Постанова № 10588346, 30.06.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

30 червня 2010 р. № 29/313 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Мирошниченка С.В.,

суддів:Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 16.03.2010

та на ухвалугосподарського суду Донецької області 01.12.2009

у справі№ 29/313

за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ філія "Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області" м. Донецьк

доТовариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл"

простягнення 5051 529,17 доларів США та 37460706,91 російських рублів у тому числі заборгованості за кредитом 4454924,00 доларів США, 34678919,36 російських рублів, заборгованості за процентами 596605,17 доларів США, 2781878,55 російських рублів, звернення стягнення на майно в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Ковтун А.В.(дов.№09-32/467 від 16.07.09), Єременко В.Б.(дов.№09-32/212 від 16.06.09), Кузнецов Р.В.(дов.№09-32/211 від 16.06.09);

- відповідача повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.12.2009 у справі №29/313 (суддя Джарти В.В.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.03.2010 (судді Волков Р.В., Новікова Р.Г., Запорощенко М.Д.), повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл" (надалі скаржник) до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ філія "Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області" м. Донецьк (надалі позивач) про визнання недійсним договору про надання фінансового кредиту у вигляді кредитної лінії №15-93/17-2985/07 від 23.07.2007, укладеного між Головним управлінням Промінвестбанку в Донецькій області та ТОВ "РосУкрОйл", про визнання недійсним договору іпотеки №15-94/17-5049/07 від 15.08.2007, укладеного між Головним управлінням Промінвестбанку в Донецькій області та ТОВ "РосУкрОйл", про визнання недійсним договору застави майна №15/-9417-5050/07 від 15.08.2007, укладеного між Головним управлінням Промінвестбанку в Донецькій області та ТОВ "РосУкрОйл".

Скаржник, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати з підстав порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу на час розгляду справи в касаційній інстанції суду наданий не був, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду постанови та ухвали, що оскаржуються.

Сторони у справі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.2002 № 75, проте відповідач не скористався своїм правом бути присутнім у судовому засіданні 30.06.2010.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Стаття 57 ГПК України визначає перелік документів, що додаються до позовної заяви при її поданні до господарського суду, серед яких, зокрема, документ, що підтверджує відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 2 ч. 1 ст. 57) та документи, що підтверджують сплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (п.п. 3, 31 ч. 1 ст. 57).

Згідно зі ст. 61 ГПК України питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.

Статтею 63 ГПК України передбачено вичерпний перелік підстав, з яких позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Зокрема, підпункти 4, 6 та 10 ч. 1 вказаної норми передбачають, що неподання разом з позовною заявою доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі (п. 4), неподання документа, що підтверджує надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 6) та доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (п. 10), є підставою для повернення зустрічної позовної заяви заявникові без розгляду.

За таких обставин, суд першої інстанції, встановивши, що до зустрічної позовної заяви не додано документів, що підтверджують: ? сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі; ? надсилання відповідачу за зустрічним позовом копії позовної заяви та доданих до неї документів, ? сплату скаржником витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, обґрунтовано зробив висновок, із яким правомірно погодився суд апеляційної інстанції та погоджується суд касаційної інстанції, що зустрічна позовна заява підлягає поверненню на підставі п.п. 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Поряд з цим, суд касаційної інстанції не може погодитися із висновками судів попередніх інстанцій про те, що зустрічний позов ТОВ "РосУкрОйл" фактично не є зустрічним позовом в розумінні ст. 60 ГПК України, оскільки не пов'язаний із первісним позовом, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 60 ГПК України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний з первісним.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ філія "Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області" м. Донецьк про: - стягнення з ТОВ "РосУкрОйл" заборгованості за кредитним договором №15-93/17-2985/07 від 23.07.2007 у розмірі 5 051 529,17 доларів США та 37 460 706,91 російських рублів, в тому числі, заборгованість за кредитом: 4 454 924,00 доларів США, 34 678 919,36 російських рублів, заборгованість за процентами у розмірі 596 605,17 доларів США та 2 781 787,55 російських рублів; - звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку на підставі іпотечного договору №15-94/17-5049/07 від 15.08.2007, шляхом проведення прилюдних/публічних торгів; - звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку на підставі іпотечного договору №15-94/17-4569/07 від 23.07.2007 шляхом проведення прилюдних/публічних торгів; - звернення стягнення на рухому майно, передане в заставу за договором застави майна №15-94/17-5050/07 від 15.08.2007 шляхом проведення прилюдних/публічних торгів

В свою чергу, предметом зустрічного позову ТОВ "РосУкрОйл" є вимога про визнання недійсним договору про надання фінансового кредиту у вигляді кредитної лінії №15-93/17-2985/07 від 23.07.2007, укладеного між Головним управлінням Промінвестбанку в Донецькій області та ТОВ "РосУкрОйл", про визнання недійсним договору іпотеки №15-94/17-5049/07 від 15.08.2007, укладеного між Головним управлінням Промінвестбанку в Донецькій області та ТОВ "РосУкрОйл", про визнання недійсним договору застави майна №15/-94/17-5050/07 від 15.08.2007, укладеного між Головним управлінням Промінвестбанку в Донецькій області та ТОВ "РосУкрОйл" та іпотечного договору №15-94/17-4569/07 від 23.07.2007, укладеного між тими ж сторонами. Тобто, предметом зустрічного позову є вимоги про визнання недійсними договорів, за якими позивач по первісному позову вимагає стягнути з відповідача по первісному позову заборгованість та звернути стягнення на нерухоме та рухоме майно, що спростовує висновки судів попередніх інстанцій про непов'язаність первісного та зустрічного позовів.

Однак, наведене порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, не є в даному випадку підставою для скасування прийнятих у даній справі судових рішень, адже повернення зустрічного позову мало місце не лише з підстав його непов'язаності з первісним позовом, що не знайшло своє підтвердження в суді касаційної інстанції, а й з інших підстав, про які вказувалося вище і які підтвердилися в суді касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування прийнятих у даній справі судових рішень.

Відповідно до приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідач не довів в установленому законом порядку наявність підстав для скасування оскаржуваних ним судових рішень; доводи касаційної скарги не спростовують правомірних висновків судів попередніх інстанцій, а відтак, підстав для їх скасування немає.

Згідно з п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення суду першої інстанції або постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення суду першої інстанції або постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 125, 129 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 11.03.2010 № 8-рп/2010, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.03.2010 та ухвалу господарського суду Донецької області від 01.12.2009 у справі №29/313 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                        С.В. Мирошниченко

Судді:                                        Т.Л. Барицька

                                                                                 Н.М. Губенко