Рішення № 10589160, 25.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/18725.06.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «СОБІ»

Простягнення 93262,87 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Іваненко І.П. –дов. № Д07/2009/07/10-7 від 10.07.2009 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБІ»про стягнення 83783, 73 грн. основного боргу, 4116, 66 грн. пені, 4567, 22 грн. інфляційних втрат, 795, 26 грн. 3 % річних.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію не виконав.

Ухвалою від 29.04.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.06.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 07.06.2010 року подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

В судове засідання 07.06.2010 року, представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, проте подав надіслав телеграму, відповідно до якої просив суд відкласти розгляд справи.

У зв’язку з неявкою представника відповідача та необхідністю отримання додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 07.06.2010 року розгляд справи відкладено на 25.06.2010 року.

В судовому засіданні 25.06.2010 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2010 року вдруге не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи в термін понад два тижні у зв’язку з відпусткою представника товариства. Суд розглянув та відхилив клопотання відповідача як безпідставне та необґрунтоване, оскільки відповідач не надав жодного доказу в його обґрунтування, крім того двохмісячний строк розгляду спору закінчився.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.06.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Собі»(далі - споживач, відповідач) було укладено договір № 521571 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 позивач зобов’язувався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону: гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією, крім випадків, зазначених у п. 3.1.7. Договору.

Відповідач в свою чергу, зобов’язувався додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбаченні в Додатку № 4 до Договору. Додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбаченні в Додатку № 7 до Договору.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 4 Б до Договору, в п.п. 1, 2, 3, 3.1 цього додатку передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно у грошовій формі.

Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту № 5 за адресою: вул. Товарна, 1, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент»повертає в РВТ) та платіжну вимогу доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вищезазначеними документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред’являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку № 1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.08.2009 р. по 01.01.2010 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 84 027, 92 грн., проте, відповідач за поставлену енергію не розрахувався, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 83783, 73 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви табуляграмами за спірний період, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи та розрахунком позивача.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 83783, 73 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.5 Додатку № 4Б до Договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п.3 даного Додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пню на суму фактичного боргу в розмірі 0, 5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної оплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач керуючись п. 3.5 Додатку № 4Б до Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 4116, 66 грн. пені.

Здійснивши перерахунок пені, в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ, з останнього, на думку господарського суду підлягає до стягнення пеня в розмірі 4116, 66 грн., розмір якої визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 4567, 22 грн. та 3 % річних в розмірі 795, 26 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 795, 26 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача, а розмір інфляційних втрат визначено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 3640, 16 грн. перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБІ»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 4, код ЄДРПОУ 16476986) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 83 783 (вісімдесят три тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 73 коп. основного боргу, 4116 (чотири тисячі сто шістнадцять) грн. 66 коп. пені, 3640 (три тисячі шістсот сорок) грн. 16 коп. інфляційних втрат, 795 (сімсот дев’яносто п’ять) грн. 26 коп. 3 % річних, 923 (дев’ятсот двадцять три) грн. 36 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

СуддяО.М. Спичак Дата підписання рішення 21.07. 2010 р.