Рішення № 10581267, 18.06.2010, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-63/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 червня 2010 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Вікторова В.В.,

при участі: секретарів Кротенко А.І., Щербак Ю.Г., Сластінової Я.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» та комунального підприємства «Жилкомсервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої з а наслідками залиття приміщення,-

В с т а н о в и в :

У лютому 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Ленінського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в якому просили стягнути солідарно з відповідачів на їх користь матеріальну шкоду в розмірі 277713 грн. 53 коп, та моральну шкоду в розмірі 100000 грн на користь кожного позивача, яка була завдана діями відповідачів у звязку із залиттям офісного приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та яке належить позивачці ОСОБА_2 на праві приватної власності. Крім того, позивачі просять стягнути з відповідачів на їх користь судові витрати у розмірі 865 грн.

Судом до участі у справі у якості співвідповідачів були залучені комунальне підприємство «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» та комунальне підприємство «Жилкомсервіс».

Позивачі декілька разів уточнювали позовні вимоги, останній раз 15.06.2010 року ,та прохали стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на їх користь матеріальну шкоду з урахуванням встановленого індексу інфляції, заподіяну залиттям офісного приміщення з їх вини, у розмірі 670 507 грн. 47 коп. та моральну шкоду - у розмірі 200 000 грн., понесені судові витрати в розмірі 1700 грн. за сплачене держмито та 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також солідарно стягнути з відповідачів на користь позивачів сплачену ними вартість будівельно-технічної експертизи в розмірі 2364 грн. 77 коп., товарознавчої експертизи у розмірі 1529 грн 74 коп, за експертизу з оцінки комп'ютерного обладнання та кондиціонерів у розмірі 1600 грн, витрати, пов'язані з явкою до суду та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи у розмірі 494 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить офісне приміщення, що розташоване на першому поверсі АДРЕСА_1. 04.02.2008 року відбулася аварія водопроводу на другому поверху вищевказаного будинку, в результаті чого залило вищевказане офісне приміщення. Вищезазначене приміщення використовувалося позивачами для здійснення роботи з надання юридичних послуг. В приміщенні даного офісу за період з 2005 року по 2007 рік був здійснений капітальний ремонт, встановлена оргтехніка та меблі. Залиттям було пошкоджено всю площу офісу, а також систему відеонагляду, систему сигналізації, електропроводку та лампи освітлення, меблі та оргтехніку, що знаходилися у даному приміщенні. При ліквідаціїї аварії, відповідно акту на ліквідацію аварії від 04.02.2007 року, за виконані роботи ВАТ «ВКП «Топаз-Д» позивачами були сплачені кошти у розмірі 1050 грн, також для нормалізації роботи офісного приміщення та виконання своїх професійних обов'язків (після пошкодження комп'ютерів та оргтехніки внаслідок залиття) позивачами були заказані роботи по відновленню системних блоків комп'ютерів, їх установленню та перевірки, настройки зв'язку в мережі, ремонту монітору. На даний час роботи виконані, їх вартість склала 2400 грн. В процесі оцінки та часткового усунення наслідків залиття офісу, а також для визначення вартості ремонту, позивачами на підставі дефектного акту, складеного ВАТ «ВКП Топаз-Д» 21.02.2008 року була заказана робота з розрахунку витрат на ремонт офісу, договірна ціна з додатками, відомість ресурсів на ремонт приміщення першого поверху по АДРЕСА_1, станом на 21.02.2008 року склала 253128 грн. До того ж в підтвердження нанесення матеріальної шкоди майну та необхідності проведення ремонтно-будівельних робіт в указаному об'ємі позивачами був прикладений фотоальбом, вартістю 50 грн, з фотографіями у кількості 285 штук на сумму 316 грн 80 коп. Бумага для прінтера на сумму 24 грн 84 коп. Таким чином, в результаті залиття позивачам було завдано матеріальну шкоду, яку вони оцінюють з урахуванням встановлених індексів інфляції та 3 % річних у розмірі 670507 грн 47 коп. Крім того, позивачам була нанесена моральна шкода, яка виразилася у психологічному дискомфорті, пов'язаному зі змінами звичного життєвого укладу, хвилюваннями з приводу втраченого майна, неможливості організації професійної діяльності у запланованому режимі та місці на даний час, а також довготривалий та невизначений на майбутнє період часу, втратою накопиченої інформаційної бази, котра збереглася в базі даних головного комп'ютерного носія, напротязі останніх восьми років роботи з оформленню документів, пов'язаних з професійною діяльністю. Також позивачі понесли судові витрати при сплаті державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрат на проведення будівельно-технічної та товарознавчої експертиз, витрат, пов'язаних з розшуком майна відповідачів для забезпечення позову, витрат, пов'язаних з викликом відповідачів та за експертизу з оцінки комп'ютерного обладнання та кондиціонерів, оскільки відповідачі не визнають суми нанесеної шкоди.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2, діюча також від імені позивача ОСОБА_1, уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та доповнила, що залиття сталося саме з вини відповідачів, внаслідок самовільного демонтажу та реконструкції їх приміщення, яке знаходиться на другому поверсі будинку АДРЕСА_1, демонтажу котла та труб, в результаті чого виник розрив труби та вирвало заглушку. Ліквідація аварії була здійснена на другому поверсі її сантехніками, оскільки у робітників аварійної бригади, яка була визвана на місце події, не було необхідного обладнання для усунення аварії .

Представник відповідачів ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не проживали та не проживають в квартирах ІНФОРМАЦІЯ_1, які вони придбали. Роботи з внутрішньодомовими мережами будинку ні в момент аварії, ні до неї відповідачі не здійснювали. Після придбання квартир на другому поверсі відповідачі перекрили доступ води в своїх квартирах на першому крані у стояка квартири АДРЕСА_1. Перекрить воду на стояку вони не мали можливості, оскільки запорна арматура холодного водопостачання була відсутньою. Централізоване опалення у будинку відсутнє. Газ для опалення квартир був відсутній ще у попередніх власників вищевказаних приміщень другого поверху. Відповідачі не є власниками будинку та не являються особами, які повинні нести відповідальність за утриманння, ремонту та обслуговування внутрішньодомових мереж холодного водопостачання указаного житлового будинку. Особи, які винні у залитті приміщення позивачів є КП «Жилкомсервіс» та КП «ВТП «Вода». Крім того, на думку представника відповідачів ОСОБА_5 позивачами не доведено, яке саме майно та в якій мірі було ушкоджено внаслідок залиття, яка сума витрат необхідна для відновлення майна, не обгрунтувано характер збитків та спосіб їх відшкодування.

Представники відповідача комунального підприємства «Жилкомсервіс» в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що факт залиття дійсно мав місце, винними у залитті вважає власників приміщення, яке знаходиться на другому поверсі будинку АДРЕСА_1. Також пояснили, що позивачі не надали до суду жодних доказів причинного зв язку між завданою шкодою та винними діями КП «Жилкомсервіс», працівники КП «Жилкомсервіс» не виїзджають на аварійні ситуації, робітники встановлюють тільки факт залиття, візуально його об єм та причини, розмір шкоди не установлюють. Водопроводні мережі будинку обслуговуються комунальним підприємством «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» на підставі договору з КП «Жилкомсервіс». КП «Жилкомсервіс» не є правонаступником комунального виробничо житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району м. Харкова. З 1 квітня 2007 року споживачі були повідомлені про заключення договорів з КП «Жилкомсервіс». Ні позивачі, ні відповідачі такий договір не заключили. В день аварії робітники КП «Жилкомсервіс» не викликалися, лише через декілька днів за проханням позивачки ОСОБА_2 був здійснений вихід на місце аварії та складений відповідний акт. Відповідачі категорично відмовилися надати доступ до своїх житлових приміщень.

Представники комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» також заперечували проти задоволення позову, оскільки позивачем не доведена наявність протиправних дій з боку підприємства та пояснили, що відповідно до плану графіка технічного обслуговування систем холодного водопостачання на 2008 рік по Ленінському району обхід по технічному стану здійснювався в першому кварталі 2008 року, запорна арматура холодного водопостачання за вищевказаною адресою знаходиться в добровільному стані, звернень відносно залиття за адресою: АДРЕСА_1 не надходило. Відповідачі здійснювали ремонтні роботи без узгодження служби КП ВТП Вода. Позивач не надала доказів, підтверджуючих факт залиття, оскільки представник КП «ВТП Вода» для складання акту залиття вищевказаного приміщення не залучався, крім того не встановлено саму причину залиття.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню.

Судовим розглядом встановлено наступне.

На підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 08.12.2005 року , а також згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 23.12.2005 року за № 9410530 нежитлові приміщення першого поверху АДРЕСА_1-8, 11, V, VI, VII у житловому будинку літ. «А-2», загальною площею 102,9 кв. м., по АДРЕСА_1 належать на праві приватної власності ОСОБА_2 ( т. 1, а.с. 10-12, 14-18).

Рішенням Виконкому Харківської міської ради № 128 від 22.02.2007 року ОСОБА_2 було надано дозвіл на реконструкцію нежитлових приміщень першого поверху по АДРЕСА_1 під офіс, який використовувався позивачами для ведення роботи з надання юридичних послуг, а саме адвокатських послуг, що підтверджується свідоцтвом надання адвокатських послуг № 1254 від 12.12.2004, виданого ОСОБА_2, та послуг арбітражного керуючого ліквідатора, що підтверджується Ліцензією від 01.03.2005 року, виданою ОСОБА_1, та Ліцензією № 00014769 від 17.10.2000 року, виданою ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 19-21, 30).

04.02.2008 року відбулося залиття нежитлових приміщень першого поверху, що підтверджується актом комісії Комунального підприємства «Жилкомсервіс» Ленінської філії дільниці № 27, складеного після залиття 06.02.2008 року. В результаті обстеження нежитлових приміщень першого поверху було встановлено, що причиною залиття стало переобладнання та неконтролюючий самовільний ремонт ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 В результаті даного залиття була пошкоджена вся площа офісу, пошкоджені предмети інтер'єру та меблі, вийшла з ладу побутова та електротехніка (т. 1, а.с. 35).

Актом на ліквідацію аварії від 04.02.2008 року встановлено, що в приміщенні офісу рівень води на підлозі склав 11 см по всім кімнатам, загальною площею 105 кв. м., на всій площі другого поверху демонтовані всі перегородки, зняті всі сантехнічні прибори, крім унітазу. Із врізки на стояку холодної води міського водопроводу текла вода, кран на врізці був відсутній (т.1, а.с. 36).

Суд вважає, що вищезазначені акти можуть бути прийняті судом до уваги, тому що складені з додержанням вимог щодо такого роду актів. Акти підписані особами, які брали участь в обстеженні квартири позивачів. Представлені акти є належними доказами по справі.

Судом по справі була проведена судова будівельно-технічна експертиза, відповідно до висновку якої № 1815 від 29 вересня 2009 року встановити технічну причину аварії (залиття) офісного приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що мало місце 04.02.2008 року, та обставини, які її обумовили можливо тільки на підставі Акту обстеження від 06.02.2008 року та Акту на ліквідацію аварії від 04.07.2008 року. Згідно з даними актами залиття виникло у зв'язку з проривом води через запірну арматуру водопроводу холодної води, яка розташована в приміщенні № 8 другого поверху вищевказаного будинку. Вірогідний розмір матеріального збитку , спричиненого власнику нерухомого майна приміщення першого поверху по АДРЕСА_1 в м. Харкові у зв'язку із залиттям, станом на час проведення ексепртизи на 29.09.2009 року дорівнює вартості ремонтно-відновлювальних робіт по усуненню наслідків залиття та складає станом на вересень 2009 року з урахуванням ПДВ 46028 грн. (т. 2, а.с. 191-214).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, що його спричинила. Особа, що заподіяла шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода заподіяна не з її вини.

Суд відхиляє заперечення представника відповідачів відносно того, що відповідачі ні своїми діями, ні бездіяльністю не спричиняли шкоду внутрішньодомової системи, оскільки як вбачається з Акту обстеження від 06.02.2008 року залиття, яким позивачам була спричинена матеріальна шкода сталися з причини неконтролюючого самовільного ремонту та переобладнання ОСОБА_6 та ОСОБА_4 квартир АДРЕСА_1 та 2, розташованих на другому поверсі будинку АДРЕСА_1. Даний факт був підтверджений також поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, які вказали, що причиною залиття стало розмороження труби на другому поверсі АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю тепла в приміщенні. Наслідки аварії були ліквідовані самим ОСОБА_9, шляхом перекриття загального вентиля, розміщеного у люку навпроти АДРЕСА_1.

Свідок ОСОБА_10, будучи допитаною у судовому засіданні, пояснила, що будинок АДРЕСА_1 сама ніколи не оглядала, акти про обстеження системи водопостачання будинку АДРЕСА_1 від 05.10.2007 року та від 03.02.2008 року підписувала зі слів слюсаря. Про дійсний стан водопровідної мережі вказаного будинку їй нічого не відомо.

Крім того, при виїзді суду за адресою: АДРЕСА_1, було встановлено, що даний будинок є двоповерховим, цегляним. З правої сторони будинку знаходяться деревяні двері, закриті на завісний замок, та являються входом у під'їзд. З лівої сторони будинку знаходиться вхід в цокольне приміщення, напроти якого на тротуарі розміщений каналізаційний люк. В лівій кімнаті в дальному лівому кутку залитого приміщення знаходиться ввід водопроводу із запірним краном. Світло в кімнаті відсутнє, на стінах видно сліди залиття. В залитому приміщенні прямо від входу є вихід, який веде до внутрішнього двору, де справа знаходяться додаткові вхідні двері, що ведуть до під'їзду на другий поверх. На момент огляду ці двері були відкриті, замок відсутній. Оглядом другого поверху будинку було встановлено, що площа минулих житлових та допоміжних приміщень була загальною без стін та перегородок, крім несучої стіни, яка розділяє загальну площу приміщення другого поверху приблизно на дві рівні частини. В лівому дальному куту приміщення розміщений унітаз, ліворуч якого виведена металічна труба. Із стіни видно явний розрив труби. Запірна арматура на трубах відсутня, всі комунікації та система опалення демонтовані.

Відповідно до копії договорів купівлі-продажу квартири від 10.10.2006 року та від 05.04.2007 року, а також на підставі Витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 05.04.2007 року за № 16208776 та від 25.10.2006 року за № 6761719 квартири АДРЕСА_1 у будинку готельного типу АДРЕСА_1 в м. Харкові належать в рівних частках ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 11-24).

Згідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Представником відповідачів ОСОБА_5 не надані докази того, що залиття нежитлового приміщення позивачів сталося не з вини відповідачів.

Крім того, суд не бере до уваги посилання представника відповідачів, що в залитті нежитлового приміщення винні комунальні підприємства «Жилкомсервіс» та «ВТП «Вода», які на його думку і повинні виступати належними відповідачами по справі. Як достовірно встановлено в судовому засіданні з пояснень вищезазначених представників, водопроводні мережні будинку обслуговуються КП «ВТП Вода» на підставі договору з КП «Жилкомсервіс». Договір з КП «Жилкомсервіс» відповідачами укладений не був. Відповідачі здійснювали ремонтні роботи без узгодження служби КП «ВТП Вода». За наслідками цієї аварії вищезазначені служби не несуть відповідальність, оскільки відповідно до п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 № 572 до обовязків саме власника квартири належить: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил, проводити за власні кошти ремонт квартири, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання, не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку. До того, ж відповідно Актів обстеження водопровідної системи по АДРЕСА_1 від 5.10.2007 року, 3.02.2008 року, 5.05.2008 року, надані представником КП «ВТП Вода» ними проводились обстеження, відповідно яких система холодного водопостачання знаходиться в добровільному стані, течі та поривів не виявлено. Здійснювалася ревізія запорної арматури.

Не беруться до уваги й посилання представника відповідачів відносно того, що позивач ОСОБА_1 не обгрунтував свої позовні вимоги та не надав суду доказів наявності у нього будь-яких майнових прав на нежитлове приміщення, розміщеного на першому поверсі АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Ввважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як вірогідно встановлено судом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 11.06.1994 року знаходяться у шлюбі (т. 1, а.с. 20)

Таким чином, посилання представника відповідачів в частині ненадання доказів позивачем ОСОБА_1 доказів наявності у нього майнових прав на залите нежитлове приміщення є безпідставними.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Цідані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета спору.

Судом у якості свідків були допитані експерт ОСОБА_11, яка пояснила, що вартість всього майна визначалась на дату оцінки майна. Все майно, яке їй було надано для огляду та на якому були наявні сліди взаємодії вологи нею було оцінено. Порушень мотодики нарахування з її боку не було. Дані були надані достовірні. В ході експертного дослідження вона не встановлювала причинний зв'язок між дефектами пошкодженого майна та подією, що сталася, оскільки це не входить в її компетенцію. Експерт ОСОБА_12 у судовому засіданні підтвердив висновки судової будівельно-технічної експертизи, вказавши, що причина аварії трубопроводу виникла з причин незаконного переобладнання власниками приміщень другого поверху, демонтажу комунікацій тощо. Розмір матеріального збитку був оцінений на час проведення експертизи 29.09.2009 року методом візуального огляду.

Таким чином, експертні висновки відносно суми спричиненої шкоди являються допустимими доказами, оскільки огляд залитого нежитлового приміщення проводився саме в офісному приміщенні першого поверху, за адресою: АДРЕСА_1, що відображено в обох експертизах.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд не приймає до уваги вимоги позивачів відносно встановлення розміру матеріальної шкоди з урахуванням проіндексованої суми та 3% річних, оскільки вищевказаною статтею ЦК Цкраїни передбачена сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляціїї лише за грошовим зобов'язанням.

Таким чином, суд, при врахуванні розміру матеріальної шкоди взяв до уваги лише розміри матеріальних збитків, вказаних в обох експертизах та в цій частині вимог позивачів матеріальну шкоду задовольнив частково.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року із послідуючими змінами “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідачі відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не надали до суду належних доказів стосовно того, що саме не з їх вини відбулося залиття офісного приміщення. Ті обставини, про які зазначають позивачі в своєму позові в обґрунтування наявності моральної шкоди, завданої з боку відповідачів, свідчать про наявність такої шкоди, вказують на протиправність діяння відповідачів, вказують на наявність причинного звязку між їх діями та наслідками залиття квартири позивачів, вказують на вину відповідачів.

У відповідності до ст.ст. 23, 1167 ЦК України вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди суд задовольняє частково, виходячи з суті позовних вимог, характеру, об єму та тривалості страждань, сутності вимушених змін в життєвих відносинах, з урахуванням вимог розумності та справедливості і солідарно стягує з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди, що була заподіяна позивачам грошову суму в розмірі 10 000 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд солідарно стягує з відповідачів на користь позивачів судові витрати, повязані зі сплатою державного мита при наданні позивачами позовної заяви до суду в розмірі 1700 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн, витрати позивачів, що повзані з явкою до суду та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи в розмірі 494 грн.

Суд не включає в розмір судових витрат оплату позивачами експертизи з оцінки компютерного обладнання та кондиціонерів у розмірі 1600 грн, оскільки дана експертиза судом не призначалася.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 23, 625, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.. 60 Сімейного Кодексу, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року № 5 , суд

В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 86029 ( вісімдесят шість тисяч двадцять девять ) грн. 53 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 ( десять тисяч ) грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати за проведення комплексної будівельно-технічної та товарознавчої експертизи в розмірі 3863 ( три тисячі вісімсот шістдесят три ) грн. 60 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1700 ( однієї тисячі семисот ) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 ( тридцяти ) грн., витрати позивачів, що повязані з явкою до суду та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи в розмірі 494 ( чотириста девяносто чотири ) грн.

В задоволення решти позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Віталіївни- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею ії копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

С У Д Д Я В.В. Вікторов