Рішення № 10589716, 13.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.10 Справа№ 32/122

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Прокурора м. Львова в інтересах держави: уповноважений орган Львівська міська рада в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства Львівського спеціалізованого управління «Стальконструкція»№ 137 Відкритого акціонерного товариства «Центростальконструкція», м. Львів

про: стягнення 113702,44 грн.

Представники:

від прокуратури не зявився

від позивача Охріменко В.В. начальник юридичного відділу (довіреність № 1 від 04.01.2010 р.)

від відповідача не зявився

Представнику позивача розяснено його права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Прокурор м. Львова в інтересах держави: уповноважений орган Львівська міська рада в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів звернувся до господарського суду з позовною заявою до Дочірнього підприємства Львівського спеціалізованого управління «Стальконструкція» № 137 Відкритого акціонерного товариства «Центростальконструкція», м. Львів про стягнення 113702,44 грн., з яких: 107882,04 грн. основний борг, 2017,62 грн. пеня, 2990,94 грн. інфляційні витрати, 811,84 грн. 3% річних та судових витрат.

Ухвалою суду від 02.07.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.07.2010р.

Прокуратура явки поважного представника в судове засідання не забезпечила.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 02.07.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Позивач надав витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, наданий на його запит Головним управлінням статистики у Львівській області згідно якого Дочірнє підприємство Львівського спеціалізованого управління «Сталькострукція № 137»ВАТ «Центросталькострукція»зареєстроване за адресою: 79040, м.Львів, вул.Конюшинна, 5. Ця ж адреса була вказана позивачем у позовній заяві, відповідно суд на цю адресу надсилав ухвалу від 02.07.2010р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

01.10.2002 р. між ЛКП «Залізничнетеплоенерго»(енергопостачальна організація) та ДП ЛСУ «Стальконструкція № 137»гуртожиток по вул.Широкій, 85 (покупець) було укладено договір № 132 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі по тексту договір).

Згідно умов договору позивач зобовязався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем факту постачання позивачем теплової енергії в гарячій воді не заперечено.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3. договору встановлено, що покупець (відповідач) до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації (позивачу) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобовязань перед позивачем щодо оплати вартості отриманої теплової енергії в гарячій воді належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період з 01.06.2009 р. по 01.05.2010 р. в сумі 107882,04 грн.

Згідно п. 7.2.3. договору покупець (відповідач) несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем нараховано відповідачу пеню на загальну суму 2017,62 грн., яка підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу, які підлягають стягненню інфляційні втрати на загальну суму 2990,94 грн. та три проценти річних на загальну суму 811,84 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 6,11,526, 549, 530, 625, 627-629 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Львівського спеціалізованого управління «Стальконструкція»№ 137 Відкритого акціонерного товариства «Центростальконструкція», м. Львів, вул. Конюшинна, 5 (р/р 26000301366613 в Залізничному відділенні ПІБ, МФО 325105, код ЄДРПОУ 01413715) на користь Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а (р/р 260038680 в ЛОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 325570, код ЄДРПОУ 20784943) 107882,04 грн. основного боргу, 2 017,62 грн. пені, 2990,94 грн. інфляційних втрат та 811,84 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства Львівського спеціалізованого управління «Стальконструкція»№ 137 Відкритого акціонерного товариства «Центростальконструкція», м. Львів, вул. Конюшинна, 5 (р/р 26000301366613 в Залізничному відділенні ПІБ, МФО 325105, код ЄДРПОУ 01413715) в дохід державного бюджету 1 137,02 державного мита та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя