Рішення № 105780200, 21.07.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/6393/20

провадження № 2/753/2917/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.;

при секретарі АВДЄЄВІЙ Т.В.;

за участю сторін: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку та зобов`язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва звернулось Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - позивач, АТ «Альфа-Банк) до ОСОБА_1 (далі - відповідач 1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - відповідач 2, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - відповідач 3, ОСОБА_3 ), ОСОБА_1 (далі - відповідач 4, ОСОБА_1 ), як законного представника неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку та зобов`язати вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що гідно зі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» АТ «Альфа-Банк» було оформлено право власності на трьохкімнатну квартиру, загальною площею 94,0 кв.м, житловою площею 47,0 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві власності відповідачу 1 - ОСОБА_1 . Правовою підставою для реєстрації права власності АТ «Альфа-Банк» на нерухоме майно, є відповідне застереження в п.п. 4.5.3. договору іпотеки від 23.03.2007 року, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності від 31.10.2019 року № 186996543 право власності на зазначену квартиру було зареєстровано за позивачем. Втративши право власності на квартиру, відповідачі втратили право користування нею. Згідно з витягом з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб, у зазначеній квартирі зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 . З метою досудового врегулювання спору АТ «Альфа-Банк» звертався до відповідачів з вимогою звільнити зазначену квартиру добровільно, однак, незважаючи на відсутність будь-яких правових підстав для проживання у квартирі, відповідачі продовжують користуватися нею та відмовляються добровільно виселятися. Дії відповідачів створюють перешкоди у здійсненні законних прав власника, який не може вільно користуватись та розпоряджатися нерухомим майном.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24 квітня 2020 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судове засідання.

01.10.2022 до суду надійшли відзиви на позовну заяву від представника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 - адвоката Цимейко Г.О., які з заявленими позовними вимогами категорично не погоджуються та просять суд відмовити в їх задоволенні. Зокрема, у відзивах відповідачі посилаються на той факт, що позивач провів перереєстрацію права власності на вищезгадану квартиру в односторонньому порядку на підставі ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», проте в період перереєстрації 03.06.2014 року було прийнято Закон України № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який не передбачає втрати кредитором права на задоволення своїх вимог у разі невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення (відчуження без згоди власника) певного майна. Також, відповідачі зазначають, що іншого житла вони не мають на підтвердження чого додають до відзиву витяг з Реєстру права власності на нерухоме майно.

05.10.2020 представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Службою у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації подано пояснення по справі, з яких вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані малолітні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому мають повне право користуватися вищезазначеною квартирою.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.10.2020 року провадження у даній справі зупинено, а ухвалою цього ж суду від 28.01.2022 року провадження у справі поновлено та призначено її розгляд у судове засідання.

В судове засідання, яке відбулось 21.07.2022 року, сторони не з`явились, однак представниками позивача та відповідачів 1, 2, 7 подано клопотання про розгляд справи у їхню відсутність.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилась, проте в матеріалах справи міститься заява з проханням розглядати справу без її участі та прийняти рішення з урахуванням інтересів дітей.

Дослідивши матеріали справи, заяви та оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 березня 2007 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» (іпотекодержатель), правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено іпотечний договір №42.02-11/259 (а.с. 5), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. за реєстровим № 1212, предметом якого була трьохкімнатна квартира АДРЕСА_3 та належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири від 23.03.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1210 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за реєстровим номером № 44841.

Пунктом 1.2 зазначеного договору визначено вартість предмету іпотеки, яка становить 1 325 625,00 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього договору еквівалентно сумі 262 500 доларів США.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових правна нерухоме майно про реєстрацію права власності № 186996543 від 31.10.2019 року, державним реєстратором Геращенком В.В. Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м. Київ, винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 49451227 від 31.10.2019, відповідно до якого право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстроване за АТ «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, дата реєстрації 29.10.2019 номер запису про право власності 33935647.

05.03.2020 року АТ «Альфа-Банк» направляв відповідачам вимогу про задоволення Банком, у порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», забезпеченої іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - квартири АДРЕСА_2 , яка знаходилась в іпотеці Банку відповідно до умов іпотечного договору № 42.02-11/259 від 23 березня 2007 року, та, як законний власник, відповідно до ст. 391 ЦК України, вимагав добровільно звільнити всіма мешканцями житлове приміщення, зі зняттям всіх мешканців житла з реєстраційного обліку, та звільнити помешкання від їх особистих речей. У випадку невиконання вимоги добровільно, Банк вказував на можливе звернення до суду та органів державної виконавчої служби для здійснення примусового виселення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У статті 41 Конституції України зазначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

За правилами частин 2, 5 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

У частині першій статті 383 ЦК України визначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Тобто за підсумовуючим аналізом наведених правових норм, суд дійшов висновку про наявність права звернення до суду з вимогами про усунення перешкод у здійсненні права власності лише у власника нерухомого майна.

При цьому, судом встановлено, що 31.10.2019 державним реєстратором Геращенком В.В. Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м. Київ винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) відповідно до якого право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстроване за АТ «Альфа-Банк».

Водночас, в подальшому, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18.11.2021 року у цивільній справі №753/4705/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» та державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію, яке набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Геращенка Володимира Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49451227 від 31.10.2019 року, яким здійснена реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_2 за АТ «Альфа-Банк» (номер запису про право власності: 33935647).

Отже, оскільки рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18.11.2021 року припинено право власності позивача на спірну квартиру, а право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном належить виключно власнику такого майна, при цьому позивач таким не є, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зняття їх з реєстраційного обліку та зобов`язання звільнити житлове приміщення.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, відшкодування судових витрат позивачу не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись стст. 41, 47, 129 Конституції України, ст. 16, 316, 317, 319, 383, 391 ЦК України, ст. 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку та зобов`язати вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.