Постанова № 10588258, 08.07.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

08 липня 2010 р. № 18/219

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Гоголь Т.Г.

суддів:Олійника В.Ф. (доповідача)

Швеця В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавного відкритого акціонерного товариства "Стахановпромтранс"

на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 01.04.2010

у справі№18/219 господарського суду Луганської області

за позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця" в особі станції Попасна Державного підприємства "Донецька залізниця"

доДержавного відкритого акціонерного товариства "Стахановпромтранс"

простягнення 68640, 24 грн.,

за участю представників сторін:

позивача -Задорін В.Г., дов.№М-01/1008 від 09.04.2009р.

відповідача -Чумак Т.В., дов.№01-1 від 04ю01.2010р. ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Донецька залізниця" в особі станції Попасна ДП "Донецька залізниця" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Державного відкритого акціонерного товариства "Стахановпромтранс" про стягнення плати за користування вагонами та зборів за додаткові операції, пов’язані з перевезенням вантажів у сумі 68640, 24 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.02.2010 року (суддя Корнієнко В.В.), залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 01.04.2010 року ( судді: Парамонова Т.Ф, - головуючий, Баннова Т.М., Семендяєва І.В.) позов задоволено частково, стягнуто з ДВАТ "Стахановпромтранс" на користь ДП "Донецька залізниця" в особі станції Попасна ДП "Донецька залізниця" борг по оплаті за користування вагонами в сумі 27624,40 грн., борг по оплаті послуг зберігання вагонів в сумі 40313,52 грн., витрати на державне мито в сумі 679, 38 грн., витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу в сумі 233, 59 грн., в задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Рішення мотивовано посиланням до ст. 73 Статуту залізниць України де зазначено, що відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія, тобто відповідачу. Решту позовних вимог про сплату за зважування вагонів та маневрування локомотивом, суди не задовольнили, дійшовши висновку про необґрунтованість та невідповідність зазначених вимог чинному законодавству.

В касаційній скарзі Державне відкрите акціонерне товариство "Стахановпромтранс" ставиться питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись неправильне застосування судами попередніх інстанцій при прийнятті рішень норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши за матеріалами справи наведені в касаційній скарзі доводи, застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи із наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій між Державним підприємством "Донецька залізниця" та Державним відкритим акціонерним товариством "Стахановпромтранс" (власником під’їзної залізничної колії) укладено договір на експлуатацію залізничних під’їзних колій від 15.11.2005 року № 3/55.

25.03.2009 року вагони №№ 60890845, 65731770, 66206624, 67150029, 67171405, 67676858, 6787812, 67586479, 67866368, 67871939, 67875187, завантажені вугільним концентратом, були подані відповідачем із своєї під’їзної колії на прийомо–здавальну колію станції Стаханов ДП "Донецька залізниця".

Вказані вагони були затримані працівниками транспортної міліції про що було складено акт загальної форми від 25.03.2009 року №62 та протокол огляду місця пригоди від 25.03.2009 року.

30.03.2009 року від Попаснянського транспортного прокурора залізниці надійшов дозвіл діяти з вагонами згідно правил перевезення вантажів.

Того ж дня вказані вагони були прийняті станцією Стаханов з під'їзної колії відповідача та було проведено їх контрольне зважування.

Сім вагонів: №№ 60890845, 65731770, 66206624, 67150029, 67171405, 67676858, 6787812 відправлені станцією Стаханов на адресу вантажоотримувача про що складено акт загальної форми від 30.03.2009 року № 67.

Решта вагонів №№ 67586479, 67866368, 67871939, 67875187 була повернена відповідачу на його під’їзну колію в зв’язку з перевантаженням, про що було складено акт загальної форми від 30.03.2009 року № 68.

31.03.2009 року після усунення порушення станція Стаханов прийняла з під’їзної колії відповідача ці вагони та направила їх на адресу вантажоотримувача про що складено акт загальної форми від 31.03.2009 №69.

За користування вагонами, зберігання та зважування з моменту затримання їх міліцією та до моменту їх прийняття 25-31 березня 2009 року позивач нарахував відповідачу плату в загальній сумі 68640,24 грн.:

-10314,72 грн. –плата за користування вагонами за відомістю плати за користування вагонами № 31030099;

- 18407,04 грн. –плата за користування вагонами за відомістю плати за користування вагонами №31030098;

- 40313,52 грн. –плата за зберігання вагонів за накопичувальною карткою №01040276;

- 605,13 грн. –плата за зважування вагонів за накопичувальною карткою № 01040276.

Відповідач нараховану позивачем плату сплатив частково в сумі 1829,2 грн. - плата за користування вагонами.

Розрахунком від 16.12.2009 року №3/06-211 позивач збільшив розмір заявленої до стягнення суми до 69245,32 грн. та уточнив, що сума складається з наступних платежів: за накопичувальною карткою №01040276: за зважування вагонів –605,13 грн.; за зберігання вагонів –40313,52 грн. Всього 40918,65 грн.; за відомість плати за користування вагонами №31030099: плата за користування вагонами –10733,28 грн.; маневрова робота локомотивом –702,24 грн. Всього за даною відомістю 11435,52 грн. (плата за користування вагонами плюс плата за маневрову роботу локомотивом); за відомістю плати за користування вагонами №31030098: плата за користування вагонами –16891,12 грн.

Згідно абз. 1, п. 73 Статуту залізниць України порядок обслуговування контрагентів – підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належіть залізнична під’їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе відповідальність підприємство, якому належить залізнична під’їзна колія.

Наведене дало підстави суду першої інстанції прийняти рішення, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача плати за зберігання вагонів в сумі 40313,52 грн. та плати за користування вагонами в сумі 27624,40 грн., оскільки відповідач є власником під’їзної колії.

Суд першої інстанції також відмовив у задоволенні решти позовних вимог, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про стягнення з відповідача плати за зважування та маневрову роботу локомотивом, оскільки вказані послуги, в силу діючого законодавства, відповідач оплачувати не повинен.

Оскільки суди попередніх інстанцій всебічно, об'єктивно і повно встановили обставини справи, цим обставинам справи надали правильну юридичну оцінку згідно діючого, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, застосували правильно норми матеріального та процесуального законодавства щодо вирішення спірних правовідносин, тому Вищий господарський суд України визнає рішення судів попередніх інстанцій обґрунтованими і законними, які не можуть бути скасованими.

З цих підстав касаційна скарга не може бути задоволена.

Згідно зі статтями 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010р. дана постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, ч. 1, ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства "Стахановпромтранс" залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 01.04.2010 року та рішення господарського суду Луганської області від 12.02.2010 року у справі №18/219 залишити без змін.

Постанова касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Т. Гоголь Судді:В. Олійник В. Швець