Рішення № 10589671, 16.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.10                                                                                           Справа№ 32/119

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Спільного українсько-польського довірчого товариства з додатковою відповідальністю „С.А.Т.”, м.Львів.

До відповідача: Колективного виробничого підприємства „Мистецтво”, м.Львів.

Про стягнення 22 054,58 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Синявська І.В. –юрисконсульт (довіреність б/н від 02.06.2010р.).

від відповідача: Поліщук О.С. –керівник; Коломієць Б.І. –представник (довіреність вих. №26/3 від 12.07.2010р.).

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Спільним українсько-польським довірчим товариством з додатковою відповідальністю „С.А.Т.”, м.Львів до Колективного виробничого підприємства „Мистецтво”, м.Львів про стягнення 22 054,58 грн. заборгованості з яких 20 850,40 грн. основний борг, 959,12 грн. інфляційних втрат, 245,06 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 30.06.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 13.07.2010р. В судовому засіданні 13.07.2010р. оголошено перерву до 16.07.2010р. Рішення прийнято 16.07.2010р.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 13.07.2010р. подали спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання з’явились, визнали основний борг перед позивачем в сумі 20 850,40 грн., з підстав вказаних у відзиві вих. №26/2 від 12.07.2010р. та зобов’язувались погасити його до 31.07.2010р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-

встановив:

Спільне українсько-польське довірче товариство з додатковою відповідальністю „С.А.Т.” протягом 2008-2009 років виконало роботи по капітальному ремонту приміщень лабораторії обласної СЕС по вул.Гродоцькій, 2 в м.Львові для Колективного виробничого підприємства „Мистецтво”, у відповідності до актів виконаних робіт. Вартість та витрати по виконанню робіт визначається згідно договірних цін №1 за грудень 2008р. та грудень 2009р. форми КБ-3 на суму 31850,40 грн.

Позивач виконав роботи по капітальному ремонту приміщень лабораторії обласної СЕС по вул.Гродоцькій, 2 в м.Львові вчасно та належним чином на загальну суму 31 850,40 грн., що підтверджується підписанням сторонами актів виконаних робіт: акт №8-12-1 форми КБ-2в за грудень 2008 року на суму 21175,20 грн.; акт №9-11-1 форми КБ-2в за грудень 2009 року на суму 10675,20 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за виконані роботи в сумі 11 000,00 грн. (виписка банку від 27.08.2009р.).

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за виконані роботи по капітальному ремонту приміщень лабораторії обласної СЕС по вул.Гродоцькій, 2 в м.Львові станом на 25.06.2010р. (дата подання позовної заяви) складає 20 850,40 грн.

26.04.2010р. Спільне українсько-польське довірче товариство з додатковою відповідальністю „С.А.Т.” звернулось до Колективного виробничого підприємства „Мистецтво” з претензією №03 про погашення заборгованості в сумі 20 850,40 грн., проте відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Позивач 12.05.2010р. повторно звернувся до відповідача з претензією від 26.04.2010р., вручивши її наручно. Відповідач вдруге залишив її без відповіді та задоволення.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25.06.2010р. (дата подання позовної заяви) становить 20 850,40 грн.

Позивач керуючись умовами ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 959,12 грн. інфляційних втрат та 245,06 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості за розрахунками позивача становить 22 054,58 грн., з яких 20 850,40 грн. основний борг, 959,12 грн. інфляційних втрат, 245,06 грн. три відсотки річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Факт виконання позивачем своїх зобов’язань по капітальному ремонту приміщень лабораторії обласної СЕС по вул.Гродоцькій, 2 в м.Львові підтверджується актами виконаних робіт: - акт №8-12-1 форми КБ-2в за грудень 2008 року на суму 21175,20 грн.; - акт №9-11-1 форми КБ-2в за грудень 2009 року на суму 10675,20 грн. (оригінали оглянуті в судовому засіданні). Зауважень щодо виконаної позивачем роботи зі сторони відповідача не було.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив часткову оплату за виконані роботи в сумі 11 000,00 грн. (виписка банку від 27.08.2009р.) Відтак, основний борг становить 20 850,40 грн.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторонами не було погоджено строки оплати, позивач на підставі ч.2 ст.530 ЦК України звернувся до відповідача з претензіями про сплату заборгованості в сумі 20 850,40 грн., які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він визнає позовні вимоги в сумі 20 850,40 грн. повністю.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.78 ГПК України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за виконані роботи в сумі 20 850,40 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 959,12 грн. інфляційних втрат та 245,06 грн. трьох відсотків річних, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо суми інфляційних втрат та 3% річних, заявлених до стягнення, вони є завищеними, оскільки при їх нарахуванні позивач неправильно визначив термін прострочення. Як вбачається із розрахунку інфляційні та 3% річних нараховані позивачем починаючи з січня 2010р.

Оскільки сторонами не визначено строку оплати слід враховувати ч.2 ст.530 ЦК України. Оскільки, як вбачається із опису поштового вкладення, перша претензія надсилалась відповідачу (його керівнику п.Поліщуку О.С.) 26.04.2010р., відтак прострочення має місце з 05.05.2010р.

Судом здійснено перерахунок 3% річних за період з 05.05.2010р. по 25.06.2010р., згідно якого 3% річних становлять 90,82 грн., які підлягають до стягнення.

Як вбачається із величин індексів інфляції за даними Державного комітету статистики України, у травні-червні 2010р. індекс інфляції у відсотках до попереднього місяця становив у травні 99,4, у червні 99,6. Відтак, якщо індекс інфляції менше 100 відсотків інфляція за цей період не нараховується.

Отже, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню 20850,40 грн. основного боргу, 90,82 грн., 3% річних, всього 20941,22 грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.11, 205, 509, 525, 526, 530, 549, 611, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 78, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд–

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Колективного виробничого підприємства „Мистецтво” (79053, м.Львів, вул.В.Великого, 10; р/р 2600600012131 в ЛОФ АКБ „УСБ” м.Львова; МФО 325019; код ЄДРПОУ 13796224) на користь Спільного українсько-польського довірчого товариства з додатковою відповідальністю „С.А.Т.” (79016, м.Львів, вул.Я.Мудрого, 9-Б; р/р 26001266896 в ВАТ „Райффайзен Банк „Аваль” м.Києва; МФО 380805; код ЄДРПОУ 20800375) 20 850,40 грн. основного боргу, 90,82 грн. три відсотки річних, держмито в сумі 209,41 грн. та вартості витрат на 224,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 959,12 грн. інфляційних нарахувань та 154,24 трьох відсотків річних відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя