Рішення № 10588530, 01.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.07.10 р.                     Справа № 34/108пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м. Горлівка

до відповідача - Приватного підприємства „Артик Строй”, м. Горлівка

про зобов’язання відповідача пункти договору №1700 від 01.02.2010року, які залишилися у розбіжностях, прийняти у редакції, запропонованої позивачем.

за участю представників сторін:

від позивача – Гордовенко М.В.(за довіреністю)

від відповідача – Мельніченко І.В., Яковлєва І.В. (за довіреністю)

Суть спору:

          Позивач Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м. Горлівка звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства „Артик Строй”, м. Горлівка про зобов’язання відповідача пункти договору №1700 від 01.02.2010року, а саме: п.п.1.3, 1.4., 2.1.2., 3.6., 3.7., 3.9., 4.2., 4.3., 5.1., які залишилися у розбіжностях, прийняти у редакції, запропонованої позивачем. Позивач просить винести рішення, яким вважати день укладення договору 01.02.2010року.

Відповідач у відзиві від 13.05.2010р. (вхід. №02-41/2161) проти позову заперечує та просить суд спірні пункти договору №1700 від 01.02.2010р. прийняти в редакції відповідача.

За клопотання сторін не здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Позивачем на адресу ПП „Артик Строй” було надіслано договір №1700 від 01.02.2010р. на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків для розгляду та підписання.

Відповідач супровідним листом від 06.02.2010р. направив на адресу позивача один екземпляр договору №1700 від 01.02.2010р. та два екземпляри протоколу розбіжностей.

Сторонами було підписано протокол погодження розбіжностей до договору №1700 від 01.02.2010р. щодо забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків. При підписанні протоколу погодження розбіжностей сторони не прийшли до згоди по деяким пунктам договору, а саме п.п. 1.3, 1.4, 2.1.2, 3.6, 3.7, 3.9, 4.2, 4.3, 5.1.

Позивач наполягає на прийнятті спірних пунктів договору по протоколу розбіжностей в редакції позивача.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

          Порядок укладання договорів визначений ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України.

В силу ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

          Згідно ст.19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення;

Відповідно до ч.4 ст. 179ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, примірного договору, рекомендованого органом управління суб’єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади.

Згідно з приписами ч.1 ст.181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін; якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Згідно з ч.4 цієї норми, у разі наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

          Відповідно до частин 5, 7 статті 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони; в тому разі, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Згідно ч.6 статті 179 ГК України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у цій статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть передбачатися обов'язкові умови таких договорів.

          Відповідно до п.1.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу №190 від 27.06.2008року, порядок використання системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначаються цими правилами. Ці правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності та підпорядкування, а також для фізичних осіб-підприємців, котрі мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідводу, що безпосередньо підключені до систем центрального водопостачання та водовідведення, та якими з виробником укладено договір на отримання питної води, скиду стічних вод.

Натомість, частини 3, 4, 5, 7 статті 181 ГК України застосовуються у випадку, коли сторони мають намір укласти відповідний договір, але не можуть дійти згоди щодо окремих його умов. При цьому, розбіжності до суду передаються лише якщо на це є згода обох сторін, за виключенням випадку, коли договір заснований на державному замовленні або укладання якого, є обов'язковим для сторін на підставі закону або виконавцем є монополіст, на якого покладається обов'язок передати відповідний спір на вирішення суду, у разі отримання ним договору з протоколом розбіжностей, з якими він не згоден.

Як вбачається із матеріалів справи позивач є монополістом незалежно від включення до переліку суб’єктів господарювання, що займають монопольне становище на регіональних ринках Донецької області, за тих підстав, що суб’єкт який здійснює діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення відноситься до суб’єкта природної монополії на підставі ч.1 ст.5 Закону України „Про природні монополії” про що зазначено у листах Антимонопольного комітету від 19.11.08р. №02-38/3801 та від 23.12.08р. №02-38/5161 (а.с.85-86).

Відповідач не заперечує проти розгляду справи в господарському суді Донецької області про що зазначено у заяві від 17.05.2010року вхід. №02-41/21635 (а.с.64).

З урахуванням вищевикладеного даний переддоговірний спір повинен бути розглянутий судом.

Так позивач згідно проекту договору №1700 від 01.02.2010р. пункт 1.3. просить викласти в наступній редакції: „Виконавець забезпечує розподіл питної води, яка подається Постачальником всередині будинку, виконуючи при цьому техобслуговування внутрішньобудинкових мереж і устаткування відповідно до „Правил технічної експлуатації житлових будівель і споруд”.

Відповідач в протоколі розбіжностей даний пункт договору просить викласти наступним чином: „Виконавець забезпечує розподіл питної води, яка подається Постачальником всередині будинка, виконуючи при цьому техобслуговування внутрішньобудинкових мереж і устаткування відповідно до Постанови КМУ №529 від 20.05.2009р. та відповідно до „Правил технічної експлуатації житлових будівель і споруд”.

Обидві редакції п.1.3 договору ідентичні, однак відповідач доповнив свою редакцію Постановою КМУ №529 від 20.05.2009р.

Крім того згідно проекту договору №1700 від 01.02.2010р. позивач пункт 1.4 просить викласти таким чином: „Сторони у цьому договорі наділені правами і виконують обов’язки, передбачені цим договором, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання”, Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, „Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України”, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України”, „Правилами надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної і гарячої води і водовідведення”, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005р., а також іншими нормативно-правовими актами України”.

Відповідач в протоколі розбіжностей пункт 1.4. договору після слів „Постановою КМУ №630 від 21.07.2005р.” вважає за необхідне доповнити „Постановою КМУ №529 від 20.05.2009р.”

Тобто, обидва пункти відповідач просить доповнити : Постановою КМУ №529 від 20.05.2009р.” З даною редакцією суд не може погодитися за наступних підстав:

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст.20 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” у договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання.

Посилання відповідача на необхідність включення „Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N529, якою затверджені „Правила утримання житлових будинків та прибуденкової території”, яку прийнято пізніше, судом не приймається за тих підстав, що цей Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - послуги) і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги, суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках). Натомість зазначений Порядок не регулює здійснення питного водопостачання, як того вимагають приписи ст. 20 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”.

Відтак пункти 1.3 та 1.4 підлягають викладенню в редакції позивача.

Пункт 2.1.2 проекту договору №1700 від 01.02.2010р. позивач просить викласти в наступній редакції: „Постачальник несе відповідальність за якість води до обріза будівлі або до точки балансового розмежування, встановленої між Постачальником і Виконавцем”. Свою редакцію позивач обргунтовує діючими законодавчими актами, які регулюють правовідносини у сфері водопостачання. (а.с.5-6).

Відповідач в протоколі розбіжностей даний пункт пропонує викласти наступним чином: „Постачальник несе відповідальність за якість води до першої розташованої в будинку по ходу холодної води запірної гідравлічної арматури включаючи її (якщо будинок не обладнано загальнобудинковим лічильником холодної води) або першої запірної гідравлічної арматури після загальнобудинкового водоміру”. В обґрунтування своєї редакції відповідач посилається на те (а.с.34-35), що Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N529, прийнята пізніше, ніж наказ Міністерства ЖКГ №190 від 27.06.2008року.

З даним твердженням відповідача суд не може погодитися за тих підстав, що як зазначалося вище норми постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N529 не регулюють здійснення питного водопостачання та не можуть застосовуватися для визначення меж балансового розмежування, встановленої між Постачальником і Виконавцем. Відтак пункт 2.1.2 підлягає викладенню в редакції позивача.

Відносно пункту 3.6 проекту договору №1700 від 01.02.2010р. позивач пропонує викласти його в наступній редакції: „ У разі відсутності будинкових приладів обліку води в багатоквартирному будинку, споживачі, які не мають квартирних приладів обліку, оплачують вартість отриманих послуг зі встановлених нормативів (нормам) споживання і тарифами. Споживачі, які мають квартирні прилади обліку оплачують вартість послуг з показань квартирних приладів обліку і встановленими тарифами. Виконавець оплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим на розрахунковий рахунок Виробника вартість витрати питної води, об’єми, якої визначені затвердженими розрахунковими індивідуальними технологічними нормативами використання питної води на утримання багатоквартирного житлового фонду, який обслуговується за цим договором”.

Відповідач не згоден із редакцією позивача та відповідно протоколу розбіжностей п. 3.6 пропонує викласти таким чином: „У випадку проведення ремонтних робіт Виконавцем на внутришньобудинкових мережах, пов’язаних із заміною труб та скидом води, обсяги якої визначені індивідуальними технологічними нормативами використання питної води (ІТНВПВ) на утримання житлового фонду, що обслуговує Виконавець, останній сповіщає Постачальника телефонограмою про дату та час проведення таких робіт не пізніше, ніж за добу до їх початку. У випадку неприбуття представника Постачальника, здійснює роботу без його участі із складанням відповідного акту, який повинен бути підписаний Виконавцем та двома мешканцями будинку. Після проведення ремонтних робіт та скиду питної води Виконавець сплачує на розрахунковий рахунок Постачальника вартість витрат при її скиді у час проведення ремонтних робіт відповідно до виставленого з боку Постачальника рахунку, на підставі підписаних двосторонніх актів, що визначають кількість скинутої води. Оплата за скид води здійснюється протягом 10 днів після отримання рахунку за скидану воду Виконавцем. У випадку не проведення ремонтних робіт Виконавцем на внутришньобудинкових мережах та скидом води, Виконавець зобов’язаний надати Постачальнику, при щомісячному спільному знятті показників з загальнобудинкових приладів обліку питної води в техпідпіллі житлових будинків, письмове підтвердження (єдиний акт) відсутності вищевказаних робіт за розрахунковий період.” В обґрунтування своєї редакції відповідач посилається на те (а.с. 35-36), що даний пункт викладений у відповідності із рішенням Господарського суду Донецької області по справі №24/186пд, яке залишене у силі апеляційною інстанцією постановою від 11.12.2009р.

Суд погоджується із редакцією відповідача за тих підстав, що як вже зазначалося судом позивач займає монопольне становище на ринку послуг водопостачання та відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції” зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Як вбачається із рішення по справі №24/186пд (а.с.45-48), яке залишене у силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2010рок (а.с.49-52) позивач погодив редакцію, яка викладена відповідачем.

Відтак суд враховуючи те, що позивач є монополістом з надання послуг по водопостачанню та водовідведенню на даному ринку послуг, дійшов висновку, що позивач повинен створити рівні умови для всіх суб’єктів господарювання і тому пункт 3.6 підлягає викладенню у редакції відповідача.

Згідно проекту договору №1700 від 01.02.2010р. позивач пункт 3.7 просить викласти таким чином: „У разі установки будинкових приладів обліку води в багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними приладами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно показників загальнобудинкових приладів обліку, при цьому не враховуються витрати води (ІТНВПВ) Виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень в цьому будинку, та сумарних витрат води за показниками всіх квартирних приладів обліку. Різниця фактично розподіляється між мешканцями, які не мають квартирних приладів обліку. У випадку, якщо відносно Виконавця не затверджені ІТНВПВ –мешканці, які не мають квартирних приладів обліку, сплачують за послуги водопостачання та водовідведення не більше встановлених нормативів (норм) споживання. Різниця, яка виникла між показниками загальнобудинкового приладу обліку та розподіленим згідно цього пункту договору обсягом води, сплачується Виконавцем до 10 числа місяця наступного за поточним Постачальнику”.

Відповідач у протоколі розбіжностей просить цей пункту викласти в наступній редакції: „У випадку, якщо відносно виконавця не затверджені ІТНВПВ – мешканці, які не мають квартирних приладів обліку, оплачують за послуги питного водопостачання та водовідведення не більше встановлених нормативів (норм) спожитої у житловому фонді Виконавцем. Різниця, яка виникла між показниками загальнобудинкового приладу обліку та розподіленим згідно цього пункту договору обсягом води, сплачується Виконавцем відносно якого не затверджені ІТНВПВ, в обсязі спожитої ним води до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, до моменту затвердження виконавцем ІТНВПВ. У разі надання Виконавцем акту сумісного огляду з КП „Компанія „Вода Донбасу”, який підтверджує відсутність несанкціонованого відбору води у випадку ремонту внутрибудинкової системи водопостачання та документальне підтвердження зробленого Виконавцем перерахунку за незаконні послуги, в яких було передбачено використання води житлового фонду, для надання таких послуг, різниця, яка виникла між показниками загальнобудинкового приладу обліку та розподіленим згідно цього пункту договору обсягом води, оплачується мешканцями відповідно постанови КМУ №630 від 21.07.2005р.

Порядок обліку та оплати наданих послуг визначається п.11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630.

Зокрема, згідно вказаних Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

За таких обставин, враховуючи викладене, пункт 3.7 договору №1050 від 01.02.2010р. повністю відповідає приписам п.11 Правил, відтак має бути викладений в редакції, запропонованій позивачем.

Позивачем пункт 3.9. відповідно до проекту договору №1700 від 01.02.2010р. запропоновано викласти в наступній редакції: „За наявності стовідсоткового оводомірювання квартир житлового будинку, різниця між їх сумою і показаннями приладів обліку на введенні в будинок, відносяться на рахунок „Виконавця”.

Відповідач в протоколі розбіжностей з редакцією позивача не згоден та пропонує даний пункт викласти наступним чином: „За наявності стовідсоткового оводомірювання квартир житлового фонду, різниця між їх сумою та показниками приладів обліку на введенні в будинок, відноситься на рахунок Виконавця, тільки у випадку витоку води при поривах на внутрибудинкових мережах, в тим межах за які несе відповідальність Виконавець, відповідно до діючого законодавства”.

В обґрунтування своєї редакції п.3.9. позивач посилається на п.2.5. Рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради від 15.12.04р. № 1328 “Про заходи щодо зниження втрат питної води, обліку водопостачання, цілості водопровідних та каналізаційних мереж” (а.с.43-44), приписи Постанови КМУ від 21.07.05р. № 630 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”.

Відповідач просить рішення міськвиконкому у спірних відносинах не застосовувати, за тих підстав, що на його думку воно має відношення до комунальних підприємств, а він не є таким. В обґрунтування він посилається на лист виконкому №22 3781/04 від 16.12.2009року начальника ЖКХ Горлівської міської ради направлене на адресу аналогічного приватного підприємства.

Суд не може погодитись з доводами відповідача, оскільки Правила № 630 в розділі “Порядок обліку та оплати послуг” містять умови оплати за надані послуги відповідно до показань засобів обліку води або відповідно до узгоджених нормативів. Розділ 2 додатку до Рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради від 15.12.04р. № 1328 “Про заходи щодо зниження втрат питної води, обліку водопостачання, цілості водопровідних та каналізаційних мереж” визначає : ”Застосувати слідуючий порядок нарахування плати за послуги з водопостачання та водовідведення абонентам Горлівського управління водопроводно – каналізаційного господарства. Тобто зазначений порядок стосується і відповідача як споживача води. Крім того пункт 2.5. заходів щодо зниження втрат питної води, обліку водопостачання, цілості водопровідних та каналізаційних мереж, що є додатком до рішення виконкому міської ради № 1328 (а.с.44), регулює спірні відносини і у суду відсутні підстави його не застосовувати.

Крім того, відповідно до приписів ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України, чого відповідач в порушення ст.33 Господарського процесуального кодексу України не довів.

При таких обставинах п.3.9. договору слід викласти в редакції позивача.

Пункт 4.2. проекту договору №1700 від 01.02.2010р. позивач просить викласти в наступній редакції: „Виконавець за витік питної води на внутрибудинкових мережах (за відсутності приладів обліку на вводі в будинок) відповідно до п.п. 3.3 Розділу 10 „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України” по пропускній спроможності труби вводу при швидкості руху води в ній 2м/сек. і дії її повним перерізом упродовж 24 годин на добу. Розрахунок робиться за фактичний час витікання по день її ліквідації. Якщо термін протягом якого здійснюється витікання води, встановити не вдалося, розрахунок здійснюється не більше, ніж за один місяць. Наявність витоку оформлюється актом”.

В обгрунтування своєї редакції позивач посилається на те, що даний пункт внесений до договору відповідно до п.п.3.3. розділу 10 „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу №190 від 27.06.2008р.

Відповідач в протоколі розбіжностей даний пункт вважає за необхідне викласти наступним чином: „У разі невиконання договірних зобов’язань, Виконавець при витоку питної води на внутрибудинкових мережах (при відсутності приладів обліку на вводі в будинок) відповідно до п.п. 3.3. та розділом 10 „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України” оплачує по пропускній спроможності труби на вводі при швидкості руху води в ній 2м/сек і дії її повним перерізом упродовж 24 годин на добу. Розрахунок робиться за фактичний час витоку води, з моменту реєстрації даного факту в уповноваженому органі або встановлення такого факту в результаті сумісної перевірки по день її ліквідації. У випадку, якщо час, протягом якого відбувається виток води, встановити не вдалося, розрахунок здійснюється не більше ніж за один місяць. Наявність витоку оформлюється актом.”

Відповідач вважає (а.с.40), що позивачем взята редакція із вже скасованих Правил, а в його редакції розрахунок повинен робитися за фактичний час витоку води, з моменту реєстрації даного факту в уповноваженому органі або встановлення такого факту в результаті сумісної перевірки по день її ліквідації. На думку відповідача у разі коли позивач при виявленні випадку витікання не зареєструє в центральній абонентській службі міста (уповноваженому органі), то нарахування за дане витікання при пориві може бути нараховане за будь який час, що може не відповідати дійсності.

З даним твердженням відповідача суд не може погодитися за наступних підстав:

„Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України” затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190 (надалі Правила №190) , зареєстровані в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 р. за N936/15627, є діючими та визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до пункту 3.3 Правил №190 у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Пункт 3.4. Правил №190 передбачає, що розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Приписи пункту 10.1 Правил №190 передбачають, що у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил.

Редакція позивача повністю відповідає приписам пунктів 3.3 та 3.4. Правил №190 які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод. Відтак пункт 4.2 договору підлягає викладенню у редакції позивача.

Твердження відповідача про те, що у разі коли позивач при виявленні випадку витікання не зареєструє в центральній абонентській службі міста (уповноваженому органі), то нарахування за дане витікання при пориві може бути нараховане за будь який час, що може не відповідати дійсності, не заслуговує на увагу за тих підстав, що запропонована ним редакція не містить конкретизації „уповноваженого органу”, який повинен реєструвати факт витікання при пориві. Натомість, як редакція позивача так і редакція відповідача містить посилання на те, що : „Наявність витоку оформлюється актом” , що спростовує посилання відповідача про можливість нарахування за безоблікову витрату води за будь який час.

В проекті договору №1700 від 01.02.2010р. пункт 4.3 позивач пропонує викласти в наступній редакції: „За наявності часткового оводомірювання квартир житлового будинку сума свідчень квартирних водомірів підсумовується із сумою нормативної потреби квартир без водомірів, і отримана різниця між свідченням загальнобудинкового водоміру на вводі в будинок і загальною сумою витрати води споживачами квартир відноситься на рахунок Виконавця”.

В обґрунтування своєї редакції позивач посилається на те, що вона узгоджується із пунктами 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.7, 2.2.8, 2.2.9, 2.2.11, 2.3 договору.

Відповідач пункт 4.3. в протоколі розбіжностей пропонує викласти таким чином: „У разі невиконання Виконавцем своїх договірних зобов’язань, які стосуються п 2.2. та всіх підпунктів, що призвело до витоку води із внутрибудинкової мережі, в тих межах, за які несе відповідальність Виконавець, відповідно до постанови КМУ №630, №529, наказу Міністерства з питань ЖКГ України №190 та затвердженими ІТНВПВ. При наявності часткового оводомірювання житлового будинку сума показників квартирних водомірів сумується із сумою нормативної потреби квартир без водомірів, та отримана різниця між показниками загальнобудинкового водоміру на вводі в будинок та загальною сумою витрат води споживачами квартир, відноситься на рахунок виконавця”.

Відповідач зазначає (а.с.41), що за відсутності посилання у цьому пункті на законодавчі акти та пункти договору які стосуються невиконання договірних відносин, що не відповідає розділу „Відповідальність сторін”, сприяє застосуванню цього пункту таким чином, що не буде враховано виконання „Виконавцем” своїх обов’язків у відповідності з розділом 2.2 та без врахування наведених ним законодавчих актів.

Як вбачається із редакції відповідача ним був доповнений пункт 4.3 першим реченням наступного змісту: „„У разі невиконання Виконавцем своїх договірних зобов’язань, які стосуються п 2.2. та всіх підпунктів, що призвело до витоку води із внутрибудинкової мережі, в тих межах, за які несе відповідальність Виконавець, відповідно до постанови КМУ №630, №529, наказу Міністерства з питань ЖКГ України №190 та затвердженими ІТНВПВ.” Друге речення відповідає редакції запропонованій позивачем.

Суд не може погодитися із пропозицією відповідача доповнити пункт 4.3 договору його редакцією за тих підстав, що у розділі 2.2. договору чітко визначені обов’язки „Виконавця”, а пункт 1.4 договору передбачає законодавчі акти, якими сторони керуються та якими визначені їх права та обов’язки. За цих підстав не заслуговує на увагу твердження відповідача про те, що у разі коли ці законодавчі акти не будуть наведені у пункті 4.3 договору, то вони не будуть враховуватися під час виникнення між сторонами спірних питань.

Відтак суд дійшов висновку, що пункт 4.3 договору підлягає викладенню в редакції позивача.

Пункт 5.1. проекту договору №1700 від 01.02.2010р. позивач пропонує викласти в наступній редакції: „Межею розподілу відповідальності за техобслуговування і ремонт елементів систем водопостачання між Постачальником і Виконавцем є: зовнішня сторона будинку або огорожа об’єктів (житлових будівництв), що перебувають на балансі Виконавця, а каналізацією – перший від будинку колодязь на випуску”.

Відповідач в протоколі розбіжностей даний пункт виклав таким чином: „Межею розподілу відповідальності за техобслуговування та ремонт елементів систем водопостачання між Постачальником та Виконавцем є для Виконавця, система від першої розташованої в будинку по ходу холодної води запорної гідравлічної арматури, не включаючи її (якщо будинок не обладнано загально будинковим лічильником холодної води) або першої запорної гідравлічної арматури після загально будинкового водоміру, до внутриквартирних мереж, які починаються із трійника розетки в стояк внутрибудинкової системи.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на п.п.п. 2.3.7. Правил утримання житлових будинків та прибуденкової території та Поставу КМУ від 20.05.2009р. № 529 „Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків та споруд та прибуденкових територій та Типового договору про надання послуг з утримання будинків та споруди та прибуденкової території”.

