Рішення № 10589801, 13.07.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2010 р. Справа № 15/83/10

          м. Миколаїв

          За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер», пошт. адреса: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 2 а, юр. адреса: м. Одеса, 19 кілометр Старокиївської дороги, буд. 4, код ЄДРПОУ 33658179;

          до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТВ Буд-Сервіс», юр. адреса: 54017, м. Миколаїв, пр.-т Леніна, 93, кв. 32, факт. адреса: 54002, м. Миколаїв, вул. М. Морська, 108, оф.230, код ЄДРПОУ 34851513;

          про: стягнення 51629,05 грн.

           Суддя Ржепецький В.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Онищенко І.П. довіреність від 15.03.2010р.

Від відповідача: представник не з’явився.

Представник позивача в судове засідання з’явився, вимоги ухвали суду від 15.06.10р. виконав.

Відповідно до абз. 2 п. 3.6. Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. №02-5/289, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з’явився. Відзив на позовну заяву до суду не надав, позов не оспорив. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами за його відсутністю.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд –

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення 51629,05 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю «СТВ Буд-Сервіс».

З позову та матеріалів справи витікає, що 26 березня 2008 року між ТОВ «Інвестиційно-промислова група «Майстер»(далі - позивач) та ТОВ «СТВ Буд-Сервіс»(далі - відповідач) був укладений договір на постачання продукції №156 від 26 березня 2008р.(далі - Договір). Згідно з цим Договором, ТОВ «Інвестиційно-промислова група «Майстер»зобов’язаний поставити ТОВ «СТВ Буд-Сервіс»будівельні матеріали на умовах та в порядку, визначеному Договором та Специфікаціями (Додатками) до нього.

Позивач на виконання вимог Договору свої зобов'язання виконав, здійснивши наступні поставку продукції згідно замовлень відповідача на загальну суму 292263,66 грн.

Згідно додатків до Договору поставки №156 від 26.03.2008 року позивач зобов'язався поставити продукцію, визначену в п. 1 Договору протягом 4 днів з моменту її замовлення Покупцем, а відповідач зобов'язався здійснити оплату поставленої продукції в строки, передбачені п. 4 Додатків.

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, а саме розрахувався за поставлену продукцію у сумі 257655,82 грн., про що свідчать матеріали справи (а.с. 67-81).

Відповідно до вимог п. 2.5. Договору та п. 4 додатків до Договору оплата за кожну поставлену партію продукції проводиться відповідачем на розрахунковий рахунок позивача протягом строку, зазначеному у кожному додатку до Договору.

Таким чином, на момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 34607,84 грн.

Згідно з п.3.1. Договору за несвоєчасну оплату поставленої продукції Відповідач , за кожен день прострочення платежу зобов'язаний сплатити на користь позивача неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Отже, розмір пені, яка нарахована Відповідачу за несвоєчасне проведення розрахунків, складає 10644,37 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума на яку збільшилась заборгованість в наслідок інфляційних процесів за період з лютого 2009 року по березень 2010 року 4924,69 грн.

Сума трьох відсотків річних за весь час прострочення становить 1452,15 грн.

Отже, вся сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 51629,05 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі з огляду на наступне.

Як зазначено ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пп. 3 п. ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що відповідачем, доказів, які б спростовували доводи, які зазначено вище та покладено в основу позовної заяви не надано, господарським судом позов задовольняється.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТВ Буд-Сервіс»(54017, м. Миколаїв, пр.-т Леніна, 93, кв. 32, код ЄДРПОУ 34851513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер», (м. Одеса, 19 кілометр Старокиївської дороги, буд. 4, код ЄДРПОУ 33658179) 34607,84 грн. основного боргу; 10644,37 грн. суму пені; 4924,69 грн. суму інфляційних збитків; 1452,15 грн. три відсотки річних; 520 грн. державного мита; 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя