Ухвала суду № 105817214, 14.02.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/2592/22

провадження №: 2/752/5441/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14.02.2022 року уддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «ОРАНТА», третя особа: підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-Рент» про стягнення не виплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ПАТ «НАСК «ОРАНТА», третя особа: підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-Рент» про стягнення не виплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя вважає необхідним позовну заяву залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 185 ЦПК України, зазначеної вище статті, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Так в порушення ст. 175 ЦПК України,позивачем не зазначено спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із п. 6Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням, таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Однак, позовна заява не містить обґрунтування того, що позивач є споживачем послуг у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів», що виключає можливість його звернення до суду з позовом про захист прав споживачів.

Таким чином, враховуючи, що позивач як підставу підсудності та звільнення від сплати судового збору посилається на ЗУ «Про захист прав споживачів», потребують уточнень обґрунтування позивача з приводу застосування до спірних правовідносин положень ЗУ «Про захист прав споживачів» та її звільнення від сплати судового збору або сплата судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір» та направлення справи для розгляду в суд згідно правил підсудності, встановлених у статті 27 ЦПК України.

Крім того, згідно ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», в частині відшкодування моральної шкоди, вказаний закон пільг щодо сплати судового збору не передбачає.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.).

В своїй заяві позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн. Судовий збір за цю вимогу становить 992,40 грн.

Отже, в даному випадку позивач повинна сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн. за вимогою про відшкодування саме моральної шкоди та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Недоліки необхідно усунути шляхом: надання належних доказів, що підтверджують сплату судового збору за заявлені вимоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху та позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «ОРАНТА», третя особа: підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-Рент» про стягнення не виплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Ю. Мазур