Рішення № 10589948, 20.07.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.07.2010 Справа № 2/73-О-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Скобєлкіна С.В. при секретарі Чумаченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонрибгосп", м. Херсон

до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області

третя особа: ОСОБА_1, с. Новофедорівка Голопристанського району Херсонської області

про визнання протиправним та скасування розпорядження № 602 від 14.10.2009 року

за участю представників сторін:

від позивача - Тимченко А.К., директор

від відповідача - Блонський Д.М., довіреність від 27.04.2010р.

3-тя особа: ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство "Херсонрибгосп" звернулось до суду з позовом до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 14.10.2009 року №602 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки громадянину Руденку С.В." Позовні вимоги ґрунтуються на ствердженні про те, що вищенаведене розпорядження прийнято з порушенням чинного законодавства та створює позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою для розміщення рибної ділянки Новочорноморської риболовно - меліоративної станції. Третя особа по даній справі згідно зі змістом позовної заяви ВАТ "Херсонрибгосп" - ОСОБА_1.

Звернення з вищенаведеними позовними вимогами до господарського суду Херсонської області ВАТ "Херсонрибгосп" обґрунтовує врахуванням того факту, що основу спору складають відносини з приводу володіння, користування і розпорядження позивачем земельною ділянкою, відносно якої Голопристанська РДА видала відповідне розпорядження.

В судовому засіданні позивач в особі свого представника підтримав заявлені вимоги з посиланням на надані докази та матеріали справи.

Крім того, з посиланням на положення ст. 22 ГПК України позивач збільшив заявлені позовні вимоги, засвідчивши їх у відповідній письмовій заяві від 15.06.2010 року. Згідно з цією заявою ВАТ "Херсонрибгосп" просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений між Голопристанською РДА та ОСОБА_1, а також визнати за ВАТ "Херсонрибгосп" пріоритетне право на оренду земельної ділянки, наданої Херсонському обласному державному сільськогосподарському рибоводному підприємству на праві постійного користування для рибної ділянки Новочерноморської рибоводно - меліоративної станції, відповідно до рішення Бехтерської сільської ради №23 від 10.03.1998 року, посвідченого Державним актом на підставі постійного користування землею 1-ХС № 000067.

В судовому засіданні позивач в особі свого представника підтримав заявлені позовні вимоги, викладені як у позовній заяві ВАТ "Херсонрибгосп", з якою воно звернулось до суду, так і в додатковій заяві про збільшення позовних вимог, з посиланням на надані докази та матеріали справи, наполягаючи на їх задоволенні.

Відповідач позов, з яким ВАТ "Херсонрибгосп" звернувся до суду, не визнав, засвідчивши про це як у письмовому відзиві на позов, так і через свого представника в судовому засіданні. Невизнання позову Голопристансько РДА обґрунтовує незаконністю заявлених до неї вимог. Щодо збільшених позивачем вимог, то Голопристанська райдержадміністрація вважає їх також безпідставними.

Відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони в судовому процесі користуючись рівними процесуальними правами, виступаючи у якості позивача, вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Згідно до положень ст. 58 ГПК України позивач в одній позовній заяві може об'єднати кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Херсонрибгосп" спочатку звернувся до господарського суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування розпорядження посадової особи органа державної влади - суб'єкта владних повноважень. В той же час, у додаткових вимогах цього позивача мова йдеться про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання за ВАТ "Херсонрибгосп" пріоритетного права на оренду земельної ділянки. Якщо у першому випадку предметом позову є оскарження дій суб'єкта владних повноважень та його рішення, яким є акт індивідуальної дії, то у додаткових вимогах предметом позову є правочин між відповідачем (Голопристанською РДА) та третьою особою (ОСОБА_1.), а також визнання за позивачем пріоритетного права на оренду конкретної земельної ділянки.

Таким чином, суд прийшов до висновку про різні предмети позову заявлені ВАТ "Херсонрибгосп" на початку розгляду справи та у подальшому, які ніяким чином не пов'язані між собою підставами виникнення та подальшими доказами. За вказаних обставин суд приймає до розгляду і розглядає по суті позовні вимоги ВАТ "Херсонрибгосп" щодо визнання протиправним та скасування розпорядження голови Голопристанської РДА №602 від 14.10.2009 року. Що стосується додаткових позовних вимог ВАТ "Херсонрибгосп", викладених у заяві від 15.06.2010 року, то суд відмовляє позивачу у їх об'єднанні з початковим позовом та розгляді разом у межах справи №2/73-О-10. В той же час, суд своїми діями не перешкоджає позивачу ВАТ "Херсонрибгосп" з позовними вимогами про визнання недійсним договору оренди та пріоритетного права на оренду земельної ділянки повторно звернутись до господарського суду у порядку, встановленому діючим законодавством, з дотриманням положень ст. ст. 54-58 ГПК України. При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що стороною у оспорюваному договорі оренди є фізична особа - ОСОБА_1

Розглянувши по суті матеріали справи з позовом ВАТ "Херсонрибгосп" про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Голопристанської РДА від 14.10.2009 року № 602, заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відкрите акціонерне товариство «Херсонрибгосп», яке засноване 28.12.1998 р. на підставі рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області №1115 шляхом перетворення Херсонського обласного державного сільськогосподарського рибоводного підприємства, згідно з державним актом на право постійного користування 1-ХС 000067, користувачем земельної ділянки загальною площею 145,8га, наданою Бехтерською сільською радою Голопристанського району Херсонської області для розміщення рибної ділянки Новочорноморської рибоводно-меліоративної станції.

В лютому місяці 2010 року позивачу стало відомо, що голова Голопристанської районної державної адміністрації своїм розпорядженням від 14.10.2009р. № 602 зазначену вище земельну ділянку передав в оренду громадянину ОСОБА_1 строком на 5 років для рибогосподарських потреб, вказавши при цьому, що ця земельна ділянка відноситься до «земель водного фонду, що перебували в постійному користуванні Херсонського обласного державного сільського господарського рибоводного підприємства». Позивач вважає, що застосовуючи таке формулювання, голова Голопристанської районної державної адміністрації фактично вказав на позбавлення та відсутність у ВАТ «Херсонрибгосп»права користування спірною земельною ділянкою з підстави припинення діяльності Херсонського обласного державного сільського господарського рибоводного підприємства.

Крім того, ВАТ «Херсонрибгосп»також стало відомо про те, що 16.12.2009р. договір оренди спірної земельної ділянки, укладений між Голопристанською районною державною адміністрацією та громадянином України ОСОБА_1 було зареєстровано у Голопристанському реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДЗК України (реєстр. № 4АА 002097-040972100020).

При цьому, ніякого розпорядження або повідомлення від органів місцевого самоуправління або виконавчої влади щодо припинення права ВАТ «Херсонрибгосп»користування спірною земельною ділянкою або повернення неправомірно зайнятої спірної земельної ділянки протягом терміну належного користування нею (з 1998 року) позивач жодного разу не отримував.

Беручи до уваги те, що розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 14.10.2009р. № 602 порушує права та законні інтереси ВАТ «Херсонрибгосп»як постійного землекористувача, позивач, керуючись приписами частини 2 статті 152 Земельного кодексу України вимагає усунення порушень його прав на земельну ділянку загальною площею 145,8га, наданою Бехтерською сільською радою Голопристанського району Херсонської області для розміщення рибної ділянки Новочорноморської рибоводно-меліоративної станції, і якою він користується на підставі державного акту на право постійного користування 1-ХС 000067.

Відкрите акціонерне товариство «Херсонрибгосп»засноване 28.12.1998 р. на підставі рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області шляхом перетворення Херсонського обласного державного сільськогосподарського рибоводного підприємства.

Приватизація цілісного майнового комплексу Херсонського обласного державного сільськогосподарського рибоводного підприємства здійснювалася в порядку, встановленому Законом України «Про приватизацію державного майна»з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»та іншими нормативно-правовими актами.

Крім того, специфічні особливості приватизації майна рибоводних підприємств мають своє відображення в Положенні про порядок приватизації майна підприємств і організацій рибної галузі, затвердженому спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства рибного господарства України від 11.10.1996 р. № 1218/174 (із змінами та доповненнями) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 31.10.1996 р. за № 636/1661 (у редакції наказу Фонду державного майна України та Державного комітету рибного господарства України від 18.08.1998 р. № 1631/114, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.1998 р. за № 537/2977). Зазначеним Положенням встановлено, що:

-приватизація державного майна рибних господарств здійснюється шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства або в колективні сільськогосподарські підприємства на умовах, передбачених статтями 5, 6, 7 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»;

-приватизація рибних господарств здійснюється в порядку, що визначається Фондом державного майна України, при цьому при проведенні робіт з реструктуризації підприємств, що приватизуються, повинна зберігатися профільність, технологічна єдність виробництв та цілісність майнових комплексів і технологій;

-погодження умов приватизації підприємств та організацій рибної галузі здійснюється з Кабінетом Міністрів України.

Приписами статті 12 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»законодавцем встановлено, що приватизація майна рибних господарств (рибокомбінатів, рибоводно-меліоративних станцій, нерестово-виросних рибницьких господарств), які спеціалізуються на вирощуванні рибопосадкового матеріалу та товарної риби у ставках, басейнах, лиманах та інших внутрішніх водоймах, здійснюється шляхом перетворення їх у колективні господарства або у відкриті акціонерні товариства на умовах, передбачених статтями 5, 6 і 7 цього Закону. При цьому повинні зберігатися і забезпечуватися прибутковість, технологічна єдність виробництва та цілісність майнових комплексів і технологій.

Згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про приватизацію державного майна», основними пріоритетами приватизації є підвищення ефективності виробництва та мотивації до праці, прискорення структурної перебудови і розвитку економіки України. Приватизація здійснюється на основі принципів: законності, державного регулювання та контролю, продажу об'єктів приватизації з урахуванням їх індивідуальних особливостей, пріоритетного права трудових колективів на придбання майна своїх підприємств, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, врахування особливостей приватизації об'єктів агропромислового комплексу.

Перелік об'єктів державної власності, що підлягають приватизації законодавцем визначено в статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна». До цих об'єктів, вчасності, належать: підприємства (цехи, виробництва, дільниці, інші підрозділи, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, із структури якого вони виділяються) як єдині майнові комплекси, до складу яких входять усі види майна, призначені для їх діяльності, що визначені Цивільним кодексом України; земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

При цьому слід зазначити, що згідно зі статтею 191 Цивільного кодексу України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності, і до складу якого входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 15 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-XII, державне управління у галузі використання і охорони земель віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, Уряду Республіки Крим та інших органів влади та місцевого самоврядування.

Пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Разом із тим рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. (справа про постійне користування земельними ділянками), пункт розділу X «Перехідних положень»Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди було визнано неконституційним. Оскільки обов'язок громадян та юридичних осіб переоформити земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні на право власності або право оренди потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог частини 2 статті 14 та частини 2 статті 41 Конституції України. У зв'язку з відсутністю визначеного у законодавстві відповідного механізму переоформлення, громадяни та юридичні особи не в змозі виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Земельного кодексу України у встановлений строк. Земельним кодексом України не встановлено чітких матеріально-правових і процесуальних гарантій зміни юридичного титулу права постійного користування земельною ділянкою на право власності чи право оренди.

План приватизації цілісного майнового комплексу Херсонського обласного державного сільськогосподарського рибоводного підприємства і його умови погоджено з Кабінетом Міністрів України (лист № 25477/54 від 18.12.1998р.) та затверджено Регіональним відділенням ФДМУ по Херсонській області (наказ № 1115 від 28.12.1998р.).

Згідно з вказаним планом приватизації, Відкритому акціонерному товариству «Херсонрибгосп»разом із будівлями, спорудами, обладнанням та іншими товарно-матеріальними цінностями було передано і ставки (з врахуванням земельних ділянок).

У відповідності до пункту 4 зазначеного вище наказу та умов затвердженого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області статуту підприємства, ВАТ «Херсонрибгосп»являється правонаступником Херсонського обласного державного сільськогосподарського рибоводного підприємства. Таким чином, згідно з положеннями частини 2 статті 108 і статті 191 Цивільного кодексу України та статті 28 Закону України «Про приватизацію державного майна», до ВАТ «Херсонрибгосп», як до правонаступника Херсонського обласного державного сільськогосподарського рибоводного підприємства, перейшли усі права та обов'язки, в тому числі і майнові, попередньої юридичної особи. При цьому слід ще раз зазначити, що ВАТ «Херсонрибгосп»для свого створення отримало від Регіонального відділення ФДМУ по Херсонській області єдиний (цілісний) майновий комплекс, до складу якого увійшли усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права.

Крім того, стаття 92 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-Ш свідчить, що ця норма не обмежує і не відміняє діюче право постійного користування земельною ділянкою, набуте підприємствами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002р. до моменту його переоформлення.

Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Діючий Земельний кодекс України серед підстав набуття права на землю громадянами і юридичними особами не вказує оформлення або переоформлення прав на земельну ділянку. Право власності або право постійного користування на земельну ділянку виникає після отримання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою, і його державної реєстрації (ч.1 ст.125 Кодексу).

Право постійного користування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинено лише за підставами, передбачених законодавством. Кодексом не встановлено чітких матеріально-правових і процесуальних гарантій зміни громадянами юридичного титулу права постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди.

Відповідно до п.2 Постанови КМУ "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку і державного акта на право власності на земельну ділянку і державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 02.04.2002р. №449, раніше видані акти на право приватної власності на землю, державні акти на право постійного користування землею залишаються законними і підлягають заміні у випадку добровільного звернення громадян або юридичних осіб. При цьому, стаття 27 Земельного кодексу України гарантує збереження права на землю сільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям при зміні організаційно-правової форми (тобто, ця норма також передбачає правонаступництво новоствореної юридичної особи всіх прав та обов'язків реорганізованого сільськогосподарського підприємства, в тому числі прав на землю та інше майно).

