Рішення № 105889819, 05.08.2022, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/45/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2022 Справа № 908/775/22

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/775/22

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровик", 07700, Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Козацька, буд. 126, електронна пошта: tsukrovyk@gmail.com

до відповідача: комунальної установи "Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини "Сонечко" Запорізької обласної ради, 69104, м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 6а, електронна пошта: Sonechko.tender@i.ua

про стягнення 198 698,71 грн.

СУТЬ СПОРУ:

30.05.22 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровик" (далі ТОВ "Цукровик") за вих. від 12.05.22 № 12/05-01 про стягнення з комунальної установи "Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини "Сонечко" Запорізької обласної ради (надалі КУ "ЗОС БД "Сонечко" ЗОР) 198 698,71 грн. заборгованості згідно договору про постачання електричної енергії споживачу від 12.02.21 № 02/02/21.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/775/22 між суддями, вказану позовну заяву 30.05.22 передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 06.08.22 судом позовну заяву ТОВ «Цукровик» за вих. від 12.05.22 № 12/05-01 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/775/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 05.08.22 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві за вих. від 12.05.22 № 12/05-01 зазначає, що на підставі договору №02/02/21 від 12.02.21 з врахуванням додаткових угод відповідачеві в період з 01.01.22 по 28.02.22 було поставлено електричну енергію на загальну суму 215 212,78 грн. Відповідачем оплачено отриману електричну енергію частково на суму 16 514,07 грн., у зв`язку з чим заборгованість становить 198 698,71 грн.

20.06.22 від відповідача надійшов лист за вих. №0404 від 15.06.22 (який за своєю суттю є відзивом на позовну заяву) в якому відповідач зазначає, що заперечує проти позовних вимог з наступних підстав. На початку 2022 р. до Договору 02/02/21 від 12.02.21 була підписана додаткова угода № 11 від 11.01.22, яка збільшила суму договору на 137 896,00 грн. Це було зроблено згідно ст. 41 п.6 ЗУ «Про публічні закупівлі». Така умова як, сума договору, є істотна і може збільшуватись тільки лише згідно ЗУ «Про публічні закупівлі». В даному випадку це тільки згідно ст. 41 п. 6 . Тобто, не більше 20% і тільки один раз. Що і було зроблено. Після цього Замовник від Постачальника отримав всю замовлену електроенергію згідно Договору 02/02/21 від 12.02.2021 і додатків до нього, та повністю оплатив її. Тому, згідно ЗУ «Про публічні закупівлі», коли товар повністю поставлено і товар повністю оплачений договір є виконаний, якщо сума договору не буде збільшена згідно діючого законодавства, а це вже було зроблено і більше цього не можна робити згідно ЗУ «Про публічні закупівлі». Тому Договір 02/02/21 від 12.02.21 повністю виконаний та по ньому не можна більше щось закупати та поставляти (лише як благодійність з боку Постачальника). Згідно « Правил роздрібного ринку електричної енергії» затв. постановою НКРЕКП №312 від 14.03.1 п.3.1.1., 3.2.2., З.2.4., 5.5.1 п.п. 15, 16, якщо Постачальник хоче змінити умови договору, а в даному випадку це обсяги поставки та сума договору, він повинен повідомити про це Замовника за 20 днів, а Замовник погодитись чи розірвати договір. Але, як вже зазначено вище, суму договору збільшити вже не можливо. Тому річ може йти тільки про дострокове припинення договору. А згідно п.3.2.15, 3.4.2. п.п.4 та п.3.4.4. Постачальник повинен був перевести замовника на постачальника «останньої надії», про що повинен був попередити відповідача за 20 днів. Але цього зроблено не було. Згідно листа ПАТ «Запоріжжяобленерго» відповідача 08.02.22 переводять на постачальника «останньої надії». Постачальником «останньої надії» було визначено Державою ДПЗД «Укрінтеренерго». ТОВ «Цукровик» надав останні 2 акти купівлі-продажу, які були завірені печатками та підписами обох сторін: акт купівлі-продажу №1136 за грудень 2021 р. від 25.01.22 на суму 121381,93 грн. з ПДВ та акт купівлі-продажу № 01 за січень 2022 р. від 28.01.22 на суму 16514,07 грн. з ПДВ, на загальну суму 137896,00грн, які були оплачені повністю згідно із встановленою сумою у договорі 02/02/21 від 12.02.21 та додатках до нього. Після цього сума договору була повністю вичерпана, а договір 02/02/21 від 12.02.21 виконано. У зв`язку із викладеним, відповідач вважає, що КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради ні чого не винен ТОВ «Цукровик», так як договір 02/02/21 від 12.02.21 повністю виконаний і по ньому не можна було щось постачати більше ніж сума зафіксована в цьому договорі та додатках до нього. Більших поставок відповідач не замовляв та і не мав законної змоги на це, оскільки для продовження постачання треба було заключати новий договір, а для цього потрібно було б проводити тендерну процедуру закупівлі. Процедуру закупівлі не проводили тому що на той час не було затвердженого Запорізькою обласною радою бюджету на 2022 р. По-друге, відповідач не може нести відповідальність за те, що ТОВ «Цукровик» в односторонньому порядку вирішив постачати електроенергію на суму більше ніж зазначена у договорі 02/02/21 від 12.02.21.

