Рішення № 10589643, 20.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.10                                                                                           Справа№ 9/84

Господарський суд Львівської області в складі судді Данко Л.С.

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім “Червоний Жовтень”, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 10, поштова адреса: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Орджонікідзе, 50.

До відповідача: Публічного акціонерного товариства “Фірма “Нафтогазбуд”, м. Львів, вул. Стрийська, 144, поштова адреса: 79013, м. Львів, вул. Здоров”я, 9.

Про стягнення 962 828,13 грн. заборгованості та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Чередниченко А.В., п/к за довіреністю № 21 від 01.06.2010 р.

Від відповідача: Микласевич О.М., п/к за довіреністю від 20.08.2009 р.

Представникам роз”яснено права та обов”язки сторін відповідно до стаття 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді –не заявлено та не подано. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім “Червоний Жовтень”, Київ, до Публічного акціонерного товариства “Фірма “Нафтогазбуд”, м. Львів, про стягнення 615797 грн. 00 коп. - основного боргу, 63106 грн. 88 коп. - пені, 29558 грн. 26 коп. - інфляційних втрат, 9 262 грн. 27 коп. –3 % річних та стягнення судових витрат.

          Ухвалою суду від 25.05.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 29.06.2010 року, про що сторони були належним чином, під розписку: Позивач –03.06.2010 р., Відповідач –31.05.10 р., 31.05.10 р., рекомендованою поштою, відповідно, за № 4732830, № 47328449, № 4732822 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень –в матеріалах справи), повторно, в порядку передбаченому п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГС України від 10.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

          У зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 29.06.2010р. розгляд справи було відкладено на 15.07.2010 року.

15.07.2010р. оголошено сторонам перерву на 20.07.2010р., про що сторони повідомлені під розписку.

Позивач подав доповнення до позовної заяви, відповідно до ст. 22 ГПК України та уточнюючий розрахунок заборгованості за контрактом № 17 від 15.04.2009р., враховано часткову сплату боргу відповідачем, станом на 08.07.2010р., просить стягнути з відповідача на свою користь 615797 грн. 00 коп. - основного боргу, 63106 грн. 88 коп. - пені, 29558 грн. 26 коп. - інфляційних втрат, 9262 грн. 27 коп. –3 % річних та судові витрати.

          Відповідач прибув у судове засідання, відзиву на позовну заяву не подав, пояснив усно не сплату заборгованості тим, що товариство перебуває у важкому фінансовому становищі.

          Справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.

В ході розгляду справи встановлено.

15.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім “Червоний Жовтень”, м. Київ (Постачальник –за контрактом) з одного боку, та Закритим акціонерним товариством «Фірма «Нафтогазбуд», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Фірма “Нафтогазбуд”, м. Львів (Замовником –за контрактом) було укладено Контракт № 17 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов»язується виготовити та передати у власність Продукцію Відповідачу, а Відповідач прийняти та оплатити вартість Продукції Позивачу.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 15 вересня 2009 року до Контракту № 17 та листа за № 06/01 від 08 вересня 2009 року найменування відповідача з Закритого акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»змінено на Публічне акціонерне товариство «Фірма Нафтогазбуд»відповідно до Статуту вищезазначеного товариства, належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 104 ЦК України, при перетворенні юридичної особи одного виду в юридичну особу іншого виду (зміна організаційно-правової форми) до новоствореної юридичної особи переходять права і обов»язки попередньої.

Юридична особа вважається створеною і набуває права юридичної особи (правосуб»єктності) з дня її державної реєстрації (ч. 4 ст. 87 ЦК України) у порядку визначеному чинним законодавством України ( ст. 89 ЦК України).

Статтею 56 ГК України визначено порядок утворення суб»єкта господарювання, вимоги до установчих документів (ст. 57 ГК України), а набрання чинності установчих документів, визначено у статті 58 Господарського кодексу України.

Зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни.

Діяльність незареєстрованого суб»єкта господарювання, який підлягає державній реєстрації, забороняється.

Статтею 91 ЦК України передбачено цивільну правоздатність юридичної особи, а одночасно з правоздатністю у юридичної особи виникає дієздатність, відповідно до ст. 92 ЦК України, і цивільна правоздатність (відповідно до ч. 2 ст. 91 ЦК України) може бути обмежена лише за рішенням суду.

Частиною 4 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», передбачено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Статтею 29 вищевказаного Закону, передбачено державну реєстрацію змін до установчих документів, яка здійснюється за процедурами передбаченими частинами першою-п»ятою статті 25 та частинами другою –третьою статті 27 цього Закону для проведення державної реєстрації юридичної особи, отже, і в цьому випадку, дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації змін до статуту юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Виходячи з вищенаведеного, відповідач: ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», м. Львів, є правонаступником прав та обов»язків ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд».

Як вбачається з матеріалів справи, значений Контракт № 17 укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статей 207, 208 ЦК України і є правомірним правочином, в силу статті 204 ЦК України.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором поставки, відповідно до статті 712 ЦК України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Станом на час розгляду справи по суті, ні позивач, ні відповідач не надали суду доказів, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, що даний договір є розірваним, та/або визнаний недійсним.

Предметом Контракту № 17 від 15 квітня 2009 року (Розділ 1) є те, що Постачальник зобов»язується виготовити та передати у власність замовника обладнання (далі за текстом Продукція) згідно технічного завдання, опитувального листа в кількості та за ціною відповідно до специфікації до дійсного Контракту, які є невід»ємного частиною. Замовник зобов»язується оплатити вартість продукції і прийняти її.

