Рішення № 10589177, 15.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/23515.07.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Деко» До           Закритого акціонерного товариства «Концерн «Віадук»

Третя особаНосадчук Сергій Бориславович

Простягнення 21 289,45 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача: Кириченко А.І.-дов., Ярова В.О.-дов.

від відповідача: Хрустицька Л.К.дов., Силенок І.С.-дов. Литвин В.О.-дов.

від третьої особи:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Концерн «Віадук»21289,45 грн. матеріальної шкоди, стягнену суму просить перерахувати на розрахунковий рахунок ЗАТ «ДЕКО»26009028185614 в Дарницькому від. Київської філії АКБ «Укрсоцбанк»м. Києва, МФО 322012, код 25195772.

В процесі розгляду справи представник відповідача відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав уточнення позовних вимог, в яких просить стягнути з відповідача 15447 грн. вартість відновлювального ремонту та 5 789045 грн. втрат товарної вартості, а всього 21236,45 грн. заподіяної матеріальної шкоди.

В судовому засіданні 15.06.2010р. представником Закритого акціонерного товариства «Концерн «Віадук»було надано відзив на позовну заяву, в якому, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в засідання суду не з’явився, письмових пояснень відносно позовних вимог не надав.

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2007 року о 18 годині 15 хвилин водій транспортного засобу, ВАЗ 21074, державний номер 24317 КА, Носадчук Сергій Борисович, який вказав, що він є працівником ЗАТ „Концерн „Віадук", грубо порушивши пп.10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України щодо дотримання швидкості та дистанції руху транспортних засобів, здійснив зіткнення з автомобілем MITSUBISHI PADJERO, державний номер АА9881 ВТ, який належить Позивачу - ЗАТ „Деко".

Згідно із постановою Святошинського районного суду м. Києва від 27 квітня 2007 року громадянина Носадчука Сергія Бориславовича було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внаслідок чого було пошкоджено MITSUBISHI PADJERO, державний номер АА9881 ВТ.

Внаслідок даної ДТП автомобіль Позивача MITSUBISHI PADJERO, державний номер АА9881 ВТ отримав наступні ушкодження:

-          деформація задньої двері кришки багажника (підлягає заміні);

-          деформація заднього бамперу (підлягає заміні);

-          пошкодження правого посилювача заднього бампера (підлягає заміні);

-          пошкодження правої панелі повітряного каналу (підлягає заміні);

За результатами автотоварознавчого дослідження дорожнього транспортного засобу, втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу Позивача, складає 5 789 грн. 45 коп.

Вартість проведеного відновленого ремонту транспортного засобу Позивача складає 15447 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями або бездіяльністю майну фізичної та юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Володільцем транспортного засобу ВАЗ 21074, державний номер 24317 КА є ЗАТ „Концерн „Віадук", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії КІС № 523397 відповідно до якого, автомобіль ВАЗ 21074 державний номер 24317 КА належить на праві власності Відповідачу - ЗАТ "Концерн "Віадук" і цей факт не заперечується Відповідачем.

Таким чином Відповідач є особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом автомобіль ВАЗ 21074 державний номер 24317 КА.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно з ч. 1 ст. 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справ суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди ману, відшкодувати їй в натурі (передати річ того ж робу і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями або бездіяльністю майну фізичної та юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

                    31.03.2007 Третя особа Носадчук Сергій Бориславович, перебуваючи в трудових відносинах з Відповідачем, під час виконання службових обов'язків здійснювала керування транспортним засобом Відповідача ВАЗ 21074 державний - номер 24317 КА. О 19-15 31.03.2007 року з вини Третьої особи сталась дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб Позивача MITSUBISHI PADJERO, державний номер АА9881 ВТ.

Згідно із постановою Святошинського районного суду м. Києва від 27 квітня 2007 року громадянина Носадчука Сергія Бориславовича було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Внаслідок даного пошкодження Позивачу було нанесено майнову шкоду.

З метою визначення розміру майнової шкоди Позивачем і дотриманням вимог чинного законодавства України Позивачем було замовлено проведення експертизи з визначення вартості матеріального збитку, згідно якої втрата товарної вартості становить 5 789,45 грн.

Також станом на дату подання позовної заяви Позивачем було проведено ремонт пошкодженого транспортного засобу і вартість відновлювального ремонту становить 15 447 грн., що підтверджується нарядом заказом №ШО–К -1093 від 20.09.2007р., нарядом заказом №ШО –К -1051 від 21.09.2007р., а також платіжними дорученнями № 3214 від 14.08.2007р., №3835 від 25.09.2010р. та №3834 від 25.09.2007р. про сплату за виконаний ремонт пошкодженого транспортного засобу.

Тому, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача –5789,45 грн. страти товарного вигляду та 15447 грн. вартість відновлювального ремонту.

Твердження відповідача викладені в письмовому відзиві по справі від 15.06.2010р. щодо використання водієм Носадчук С.Б. транспортного засобу ВАЗ 21074 в особистих цілях самовільно, без погодження з керівництвом відповідача, чим грубо порушені умови угоди № 2 про використання транспортного засобу і має відшкодовуватись працівником самостійно, не приймаються судом до уваги, оскільки заперечення відповідача є безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Таким чином, законодавством чітко передбачено, що шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується власником джерела підвищеної небезпеки.

В той самий час, ч.3 ст.1187 ЦК України передбачає, що особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов’язана відшкодувати її на загальних підставах.

Проте, відповідач не надав жодного доказу того, що водій автомобіля неправомірно заволодів вказаним транспортним засобом.

Суд прийшов до висновку, що в даному випадку не має місця незаконного заволодіння джерелом підвищеної небезпеки, оскільки сам власник надав автомобіль водію для виконання ним своїх трудових обов’язків. На думку суду, у даному випадку мало місце невчасне повернення джерела підвищеної небезпеки, але даний факт жодним чином не знімає відповідальності із власника джерела підвищеної небезпеки.

Завдання шкоди в робочий або в поза робочий час має значення лише при вирішенні питання про відшкодування шкоди в загальному порядку, а не при завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В судовому засіданні 06.07.2010 закінчено розгляд справи, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 15.07.2010 для підготовки повного тексту рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Концерн «Віадук»(01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 17, оф. 3, 03040 м. Київ, пр.. 40-річння Жовтня, 96-А, код ЄДРПОУ 25195772) на користь Закритого акціонерного товариства «Деко»(02139, м. Київ, вул.. Стальського, 32, 02660, м. Київ, вул. Старосільська, код ЄДРПОу 25195772) 15447 грн. вартість відновлювального ремонту, 5789,41 грн. сума втрати товарного вигляду, 212,36 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко