Рішення № 10588356, 30.07.2010, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

справа №2-2047/2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2010 р. м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді Цветкова О. Я.

при секретарі Пшеничній Г. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керчі справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Човновий кооператив Касатка причал № 252» до ОСОБА_1 про стягнення сум та виселення з приміщення гаражу-елінгу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Керченського міського суду АР Крим із позовом до ОСОБА_1 про стягнення сум та виселення з приміщення гаражу-елінгу, з підстав, зазначених у позові. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 до серпня 2008 р. був членом кооперативу та користується гаражем-елінгом № 1. Рішенням Загальних зборів від 24.08.2008 р. у звязку з несплатою на протязі 2004-2008 років членських та інших внесків був виключений з членів кооперативу, втім заборгованість не сплатив, продовжує безоплатно користуватись гаражем-елінгом № 1, користується всіма послугами кооперативу, втім не компенсує витрати кооперативу. Заборгованість з урахуванням пені за період 2004-2010 р. становить 5722,26 грн. Письмовою заявою від 07.06.2010 р. позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути заборгованість та у вказаному розмірі та виселити відповідача з приміщення гаражу-елінгу № 1 ОК «Човновий кооператив Касатка причал № 252».

У судовому засіданні представники позивача Прасолова О. Ю., яка є головою правління кооперативу та представники за довіреностями Мартиненко М. М. та Переузенко О. П. уточнені позовні вимоги підтримали.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що він не є членом ОК «Човновий кооператив Касатка причал № 252», користується гаражем-елінгом, який є його власністю та знаходиться на земельній ділянці, що не належить кооперативу, неп згоден з розміром членських внесків, тому що вважає їх необґрунтованими та такими, що витрачаються не на потреби кооперативу. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Обслуговуючий кооператив «Човновий кооператив Касатка причал № 252» був зареєстрований 11.12.1998 р., а 19.11.2009 р. була проведена перереєстрація у звязку зі зміною юридичної адреси (а.с.9,10).

Як вбачається з постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.04.2008 р. кооперативу в 1977 році була надана земельна ділянка під обслуговування човнових гаражів. Кооператив з цього часу користується земельною ділянкою, а переоформлення права користування земельною ділянкою не є підставою вважати, що вказана земельна ділянка використовується самовільно. Тому у задоволенні позову заступника прокурора м. Керч в інтересах держави в особі Керченської міської ради про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки було відмовлено (а.с.60-65).

Згідно з ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідача, що він користується гаражем, що розташований не на виділеній кооперативу земельній ділянці, а також суд не бере до уваги посилання відповідача про те, що кооператив не має стосовно цієї земельної ділянки ніяких прав.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів» N 5 від 28.06.1991 р. судам, зокрема, підвідомчі справи за позовами кооперативів про звільнення гаражного приміщення (стоянки), стягнення внесків на утримання і експлуатацію гаражів-стоянок, відшкодування шкоди, заподіяної майну кооперативу.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем той факт, що він не сплачував членські внески та не компенсував витрати кооперативу частково у 2004 році та повністю протягом 2005-2010 років.

Визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв відповідно до ст. 15 Закону України «Про кооперацію» N 1087-IV від 10.07.2003 р. належить до компетенції загальних зборів членів кооперативу як вищого органу управління кооперативу. Матеріалами справи підтверджено визначення розмірів внесків саме загальними зборами, тому у 2004 2008 роках, коли відповідач був членом кооперативу, він відповідно до ст. 12 Закону України «Про кооперацію» та п. 5.2. Статуту кооперативу був зобовязаний сплачувати внески у визначеному загальними зборами розмірі, втім відповідач порушив вказані норми, тому вимоги кооперативу про стягнення заборгованості зі сплати внесків є обґрунтованими.

Після виключення відповідача з членів кооперативу, яке відбулось за рішенням загальних зборів 24.08.2008 р. у звязку з несплатою на протязі 2004-2008 років членських та інших внесків на підставі 3.7. Статуту, відповідач, продовжуючи користуватись гаражем-елінгом № 1 та послугами кооперативу, повинен згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України відшкодувати витрати, які несе кооператив, оскільки згідно з п. 3.10. Статуту кооперативу після виключення з членів кооперативу, ОСОБА_1 не має право користуватись земельною ділянкою.

Таким чином, вимоги кооперативу про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати членських внесків за 2004-2008 роки та компенсації витрат кооперативу в розмірі, що дорівнює розміру членських внесків за 2008-2010 роки, підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення з відповідача пені, суд зазначає, що відповідно до п. 5.3. нарахування пені у розмірі 0,1 % від суми внеску за кожен день прострочення є заходом відповідальності тільки членів кооперативу. Отже, з урахуванням виключення відповідача 24.08.2008 р. з членів кооперативу, застосування до нього відповідальності у вигляді пені є неправомірним з цього часу.

А враховуючи, що для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України застосовується позовна давність в один рік, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені за період з 2004 по 2008 роки слід відмовити.

Що стосується вимог кооперативу про виселення відповідача суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про кооперацію» джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже позивач має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права власності на гараж-елінг шляхом виселення відповідача, а позов в цій частині підлягає задоволенню з наведених підстав.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до статті 21 Закону України "Про кооперацію" у разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі.

Таким чином, відповідач не позбавлений права у звязку з виключенням з членів кооперативу на отримання своєї частки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Обслуговуючого кооперативу «Човновий кооператив Касатка причал № 252» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Керч Крим, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Човновий кооператив Касатка причал № 252», ЄДРПОУ 26537938, 2161,60 грн. заборгованості зі сплати членських внесків та компенсацію витрат кооперативу, 51,00 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього загальну суму у розмірі 2332 (дві тисячі триста тридцять дві) грн. 60 коп.

Виселити ОСОБА_1 з приміщення гаражу-елінгу № 1 Обслуговуючого кооперативу «Човновий кооператив Касатка причал № 252».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження i поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлений 02 серпня 2010 р.

Суддя О. Я. Цветков