Рішення № 10589490, 10.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/11810.06.10

За позовом Дніпровської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Києва

до Дитячої поліклініки № 1 Дніпровського району м. Києва

про стягнення заборгованості в розмірі 15712,58 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Коваль І.А.

Представники сторін:

від позивача: Шаповал Я.К. –представник (дов. № 1004 від 17.05.2010р.)

від відповідача: Шевченко Ю.Ю. –представник (дов. б/н від 10.06.2010р.)

Наливайко С.І. –представник (дов. б/н від 10.06.2010р.)

10.06.2010 року у судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дніпровська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Києва звернулась з позовом про стягнення з Дитячої поліклініки № 1 Дніпровського району м. Києва заборгованості за договором про надання послуг № 19 від 15.04.2008р. у сумі 17302,26 грн., з яких: 14451,02 грн. –суми основного боргу, 1589,68 грн. –пені, 419,13 грн. –3% річних, 712,43 грн. –інфляційні втрати.

Ухвалою від 23.04.2010р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.06.2010р.

Згідно заяви позивача про уточнення позовних вимог, останній просить суд стягнути заборгованість з відповідача у розмірі 14581, 02 грн. суму основного боргу, інфляційних витрат –712,43 грн., 3 % - 419,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач (виконавець) за договором виконав свої зобов’язання, та здійснив роботу по проведенню лабораторних, бактеріологічних досліджень для відповідача (замовника) на суму 14581, 02 грн., що підтверджується актами виконаних робіт.

Відповідач в свою чергу, вимоги п. 3.1. Договору виконав не в повному обсязі, розрахунок за надані послуги здійснив частково, в результаті чого виникла заборгованість заявлена до стягнення.

На вимогу суду, відповідач подав письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що заборгованість перед позивачем виникла внаслідок відсутності фінансування. Так як поліклініка є неприбутковою організацією, а фінансування для проведення оплати за договором № 19 від 15.04.2010 року не надавалось, у відповідача виникла кредиторська заборгованість перед позивачем.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2008р. між Дніпровською районною санітарно-епідеміологічною станцією м. Києва (далі –Позивач) та Дитячою поліклінікою № 1 Дніпровського району м. Києва (далі –Відповідач) був укладений договір про надання послуг № 19.

За вказаним Договором відповідач доручає, а позивач зобов’язується виконати роботу по проведенню лабораторних, бактеріологічних досліджень (з діагностичною, профілактичною метою та відомчого контролю), перелік, вартість та строки виконання яких вказуються в Додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до п.п. 2.2 та 2.3 Договору, строки виконання робіт відраховуються з моменту доставки матеріалу, що підлягає дослідженню, до лабораторії позивача, кожна партія виконаних робіт оформляється актом виконаних робіт, та підписується представниками сторін.

Після виконання робіт, відповідач зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи в строки, встановлені договором, що передбачено п. 2.4. Договору. Сторони договору також, зобов’язуються проводити звірки взаєморозрахунків за звітний період та оформляти акт звірки взаєморозрахунків раз на місяць, як зазначено в п. 2.5. Договору.

Як передбачено п. 3. Договору, розрахунок за виконані роботи проводиться раз на місяць, але не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури. Позивач виставляє рахунок-фактуру на підставі актів виконаних робіт.

Спір між сторонами виник внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором про надання послуг № 19 від 15.04.2008р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу суд встановив, що позивач свої зобов’язання за Договором № 19 від 15.04.2008р. виконав належним чином та в повному обсязі, що підтверджується актами-рахунками № 1646 від 23.12.2008р. на суму 2692,92 грн., № 1608 від 18.12.2008р. –462,44 грн., №1464 від 15.12.2008р. –8408,11грн., № 823 від 23.06.2008р. –6322,31 грн. №678 від 09.06.2009р. –4317,48 грн., №755 від 02.07.2009р. –1365,85 грн., №673 від 26.05.2008р. –6721, 08 грн., які наявні в матеріалах справи.

Акти-рахунки підписані та скріплені печатками сторін договору, що підтверджує виконання п. 2.3 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив розрахунок з позивачем частково, заборгованість, що не сплачена відповідачем складає 14581,02 грн.

Відповідач, взяті на себе відповідно до умов договору зобов’язання щодо сплати вартості наданих послуг виконав не в повному обсязі. Як вбачається з поданого відзиву, відповідач проти факту наявності заборгованості перед позивачем не заперечує.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи відсутність станом на день розгляду спору, доказів оплати відповідачем послуг по Договору № 19 в розмірі 14581,02 грн., суд вважає вимоги про стягнення основного боргу такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначене змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків в розмірі 712,43 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована позивачем за період прострочення та складає 419,13 грн. та підлягає стягненню з відповідача в силу положень закону.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення грошових коштів в сумі 15712,58 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 157, 12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дитячої поліклініки № 1 Дніпровського району м. Києва (02098, м. Київ, проспект Павла Тичини, 12, код ЄДРПОУ 02125763, р/р 35410001001165 в ГУДК України в м. Києві, МФО 820019) на користь Дніпровської районної санітарно-епідеміологічної станції міста Києва (02094, м. Київ, вул. Краківська, 28-Б, код ЄДРПОУ 05496945, р/р 31258272210297 в ГУДК України м. Києва, МФО 820019) суму основної заборгованості в розмірі 14581,02 грн. (чотирнадцять тисяч п’ятсот вісімдесят одна гривня 02 копійки), інфляційні витрати –712,43 грн. (сімсот дванадцять гривень 43 копійки), 3 % річних –419,13 грн. (чотириста дев’ятнадцять гривень 13 копійок), державне мито – 157,12 грн. (сто п’ятдесят сім гривень 12 копійок), 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 20.07.2010р.