Приймаючи спірне розпорядження, голова Голопристанської районної державної адміністрації порушив припис частини другої статті 19 Конституції України, згідно з яким «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Згідно пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцевим державним адміністраціям надані повноваження розпоряджатись землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного Кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-ПІ, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 141 Земельного Кодексу України передбачений вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою. Це:

а)добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б)вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в)припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г)використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

г)використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д)систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Як слідує зі спірного розпорядження, голова Голопристанської районної державної адміністрації надаючи ОСОБА_1 в оренду спірну земельну ділянку та ніяким чином не згадуючи ВАТ «Херсонрибгосп», фактично вважає і доводить до відома, що право користування спірною земельною ділянкою у ВАТ «Херсонрибгосп»відсутнє в зв'язку з припиненням діяльності Херсонського обласного державного сільськогосподарського рибоводного підприємства.

Але, як вже вказувалось, ВАТ «Херсонрибгосп»створене шляхом перетворення Херсонського обласного державного сільськогосподарського рибоводного підприємства у спосіб, встановлений чинним законодавством і який передбачав передачу єдиного майнового комплексу, що використовується для здійснення підприємницької діяльності, і до складу якого входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги тощо.

Крім того, голова Голопристанської районної державної адміністрації приймаючи рішення про надання громадянину ОСОБА_1 в оренду спірної земельної ділянки, фактично порушив і припис частини 5 статті 116 Земельного кодексу України, яким встановлено, що «надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим кодексом». Тобто, земельне законодавство обмежує можливості виникнення подвійної правосуб'єктності щодо землекористування на одну і ту ж земельну ділянку. Тому, наданню земель у власність або користування повинно передувати їх обов'язкове вилучення або викуп у попередніх землекористувачів або землевласників.

Таким чином, в будь-якому разі спірному розпорядженню голови Голопристанської районної державної адміністрації від 14.10.2009р. № 602 про надання в оренду громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки повинно було передувати відповідне розпорядження про вилучення у ВАТ «Херсонрибгосп»земельної ділянки загальною площею 145,8га, наданої Бехтерською сільською радою Голопристанського району Херсонської області для розміщення рибної ділянки Новочорноморської рибоводно- меліоративної станції.

Крім того, порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства (укладання угод з порушенням земельного законодавства; самовільне зайняття земельних ділянок; порушення строків повернення тимчасово займаних земель; приховування від обліку та перекручення даних про стан земель, розмірі та кількість земельних ділянок; ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та надання недостовірної інформації щодо них тощо), встановлений статтею 144 Земельного кодексу України, передбачає певну процедуру, яка в будь-якому разі не може бути здійснена органом виконавчої влади або місцевого самоврядування заочно, без участі землекористувача, а також надає землекористувачу право оскарження рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про припинення суб'єктивного права користування земельною ділянкою.

При цьому, суд враховує та бере до уваги такі обставини. ОСОБА_1 є фізичною особою, і саме у такій якості він виступає у спірних правовідносинах з Голопристанською райдержадміністрацією Херсонської області та органами місцевого самоврядування. В той же час, відповідно до положень ст. ст. 116, 121 Земельного кодексу України (Закон України № 2768-III від 25.10.2001 року, Розділ IV Набуття і реалізація права на землю Глава 19 Набуття права на землю громадянами та юридичними особами), громадяни набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності відповідно до встановлених норм (розмірів), від 0,01 гектара для будівництва індивідуальних гаражів, до 2,0 гектарів для ведення особистого селянського господарства, за виключенням фермерського господарства, в розмірі земельної частки (паю). Крім того, на вимогу суду ОСОБА_1 не надав доказів та не довів того, що орендовані за договором землі (145,8 га) ним використовуються для рибогосподарських потреб, що на орендованій площу землі та водоймах здійснюється суспільнокорисна господарська діяльність

Сукупність вищенаведених обставин надає підстави визнати позовні вимоги ВАТ "Херсонрибгосп" законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі суд покладає на відповідача відповідно до положень ст. 49 ГПК України, з вини якого спір доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, вищезазначених норм та керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 14.10.2009 року № 602 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки громадянину ОСОБА_1."

3. Стягнути з Голопристанської районної державної адміністрації, 75600, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. 1-го Травня, 41, код ЄДРПОУ 24103733, р/р 33218815700136 в УДК України в Херсонській області МФО 852010 на користь відкритого акціонерного товариства "Херсонрибгосп", 73000, м. Херсон, вул. Кошовий спуск, 3а, код ЄДРПОУ 00476790, р/р 26000060389021 в ХФ ПАО КБ "Приват-Банк" МФО 352479 85,00 (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаціно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам по справі.

Суддя С.В.Скобєлкін