Рішення № 105795767, 18.08.2022, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11721/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Львів), про встановлення факту смерті,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - заявник), заінтересована особа Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Львів), звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті її батька, громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Дядьковичі Рівненського району Рівненської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території України село Котляреве, Миколаївського району, Миколаївської області, у віці 46 років.

Свою заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Маючи в наявності лікарське свідоцтво про смерть № 1430, видане Миколаївським обласним бюро судово-медичної експертизи Миколаївської області від 01 квітня 2022 року, довідку про причину смерті № 1430 від 01 квітня 2022 року, 10 серпня 2022 року вона звернулася до Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Львів) щодо реєстрації смерті, однак їй було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті у зв`язку з тим, що відсутні підстави для державної реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть українського зразку відповідно до законодавства України на підставі, наданих нею документів. Додатково було роз`яснено, що рішення суду про встановлення факту смерті особи є єдиною підставою для реєстрації смерті особи на непідконтрольній українській владі території на підставі медичних документів, оформлених медичними закладами на території непідконтрольній українській владі. Встановлення факту смерті їй необхідно для державної реєстрації смерті її батька.

Заявник в судове засідання не з`явилася, проте подала заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутність, заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, проте на адресу суду надійшла заява від Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Львів), в якій просять справу розглянути без їх присутності.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану м. Рівне 04 вересня 2003 року.

Відповідно до копії лікарського свідоцтва про смерть № 1430 від 01 квітня 2022 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Котляреве, Миколаївський район, Миколаївська область, причина смерті прогресуюча легенево-серцева недостатність, двобічна пневмонія.

18 серпня 2022 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Львів) надано інформацію ОСОБА_1 , в якій зазначено, що відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-І/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть, тому зареєструвати смерть її батька без наданих документів не представляється можливим.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Вимогами п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Статтею 317 ЦПК України передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України. Заява провстановлення фактусмерті особина території,на якійвведено воєннийчи надзвичайнийстан,або натимчасово окупованійтериторії України,визначеній такоювідповідно дозаконодавства,може бутиподана членамисім`ї померлого,їхніми представникамиабо іншимизаінтересованими особами(якщовстановлення фактусмерті особивпливає наїхні права,обов`язки чизаконні інтереси)до будь-якогомісцевого судуУкраїни,що здійснюєправосуддя,незалежно відмісця проживання(перебування)заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з положеннями передбаченими ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Форма лікарського свідоцтва про смерть, що видається закладами охорони здоров`я або судово-медичною установою та вимоги і підстави його заповнення встановлені Інструкцією щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106/о), затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545.

Зокрема, Інструкцією серед іншого встановлено, що: лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину (пункт 2.2.); у разі, якщо смерть настала внаслідок дії зовнішніх факторів (травми, асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), після штучного аборту, проведеного поза межами медичного закладу, смерті на виробництві, при раптовій смерті дітей першого року життя та інших осіб, які не перебували під медичним наглядом, померлих, особа яких не встановлена, а також у тих випадках, коли є підозра на насильницьку смерть, лікарське свідоцтво про смерть видається судово-медичним експертом після розтину (пункт 2.3.); забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (при відсутності ознак або підозри на насильницьку смерть) та даних медичної документації про наявність у померлого при житті хвороб, які в своєму перебігу могли призвести до настання смерті (пункт 2.4.).

Таким чином, діюче законодавство України передбачає державну реєстрацію факту смерті або на підставі лікарського свідоцтва про смерть, або на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даному випадку є рішення суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України№ 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Станом на 23 липня 2022 року Шевченківська сільська територіальна громада Миколаївського району Миколаївської області (село Котляреве відноситься до Шевченківської сільської громади Миколаївського району Миколаївської області) входить до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року за №75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27 липня 2022 року за №169).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

В силу положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Відповідно ст. 9 вказаного Закону, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

У зв`язку з тим, що смерть ОСОБА_2 настала на території, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), суд погоджується з тим, що отримати лікарське свідоцтво про смерть, встановленого зразка і виданого компетентним органом державної влади України - є неможливим.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне встановити такий факт, задовольнивши вимоги заявника, які є доведеними та обґрунтованими.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 317, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Львів), про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Дядьковичі Рівненського району Рівненської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , село Котляреве, Миколаївський район, Миколаївська область, Україна у віці 46 років.

Рішення суду є підставою для державної реєстрації смерті особи.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Заявник ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Львів), місцезнаходження: пр. Миру, буд. 14, м. Рівне, код ЄДРПОУ 43202330.

Повне судове рішення складено 18 серпня 2022 року.

Суддя О.О. Першко