Ухвала суду № 10589475, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21.07.10№ 05-5- 51 / 8287 Суддя , розглянувши

зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчо-рекреаційний центр "Надія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку інвестицій та бізнесу"

про визнання права власності та зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Частина 2 ст. 60 ГПК країни встановлює, що позовна заява за зустрічним позовом подається за загальними правилами подання позовів. Тобто, позов повинен бути поданий з додержанням вимог ст.ст. 54-58 ГПК України щодо форми і змісту позовних заяв.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст.58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою треба розуміти матеріально - правову вимогу, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

У відповідності до чинного законодавства, дозволяється обєднувати вимоги, які повязані між собою підставами виникнення.

Заявник звернувся до суду з позовом, в якому об’єднав такі позовні вимоги:

1)          визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо – рекреаційний центр «Надія» право власності на нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс бази відпочинку «Надія», адреса: вул. Коцюбинського, с. Троєщина, Деснянський район, м. Київ, в склад якого входять: 1 спортивний майданчик: футбольне поле; волейбольний майданчик; турніки; 1 дитячий майданчик; 1 металеве складське приміщення на бетонній основі; 1 металевий навіч критий шифером; 1 строжове приміщення (металевий каркас, шифер на бетонних блоках); 1 металева літня душова з резервуаром для підігріву води; 1 двоповерхова літня столова; 4 кільця для вигрібної ями діаметром 1,5 м. товщиною стінки 0,10 м.; 1 роздягальня літня з металевим каркасом; 1 баня; 1 пірс для купання 3х2м; 2 джерела питної води; 10 столиків з лавочками для відпочинку; 1 будинок для відпочинку дерев’яний на металевих трубах 3х4 м.; 1 вигрібна яма; 1 службове приміщення дерев’яне на шлакоблоках; 1 огорожа по периметру бази (сітка на азбестових-цементних трубах);

2)          зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку інвестицій та бізнесу»звільнити цілісний майновий комплекс бази відпочинку «Надія», адреса: вул. Коцюбинського, с. Троєщина, Деснянський район, м. Київ.

Підставою виникнення позовної вимоги про визнання права власності є те, що, на думку заявника, право власності на спірне майно належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо – рекреаційний центр «Надія» на підставі біржового контракту від 17.02.06р. за реєстраційним номером Т-26/06.

Підставою виникнення позовної вимоги про звільнення цілісного майнового комплексу є закінчення строку дії договору оренди від 10.01.08р.

Позивач має право об’єднати в одній позовній заяві вимоги, за умови, що вони пов’язані між собою підставами виникнення або доказами, що їх підтверджують.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги, суд вважає, що вони виникають з різних правових підстав і тягнуть за собою різні наслідки.

Зважаючи на те, що заявлені позовні вимоги не випливають з тих же фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги, які не зв'язані між собою підставою виникнення, чим порушено правила поєднання вимог, суд дійшов висновку, що їх сумісний розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з п. 3–1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п.11, 12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N1258, з метою перерахування коштів для оплати витрат у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою. Документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Суд звертає увагу, що станом на 23.06.2010 р. Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві були змінені реквізити при сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ. Так, витрати з інформаційно-технічне забезпечення за розгляд справ у Господарському суді міста Києва підлягають сплаті на рахунок 31218264700001, код ЄДРПОУ 24262621, МФО 820019, отримувач ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 22050003, банк ГУ ДКУ у м. Києві.

В якості доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу заявником додано платіжне доручення від 29.06.2010 р. № 1129285 (#21606642), з якого вбачається, що грошові кошти в сумі 236,00 грн. перераховані на рахунок 31213259700011, отримувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код отримувача 26077968, код установи банку 820019, банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві.

Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником перераховані грошові кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на інший рахунок, ніж передбачено чинним законодавством України, суд вважає, що заявником не подано належних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.

Проте, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 5, п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Зустрічні позовні матеріали повернути заявникові без розгляду.

Суддя                                         Пригунова А.Б.