05.07.22 від позивача надійшла відповідь на відзив за вих. №01/07-01 від 01.07.22, в якій позивач зазначає, зокрема, що відповідач, знаючи, що договір є повністю вичерпаний та не уклавши договору про постачання електричної енергії у період січень-лютий 2022 року з іншим постачальником не вчинив жодних дій і не припинив користуватися електричною енергією. Крім того, зміна електропостачальника для відповідача відбулася з 01.03.22, що підтверджується листом ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 16.03.22 №007-72/1681. До того часу електроенергію відповідачу поставляв саме позивач.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/775/22 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 05.08.22.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.21 між ТОВ «Цукровик» (постачальник) та КУ «ЗОС БД «Сонечко» ЗОР (споживач) укладено договір №02/02/21 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Відповідно до заяви-приєднання від 12.02.21 (додаток №1 до договору) споживач КУ «ЗОС БД «Сонечко» ЗОР приєднався до договору постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції постачальника №9.1 «Післяоплата» (додаток №2 до договору).

Відповідно до розділу 2 «Предмет договору», за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1.). Найменування товару: код ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія). Кількість товару - 491 850 кВт*год (п. 2.3. ).

Пунктом 3.4. договору визначено, що Постачальник зобов`язується поставити Споживачу електричну енергію в строк з 01.03.21 до 31.12.21.

Відповідно до п. 5.1. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 16.03.21), Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Загальна вартість цього Договору на момент його укладення становить 732 290,37 грн. (сімсот тридцять дві тисячі двісті дев`яносто грн. 37 коп.) грн. з ПДВ. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання Споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 р., та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України».

Також п. 1 додаткової угоди №1 від 16.03.21 зменшено суму договору на 236 654,13 грн. (Двісті тридцять шість тисяч шістсот п`ятдесят чотири грн., 13 коп.) у т.ч. ПДВ.

Пункт 2.3. Договору викладено у наступній редакції: «Найменування товару: код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія). Кількість товару: 371 721 кВт*год».

В подальшому додатковими угодами №2 від 30.06.21, №3 від 16.07.21, №4 від 20.09.21, №5 від 19.10.21, №6 від 22.11.21 сторонами збільшувалася ціна за 1 кВт*год електричної енергії, у зв`язку з чим вносилися зміни в п. 2.3. договору щодо обсягу електроенергії (кількості товару), а також Додаток №2 до договору Комерційна пропозиція №9.1. «Післяоплата» до договору та Додаток №2 Обсяг договірного споживання електричної енергії до заяви-приєднання від 12.02.21 до договору №02/02/21 від 12.02.21 викладались в новій редакції.

За умовами п. 5.2. договору, спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Здійснення оплати відбувається після фактичного споживання/отримання товару у 100% розмірі на підставі надісланого рахунку для оплати. Обсяги споживання товару підтверджуються складеним Сторонами актом приймання-передачі товару. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання рахунку Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Пунктом 5.10 договору визначено, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії.

Відповідно до п. 13.1., договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з 01.03.21 до 31.12.21, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх обов`язків за цим Договором.

В п. 13.7. договору сторони узгодили, що враховуючи територіальну віддаленість місцезнаходження Постачальника та Споживача, Сторони дійшли згоди, що документи, пов`язані з укладанням та виконанням цього Договору (договір, додаткові угоди до нього, листи, інша інформація), передані через зафіксовані у Договорі засоби електронного зв`язку (електронна пошта, факс, факсимільні копії/сканкопії) та/або передані по факсу мають юридичну силу для Сторін до обміну оригіналами цих документів. Відтак, Сторони домовились, що юридичну силу такі документи набувають з моменту направлення їх Стороні, однак фінансові зобов`язання виникають з дати їх підписання.

Усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

Відповідно до п. 13.8., дія договору про постачання електричної енергії може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в Договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №7, керуючись ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якої дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Сторони домовились продовжити дію Договору про постачання електричної енергії споживачу № 02/02/21 від 12.02.21 на строк, достатній для проведення процедури нової закупівлі на початку 2022 р., а саме до 31.03.22.

В п. 2. додаткової угоди №7 зазначено, що з урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання Замовника щодо оплати наданих послуг виникають виключно при наявності та в обсягах відповідного бюджетного асигнування, затвердженого для замовника на фінансування закупівлі протягом 2022 р. Сторони уточнюють обсяг взяття взаємних зобов`язань в частині надання послуг та її оплати в межах строку дії Договору (з урахуванням цієї додаткової угоди) та шляхом укладання додаткової угоди.

Дана додаткова угода набирає чинності з 01.01.22, але поширюється на відносини, які виникли на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу №02/02/21 від 12.02.21 (п. 3).

Додатковою угодою №8 сторони збільшили ціну за 1 кВт*год.

Додатковою угодою №10 від 29.12.21 сторони обумовили, що згідно ст. 41 п5 п/п. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» зменшення обсягу закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, зменшити суму Договору на 42 804,80 грн. (Сорок дві тисячі вісімсот чотири грн. 80 коп.) у.т.ч. ПДВ 7134,13 грн. (Сім тисяч сто тридцять чотири грн. 13 коп.) (п. 1 угоди).

Пункт 5.1. Договору викласти у наступній редакції: Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Загальна вартість цього Договору на момент його укладання становить: 689485,57грн (Шістсот вісімдесят дев`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять грн. 57 коп.) у т.ч. ПДВ 114914,26 грн. (Сто чотирнадцять тисяч дев`ятсот чотирнадцять грн. 26 коп.) З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання Споживача за цим договором в частиш оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 р. та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч.2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.12 №309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України». Пункт 2.3. Договору викласти у наступній редакції: Найменування товару: код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія). Кількість товару: 288759КВт (п. 2 угоди).

11.01.21 сторонами укладено додаткову угоду №11, відповідно до п. 1 якої керуючись частиною 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якої дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі 137 896 грн. 00 коп. (сто тридцять сім тисяч вісімсот дев`яносто шість гривень 00 коп.), що не перевищує 20 % суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Сторони домовились продовжити дію Договору про постачання електричної енергії споживачу № 02/02/21 від 12.02.21 на строк, достатній для проведення процедури нової закупівлі на початку 2022 року, а саме до 31.03.22.

З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання Замовника щодо оплати наданих послуг виникають виключно при наявності та в обсягах відповідного бюджетного асигнування, затвердженого для замовника на фінансування закупівлі протягом 2022 р. Сторони уточнюють обсяг взяття взаємних зобов`язань в частині надання послуг та її оплати в межах строку дії Договору (з урахуванням цієї додаткової угоди) та шляхом укладання додаткової угоди (п. 2).

Дана додаткова угода набирає чинності з 01.01.22, але поширюється на відносини, які виникли на підставі Договору про постачання електричної енергії споживачу № 02/02/21 від 12.02.21 (п. 3).

