Рішення № 105823545, 18.05.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 травня 2022 року справа №640/35594/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)про1) визнання протиправними дій відповідача щодо призначення, нарахування та виплати позивачу з 28 вересня 2021 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 52% від розміру суддівської винагороди, яка зазначена у довідці Господарського суду міста Києва; 2) зобов`язання відповідача зробити перерахунок, призначити та нарахувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, зарахувавши, крім стажу роботи безпосередньо на посаді судді 21 рік, 4 місяці і 18 днів, період роботи на прокурорських посадах в органах прокуратури - 8 років, 6 місяців і 13 днів та календарний період проходження строкової військової служби - 2 роки, 1 місяць, 1 день, всього 32 роки і 2 дні, що складає 74% від суддівської винагороди позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки Господарського суду міста Києва; 3) зобов`язання відповідача зробити перерахунок з урахуванням виплаченого позивачу довічного грошового утримання з 28 вересня 2021 року до фактичного виконання рішення суду

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідач при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці протиправно зарахував лише стаж його роботи безпосередньо на посаді судді, а саме 21 рік 04 місяці та 18 днів, та визначив лише 52% від розміру суддівської винагороди позивача, яка зазначена у довідці Господарського суду міста Києва, що є порушенням його конституційних прав.

На думку позивача, він має право на довічне грошове утримання в розмірі 74% розміру суддівської винагороди, визначеної в довідці Господарського суду міста Києва, виходячи з 32 років і 2 днів стажу роботи на посаді судді, оскільки відповідно до Закону України «Про судоустрій i статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» до стажу роботи позивача на посаді судді, окрім стажу роботи безпосередньо на посаді судді - 21 рік 4 місяці і 18 днів, мають бути зараховані періоди роботи на прокурорських посадах в органах прокуратури - 8 років, 6 місяців і 13 днів та календарний період проходження строкової військової служби - 2 роки, 1 місяць, 1 день, всього 32 роки і 2 дні.

Ухвалою від 07 грудня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/35594/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, до якого в якості доказів направлення копії відзиву учасникам справи, додав копію поштового реєстру та копію фіскального чеку АТ «Укрпошта».

Копія поштового реєстру та копія фіскального чеку жодним чином не засвідчені.

Належними доказами направлення відзиву іншим учасникам справи є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, копія реєстру відправлення поштової кореспонденції зі штампом поштового відділення тощо, засвідчені відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55.

Таким чином, відзив відповідача не відповідає положенням пункту другого частини четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому повторно обґрунтував позовні вимоги.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та з 28 вересня 2021 року отримує довічне грошове утримання суддів відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Указом Президента України від 26 квітня 2000 року №626/2000 «Про призначення суддів» ОСОБА_1 призначений строком на п`ять років на посаду судді Арбітражного суду міста Києва.

Згідно із постановою Верховної Ради України від 19 травня 2005 року «Про обрання суддів» ОСОБА_1 безстроково обраний на посаду судді місцевого Господарського суду міста Києва.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 14 вересня 2021 року №1986/0/15-21 ОСОБА_1 звільнений з посади судді Господарського суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Наказом Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2021 року №535-К ОСОБА_1 відрахований зі штату Господарського суду міста Києва.

Згідно із довідкою Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2021 року №08-36/121/21 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 14 вересня 2021 року суддівська винагорода ОСОБА_1 складає 134 002,50 грн.

Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 стаж роботи позивача станом на 27 вересня 2021 року становить 32 роки 0 місяців 02 дні. До стажу зараховано:

- служба в Збройних Силах (з 20 листопада 1974 року по 20 грудня 1976 року) - 02 роки 01 місяць 01 день;

- стаж роботи у прокуратурі міста Києва на посаді помічника прокурора Дніпровського району міста Києва (з 12 липня 1991 року по 17 березня 1992 року) - 0 років 08 місяців 06 днів;

- стаж роботи у прокуратурі Київської області на посаді прокурора відділу нагляду за виконанням законів у господарській діяльності і соціальній сфері (з 18 березня 1992 року по 29 червня 1992 року) - 0 років 03 місяці 12 днів;

- стаж роботи у прокуратурі Київської області на посаді прокурора відділу загального нагляду (з 30 червня 1992 року по 23 березня 1995 року) - 02 роки 08 місяців 24 дні;

- стаж роботи у прокуратурі Київської області на посаді старшого прокурора відділу загального нагляду (з 24 березня 1995 року по 04 грудня 1996 року) - 01 рік 08 місяців 11 днів;

- стаж роботи у прокуратурі Київської області на посаді начальника відділу нагляду за додержанням природоохоронного законодавства (з 05 грудня 1996 року по 30 червня 1997 року) - 0 років 06 місяців 26 днів;

- стаж роботи у прокуратурі Київської області на посаді старший прокурор відділу нагляду за додержанням природоохоронного законодавства (з 01 липня 1997 року по 29 жовтня 1997 року) - 0 років 03 місяця 29 днів;

- стаж роботи у прокуратурі Київської області на посаді старший помічник прокурора області з питань розгляду листів та прийому громадян (з 30 жовтня 1997 року по 24 січня 2000 року) - 02 роки 02 місяця 25 днів;

- стаж роботи в Господарському (Арбітражному) суді міста Києва (з 10 травня 2000 року по 27 вересня 2021 року) - 21 рік 04 місяця 18 днів.

З перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 29 вересня 2021 року вбачається, що рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 05 жовтня 2021 року №930010835051 позивачу з 28 вересня 2021 року призначено довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; щомісячне довічне грошове утримання визначено в розмірі 52% розміру суддівської винагороди позивача, виходячи з 21 року 04 місяців 19 днів стажу роботи позивача на посаді судді.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.

Відповідно до статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

На момент звільнення позивача з посади судді Господарського суду міста Києва та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, частиною першою статті 116 якого передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Відповідно до положень частини першої статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIІІ встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Суд встановив, що позивач призначений на посаду судді Арбітражного суду міста Києва Указом Президента України від 26 квітня 2000 року №626/2000 «Про призначення суддів».

На день призначення позивача на посаду судді Арбітражного суду міста Києва зазначені правовідносини регулювались Законом України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Визначення стажу судді, який давав право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання регулювалось також i Указом Президента України від 10 липня 1995 року №594/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».

Згідно із статтею 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №594/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», чинного станом на дату призначення позивача на посаду судді Арбітражного суду міста Києва та дату безстрокового обрання позивача на посаду судді Господарського суду міста Києва, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, зокрема, період проходження строкової військової служби.

Крім того, відповідно до абзацу другого пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», яка діяла на час обрання позивача на посаду судді, передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, зокрема, календарний період проходження строкової військової служби.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Таким чином, суд зазначає, що законодавством, що діяло на день призначення (обрання) позивача на посаду судді до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIІІ, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, зокрема, періоду проходження строкової військової служби та роботи на посадах прокурорів.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №140/263/17, від 09 листопада 2018 року у справі №559/443/17, від 20 грудня 2018 року у справі №751/7138/17.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має стаж роботи безпосередньо на посаді судді більше 10 років, а, отже, позивач має право на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання довічного грошового утримання судді, періоду проходження строкової військової служби та роботи на посадах прокурорів.

Суд встановив, що позивач проходив службу в Збройних Силах з 20 листопада 1974 року по 20 грудня 1976 року - 02 роки 01 місяць 01 день.

Також в період з 12 липня 1991 року по 17 березня 1992 року позивач працював помічником прокурора Дніпровського району міста Києва в прокуратурі міста Києва та в період з 18 березня 1992 року по 24 січня 2000 року в прокуратурі Київської області на посадах прокурора та старшого прокурора відділів та на посаді старшого помічника прокурора області з питань розгляду листів та прийому громадян, що складає 08 років 06 місяців 13 днів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при призначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання мав зарахувати до його стажу на посаді судді період проходження строкової служби - 02 роки 01 місяць 01 день, періоди роботи позивача на прокурорських посадах в органах прокуратури - 08 років 06 місяців 13 днів та стаж роботи позивача безпосередньо на посаді судді - 21 рік 04 місяця 19 днів.

Отже, стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 становить 32 роки 0 місяців 02 дні.

Як вище зазначив суд, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Таким чином, позивач має право на збільшення грошового утримання судді на 12 х 2% = 24% за 12 повних років роботи на посаді судді понад 20 років, а тому, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 становить 74% від суддівської винагороди позивача, а саме, 74% = 50% +12х2%.

Як вбачається з матеріалів справи, при призначенні з 28 вересня 2021 року позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідач не зарахував календарний період проходження позивачем військової служби, та періоди роботи позивача на посадах помічника прокурора та посадах прокурора відділів, а зарахував лише стаж позивача безпосередньо на посаді судді, а саме, 21 року 04 місяців 19 днів та, відповідно, призначив щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 52%, що свідчить про порушення відповідачем прав позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в належному розмірі та порушення його конституційних прав.

Незалежність суддів закріплена в Конституції України, статус судді, який зберігається і за суддею у відставці, є конституційним.

Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Виходячи з наведеного, щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою (пенсією), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних законних очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при звільненні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.

Згідно з вимогами статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

22 травня 2008 року Конституційний Суд України в рішенні №10-рп/2008 зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тлумачення словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005, згідно з яким «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна /юридична або фактична/ ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод - є їх обмеження. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними». Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Визнання правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно раніше закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій громадян, зокрема суддів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів.

Таким чином, не зарахувавши до стажу роботи судді, що дає право позивачу на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження військової служби та періоди роботи позивача на посаді помічника прокурора та посадах прокурора відділів, відповідач протиправно звузив обсяг прав позивача, гарантованих йому Конституцією України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо призначення, нарахування та виплати позивачу з 28 вересня 2021 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 52% від розміру суддівської винагороди, яка зазначена у довідці Господарського суду міста Києва та зобов`язання відповідача зробити з 28 вересня 2021 року перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 74% від суддівської винагороди позивача з урахуванням раніше виплачених сум.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1 816,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 з 28 вересня 2021 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 52% від розміру суддівської винагороди, яка зазначена у довідці Господарського суду міста Києва.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 28 вересня 2021 року зробити перерахунок, призначити та нарахувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 74% від суддівської винагороди ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки Господарського суду міста Києва, зарахувавши до стажу роботи ОСОБА_1 роботу безпосередньо на посаді судді - 21 рік, 4 місяці і 18 днів, період роботи на прокурорських посадах в органах прокуратури - 8 років, 6 місяців і 13 днів та календарний період проходження строкової військової служби - 2 роки, 1 місяць, 1 день, всього 32 роки і 2 дні, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 816,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 42098368).

Суддя В.А. Кузьменко