Рішення № 10589427, 19.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/15819.07.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до Відкритого акціонерного товариства "Свемон - Інвест"

про стягнення 65599,33 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача Зісс О.Ю. –довіреність № 148 від 01.04.2009 р.

Від відповідача не з"явилися

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Свемон - Інвест" про стягнення заборгованості в розмірі 65 599,33 грн. на підставі договору № 27/803620-336 про надання телекомунікаційних послуг від 23.05.2007 р., з яких: 65012,92 грн. основного боргу за лютий, березень 2010 р., 132,77 грн. 3% річних та 453,64 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2010 р. порушено провадження у справі № 39/158 та призначено справу до розгляду на 05.07.2010 р. о 11:20 год.

02.07.2010 року представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Судом клопотання задоволено.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, вимоги ухвали суду від 11.06.2010 р. не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 19.07.2010 р. о 11:30 год.

07.07.2010 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 99495,33 грн., з яких: 98326,15 грн. основного боргу за лютий, березень та квітень 2010 р., 468,66 грн. 3% річних та 700,25 грн. пені.

14.07.2010 року представник відповідача через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку із зайнятістю представника відповідача в іншій справі у Господарському суді Одеської області.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 19.07.2010 р., не з’явився, вимоги ухвал суду від 11.06.2010 р. та 05.07.2010 р. не виконав, відзив на позов з підтверджуючими документами не подав і не надіслав.

Розглянувши в судовому засіданні 19.07.2010 р. клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку про незадоволення останнього, оскільки:

Стаття 28 ГПК України не визначає представників юридичних осіб, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації, як єдиних представників останніх в суді. Безпосередньо представляти інтереси сторони надано керівникам підприємств та організацій, іншим особам, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Отже, відповідач не був позбавлений реальної можливості здійснити своє представництво в суді за участю іншого представника, не зайнятого представництвом інтересів відповідача у Господарському суді Одеської області, або безпосередньо на рівні керівництва. Крім того, будь –які докази на підтвердження викладених у клопотанні про відкладення розгляду справи обставин відповідачем не вказані і, відповідно, не додані.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Подане ж відповідачем клопотання розцінюється судом як свідоме та безпідставне ухилення від розгляду справи, пошук шляхів для затягування судового процесу. Тому справа розглядається по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 19.07.2010 р. подав заяву на виконання вимог ухвали суду від 11.06.2010 р., позовні вимоги підтримав повністю з урахуванням поданої до суду заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині.

Вищий господарський суд України в п. 3.7 роз’яснення від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначає, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Судом в засіданні встановлено, що позивачем у вищезазначеній заяві про збільшення позовних вимог було збільшено суму позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Крім того, позивачем оплачено держмито в частині збільшення позовних вимог (платіжне доручення № 1709 від 05.07.2010 р. додане до наведеної заяви) та надані докази направлення цієї заяви відповідачу (фіскальні чеки № 7373, 7374 від 02.07.2010 р.).

З огляду на наведене, суд прийняв заяву про збільшення позовних вимог. А тому новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 99495,33 грн., з яких: 98326,15 грн. основного боргу за лютий, березень та квітень 2010 р., 468,66 грн. 3% річних та 700,25 грн. пені.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

В судовому засіданні 19.07.2010 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.05.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(позивач), визначеним як Укртелеком, і Відкритим акціонерним товариством «Свемон-Інвест»(відповідач), визначеним як Оператор, було укладено Договір № 27/803620-336 про надання телекомунікаційних послуг (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору його предметом є взаємне надання сторонами телекомунікаційних послуг у точках взаємоз'єднання мереж, організованих для пропуску міжміського та міжнародного телефонного трафіку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, а також порядок та умови розрахунків за ці послуги (надалі –Послуги). Точки взаємоз'єднання мереж визначені у Додатку № 1 до даного Договору.

Послуги, які надає позивач відповідачу за даним Договором, визначені у п.1.3 Договору, а послуги, які надає відповідач позивачу - у п.1.4 Договору.

У відповідності до п. 2.2.5 Договору позивач зобов»язувався проводити розрахунки з відповідачем за послуги доступу до телекомунікаційної мережі відповідача за розрахунковими таксами, зазначеними в додатках № 2, 3, 5, 6, та за послуги розрахунків з абонентами (додаток № 4 до Договору).

Відповідач, згідно п. 2.3.2 Договору, зобов»язувався проводити розрахунки з позивачем за надання абонентам відповідача телекомунікаційних послуг, визначених у п. 1.3 відповідно до умов даного Договору.