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві електричну енергію за період з 01.03.21 по 28.02.22 в загальній кількості 390308 кВт*год на загальну суму 1 026 080,28 грн., а саме:

- за період з 01.03.21 по 31.12.21 поставлено електричної енергії в кількості 327 011 кВт*год на суму 810 867,50 грн. з ПДВ,

- за період з 01.01.22 по 28.02.22 поставлено електричної енергії в кількості 63 297 кВт*год на суму 215 212,78 грн.

Позивачем на електронну адресу відповідача було надіслано відповідні акти купівлі-продажу електричної енергії та рахунки для оплати отриманої за вказаний період електричної енергії (копії долучено до матеріалів справи).

Як зазначає позивач та підтверджується наданими копіями платіжних доручень, відповідачем електрична енергія, отримана за період з 01.03.21 по 31.12.21 оплачено в повному обсязі.

Натомість, електрична енергія, отримана за період з 01.01.22 по 28.02.22 оплачена частково на суму 16 514,07 грн.

Так, матеріали справи свідчать, що позивачем для оплати за зазначений період було виставлено наступні рахунки:

- №Е000001527 за січень 2022р. на суму 113 954,40 грн.,

- №Е000001690 за лютий 2022р. на суму 198 698,71 грн. (заборгованість за січень 2022р. 113 954,40 + нарахування за лютий 2022р. 101 258,38 грн. - часткова оплата 16 514,07 грн.)

Відповідно до п. 6.2. Договору Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору. Згідно умов прийнятої комерційної пропозиції Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за фактичними показами засобів обліку електричної енергії.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати вартості отриманої електричної енергії у сумі 198 698,71 грн. стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.

Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 13 Господарсько-процесуального кодексу України (ГПК України), судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків(ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1). Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

Статтею 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу приписів п. п. 1, 7 ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, ін. правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 ГК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 1 ст. 275 ГК України закріплено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.п. 4.12, 4.13 розділу IV "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі по тексту Правил) розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у т.ч. щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

На підтвердження обсягів отриманої електричної енергії від адміністратора комерційного обліку - ПАТ «Запоріжжяобленерго» - позивачем надано відповідні акти прийому-передачі електричної енергії.

Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (ін. учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Матеріали справи містять докази виставлення позивачем відповідачеві рахунків для оплати електричної енергії та докази надсилання їх на електронну адресу відповідача. При цьому, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами отримання електричної енергії на суму 198 698,71 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на те, що за наявності бажання постачальника змінити умови договору (в даному випадку це обсяги постачання електричної енергії та сума договору, яка вже була збільшена один раз на 20% у відповідності до ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі») на підставі пунктів 3.2.15., 3.4.2., 3.4.4. ПРРЕЕ постачальник повинен був перевести споживача на постачальника «останньої надії», попередивши його за 20 днів. Позивачем такого повідомлення відповідачеві не надсилалось.

Натомість, 31.01.22 на адресу відповідача надійшов лист ПАТ «Запоріжжяобленерго» за вих. №007-72/736 від 26.01.22, в якому зазначено, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» отримало від ТОВ «Цукровик» повідомлення щодо закінчення з 08.02.22 договору про постачання електричної енергії споживачу КУ «ЗОС БД «Сонечко» ЗОР.

Також в листі вказано наступне (дослівно): «Відповідно п. 3.2.15. Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року в діючій редакції «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі-ПРРЕЕ) у разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії або дострокового його розірвання (за ініціативою електропостачальника) електропостачальник не пізніше ніж за 20 календарних днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії повинен повідомити про це споживача, відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, із зазначенням дати припинення постачання електричної енергії споживачу.

Також відповідно до п. 6.2.5 ПРРЕЕ споживач має право до моменту його переведення на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (протягом 5 днів з дня повідомлення адміністратором комерційного обліку про його переведення на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії») укласти договір з обраним електропостачальником або постачальником універсальних послуг (для споживачів, які мають на це право) шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. або за згодою сторін на інших умовах, відмінних від тих. які містяться в комерційних пропозиціях, оприлюднених на офіційному сайті електропостачальника.

На підставі вищенаведеного у разі не укладення Вами договору з обраним електропостачальником. ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомляє Вас про переведення на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» з 08.02.2022 року.».

