Рішення № 10588962, 08.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/28-7/27508.07.10 За позовом Фізичної особи –підприємця Янченко Олени Михайлівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Полтава"

про стягнення 34 374, 94 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Костенко Л.Л.- довіреність ВМК №957581 від 29.04.2010;

від відповідача: не з»явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа–підприємець Янченко Олена Михайлівна звернулась до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Полтава" про стягнення 34 374, 94 грн.

Ухвалою від 30.03.2010р. господарським судом Полтавської області порушено провадження за даним позовом, присвоєно справі №22/28 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.05.2010 передано справу за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.05.2010 розгляд справи призначено на 21.06.2010, з присвоєнням їй порядкового номеру 22/28-7/275.

21.06.2010 представник відповідача у судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 08.07.2010.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 4600026272 від 01.01.2009 не оплатив вартість поставленого товару, заборгувавши позивачу 32 307,97 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 32 307,97 грн. - боргу, 1739, 09 грн. –індексу інфляції, 327, 88 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –343,75 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

08.07.2010 представник відповідача у судове засідання не з’явився, надіслав письмовий відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на відсутність підстав для стягнення постійно-діючої заборгованості у розмірі 18000, 00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.07.2010 за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009р. між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки № 4600026272 (далі по тексту рішення - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач отримати та своєчасно оплатити.

Відповідно до п. 6.1 Договору відповідач оплачує поставлений товар на умовах відстрочки платежу з дати поставки товару, що вказана в накладній, по платіжним дням в строки, узгоджені сторонами в Додатку №2, і у розмірі, що розраховується за формулою.

На виконання умов Договору, позивач в період з 13.05.2009 по 31.07.2009 поставив відповідачу товар на загальну суму 33329, 18 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних, оригінали яких досліджено в судовому засіданні.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв’язку з чим заборгував позивачу 32 307, 97 грн., що зокрема підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 22.09.2009.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у розмірі 14307, 97 грн. з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 6.4. Договору позивач надав відповідачу згоду на створення останнім постійно-діючої заборгованості відповідача, розмір якої сторони погоджують в Додатку №2 до Договору, без нарахування будь-яких відсотків на вказану суму, при цьому позивач зобов'язався не притягати відповідача до відповідальності за несвоєчасну оплату товарів в межах вказаної суми. Вказану заборгованість відповідач зобов'язується погасити лише за умови припинення дії Договору, чи відсутності наміру сторін укласти новий договір, протягом 14 календарних днів з моменту - підписання останнього Акту звірки по Договору. Сторони домовились, що розмір постійно-діючої заборгованості відповідача перед позивачем згідно Договору складає 18 000,00 грн.

Сторони погодили, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009 року, а згідно п.10.2. Договору, він вважається пролонгованим на один календарний рік, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення його дії за один календарний місяць до закінчення строку дії.

Суду не надано доказів жодної зі сторін про письмове повідомлення іншої сторони щодо припинення дії договору.

Таким чином, Договір є пролонгованим до 31.12.2010 року.

Враховуючи викладене, станом на 08.07.2010 року підстави для стягнення з відповідача 18 000,00 грн. відсутні.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов щодо стягнення основного боргу в розмірі 14307, 97 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню, а в частині стягнення 18000, 00 грн. постійно-діючої заборгованості слід відмовити.

Позивач також просить стягнути з відповідача 25,07 грн. –індекс інфляції та 6,67 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання у розмірі 14307, 97 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, згідно розрахунку суду підлягають стягненню 1 087, 40 грн. –індексу інфляції та 225, 79 грн. –3% річних за весь час прострочення платежу в межах розрахунку позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Полтава" (юридична адреса: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 33660832) на користь Фізичної особи –підприємця Янченко Олени Михайлівни (місце проживання: 36021, м. Полтава, вул. Грушевського, буд. 2, кор. 1, кв. 10-А, поштова адреса: 36011, м. Полтава, вул. Володарського, 3, ідентифікаційний номер 2700100109) – 14307 (чотирнадцять тисяч триста сім) грн. 97 коп. –боргу, 1 087 (одна тисяча вісімдесят сім) грн. 40 коп. –індексу інфляції, 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 79 коп. –3% річних, 156 (сто п’ятдесят шість) грн. 21 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 16.07.2010р.