Умовами п. 3.11, 3.12 Договору передбачено складання та підписання сторонами актів здавання-приймання наданих у звітному місяці послуг. Підписані сторонами акти здавання-приймання наданих послуг є достатньою підставою для надсилання сторонами рахунків на оплату наданих послуг.

Згідно п. 3.13 Договору оплата сторонами рахунків проводиться протягом 20 днів з дати направлення рахунків, але не пізніше останнього числа місяця, що настає після звітного періоду. Рахунки за отримані послуги сплачуються шляхом простого банківського переказу на розрахунковий рахунок. Також розрахунки між сторонами за цим Договором можуть проводитися шляхом зарахування зустрічних однорідних фінансових вимог. Для здійснення такої форми розрахунку сторони підписують протокол проведення розрахунків, в якому відображають вартість послуг, наданих за звітний період, та суму перевищення, що належить до сплати стороною, визначеною боржником, у встановлені строки. Форму протоколу проведення розрахунків наведено в Додатку № 10 до Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної оплати послуг, що надаються відповідно до Договору, сторона - боржник повинна сплатити пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожний день затримки платежу, включаючи день оплати.

Пунктом 7.1 Договору встановлено строк дії Договору з моменту підписання його сторонами та до 31.12.2007 р. Згідно п. 7.2 Договору, продовження його дії оформлюється укладанням додаткової угоди до нього.

Так, у відповідності до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 05.05.2009 р. до Договору, строк дії останнього продовжено до 31.12.2009 р., а відповідно до п. 2 наведеної угоди пункт 7.2 Договору викладено у новій редакції, а саме: якщо жодна зі сторін за 1 місяць до закінчення строку дії Договору не повідомить письмово про своє бажання припинити його дію, Договір вважається таким, що продовжується на кожний наступний календарний рік на таких самих умовах.

Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що надання Послуг здійснювались за Договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).

Позивач у відповідності до умов Договору надав відповідачу Послуги у лютому, березні та квітні 2010 року, проте оплату за надані Послуги у загальній сумі 98326,15 грн. (основний борг) від відповідача не отримав. Зокрема, зібрані у справі докази свідчать про наступне:

У лютому 2010 року позивачем були надані відповідачу телекомунікаційні послуги на суму 45119,52 грн., що підтверджується Актом здавання-приймання наданих ВАТ «Укртелеком»основних загальнодоступних та інших основних послуг міжміського та міжнародного телефонного зв»язку від 28.02.2010 р. (копія акту знаходиться в матеріалах справи). Наведений акт, який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін, свідчить про те, що послуги, які передбачені Договором, надані у 02 місяці 2010 року належним чином та сторони не мають взаємних претензій.

З урахуванням вищенаведеної суми телекомунікаційних послуг у лютому 2010 р., позивачем було оформлено і направлено відповідачу рахунок № 09-05660-317984 від 28.02.2010 р., що підтверджується копіями фіскального чеку та списком рекомендованих відправлень, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до п. 3.13 Договору в оплату рахунку № 09-05660-317984 від 28.02.2010 р. була зарахована сума 15111,22 грн. за надані відповідачем позивачу послуги у лютому 2010 року, яка узгоджена Протоколом проведення розрахунків від 28.02.2010 р. Наведений протокол підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін (копія знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, заборгованість відповідача за лютий 2010 року складає 30008,30 грн. (45119,52 грн. - 15111,22 грн. = 30008,30 грн.).

У березні 2010 року позивачем були надані відповідачу телекомунікаційні послуги на суму 51217,76 грн., що підтверджується Актом здавання-приймання наданих ВАТ «Укртелеком»основних загальнодоступних та інших основних послуг міжміського та міжнародного телефонного зв»язку від 31.03.2010 р. (копія акту знаходиться в матеріалах справи). Наведений акт, який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін, свідчить про те, що послуги, які передбачені Договором, надані у 03 місяці 2010 року належним чином та сторони не мають взаємних претензій.

З урахуванням вищенаведеної суми телекомунікаційних послуг у березні 2010 р., позивачем було оформлено і направлено відповідачу рахунок № 09-05660-320625 від 31.03.2010 р., що підтверджується копіями фіскального чеку та списком рекомендованих відправлень, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до п. 3.13 Договору в оплату рахунку № 09-05660-320625 від 31.03.2010 р. була зарахована сума 16213,14 грн. за надані відповідачем позивачу послуги у березні 2010 року, яка узгоджена Протоколом проведення розрахунків від 31.03.2010 р. Наведений протокол підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін (копія знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, заборгованість відповідача за березень 2010 року складає 35004,62 грн. (51217,76 грн. - 16213,14 грн. = 35004,62 грн.).