Як вже зазначалося раніше з даним твердженням відповідача суд не може погодитися за тих підстав, що норми постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N529 не регулює здійснення питного водопостачання та не можуть застосовуватися для визначення меж балансового розмежування, встановленої між Постачальником і Виконавцем. Відтак пункт 2.1.2 підлягає викладенню в редакції позивача.

Дослідивши редакцію спірного пункту та позиції обох сторін, за висновками суду спірний пункт підлягає прийняттю в редакції позивача, з наступних підстав.

Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України встановлено, що:

Пункт 1.3. - Виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Пункт 1.7. - Водопровідні вводи до об'єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади, та розподільчі мережі холодного водопостачання від них до зовнішнього зрізу будівель експлуатують виробники.

Пункт 1.9. - Межею вуличної мережі водовідведення, яку обслуговує виробник, є контрольний колодязь на ній включно, а межею дворової мережі водовідведення - перший від будинку колодязь включно.

Розділом 11 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України визначено, що межею внутрішньої системи водопроводу є зовнішня поверхня стіни будівлі, а межею внутрішньої системи каналізації є обріз труби випуску в першому від будівлі каналізаційному колодязі.

Тобто, запропонована позивачем редакція пункту 5.1. договору повністю відповідає приписам Правил користування та Правил технічної експлуатації та вказані нормативні акти по відношенню до інших є спеціальними нормами, що регулюють відносини з водопостачання та водовідведення.

Таким чином спірний пункт 5.1. підлягає прийняттю в редакції позивача.

Позивач просить винести рішення, яким вважати день укладення договору 01.02.2010року. Відповідач проти цієї дати не заперечував. Враховуючи, що згідно ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, вимога позивача вважати день укладення договору 01.02.2010року обгрунтована та підлягає задоволенню.

          Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення покладаються на сторін порівну відповідно до ст. 49 ГПК України.

За згодою сторін у судовому засіданні 01.07.2010року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України”, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. „Правил технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України”, „Правил надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної і гарячої води і водовідведення”, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005р., Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N529, якою затверджені „Правила утримання житлових будинків та прибуденкової території” та керуючись ст.ст.33, 36, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Горлівка звернувся до Приватного підприємства „Артик Строй”, м. Горлівка про зобов’язання відповідача пункти договору №1700 від 01.02.2010року, а саме: п.п.1.3, 1.4., 2.1.2., 3.6., 3.7., 3.9., 4.2., 4.3., 5.1., які залишилися у розбіжностях, прийняти у редакції, запропонованої позивачем задовольнити частково.

Пункт 1.3. викласти в редакції позивача Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Горлівка : „Виконавець забезпечує розподіл питної води, яка подається Постачальником всередині будинка, виконуючи при цьому техобслуговування внутрішньобудинкових мереж і устаткування відповідно до „Правил технічної експлуатації житлових будівель і споруд”.

Пункт 1.4. викласти в редакції позивача Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Горлівка : „Сторони у цьому договорі наділені правами і виконують обов’язки, передбачені цим договором, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання”, Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, „Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України”, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України”, „Правилами надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної і гарячої води і водовідведення”, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005р., а також іншими нормативно-правовими актами України”.

Пункт 2.1.2. викласти в редакції позивача Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Горлівка: „Постачальник несе відповідальність за якість води до обріза будівлі або до точки балансового розмежування, встановленої між Постачальником і Виконавцем”.

Пункт 3.6 викласти в редакції відповідача Приватного підприємства „Артик Строй”, м. Горлівка: „У випадку проведення ремонтних робіт Виконавцем на внутришньобудинкових мережах, пов’язаних із заміною труб та скидом води, обсяги якої визначені індивідуальними технологічними нормативами використання питної води (ІТНВПВ) на утримання житлового фонду, що обслуговує Виконавець, останній сповіщає Постачальника телефонограмою про дату та час проведення таких робіт не пізніше, ніж за добу до їх початку. У випадку неприбуття представника Постачальника, здійснює роботу без його участі із складанням відповідного акту, який повинен бути підписаний Виконавцем та двома мешканцями будинку. Після проведення ремонтних робіт та скиду питної води Виконавець сплачує на розрахунковий рахунок Постачальника вартість витрат при її скиді у час проведення ремонтних робіт відповідно до виставленого з боку Постачальника рахунку, на підставі підписаних двосторонніх актів, що визначають кількість скинутої води. Оплата за скид води здійснюється протягом 10 днів після отримання рахунку за скидану воду Виконавцем. У випадку не проведення ремонтних робіт Виконавцем на внутришньобудинкових мережах та скидом води, Виконавець зобов’язаний надати Постачальнику, при щомісячному спільному знятті показників з загальнобудинкових приладів обліку питної води в техпідпіллі житлових будинків, письмове підтвердження (єдиний акт) відсутності вищевказаних робіт за розрахунковий період.”

Пункт 3.7 викласти в редакції позивача Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Горлівка: „У разі установки будинкових приладів обліку води в багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними приладами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно показників загальнобудинкових приладів обліку, при цьому не враховуються витрати води (ІТНВПВ) Виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень в цьому будинку, та сумарних витрат води за показниками всіх квартирних приладів обліку. Різниця фактично розподіляється між мешканцями, які не мають квартирних приладів обліку. У випадку, якщо відносно Виконавця не затверджені ІТНВПВ –мешканці, які не мають квартирних приладів обліку, сплачують за послуги водопостачання та водовідведення не більше встановлених нормативів (норм) споживання. Різниця, яка виникла між показниками загальнобудинкового приладу обліку та розподіленим згідно цього пункту договору обсягом води, сплачується Виконавцем до 10 числа місяця наступного за поточним Постачальнику”.

Пункт 3.9 викласти в редакції Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Горлівка: „За наявності стовідсоткового оводомірювання квартир житлового будинку, різниця між їх сумою і показаннями приладів обліку на введенні в будинок, відносяться на рахунок „Виконавця”.

Пункт 4.2 викласти в редакції Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Горлівка: „Виконавець за витік питної води на внутрибудинкових мережах (за відсутності приладів обліку на вводі в будинок) відповідно до п.п. 3.3 Розділу 10 „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України” по пропускній спроможності труби вводу при швидкості руху води в ній 2м/сек. і дії її повним перерізом упродовж 24 годин на добу. Розрахунок робиться за фактичний час витікання по день її ліквідації. Якщо термін протягом якого здійснюється витікання води, встановити не вдалося, розрахунок здійснюється не більше, ніж за один місяць. Наявність витоку оформлюється актом”.

Пункт 4.3 викласти в редакції Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Горлівка: „За наявності часткового оводомірювання квартир житлового будинку сума свідчень квартирних водомірів підсумовується із сумою нормативної потреби квартир без водомірів, і отримана різниця між свідченням загально будинкового водоміру на вводі в будинок і загальною сумою витрати води споживачами квартир відноситься на рахунок Виконавця”.

Пункт 5.1. викласти в редакції Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Горлівка: „Межею розподілу відповідальності за техобслуговування і ремонт елементів систем водопостачання між Постачальником і Виконавцем є: зовнішня сторона будинку або огорожа об’єктів (житлових будівництв), що перебувають на балансі Виконавця, а каналізацією – перший від будинку колодязь на випуску”.

Договір вважати укладеним 01.02.2010року.

Стягнути з Приватного підприємства „Артик Строй”, м. Горлівка ( 84626 м.Горлівка, вул. Пушкінська 54/23, п\р.2600610663 ДФ АБ „Укргазбанк”, МФО 335894, ЄДРПОУ 35782865) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Горлівка (84601 м.Горлівка, пр.Леніна 21, п/р. 26008300117394 в філії Горлівського міського відділення №2864 „Ощадбанку”, МФО 394103, ЄДРПОУ 35397785) судові витрати по сплаті мита у розмірі 42грн.50коп. та послуги на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118грн.00коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений і підписаний 06.07.2010року

Суддя