Постанова № 10582981, 15.07.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15.07.2010 р. № 2-а- 4674/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Архіпової С.В.,

при секретарі судового засідання Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Дергачов В.С., Гаврильченко О.І.

представника відповідача- Осіпов Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково - виробничої приватної фірми "Аналітика"

до Державна податкова інспекція в Червонозаводському районі міста Харкова

пропро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича приватна фірма «Аналітика» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач) та просив визнати недійсним податкове повідомлення рішення відповідача № 0000191820/0 від 14.04.2010р. про нарахування позивачу податку на додану вартість суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 52455,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 26227,50 грн.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що оскаржуване в даній справі рішення відповідача прийнято на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з позивачем ТОВ «НПО Промтехнополіс». В зазначеному акті відповідачем зроблено висновок про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом, тобто порушення вимог ст., ст. 202, ч.,ч 1,5 ст. 203, п.1 ст. 215, п. 1 ст. 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог в момент вчинення правочинів, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

За таких обставин відповідачем зроблено висновок про те, що угоди, укладені позивачем та його контрагентом порушують публічний порядок та є нікчемними, в результаті чого позивач в період з 18.06.2008р. по 30.09.2009р. безпідставно, в порушення вимог пп. 7.4.1. пп 7.4.4., п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включив до складу податкового кредиту суму 52454,72 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на зазначену суму.

Позивач зазначає, що з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням він не згоден, вважає його незаконним та необґрунтованим.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та допитавши свідка ОСОБА_3, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що фахівцями відповідача проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ТОВ «НПО „Промтехнополіс - С», за період з 18.06.2008р. по 30.09.2009р.

Перевірку проведено з відома директора позивача ОСОБА_4

В ході перевірки встановлено порушення ч.1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених норм в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з постачальником товарів ТОВ „НПО „Промтехнополіс-С"

Також перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. З, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями. Дані, відображені позивачем у деклараціях з податку на прибуток за період з 18.06.2008 року по 30.09.2009 в частині валових витрат - не є дійсними на суму 262172,15 грн.

Крім того, актом перевірки встановлено порушення п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого донараховано податок на прибуток всього на суму 65568,42 грн., в т.ч. за ІV квартал 2008року на суму 28842,50 грн., І кв. 2009р на суму -12633,71 грн., за ІІ квартал 2009року на суму - 24092,21 грн. та встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. З, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Дані, відображені НВПФ „Аналітика" у деклараціях з податку на додану вартість за період з 18.06.2008 року по 30.09.2009 року про обсяги поставок, податковий кредит є недійсним на суму 52454,72 грн.

Також відповідачем встановлено порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість", в результаті чого донараховано податок на додану вартість за період з 18.06.2008 року по 30.09.2009 року у суму 52454,72 грн. в тому числі за жовтень 2008 на суму - 4166,67 грн., листопад 2008р. на суму -13907,33 грн., грудень 2008р. на суму - 5000,00 грн., лютий 2009року на суму - 20,29, березень 2009 на суму - 10086,65 грн., квітень 2009р на суму 4835,15 грн., травень 2009р на суму -5821,96 грн., червень 2009р на суму - 8616,67 грн.

За результатами перевірки фахівцями відповідача складено акт документальної невиїзної перевірки підприємства від 04.12.2009р. №5531/182/35971307, згідно якого встановлено неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ „НПО „Промтехнополіс-С"; порушення вимог ч. 1 ст. 203, 215 , п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ „НПО „Промтехнополіс-С" з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями наведеними у додатках № 3 та 4 до акту перевірки; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. З, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. З, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість"

Згідно акту перевірки контрагента позивача ТОВ „НПО „Промтехнополіс-С" встановлено, що в провадженні слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Харківській області знаходиться кримінальна справа №18070231 від 18.12.2007 року, яка порушена прокуратурою Харківської області за ознакам злочину, передбаченого ст. 205 ч.2 КК України.

Також відповідач встановив, що в рамках досудового слідства встановлено, що згідно установчих документів ТОВ „НПО „Промтехнополіс-С" його директором є ОСОБА_5.

Проте, згідно пояснень ОСОБА_5 встановлено, що з моменту державної реєстрації та по теперішній час вона жодного відношення до фінансово-господарської діяльності зазначеної юридичної особи не має, жодних документів підприємства не складала та не підписувала довіреностей на право представництва не видавала, ведення податкового та бухгалтерського обліку не здійснювала.

В ході проведення оперативно - слідчих дій здійснено судово-почеркознавчу експертизу статуту ТОВ „НПО „Промтехнополіс-С", протоколу зборів від 17.06.2008 року, акт прийому-передачі майна в статутний фонд від 17.06.2008 року. Згідно висновків експерта на всіх наданих до експертизи документах підпис виконано не директором ТОВ „НПО „Промтехнополіс-С" ОСОБА_5, а іншою особою.

Фахівцями відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету здійснено вихід за місцем реєстрації ТОВ „НПО „Промтехнополіс-С", але за вказаною у реєстраційних документах адресою посадові особи та саме підприємство не знаходиться, про що було складено акт від 17.03.2009 року N178/182/35971307 та направлено запит на встановлення до ВПМ від 31.03.2009 року за № 58.

В ході виконання покладених на податкові органи нормами чинного законодавства завдань та функцій відповідачем отримано копію пояснень ОСОБА_5, яка повідомила, що печаток та документів ТОВ „НПО „Промтехнополіс-С" у неї немає та ніколи не було, жодних договорів від імені ТОВ „НПО „Промтехнополіс-С" вона не укладала та нікого на це не уповноважувала, податкові декларації не складала, не підписувала та не надавала до податкового органу за місцем реєстрації підприємства, а також нікому не доручала це робити.

Згідно пояснень, наданих ОСОБА_5, її паспорт було втрачено, про що подано заяву до паспортного відділу Жовтневого району УМВС України Харківської області.

Згідно поданих до відповідача податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2008-2009 роки - основні засоби підприємства відсутні.

За період з ІІІ кварталу 2008 року по ІІ квартал 2009 року відсутні залишки або рух товарно-матеріальних цінностей в розрізі груп товарно-матеріальних цінностей; згідно звітів 1-ДФ за період з ІІІ кварталу 2008 року по ІІ квартал 2009 року чисельність працюючих підприємства становить 1 особа (директор підприємства, ОСОБА_5).

Відповідачем було враховано зібрану інформацію та зроблено висновок про те, що взаємовідносини по рахунках - фактурам № 22/6 від 22.06.2009р, № 8-4 від 08.04.2009 року, №2512 від 12.03.2009 року., згідно яких на адресу позивача відвантажено товарно матеріальні цінності від постачальника - ТОВ „НПО „Промтехнополіс-С" не відповідають умовам дійсності угод, передбачених нормами чинного законодавства та є нікчемними з огляду на системний аналіз норм законодавства.

З такими висновками відповідача суд погоджується та зазначає, що Конституцією України, Законом України "Про систему оподаткування" передбачений обов'язок зі сплати податків, зборів, обов'язкових платежів в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно із ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як встановлено судом висновок про порушенням правочином, що був укладений між позивачем та його контрагентом ТОВ „НПО „Промтехнополіс-С" публічного порядку, зроблено в звязку з тим, що фактично сторони правочину не мали на меті створення взаємних прав та обовязків щодо поставки товарів, натомість, в порушення вимог чинного законодавства, шляхом укладення фіктивного правочину, мали на меті отримання відшкодування податку на додану вартість.

Зібраними по справі доказами такі висновки відповідача підтверджено, а позивачем під час проведення перевірки не було надано документи, які свідчать про виконання зобовязань за угодою, яку відповідач вважав нікчемною та виникнення у позивача права на отримання податкового кредиту.

Погоджуючись з висновками відповідача про фіктивність укладеного правочину суд враховує пояснення директора ТОВ „НПО „Промтехнополіс-С" про непричетність до фінансово-господарської діяльності даного підприємства, відсутність відповідної організаційно-правової структури підприємства для здійснення статутної діяльності, відсутність валових витрат, відсутність підприємства за місцем його державної реєстрації, відсутність належних доказів дійсності накладних, виданих на виконання правочину та відсутність реальних доказів подальшого використання придбаного товару в господарській діяльності.

Крім того, відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Крім того, згідно п. 3.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації.

Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку-продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Також в копіях товарно - транспортних накладних, виданих ТОВ НПО «Промтехнополіс С» в звязку з укладеною угодою, наданих позивачем до суду, відсутні підпис та печатка продавця ТОВ НПО «Промтехнополіс С».

Суд вважає дані докази достатніми для врахування відповідачем правочину, укладеного між позивачем та ТОВ „НПО „Промтехнополіс-С" нікчемним.

За таких обставин у позивача, відповідно, були відсутніми підстави для формування та декларування податкового кредиту.

При цьому суд враховує, що відповідно до п.п 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Враховуючи наведене суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, перевіривши відповідно до вимог зазначеної норми рішення відповідача, що оскаржується в даній справі, судом встановлено, що його прийнято з урахуванням вимог ст. 6 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Зокрема, приписами ст. 2, ст. 10 та ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на державні податкові інспекції покладено завдання та функції контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів, перевірки достовірності документів, пов'язаних з обчисленням податків, які реалізуються шляхом проведення документальних невиїзних, планових та позапланових виїзних перевірок.

Приймаючи рішення за результатами проведеної перевірки відповідач правильно встановив дійсні обставини справи, вірно застосувавши норми законодавства відповідно до виявленого порушення податкового законодавства.

Таким чином у суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити. <Текст ><Сума задоволення >

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

Повний текст постанови складено та підписано 20 липня 2010 року.

Суддя Архіпова С.В.