Постанова № 10582884, 01.07.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01.07.2010 р. справа № 2а-7133/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання Міхно А.О.,

за участі представників :

позивача - Пазнікова Т.А.,

відповідача - Іванова А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Закритого акціонерного товариства "Харківська автобаза №2"

до Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова

проскасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Закрите акціонерне товариство "Харківська автобаза №2" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати рішення відповідача, Управління пенсійного Фонду України в Фрунзенському районі міста Харкова №21 від 05.03.2010р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що своєчасно оплачував страхові внески на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за жовтень - грудень 2009р. Відповідач змінив визначений платником напрям платежу, зарахувавши проведені ЗАТ "Харківська автобаза №2" платежі в рахунок погашення інших зобов'язань, внаслідок чого зобов'язання по оплаті внесків за жовтень - грудень 2009р. за даними картки особового рахунку були виконані ЗАТ несвоєчасно. Позивач вважав, що за таких обставин УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова здійснило нарахування та обчислення фінансових санкцій та пені з порушенням порядку встановленого Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав, що згідно з ч.5 ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. На дати здійснення платежів в погашення зобов'язань по оплаті внесків за жовтень - грудень 2009р. ЗАТ "Харківська автобаза №2" мало недоїмку по розрахункам за інші звітні періоди. Відтак, сплачені платником внесків кошти правомірно були спрямовані територіальним органом ПФУ на погашення наявної недоїмки. Розміру проведених платежів було недостатньо для одночасного погашення і зобов'язань по оплаті внесків за жовтень - грудень 2009р. Обставини спірних правовідносин були вивчені територіальним органом Пенсійного фонду України повно, спірне рішення прийнято в межах компетенції. Підстави для скасування цього рішення відсутні. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Позивач, Закрите акціонерне товариство "Харківська автобаза №2" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 01268414, як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування обліковується в УПФУ в Фрунзенському районі міста Харкова. Вказані обставини визнані сторонами справі, суд не має підстав для сумнівів в добровільності визнання цих обставин, а також в їх достовірності, стосовно вказаних обставин не існує спору, а тому ці обставини додатково перед судом не доводяться.

05.03.2010р. відповідачем, УПФУ в Фрунзенському районі міста Харкова було прийнято рішення №21, яким до ЗАТ "Харківська автобаза №2" застосовані штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків в розмірі 7.246,37грн. та пеня в розмірі 2.188,09грн. за періоди з 20.11.2009р. по 28.12.2009р., з 14.12.2009р. по 20.01.2010р., з 21.12.2009р. по 04.03.2010р.

В ході розгляду справи зясовано, що правовою підставою для винесення спірного рішення відповідач указав п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а фактичною підставою слугував висновок територіального органу Пенсійного фонду України про несвоєчасну оплату позивачем внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість указаних висновків відповідача, а відтак і винесеного на їх підставі спірного правового акту індивідуальної дії, на їх відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України суд виходить з такого.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” відповідач як страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Порядок подачі такої звітності встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663) і на виконання даної Інструкції відповідач подавав до територіального органу Пенсійного фонду розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період жовтень 2009р. - лютий 2010р.

Аналізуючи приписи ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, якими унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків, суд доходить висновку, що за загальним правилом страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду (абз.1 ч.6 ст.20), а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням) (абз.8 ст.20).

При цьому, суд відзначає, що саме таке розуміння дати виникнення обовязку по сплаті страхових внесків кореспондує положенням абз.1 ч.12 ст.20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", де вказано, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

З витребуваних судом та долучених до справи копій розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вбачається, що за жовтень 2009р. позивач, ЗАТ "Харківська автобаза №2" в рядку 8 розрахунку зазначив суму внесків до оплати в розмірі 50.969,83грн., за листопад 2009р. даний показник склав 39.794,66грн., за грудень 2009р. - 32.081,39грн., за січень 2010р. - 17.142,29грн., за лютий 2010р. - 18.236,00грн.

Перелічені суми платежів підлягали оплаті по строкам до 20.11.2009р., до 20.12.2009р., до 20.01.2010р., до 20.02.2010р., до 20.03.2010р. відповідно.

За даними приєднаної до справи картки особового рахунку позивача20.11.2009р. було внесено запис по необхідність оплати 48.001,14грн. внесків за платежем 32%, 4%, 42% і 2.968,69грн. внесків за платежем 1%-5% (загальна сума платежу - 50.969,83грн.), 21.12.2009р. було внесено запис про необхідність оплати 37.562,74грн. за платежем 32%, 4%, 42% і 2.231,92грн. внесків за платежем 1%-5% (загальна сума платежу - 39.794,66грн.), 20.01.2010р. було внесено запис про необхідність оплати 30.215,41грн. за платежем 32%, 4%, 42% і 1.865,98грн. внесків за платежем 1%-5% (загальна сума платежу - 32.081,39грн.), 22.02.2010р. було внесено запис про необхідність оплати 16.131,66грн. за платежем 32%, 4%, 42% і 1.010,63грн. внесків за платежем 1%-5% (загальна сума платежу - 17.142,29грн.), 22.03.2010р. було внесено запис про необхідність оплати 17.138,13грн. за платежем 32%, 4%, 42% і 1.097,87грн. внесків за платежем 1%-5% (загальна сума платежу - 18.236,00грн.).

Як з'ясовано судом, станом на зазначені дати позивач, ЗАТ "Харківська автобаза №2" мав недоїмку. Обставини наявності недоїмки визнані представником позивача в судовому засіданні та підтверджені відомостями адміністративної скарги, яка подавалась позивачем на спірне рішення до Головного УПФУ в Харківській області.

Згідно з ч.5 ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

В ході розгляду справи позивач не подав доказів відсутності недоїмки, на погашення якої в силу закону мають спрямовуватись здійснені ним платежі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правових підстав для невиконання відповідачем при реалізації у спірних правовідносинах владних управлінських функцій імперативних вимог ч.5 ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" судом в ході розгляду справи не виявлено.

Пунктом 2 ч.2 ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Суд відзначає, що запроваджені законодавцем в наведеній статті міри юридичної відповідальності у вигляді штрафу і пені є різними за своєю правовою суттю, позаяк штраф застосовується за факт вчинення платником внесків діяння, яке є порушенням, а пеня - за несвоєчасне отримання належного платежу.

Згідно з ч.13 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Оглянувши спірне рішення, суд відзначає, що за змістом та формою оглянуте рішення відповідає вимогам Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663; далі за текстом Інструкція), винесене повноважною посадовою особою відповідача.

Норма матеріального права, якою запроваджена юридична відповідальність за вчинене позивачем порушення несвоєчасне перерахування сум внесків, а саме: п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», обрана УПФУ правильно, так як матеріалами справи доведено факт вчинення позивачем даного порушення.

Порушень у визначені розміру штрафу та пені судом в ході розгляду справи не виявлено. З пояснень представника позивача та доводів поданого позову судом встановлено, що правильність арифметичних розрахунків суми штрафу та пені ЗАТ "Харківська автобаза №2" не оспорює, наполягаючи на неправомірності зміни призначення здійснених ЗАТ платежів.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В ході судового розгляду справи судом не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому позов має бути залишений без задоволення.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Харківська автобаза №2" до Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування рішення залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 06.07.2010р.

Суддя Сліденко А.В.