Ухвала суду № 105842557, 20.08.2022, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 938/294/22

Номер провадження № 1-кс/938/100/22

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою

20 серпня 2022 року селище Верховина

Слідчий суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В., з участю секретаря судового засідання Мартищук Н.І., розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого Слідчого відділення Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області Пататюка Василя Васильовича, погоджене прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури Данищуком Дмитром Миколайовичем, в рамках об`єднаного кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022091130000046 від 01.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 та ч.2 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

слідчий СВ Верховинського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області, звернувся до слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області із клопотанням, яке погоджене прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 та ч.2 ст. 190 КК України.

Окрім того, 16 серпня 2022 року до Верховинського районного суду було подано клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді від 16.08.2022 задоволено клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1 для забезпечення його участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до повідомлення слідчого СВ Верховинського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області Пататюка В.В. від 20.08.2022, на підставі ухвали слідчого судді від 16.08.2022 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.08.2022 о 15год 40 хв. у АДРЕСА_1 було здійснено затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ст.186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Відповідно до вимог ч.1,2 ст.187 КПК України слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик.

Якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зістаттею 189 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.191 КПК України визначено, що затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.

Згідно протоколу затриманняособи підозрюваної увчиненні злочинувід 19.08.2022, ОСОБА_1 затримано 19.08.2022 о 15год40хв.З метоюрозгляду клопотанняпро обраннястосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу,його доставлено дослідчого судді 20.08.2022 о 20год.40хв., тобто з дотриманням строків визначених ст. 191 КПК України.

Особа, щодо якої розглядається клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 отримав вищевказане клопотання із доданими до нього матеріалами 20.08.2022 о 16 год. 45хв. Розгляд слідчим суддею відповідного клопотання розпочався 20.08.2022 о 20 год. 47хв., а відтак вимоги ч.2 ст.184 КПК України, згідно з якою копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання, дотримано.

Захисник Косійчук І.Г. в судовому засіданні підтвердив, що також отримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 з дотриманням строків визначених ст.184. КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 також зазначив, що письмове повідомлення про підозру ним отримано, та суть підозри йому зрозуміла.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебуває об`єднане кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2022 за № 12022091130000046 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 та ч.2 ст. 190 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , в перших числах червня 2022 на території м. Івано-Франківськ, користуючись послугами приватного перевезення, що надавалися йому ОСОБА_2 , з використанням належного останньому автомобіля марки Opel Zafira, р.н.з. НОМЕР_1 , став переслідувати злочинну мету незаконного заволодіння вказаним автомобілем шляхом шахрайства.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, видаючи себе чужим ім`ям ОСОБА_3 , познайомився в процесі цього із ОСОБА_2 для подальшого входження в його довіру, при чому дізнався, що останній компетентний в питаннях будівництва.

Після цього, 14.06.2022 в другій половині дня ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_2 та став просити його надати йому в тимчасове користування вищевказаний автомобіль марки Opel Zafira, р.н.з. НОМЕР_1 для вигаданої потреби поїздки із неіснуючою в нього сім`єю на відпочинок, обіцяючи за це взяти на себе витрати про ремонту кондиціонера в автомобілі. Крім того, для збільшення в ОСОБА_2 довіри до себе, ОСОБА_1 попросив його прийти нібито до належної йому квартири, яку фактично винаймав, за адресою: АДРЕСА_2 з метою надання йому консультації по ремонту балкону та пересвідчення ОСОБА_2 у наявності в нього сім`ї, видаючи за неї власницю квартири ОСОБА_4 із її малолітнім сином, тобто з метою створення в потерпілого ОСОБА_2 уяви про наявність в нього нібито тісних соціальних зв`язків, тобто статусу благонадійності.

Погодившись на це, ОСОБА_2 прибув близько 20:00 год. 14.06.2022 за вказаною адресою, де його зустрів ОСОБА_1 та провів до тимчасово винайнятої квартири, в якій ОСОБА_2 побачив ОСОБА_5 із її малолітнім сином, сприймаючи їх за дружину із сином ОСОБА_1 , а також сприймаючи приміщення вказаної квартири, як належне останньому житло, надав на прохання ОСОБА_1 свої поради щодо ремонту балкону.

Крім того, ОСОБА_1 нібито для підтвердження своєї особи та наявності в нього права керування транспортними засобами продемонстрував потерпілому ОСОБА_2 неналежне йому посвідчення водія серії та номер НОМЕР_2 видане 30.07.2010 Луцьким ВРЕР УДАІ УМВС

України у Волинській області на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавши ОСОБА_2 можливість сфотографувати це посвідчення водія смартфоном.

Пересвідчившись таким чином у штучно створеній ОСОБА_1 нібито його благонадійності, ОСОБА_2 цього ж дня, тобто 14.06.2022 близько 20:30 год. передав ОСОБА_1 належний йому, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії, № НОМЕР_3 виданого 17.06.2021 ТСЦ 6145, автомобіль марки Opel Zafira р.н.з. НОМЕР_1 разом із вказаним свідоцтвом про його реєстрацію та ключами до нього в короткострокове користування.

В подальшому, після цього 20.06.2022 близько 09:00 год. ОСОБА_1 попередньо зателефонувавши потерпілому ОСОБА_2 приїхав вищевказаним автомобілем до будинку за місцем проживання останнього по АДРЕСА_3 та повернув йому позичений автомобіль марки "Opel Zafira", р.н.з. НОМЕР_1 , пояснивши що домовився на станції технічного обслуговування про ремонт його кондиціонера, якого може бути проведено на наступний день, а також попросив ОСОБА_2 ще раз позичити йому даного автомобіля на наступний день для поїздки по роботі та проведення обіцяного ремонту кондиціонера, таким чином утвердивши до себе довіру зі сторони потерпілого ОСОБА_2 .

На наступний день, тобто 21.06.2022 близько 09:00 год. ОСОБА_1 зустрівся із ОСОБА_2 в домовленому між ними місці, стоянці території супермаркету «АТБ» по вул. Хоткевича в м. Івано-Франківськ, де ОСОБА_2 знову передав йому свій автомобіль марки Opel Zafira р.н.з. НОМЕР_1 для короткострокового користування та ремонту кондиціонера.

Отримавши при вказаних обставинах, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого ОСОБА_2 , належний йому автомобіль марки "Opel Zafira", р.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повторно незаконно заволодів вказаним автомобілем вартість якого відповідно до висновку експерта, станом на 21.06.2022 становить 155 079,00 грн., що перевищує сто та менше двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на вказаний час.

Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на незаконне заволодіння іншим транспортним засобом, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, видаючи себе чужим ім`ям ОСОБА_3 , скориставшись оголошенням в Інтернет мережі про продаж автомобіля марки «Kia Sportage» 2.0 І 1998 р.в., зеленого кольору, р.н.з. НОМЕР_4 , який перебуває в законному володіння ОСОБА_7 , 21.06.2022 зв`язався телефонним зв`язком із автором цього оголошення, сином власниці зазначеного автомобіля ОСОБА_8 та запропонував йому обмін незаконно здобутого ним при вищезазначених обставинах автомобілем марки "Opel Zafira", р.н.з. НОМЕР_1 на автомобіль марки «Kia Sportage» 2.0 І 1998 р.в., зеленого кольору, р.н.з. НОМЕР_4 .

Після цього, ОСОБА_1 у відповідності до досягнутої між ним та ОСОБА_8 усної домовленості по телефону, приїхав 22.06.2022 біля 13:00 год. автомобілем марки "Opel Zafira", р.н.з. НОМЕР_1 в с. Білоберізка Верховинського району Івано-Франківської області, де і здійснив обмін цього автомобіля, видаючи його, за такого що перебуває у його законному володінні на автомобіль марки «Kia Sportage» 2.0 І 1998 р.в., зеленого кольору, р.н.з. НОМЕР_4 , неправдиво обіцяючи при цьому в подальшому вирішити питання надання вказаним у свідоцтві про реєстрацію автомобіля марки "Opel Zafira", р.н.з. НОМЕР_1 його власником нотаріальної довіреності на право розпорядження ним.

Таким чином, ОСОБА_1 повторно незаконно заволодів шляхом обману та зловживання довірою автомобілем марки «Kia Sportage» 2.0 І 1998 р.в., зеленого кольору, р.н.з. НОМЕР_4 , який відповідно до нотаріальної довіреності перебуває в законному володіння ОСОБА_7 та вартість якого станом на 22.06.2022 відповідно до висновку експерта становить 98 280,0 грн., в результаті чого останній було завдано майнової шкоди у вказаному розмірі.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, розпоряджаючись незаконно здобутим ним автомобілем «Kia Sportage» 2.0 І 1998 р.в., зеленого кольору, р.н.з. НОМЕР_4 при вищезазначених обставинах та усвідомлюючи, що даний автомобіль підлягає поверненню його законному володільцю, розмістив в мережі Інтернет оголошення про продаж даного автомобіля за ціною 100 000 грн.

