Ухвала суду № 105776916, 18.08.2022, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/551/22

Провадження № 1-кп/226/114/2022

У Х В А Л А

про продовження строку запобіжного заходу

17 серпня 2022 року колегія суддів Димитровського міського суду Донецької області у складі:

головуючого - судді Клепки Л.І.,

суддів Редько Ж.Є., Рибкіна О.А.,

при секретарі Григор О.І.,

за участю прокурора Малюги В.В.,

захисника Онілова О.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в дистанційному режимі клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Красноармійськ Донецької області, має середню загальну освіту, одружений, має неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судимому 20.06.2013 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.185 ч.2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з випробуванням та застосуванням іспитового строку 1 рік, 20.08.2013 Димитровським міським судом Донецької області за ст.187 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 13.11.2019 року, не працюючому, зареєстрованому в АДРЕСА_1 , обвинуваченому за ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляді Димитровського міського суду знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за його обвинуваченням за ст.ст.115 ч.2 п.1, п. 6, 187 ч.4, 194 ч.2, 289 ч.2 КК України. Запобіжний захід обвинуваченому обрано у виді тримання під вартою. Ухвалою суду від 23.06.2022 запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено по 21 серпня 2022 року.

Під час судового розгляду прокурором у зв`язку з об`єктивною неможливістю завершення судового розгляду до спливу строку запобіжного заходу та продовженням існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ст.177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу.

Обставинами, що вказують на доцільність продовження запобіжного заходу, прокурор зазначає ймовірність переховування обвинуваченого від суду, що обумовлюється встановленими під час слідства обставинами та тяжкістю злочинів, за які в разі доведення вини йому загрожує покарання до 15 років позбавлення волі або довічне ув`язнення і посилюється введенням в Україні воєнного стану та проживанням обвинуваченого поблизу лінії розмежування. Крім цього, на думку прокурора, обвинувачений може незаконно впливати на понятих, які приймали участь у слідчих діях і підлягають допиту в судовому засіданні, а також на основного свідка ОСОБА_3 - свою співмешканку, яка ще не допитана судом, з метою схилення їх до вигідних йому показань та спотворення реальних обставин злочину. Також обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є особою, неодноразово судимою за вчинення злочинів, в тому числі тяжкого, судимість за які не знята і не погашена в установленому законом порядку, офіційного працевлаштування і постійного джерела доходу не має. Факторами, що створюють зазначені ризики, прокурор зазначає підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та небажання ставати на шлях виправлення. З урахуванням цього прокурор вважає за доцільне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання його під вартою, так як інший, більш м`який запобіжний захід, не здатен забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Онілов В.Л. проти клопотання прокурора заперечували, заявлені прокурором ризики вважали недоведеними і просили змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м`який, вважаючи, що для забезпечення його належної процесуальної поведінки буде достатнім застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту або застави.

Потерпілі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, надали суду заяви про здійснення судового розгляду в їх відсутність.

Надавши правову оцінку заявленим прокурором підставам для продовження запобіжного заходу, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та його задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст.131 КПК України запобіжні заходи відносяться до заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

За змістом ст.ст. 176-178 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігання забезпечення виконання цією особою покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню ризиків, передбачених цими нормами.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд під час судового розгляду до спливу продовженого строку зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові, які виправдовують тримання особи під вартою.

Як слідує з обвинувального акту, в вину обвинуваченому ОСОБА_1 ставиться вчинення ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних з умисним заподіянням смерті двом особам, за які в разі доведення вини обвинуваченому загрожує покарання в виді позбавлення волі до 15 років або довічне ув`язнення. Усвідомлюючи це, обвинувачений може переховуватися від суду, намагаючись уникнути відповідальності за вчинені діяння, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що підтверджує доводи прокурора про неможливість забезпечення його належної процесуальної поведінки більш м`яким запобіжним заходом. До того ж, судовий розгляд кримінального провадження у зв`язку з відмовою обвинуваченого ОСОБА_1 приймати участь у розгляді справи в дистанційному режимі та ускладненнями з його етапуванням до місця розташування суду, викликаними воєнним станом та активністю бойових дій, по суті ще не розпочався, свідки та сам обвинувачений не допитані.

Отже, ризики, які існували на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зникли і продовжують зберігатися. Тому суд не погоджується з доводами сторони захисту про їх зникнення зі сплином часу та можливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого більш м`яким запобіжним заходом.

До такого висновку суд доходить і з урахуванням особи обвинуваченого, ступеню його суспільної небезпечності в світлі обставин кримінального провадження та його попередніх судимостей, відсутності у обвинуваченого офіційного працевлаштування, стабільного джерела прибутку та суттєвих стримуючих факторів, що з достатньо високим ступенем імовірності дає суду підстави спрогнозувати неналежну поведінку обвинуваченого. Наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, дитини, батьків та певних соцільних зв`язків не є безумовною підставою для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами для подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Отже, передумови для зміни запобіжного заходу обвинуваченому відсутні.

Приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу, суд враховує об`єктивну неможливість судового розгляду справи до спливу строку запобіжного заходу, дані про особу обвинуваченого, його соціальний статус та зв`язки, введення в державі воєнного стану, який значно підсилює існуючі ризики, а також наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, направленої не тільки на забезпечення права підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, тривалість тримання обвинуваченого під вартою у даному випадку є виправданою, обумовленою як наявністю доведених прокурором ризиків, які не зникли і не зменшилися, так і складністю кримінального провадження. Тому раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою підлягає продовженню.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183 , 199, 331 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора Покровської окружної прокуратури Малюги В.В. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченому за ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» по 15 жовтня 2022 року включно.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 і захисника Онілова В.Л. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з утримання під вартою на більш м`який запобіжний захід відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для відома та виконання.

Вступна і резолютивна частини ухвали та її повний текст проголошені 17.08.2022.

Головуючий суддя Л.І.Клепка

Судді Ж.Є.Редько

О.А.Рибкін