Також відповідач посилається на те, що сторонами у відповідності до ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сума договору була збільшена на 20%, що становить 137 896,00 грн. На виконання умов договору сторонами підписано і скріплено печатками акт купівлі-продажу №1136 за грудень 2021р. від 25.01.22 на суму 121381,93 грн. з ПДВ та акт купівлі-продажу № 01 за січень 2022р. від 28.01.22 на суму16514,07 грн. з ПДВ, на загальну суму 137896,00грн, які були оплачені повністю згідно із встановленою сумою у договорі 02/02/21 від 12.02.21 та додатках до нього. Після цього сума договору була повністю вичерпана, а договір 02/02/21 від 12.02. 21 виконано.

Відповідно до п. 3.2.15. ПРРЕЕ, у разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії або дострокового його розірвання (за ініціативою електропостачальника) електропостачальник не пізніше ніж за 20 календарних днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії повинен повідомити про це споживача, відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, із зазначенням дати припинення постачання електричної енергії споживачу.

Споживач після отримання повідомлення електропостачальника має право ініціювати зміну електропостачальника у порядку, встановленому в розділі VI цих Правил.

У разі недотримання електропостачальником терміну повідомлення відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, про припинення постачання електричної енергії споживачу обсяги спожитої електричної енергії до дати припинення з урахуванням встановленого 20-денного строку враховуються адміністратором комерційного обліку за цим електропостачальником, крім випадку, визначеного цими Правилами.

У разі відсутності заперечень усіх учасників роздрібного ринку, задіяних у процесі постачання електричної енергії цьому споживачу, щодо ранішої дати зміни постачальника та показів засобу (засобів) обліку на цю дату дія договору про постачання електричної енергії та внесення змін до реєстру точок комерційного обліку здійснюється в узгоджену сторонами дату зі зменшенням зазначеного вище строку.

Як свідчать матеріали справи, листом за вих. №18/01-02 від 18.01.22 ТОВ «Цукровик» повідомило постачальника «останньої надії» ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» про переведення до постачальника «останньої надії» з 01.02.22 КУ «ЗОС БД «Сонечко» ЗОР у зв`язку з закінченням терміну договору.

Листом за вих. №18/01-01 від 18.01.22 ТОВ «Цукровик» повідомило ПАТ «Запоріжжяобленерго» про переведення до постачальника «останньої надії» з 01.02.22 КУ «ЗОС БД «Сонечко» ЗОР у зв`язку з закінченням терміну договору.

Відповідно до п. 3.4.4. ПРРЕЕ, постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Листом за вих. №007-72/1681 від 16.03.22 ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомило ТОВ «Цукровик» та ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» про зміну електропостачальника для КУ «ЗОС БД «Сонечко» ЗОР з 01.03.22.

При цьому, відповідачем доказів укладання договору з постачальником «останньої надії» не надано. Як і не надано доказів того, що електрична енергія у період з 01.01.22 по 28.02.22 товариством «Цукровик» не постачалась.

Щодо посилань відповідача на те, що сума договору вичерпана, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Законодавством не установлено залежності відшкодування вартості послуг від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів із виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій із державного бюджету.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові ВСУ від 22.03.17 у справі №3-77гс17, у постановах КГС у складі ВС від 27.03.18 у справах №925/246/17, №925/974/17, а також у постанові ВП ВС від 10.04.18 у справі №12-46гс18 тощо.

За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення з КУ «ЗОС БД «Сонечко» ЗОР вартості спожитої у період з 01.01.22 по 28.02.22 у сумі 198 698/71 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 2 980,48 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 20, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, ст. ст. 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з комунальної установи "Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини "Сонечко" Запорізької обласної ради (69104, м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 6а, код ЄДРПОУ 05499139) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровик" (07700, Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Козацька, буд. 126, код ЄДРПОУ 13722864) - заборгованість у розмірі 198 698 (сто дев`яносто вісім тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн. 71 коп. та 2 980 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят) грн. 48 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 25.08.2022.

Суддя В.Л. Корсун