23.06.2022 з приводу вказаного оголошення в мережі Інтернет ОСОБА_1 зателефонував

ОСОБА_9 . В ході даної телефонної розмови ОСОБА_1 , видаючи себе під чужим ім`ям ОСОБА_10 та вищезазначений автомобіль за такий, що перебуває в його законному володінні, вводячи ОСОБА_9 в оману, досяг з ним усної домовленості про продаж цього автомобіля дружині останнього ОСОБА_11 .

Після цього, у відповідності до вказаної домовленості, ОСОБА_1 того ж дня, тобто 23.06.2022 біля 17:30 год. приїхав автомобілем до смт. Верховина Верховинського району, Івано-Франківської області, де зустрівся із ОСОБА_11 та разом з останньою поїхали до с. Ільці, Верховинського району, Івано-Франківської області, де після проведення огляду цього автомобіля ОСОБА_11 будучи обманутою, щодо наявності у ОСОБА_1 права розпоряджатися цим автомобілем, погодилася придбати його за ціною 100 000 грн.

Відразу ж після цього, ОСОБА_11 передала ОСОБА_1 за вказаний автомобіль грошові кошти в сумі 28 000 грн. готівкою та не маючи можливості зняття більшої суми готівки в банкоматі із-за встановлених банком обмежень, передала останньому, з умовою подальшого повернення, належну їй пластикову банківську картку № НОМЕР_5 із наявними на її рахунку грошовими котами у сумі 72 000 грн., які в подальшому, впродовж часу до 27.06.2022 були використані ОСОБА_1 шляхом зняття готівки та проведення різного роду оплат.

Таким чином, ОСОБА_1 маючи непогашену та не зняту судимість у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.190 КК України, повторно заволодів чужим майном, а саме грошовими коштами в сумі 100 000 грн. потерпілої ОСОБА_11 шляхом обману та зловживання довірою.

У вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та житель АДРЕСА_4 , громадянин України, освіта повна загальна середня, неодружений не працюючий, депутатом не обирався, раніше засуджений вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 04.09.2014 року за ст. 358 ч.1, ст. 358 ч.4, ч. 2 ст.190, ч. 2 ст. 289 КК України та вироком Калиновського районного суду Вінницької області від 23.04.2015 за ч.1 ст. 193 КК України, судимість не знята та не погашена.

22.07.2022 на підставі наявності достатніх доказів в кримінальному провадженні, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю та жителю АДРЕСА_4 , у зв`язку із невідомим місцем його знаходження, за вищевказаною адресою, а також за адресою останнього відомого місця проживання в АДРЕСА_5 поштовим зв`язком було відправлено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.190 КК України, повідомлення були повернуті відправнику (Верховинське РВП ГУ НП в Івано-Франківській області) з поміткою «адресат відсутній».

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показами потерпілого ОСОБА_2 ; потерпілої ОСОБА_7 ; потерпілої ОСОБА_11 ; показами свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_2 від 06.07.2022 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілій ОСОБА_11 від 07.07.2022 року; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідкам ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 ; висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи СЕ-19/109-22/6445-АВ від 07.07.2022 року; висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи СЕ-19/109-22/6444-АВ від 07.07.2022 року; залученими до кримінального провадження речовими доказами та іншими документами кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п.1 можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлюючи неминучість та тяжкість покарання за вчинення ним злочинів, передбачених ч.2ст.289та ч.2ст.190КК України, санкціями яких передбачено максимально суворе покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до восьми років, може переховуватись від органів слідства та/або суду. Окрім цього ОСОБА_1 , ухилявся від явки до органу досудового розслідування для проведення процесуальних дій за його участю;

- п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 вчинив вищевказані злочини, маючи не погашену та не зняту судимість, за вчинення злочинів передбачених ст. 190 ч.2, ст. 289 ч.2 КК України, що свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_1 може знову вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам, просить клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просять таке задовольнити з підстав викладених у клопотанні та на підставі долучених до нього матеріалів. Прокурор додатково зазначив, що застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не зможе запобігти визначеним ризикам, про що свідчать дані про особу підозрюваного, характер його злочинної діяльності, постійна зміна місця проживання та його відсутність за відповідними адресами, розуміння неминучого покарання за злочини у вчиненні яких він підозрюється.

Разом з тим прокурор не заперечив щодо можливості визначення підозрюваному застави у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, на даний час він зареєстрований та проживає в АДРЕСА_5 , працює на СТО неофіційно, неодружений, дітей немає. Поштову кореспонденцію за вказаною адресою не отримував, оскільки тривалий час був відсутній за місцем проживання. Зазначив, що йому зрозуміло у чому його підозрюють, не заперечує обстави викладених у підозрі, просить застосувати до нього більш м`який запобіжних захід у вигляді особистого зобов`язання. Обіцяє на першу ж вимогу з`являтись до слідчого, прокурора чи суду. Вказує на те, що він допустив помилку, має намір виправитись.

Також вказав, що не має коштів для сплати застави, у випадку визначення такої судом.

Зазначив, що має намір вступити на військову службу до Збройних сил України в порядку визначеному ст. 116 КПК України, однак на даний час із таким клопотанням у встановленому порядку до прокурора ще не звертався.

Захисник просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Зазначає, що підозрюваний має намір винаймати житло на території Верховини, щоб мати змогу з`являтись до слідчого, прокурора чи суду за їх першою вимогою.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, приходжу до наступних висновків.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчим слідчого відділення Верховинського РВП ГУ НП України в Івано-Франківській внесено відомості до ЄРДР за № 12022091130000046 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 та ч.2 ст.190 КК України. Зокрема про те, що ОСОБА_1 , маючи не погашену та не зняту судимість у вчиненні передбачених ст. 190 ч.2, ст. 289 ч.2 КК України, знову вчинив новий умисний аналогічний злочин при наступних обставинах. 21.06.2022 близько 09.00год в м Івано-Франківськ повторно, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого ОСОБА_16 незаконно заволодів належним йому автомобілем марки "OpelZafira",р.н.з. НОМЕР_1 вартість якоговідповідно довисновку експерта,станом на21.06.2022становить 155079,00грн,що перевищуєсто таменше двохсотп`ятдесятинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадянна вказанийчас.Після цього ОСОБА_1 ,розпоряджаючись данимавтомобілем навласний розсуд,22.06.2022в сБілоберізка Верховинськогорайону здійснивобмін цьогоавтомобіля безвідома йоговласника наінший автомобільмарки «KiaSportage»2.0І 1998р.в.,зеленого кольору,р.н.з. НОМЕР_4 ,який перебуваєу законномуволодінні ОСОБА_7 та вартістьякого станомна 22.06.2022відповідно довисновку експертастановить 98280,00грн.,в результатічого останнійбуло завданомайнової шкодиу вказаномурозмірі.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 , повторно діючи умисно

та зловживаючи довірою 23.06.2022 біля 18.00год. в селищі Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, видаючи транспортний засіб марки «KiaSportage»2.0І 1998р.в.,зеленого кольору,р.н.з. НОМЕР_4 за свій власний продав його ОСОБА_11 за грошові кошти в сумі 100000,00грн., який як з`ясувалося пізніше був здобутий ним злочинним шляхом.

Дане кримінальне провадження здійснюється органом досудового розслідування - Верховинське РВП ГУНП України в Івано-Франківській області.

22.07.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,повідомлено пропідозру увчиненні нимкримінальних правопорушеньпередбачених ч.2ст.289,ч.2ст.190КК України,яку такожвручено 20.08.2022.о 16год.40хв. післязатримання.

Ухвалою слідчого судді від 16.08.2022 задоволено клопотання слідчого про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1 для забезпечення його участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно протоколузатримання особи,підозрюваної увчиненні злочину, на підставі ухвали слідчого судді від 16.08.2022 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.08.2022 о 15год 40 хв. у м. Київ по вул.Єфремова,1 було здійснено затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Статтею 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Частиною 3 статті 176 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї

статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Надаючи оцінку щодо доведеності стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.289та ч.2ст.190КК України слід зазначити про наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).

Крім цього, у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст.5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий та прокурор підтверджують зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: показами потерпілого ОСОБА_2 ; потерпілої ОСОБА_7 ; потерпілої ОСОБА_11 ; показами свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_2 від 06.07.2022 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілій ОСОБА_11 від 07.07.2022 року; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідкам ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 ; висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи СЕ-19/109-22/6445-АВ від 07.07.2022 року; висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи СЕ-19/109-22/6444-АВ від 07.07.2022 року; речовими доказами та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження.

З оглядуна тідані,які булинадані стороноюобвинувачення,слідчий суддявважає,що наявнівсі підставидля висновкупро наявністьобґрунтованої підозриу вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 та ч.2 ст. 190 КК України.

Також матеріалами клопотання підтверджується наявність ризиків, зазначених у статті 177

КПК України.

Зокрема, слідчий суддя вважає, що слідчим доведено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на волі підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 не має міцних родинних та соціальних зв`язків, постійного місця роботи та джерела доходів, раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, ухилявся від участі в досудовому розслідуванні, у зв`язку з чим 08 серпня 2022 року старшим слідчим Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітаном поліції Пататюком Василем Васильовичем було оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_1 . Окрім цього, ухвалою слідчого судді від 16.08.2022 задоволено клопотання слідчого про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1 для забезпечення його участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, ОСОБА_1 підозрюється, у вчиненні, зокрема тяжкого злочину, санкція ч.2 ст.298 КК України передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому на переконання слідчого судді з метою уникнення від відповідальності він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Також, слідчий суддя вважає, що обставини кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення правопорушень передбачених ч.2 ст.190 та ч.2 ст.289 КК України, та знову підозрюється у вчиненні кількох аналогічних правопорушень передбачених ч.2 ст. 289 КК України.

При цьому, щодо посилань слідчого на те, що судимість ОСОБА_1 за згадані кримінальні правопорушення передбачені ч.2 ст.190 та ч.2 ст.289 КК України не знята та не погашена, то слідчий суддя зазначає, що останній згідно наявної у матеріалах справи довідки про звільнення, був умовно достроково звільнений з місць позбавлення волі -02.03.2016. Однак доказів про те, що з цього часу він був визнаний винним у вчиненні інших кримінальних правопорушень, що перервало б строки визначені ст. 89 КК України, до клопотання не долучено.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що слідчим доведено існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності,

що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, до ранішене судимоїособи,яка підозрюєтьсяабо обвинувачуєтьсяу вчиненнізлочину,за якийзаконом передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок понадп`ять років.

Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні повторного незаконного заволодіння транспортним засобом та шахрайстві, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 та ч.2 ст. 190 КК України, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої та відповідно до ст.12 КК України дані кримінальні правопорушення відносяться до тяжкого та нетяжкого злочину, здоровий за станом здоров`я, ніде офіційно не працює, отже не має постійного джерела доходу, стійких соціальних зав`язків, обвинувачується у вчинення умисних корисливих злочинів, оголошений у розшук, тим самим порушує встановлені ст.42 КПК України процесуальні обов`язки, та перешкоджає розгляду кримінального провадження судом, які в своїй сукупності дають достатні підстави вважати про існування з боку підозрюваного ОСОБА_1 спроб вчинити дії передбачені пп.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: продовжити переховуватися від органу досудового розслідування та суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У відповідності до п.п.61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24.07.2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 при ухваленні вироку, наслідки злочину, дані про особу підозрюваного, доведення слідчим ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, для запобігання яким не достатньо застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки перебуваючи на волі підозрюваний може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, та продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, слідчий суддя вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_1 є неможливим та лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та не дасть можливості втілитися ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

А тому слідчий суддя приходить до висновку про підставність та доведеність клопотання про застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування, виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

При цьому, строк тримання під вартою ОСОБА_1 слід визначити в межах строку досудового розслідування, з врахуванням строку, на який цей строк зупинявся (з 09.08.2022 по 16.08.2022).

Щодо клопотання підозрюваного про обрання відносно нього запобіжного заходу у

вигляді особистого зобов`язання, то таке задоволенню не підлягає, оскільки ним не доведено, що такий вид запобіжного заходу зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що для запобігання вищевказаним ризикам, враховується суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Виходячи зі змісту ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом і повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у межах, щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного заставу необхідно визначити в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 130 000,00грн та покласти на підозрюваного у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України та не буде непомірним для нього.

Керуючись ст. ст.176-179, 182, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

клопотання старшого слідчого Слідчого відділення Верховинського районного відділення поліції Головного управління національної поліції України в Івано-Франківській області Пататюка Василя Васильовича, погоджене прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури Данищуком Дмитром Миколайовичем, у об`єднаному кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань№12022091130000046 від 01.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 та ч.2 ст. 190 КК України про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)".

Визначити строк тримання під вартою ОСОБА_1 з часу його фактичного затримання з 15год 40хв. 19 серпня 2022 року по 15год. 40хв. 29 вересня 2022 року, в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 130000,00грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Верховинського районного суду Івано-Франківської області (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО):

820172, рахунок отримувача: UA158201720355259002000002265) у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого, а також покласти на нього наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому СВ Верховинського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області Пататюку Василю Васильовичу для негайного виконання, прокурору Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури Данищуку Дмитру Миколайовичу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Верховинського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області Пататюка Василя Васильовича.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Роман ДЖУС