Ухвала суду № 105877958, 22.08.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 серпня 2022 року справа № 320/7255/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

18.08.2022 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний Суд" звернулась ОСОБА_1 через представника Заматова Романа Валерійовича з позовом до Вишгородської міської ради з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Вишгородської міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,10 гектара, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:179:0152, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;

- зобов`язати Вишгородську міської раду на найближчому пленарному засіданні сесії Вишгородської міської ради розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,10 гектара, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:179:0152, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, в порядку і спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України;

- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши позовну заяву на предмет її відповідності положенням Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.

В силу приписів пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Цією ж статтею передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Крім того, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом (частина сьома статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому в силу положень частини дев`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Судом встановлено, що дана позовна заява сформована та подана в системі "Електронний суд", проте доказів надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів позивачем суду не надано.

Крім того, до позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строків на подання позовної заяви від 18.08.2022.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строків на подання позовної заяви від 18.08.2022, суд зазначає таке.

Так, в обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає про те, що 28.12.2021 до канцелярії Вишгородської міської ради було подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Враховуючи, що законом відповідачу надано 1 місяць для розгляду клопотання, а КАСУ надає позивачу право на оскарження бездіяльності 6 місяців, то строк для подання позову закінчився 28.07.2022. Після цього, позивачем вчасно було надано позов до суду 23.07.2022, проте 01.08.2022 ухвалою Київського окружного адміністративного суду у справі №320/6407/22 позов було залишено без руху і надано час для усунення недоліків. Позивач вказує, що обставини склались так, що позивач не встиг усунути недоліки вчасно, тому суд ухвалою повернув позов позивачу. На думку позивача, строк для подання позову був пропущений з поважних причин, у зв`язку з чим просить суд поновити строк на подання вказаної позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах (Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 у справі 639/8782/16-а).

Досліджуючи питання пропуску строку звернення до суду Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 липня 2021 року у справі № 9901/89/21 зазначила про таке.

Згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Судом встановлено та підтверджується даними Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", що 23.07.2022 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний Суд" ОСОБА_1 було подано позовну заяву через представника ОСОБА_2 до Вишгородської міської ради з аналогічними позовними вимогами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 у справі № 320/6407/22 (суддя Харченко С.В.) позовну заяву залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, та встановлено позивачу п`ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ним копії судового рішення.

Копію зазначеної вище ухвали від 01.08.2022 у справі № 320/6407/22 направлено представнику позивача засобами електронного зв`язку та отримано ним 03.08.2022, про що свідчить довідка Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2022 про доставку електронного листа.

Копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 у справі № 320/6407/22 отримано представником позивача 03.08.2022, а відтак останнім днем строку на усунення недоліків позовної заяви є 08.08.2022.

Разом з тим станом на 16.08.2022 недоліки позовної заяви ОСОБА_1 або її представником не усунуто.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 у справі №320/6407/22 (суддя Харченко С.В.) позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Отже, звернувшись 18.08.2022 до суду з даною позовною заявою, позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду із заявленими позовними вимогами.

У заяві про поновлення строку звернення до суду з даним позовом позивач вказує на те, що не встигла усунути недоліки вчасно у справі №320/6407/22 з аналогічними позовними вимогами.

При цьому, у заяві від 18.08.2022 позивачка не зазначила поважні причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, будь-яких доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення з позовною заявою до суду позивач не надала, що вказує на необґрунтованість поданого позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом.

Не є слушними посилання позивачки в заяві про поновлення строку звернення до суду на те, що повернення позовної заяви позивачки з аналогічними вимогами ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 у справі №320/6407/22 є поважною причиною пропуску строку звернення до суду із даним позовом, і відповідно не є підставою в розумінні КАС України для поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно вказати поважні причини пропуску строку звернення до суду та надати суду докази поважності причин його пропуску, подавши обгрунтовану заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Протягом десяти днів з дня отримання (вручення) ухвали про залишення позовної заяви без руху (або її тексту) позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів;

- подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

4. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.