У квітні 2010 року позивачем були надані відповідачу телекомунікаційні послуги на суму 49045,96 грн., що підтверджується Актом здавання-приймання наданих ВАТ «Укртелеком»основних загальнодоступних та інших основних послуг міжміського та міжнародного телефонного зв»язку від 30.04.2010 р. (копія акту знаходиться в матеріалах справи). Наведений акт, який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін, свідчить про те, що послуги, які передбачені Договором, надані у 04 місяці 2010 року належним чином та сторони не мають взаємних претензій.

З урахуванням вищенаведеної суми телекомунікаційних послуг у квітні 2010 р., позивачем було оформлено і направлено відповідачу рахунок № 09-05660-323535 від 30.04.2010 р., що підтверджується копіями фіскального чеку та списком рекомендованих відправлень, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до п. 3.13 Договору в оплату рахунку № 09-05660-323535 від 30.04.2010 р. була зарахована сума 15732,73 грн. за надані відповідачем позивачу послуги у квітні 2010 року, яка узгоджена Протоколом проведення розрахунків від 30.04.2010 р. Наведений протокол підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін (копія знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, заборгованість відповідача за квітень 2010 року складає 49045,96 грн. - 15732,73 грн. = 33313,23 грн.).

З огляду на наведене, загальна сума заборгованості відповідача за період лютий, березень, квітень 2010 р. становить 98326,15 грн. (30008,30 грн. + 35004,62 грн. + 33313,23 грн. = 98326,15 грн.).

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 902 ЦК України встановлює обов’язок виконавця надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті взаємного надання сторонами телекомунікаційних послуг у точках взаємоз'єднання мереж, організованих для пропуску міжміського та міжнародного телефонного трафіку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, та ґрунтуються на Договорі № 27/803620-336 про надання телекомунікаційних послуг від 23.05.2007 р.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням вимог п. 3.13 Договору, оплата сторонами рахунків повинна проводиться протягом 20 днів з дати направлення рахунків, але не пізніше останнього числа місяця, що настає після звітного періоду. За таких обставин суд прийшов до висновку, що відповідач повинен був розрахуватись з позивачем за спірні Послуги не пізніше останнього числа місяця, що настає після звітного періоду, після чого починається прострочення зобов»язання відповідача з оплати цих послуг.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав спірні телекомунікаційні послуги у лютому, березні, квітні 2010 р., але в порушення п.п. 2.3.2, 3.13 Договору зобов‘язання по оплаті цих послуг у сумі 98326,15 грн. та у передбачений Договором строк не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 98326,15 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

При цьому суд враховує також приписи пункту 5.2 Порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж загального користування, який затверджений рішенням Національної комісії з питань регулювання зв»язку України від 09.07.2009 р. № 1586 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.09.2009 р. за № 880/16896, якими визначено, що усі оператори телекомунікацій, зобов»язані розраховуватись за послуги доступу до телекомунікаційних мереж, що надаються в точці взаємоз»єднання.

У зв’язку з неналежним виконання відповідачем зобов’язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача також 468,66 грн. 3% річних та 700,25 грн. пені за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України також передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена п. 4.2 Договору, зокрема, у випадку несвоєчасної оплати послуг, що надаються відповідно до Договору, сторона - боржник повинна сплатити пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожний день затримки платежу, включаючи день оплати.

З огляду на вищезазначене, а також здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру пені, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 700,52 грн. за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказану норму ЦК України, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру трьох процентів річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 468,66 грн. 3% річних за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання не з»явився, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не подав та не надіслав.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 994,95 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Свемон –Інвест»(02089, м. Київ, вул. Радистів, 76, ідентифікаційний код 23727977), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18; ідентифікаційний код 21560766; р/р 260070490300 в АТ «Брокбізнесбанк»м. Києва, МФО 300249) 98326,15 грн. (дев»яносто вісім тисяч триста двадцять шість гривень 15 коп.) основного боргу, 700,52 грн. (сімсот гривень 52 коп.) пені, 468,66 грн. (чотириста шістдесят вісім гривень 66 коп.) трьох процентів річних, 994,95 грн. (дев»ятсот дев»яносто чотири гривні 95 коп.) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О.В.

Дата підписання

повного тексту рішення 21.07.2010 р.