Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 6/17514.06.10 За позовом Семовоника Сергія Михайловича До 1) Кокойло Вікторії Валеріївни
2) Жесткова Михайла Юрійовича
Третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Оболонська у місті Києві державна адміністрація
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк-Кап»
Про визнання права власності на 50 відсотків частки у статутному капіталі
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
від позивача Косінов С.А. (за дов.)
Семовоник С.М.
від відповідачів не з’явились
від ТОВ «Маяк-Кап» Ремарчук В.В. (за дов.)
від Оболонської у місті
Києві державної адміністрації не з’явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До господарського суду міста Києва звернувся з позовом Семовоник Сергій Михайлович до Кокойло Вікторії Валеріївни (відповідача -1) та Жесткова Михайла Юрійовича (відповідача-2) про визнання права власності на 50 відсотків частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Кап», переданої позивачу на підставі усної угоди купівлі-продажу корпоративних прав та нотаріально посвідченої заяви про вихід зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Кап»Кокойло Вікторією Валеріївною.
Ухвалою від 19.03.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/175.
Позивні вимоги мотивовані невизнання відповідачами права власності позивача на 50 відсотків частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк - Кап», переданої йому на підставі нотаріально посвідченої заяви відповідача-1 про відступленням своєї частки позивачу. Також підставою для подання позову позивач зазначає укладення відповідачами без погодження з позивачем, як учасником та з порушенням його переважного права, договору про відступлення частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Кап».
Ухвалою суду від 30.03.2010 р. залучено до участі у справі, на підставі ст. 27 ГПК України, третю особу на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Оболонську у місті Києві державну адміністрацію та вжито заходів забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України.
У судове засідання 23.04.2010 р. представники відповідачів та третьої особи не з’явились, про причини неявки не повідомили.
За таких обставин розгляд справи було відкладено на 20.05.2010 р. на 12:20 год.
У судовому засіданні відповідач-2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги відхилив зазначивши, що позивачем використано невірний спосіб захисту, не надано доказів укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав та прийняття товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Кап»заяви Кокойло В.В. про відступлення частки. Також відповідач-2 посилається на рішення Запорізького районного суду у справі № 2-1889/2009р від 14.12.2009 р., яким за ним визнано право власності на частку у статутному фонді ТОВ «Маяк-Кап»в розмірі 50 відсотків.
Через канцелярію суду від Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Ухвалою заступника голови суду від 20.05.2010 р. розгляд справи було продовжено на один місяць.
Ухвалою суду від 20.05.2010 р. залучено до участі у справі, на підставі ст. 27 ГПК України, третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк-Кап».
Розгляд справи було відкладено на 14.06.2010 р..
Через канцелярію суду від відповідача-1 надійшов відзив на позов, в якому він позовні вимоги відхилив, зазначивши що, ним не укладався договір купівлі-продажу частки з позивачем, укладення такого договору передбачає обов’язкову письмову форму. Крім того, представник відповідача-1 зазначив, що на дату підписання заяви про відступлення права на частку Кокойло В.В. не була власником частки.
У судове засідання 14.06.2010 р. представники відповідачів та Оболонської у місті Києві державної адміністрації не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвал суду не виконали.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
15.03.2004 р. Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацію було проведено державну реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк - Кап»(далі Товариство).
Учасниками Товариства були Семовоник Сергій Михайлович - 50 відсотків статутного фонду в грошовому виражені - 5000000,00 грн., Кокойло Вікторія Валеріївна - 50 відсотків статутного фонду, в грошовому виражені - 5000000,00 грн.
18.01.2007 р. загальними зборами учасників Товариства, протоколом № 4, було прийняте рішення про збільшення статутного капіталу Товариства до 20000000,00 грн. та долі учасників були розподілені наступним чином: Семовоник Сергій Михайлович - 50 відсотків статутного капіталу, у грошовому виражені 10000000,00 грн., Кокойло Вікторія Валеріївна - 50 відсотків статутного капіталу, у грошовому виражені - 10000000,00 грн.
20.11.2008 р. Кокойло Вікторія Валеріївна нотаріально оформила заяву про відступлення Семовонику Сергію Михайловичу частки у статутному фонді Товариства у розмірі - 10000000,00 грн., що становило 50 відсотків статутного капіталу Товариства.
10.12.2008 р. Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацію було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства, відповідно до яких єдиним учасником Товариства став Семовоник Сергій Михайлович, частка якого у статутному капіталі товариства «Маяк - Кап»складає - 100 відсотків, що становить - 20000000,00 грн.
Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
В силу ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Між позивачем та відповідачем-1 як учасниками Товариства було досягнуто згоди щодо укладення правочину, який є одностороннім правочином про передачу частки, за наслідками якого відповідач-1 відступив на користь позивача свою частку у статутному фонді Товариства.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про господарські товариства»установчі документи товариства обов’язково повинні містити відомості про склад засновників та учасників такого товариства. Відомості про засновників (учасників) Товариства містилися у статуті останнього, тому зміна складу учасників потребує внесення змін до статуту Товариства та їх державної реєстрації.
Таким чином, відчуження частки у статутному фонді (корпоративних прав) підлягає державній реєстрації.
Відповідно до п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»учасники товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Відповідно до ст.ст. 328, 329 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною 2 ст. 363 Цивільного кодексу України визначено, що частка у праві спільної часткової власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, переходить до набувача відповідно до статті 334 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Судом встановлено, що Кокойло В.В., скориставшись своїм правом на вихід з Товариства, 20.11.2008 р. підписала, нотаріально посвідчила та передала Товариству заяву про відступлення Семовонику Сергію Михайловичу частки у статутному фонді Товариства у розмірі - 10000000,00 грн.
Таким чином, після державної реєстрації змін до установчих документів Товариства, яка була здійснена 10.12.2008 р. за № 10691050008000492, до Семовиник С.М. перейшло право власності на частку Кокойло В.В. в Товаристві в розмірі 10000000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позивачем доведено, що спірне майно було придбано ним за домовленістю між ним та відповідачем-1, шляхом укладення відповідачем-1 одностороннього правочину - заяви про відступлення частки на користь позивача, яку було прийнято Товариство та на підставі якої проведено державну реєстрацію.
Тобто, спірна частка у статутному фонді Товариства належить позивачу на праві власності, а тому вимоги про визнання права власності на майно обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Твердження відповідачів про те, що спірне майно належить на праві власності відповідачу-2 не приймається судом до уваги виходячи з наступного.
01.09.2008 р. між Кокойло Вікторією Валеріївною та Жестковим Михайлом Юрійовичем у простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав (про відступлення частки у статутному капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Кап» (далі - Договір).
Згідно з ч. 2 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
Відповідачами не надано доказів того, що до укладання Договору позивачу, як учаснику Товариства, було запропоновано придбати частку відповідача-1 у статутному фонді Товариства.
Згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, державному реєстратору подається, зокрема, нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання.
Відповідно до с. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Таким чином, в силу вимог закону, договір про відступлення частки у статутному капіталі підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Оскільки Договір, укладений відповідачами не посвідчений нотаріально, він, в силу ст. 334 Цивільного кодексу України, не є підставою виникнення у набувача права власності.
Отже, на час подання заяви (20.11.2008 р.) Кокойло В.В. про відступлення Семовонику Сергію Михайловичу частки у статутному фонді Товариства у розмірі - 10000000,00 грн., відповідач-1 був власником частки.
Рішення Запорізького районного суду у справі № 2-1889/2009р від 14.12.2009 р., на яке посилається відповідач-2, не є належним доказом по справі, оскільки не набуло законної сили, що підтверджується ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27.05.2010 р. про порушення апеляційного провадження, наданій в матеріали справи.
Згідно з п. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд приймаючи рішення зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем доведено, що спірне майно належить йому на праві власності, що безпідставно заперечується відповідачами.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів.
Вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2010 р. заходи забезпечення позову підлягають скасуванню в порядку ст. 68 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 68, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати право власності Семовоника Сергія Михайловича (03150 м. Київ, вул. Предславинська, 38, кв. 204, код 2657712079) на 50 відсотків частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк - Кап»(04073, м. Київ, просп. Московський, 8, код 32914508), переданої йому на підставі нотаріально посвідченої заяви Кокойло Вікторією Валеріївною від 20.11.2008 р. про відступлення своєї частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк - Кап».
Стягнути з Кокойло Вікторії Валеріївни (01011 м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 10, кв. 19, код 3114520409) на користь Семовоника Сергія Михайловича (03150 м. Київ, вул. Предславинська, 38, кв. 204, код 2657712079) 12750 грн. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Жесткова Михайла Юрійовича (69071 м. Запоріжжя, вул.Чарівна, буд. 48, кв. 153, код 3186821135) на користь Семовоника Сергія Михайловича (03680, м. Київ, вул. П. Нестерова, 3, код 22868147) 12750 грн. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2010 р., з моменту набрання рішенням законної сили.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 20.07.2010 р..
Судове рішення № 10589057, Господарський суд м. Києва було прийнято 14.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 6/175. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: