_2 , і хто саме з лікарів мав це здійснювати?

21.Чи потрібно було визначати об`єми крововтрати за результатами оперативного втручання у післяопераційний період у ОСОБА_2 , і де це слід було відображати? Хто повинен був це робити у клінічному випадку ОСОБА_2 .?

22.Чи були ознаки шлунково-кишкової кровотечі в ОСОБА_2 .? Якими діагностичними методами це можна встановити? Чи правильними були дії лікарів щодо діагностики ознак шлунково-кишкової кровотечі?

23.Чи правильно здійснювалось вимірювання обсягів крововтрати? Якими методами слід користуватись при обрахунку об`ємів крововтрати? Чи визначали об`єми крововтрати ОСОБА_12 в 1-й MKJI ім. Князя Лева і чи правильні методи було обрано?

24.Яким було джерело кровотечі, наприклад, операційна рана, травмована судина?

25.Чи при носовій кровотечі може бути затікання крові у внутрішні органи, і які методи слід використовувати для діагностики попадання крові в інші органи? Чи була проведена така діагностика у клінічному випадку Вовчка і чи слід її було проводити?

26.Чи могла бути здійснена перфорація в ході операції ОСОБА_2 , що зумовлювало кровотечу, її відновлення, нестабільність гемодинаміки? Яким методом можна встановити такий випадок? Що повинен зробити лікар, аби переконатись, що не було перфорації в ході оперативного втручання, та чи було це зроблено в даному випадку?

27.Чи правильно та в достатньому обсязі проводилась інфузійна терапія? Якою була мета здійснення інфузійної терапії?

28.Чи було ОСОБА_12 забезпечено динамічне спостереження у післяопераційному періоді? Якщо ні, то як це вплинуло на розвиток захворювання?

29.Чи була у ОСОБА_2 кишкова непрохідність? Чи правильно і своєчасно проводили діагностику пацієнта ОСОБА_13 на предмет наявності кишкової непрохідності?

30.Яка причина зумовила те, що на консиліумі було запідозрено гострий живіт у Вовчка ІІ.? Чи могли ці болі бути зумовлені ішемією внаслідок неналежного кровопостачання? ОСОБА_14 за заходів слід було вживати, аби лікувати больовий синдром, і кому саме з лікарів?

31.Чим була зумовлена блювота та виражений блюво тний рефлекс у ОСОБА_2 .? Чи можна було зняти виражений блювотний рефлекс, аби здійснити всі необхідні втручання, і яким чином у випадку ОСОБА_2 .? Хто саме з лікарів мав здійснювати такі дії?

32.На УЗД 29.12.2016 у пацієнта ОСОБА_2 встановлена посилена пневматизація кишківника, роздуті петлі кишківника. Що спричинило пневматизацію кишківника, роздуття петель кишківника? Ускладненням якого захворювання є пневматизація?

33.Чи правильно ОСОБА_2 виставлено парез кишківника в ЛОКЛ? Чим зумовлено виникнення такого діагнозу?

34.Чи потребував ОСОБА_2 консультації лікаря-інфекціоніста? Чи було своєчасно забезпечено ОСОБА_2 така консультація в умовах 1-ї МКЛ ім. Князя Лева?

35.Чи могла інфекція бути занесена ОСОБА_2 під час септопластики та конхонластики?

36.Якою є причина сепсису? У який період часу розпочався розвиток септичного стану у ОСОБА_2 і чи він був своєчасно діагностований лікарями?

37.Яким є вхідні ворота для інфекції у ОСОБА_2 .?

38.Чи повинен був операційний матеріал від хворого ОСОБА_2 після проведення оперативного втручання 28.12.2016 р. бути скерованим на гістологічне дослідження?

39.Чим зумовлені множинні крапкові крововиливи темно-червоного кольору на слизовій оболонці шлунка? Чи можуть вони свідчити про наявність геморагічного шоку?

40.Чи різняться зміни на внутрішніх органах при токсико-септичпому та геморагічному пороках і якщо ні, то яким чином здійснюється диференціація?

41.Чим могли бути зумовлені гострі гемодинамічні зміни у внутрішніх органах? Чи ці зміни внутрішніх органів (нирках, міокарді, печінці) є ознаками геморагічного шоку? Чи є вони ознаками якогось іншого шоку, і якщо так, то якого?

42.Чи некротичні зміни внутрішніх органів (нирках, міокарді, печінці) с ознаками геморагічного шоку? Чи с вони ознаками іншого шоку, якщо гак, то якого?

43.Відповідно до мікроскопового дослідження нирок ОСОБА_2 , в нього був тубулярний некроз, а саме канальцевий некроз. Якою є причина такого некрозу? Чим була зумовлена гостра ниркова недостатність? Чи породжує некроз таку ниркову недостатність?

44.Чи були у ОСОБА_2 , наявні тромбози інших органів? Якщо так, то якими є причини виникнення тромбозів?

45.Чи належним чином, відповідно до стандартів у сфері охорони здоров`я та локальних протоколів, надавалась ОСОБА_2 медична допомога у КМКЛІІІМД? Якщо ні, то які недоліки і ким саме з медичних працівників було допущено?

46.Яка причина смерті ОСОБА_2 .? Чи є вона попереджувана і за яких обставин?

Проведення експертизи доручити судово-медичним експертам Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради (49005, м. Дніпро, пл. Соборна. 14).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову від дачі висновку.

Провадження у справі на період проведення експертизи зупинити.

Направити в розпорядження експертів матеріали кримінального провадження № 12019140050002529 від 08.06.2019 (справа №461/966/20, провадження №1-кп/461/88/22) та два пакети з речовими доказами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Р.Волоско