У розділі 2 договору визначено умови та порядок поставки продукції, ціни та загальна вартість по контракту - розділ 3 договору.

Умови розрахунків визначено у розділі 4 договору.

Так, у п. 4.2 договору платежі за продукцію, що виготовляється та передається, здійснюються Замовником у вигляді 50% - передплати протягом 5 банківських днів після одержання рахунку на оплату продукції, 50% - протягом банківських днів після виготовлення всього обладнання.

Якість продукції сторони визначили у розділі 5 договору.

Так п. 6.2 договору передбачено, що Замовник сплачує пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день перевищення строку, а також відшкодовує збитки відповідно до ст. 224 ГК України.

В судовому засіданні встановлено, що підтверджується матеріалами справи, позивач свої зобов»язання за даним договором виконав у повному обсязі.

В договорі поставки істотними умовами є предмет, ціна, строк.

Так, предметом поставки, відповідно до умов договору (Контракту № 17) є:

За Специфікацією № 1 від 15.04.2009 року була камера прийому очисних пристроїв і засобів діагностики Ду 500 (лівого виконання УХЛ, маркування КСПЗ 500-8, 0-Л-УХЛ-Н) у кількості 1 (одна) штука за ціною 819996,00 грн. за одиницю.

За Специфікацією № 2 від 24.02.2009 року була Ємність підземна горизонтальна дренажна у кількості 1 (одна) штука за ціною 178800,00 грн. з одиницю. Належним чином завірені копії Специфікацією № 1 від 15.04.2009 року та Специфікацією № 2 від 24.02.2009 року знаходяться в матеріалах справи.

18.09.09р. представниками Відповідача та Позивача було оглянуто товар по Контракту № 17 та Специфікацією № 1, відповідно, ними підписаний Акт огляду-приймання камери прийому ЗОДД у 500.

За даним актом були виявлені недоліки.

Позивач недоліки виправив та 07.10.2009 року представниками Відповідача та Позивача було, повторно, оглянуто товар по Контракту № 17 та Специфікації № 1, зауваження були відсутні, відтак сторонами було підписано Акт огляду-приймання камери прийому ЗОДД у 500.

Відповідно до умов Контракту № 17 (п. 4.2) кінцевий термін розрахунку за товар спливає 19.10.2009 року.

Відповідач свої зобов»язання щодо оплати, виконав частково, платіжним дорученням № 266 від 27.04.2009р. сплатив 89 400,00 грн., платіжним дорученням № 267 від 27.04.2009р. сплатив 204 999,00 грн., платіжним дорученням № 432 від 08.07.2009р. сплатив 88 600,00 грн. (докази –в матеріалах справи), в результаті чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 615797,00 грн.

Станом 20.07.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 615797,00 грн. (819996,00 грн. /за Специфікацією № 1/ + 178800,00 грн. /за Специфікацією № 2/ = 998 796,00 грн. –89 400,00 грн. –204 999,00 грн. –88 600,00 грн. = 615797,00 грн. - розрахунок суми знаходиться в матеріалах справи, перевірений у судовому засіданні).

Станом на час постановлення рішення у справі, розмір основного боргу відповідача перед позивачем складає 615797 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти —юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За неналежне виконання відповідачем зобов»язань за вищевказаним договором ( п. 4.2.), позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 63106 грн. 88 коп. пені, яка нарахована відповідно до п. 6.2. Контракту № 17.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов»язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 ЦК України).

Пунктом 6.2 договору сторони передбачили відповідальність у формі пені.

Ставка НБУ у період за який нараховується пеня –10,25%, подвійна ставка НБУ –20,50%/100% = 0,21. Період за який нараховується пеня –183 дні (з 19.10.09р. по 19.04.2010р.).

Виходячи із норм чинного законодавства, розмір пені = 64835,07 грн. (615797,00 грн. боргу * 0,21/365 * 183 дні прострочення = 64 835,07 грн.).

Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь пеню в сумі 63106,88 грн., тобто у розмірі меншому, ніж перерахований у судовому засіданні, тому до задоволення підлягає пеня в сумі 63 106,88 грн. –в межах уточнених позовних вимог.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Особа, яка порушила зобов”язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 ЦК України), одностороння відмова від зобов”язання –не допускається.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні витрати в сумі 29558,26 грн. та три відсотки річних у розмірі 9262,27 грн., які нараховано у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України (розрахунок суми інфляційний витрат та відсотків річних перевірений в судовому засіданні та знаходиться в матеріалах справи).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені ст. 625 ЦК України три відсотки річних не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦУ України.

Суд, заслухав пояснення представника позивача та відповідача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов (уточнений), документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 1, 2, 4, 43 –47, 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 82 –85, 89, 116 –117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги (уточнені) задовільнити повністю.

2.          Стягнути з боржника: Публічного акціонерного товариства “Фірма “Нафтогазбуд” (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 144, код ЄДРПОУ 04788966, поштова адреса: 79013, м. Львів, вул. Здоров”я, 9) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім “Червоний Жовтень” (01003, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 10, код ЄДРПОУ 33783872, поштова адреса: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Орджонікідзе, 50) 615797 грн. 00 коп. - основного боргу, 63106 грн. 88 коп. - пені, 29558 грн. 26 коп. - інфляційних втрат, 9 262 грн. 27 коп. –3 % річних, 7177 грн. 24 коп. державного мита та 175 грн. 92 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя