Рішення № 105763308, 16.08.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5399/21

Провадження № 2/202/491/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 серпня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Бєсєди Г.В.

за участю секретаря Свити Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 26.04.2021 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 26.04.2021-100002003, відповідно до умов якого ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит в сумі 7 500 грн. на 10 календарних днів, з кінцевим терміном повернення кредиту до 05.05.2021 та платою за користування кредитом у 1 500 грн. Проте, всупереч умовам договору, відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконав, а тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість станом на у сумі 22500 грн., я яких заборгованість за кредитом складає 7500 грн.; заборгованість за відсотками складає 15000 грн.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 зазначав, що не користувався кредитними коштами, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26.04.2021 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 26.04.2021-100002003, відповідно до умов якого ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит в сумі 7 500 грн. на 10 календарних днів, з кінцевим терміном повернення кредиту до 05.05.2021 та платою за користування кредитом у вигляді процентів у сумі 1 500 грн.

Відповідно до наданої представником позивача довідки № 31012022/1НЕБ від 31.01.2022 грошові кошти в сумі 7 500 грн. за кредитним договором № 26.04.2021-100002003 було перераховано відповідачу ОСОБА_1 на картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що спростовує доводи відповідача про неотримання коштів.

У зв`язку з порушенням позичальником строку повернення позики та процентів за користування позикоютовариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» звернулось до суду, пред`явивши позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики в сумі 22 500 грн., з яких 7 500грн. заборгованість за кредитом, 1 500 грн. заборгованість по відсоткам за період з 26.04.2021 по 05.05.2021, 13 500 грн. заборгованість за відсотками за період з 06.05.2021 по 16.07.2021.

Згідно з нормоюст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором абозаконом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов`язанням, яка складається із суми позики 7 500 грн. та процентів за користування позикою в межах строку кредитування за період з 26.04.2021 по 05.05.2021 в сумі 1 500 грн.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями1050,625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов`язанням, яка складається із суми позики 7 500 грн. та процентів за користування позикою в межах строку кредитування за період з 26.04.2021 по 05.05.2021 в сумі 1 500 грн. є доведеною та підлягають задоволенню.

Перевіряючи вимогу позивача в частині стягнення процентів за користування позикою за період з 06.05.2021 по 16.07.2021 суд виходить з такого.

За положеннями статей1046,1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті1048та частини першої статті1049 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження№ 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження №4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами договору позики № 26.04.2021-100002003 від 26.04.2021 товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а останній зобов`язувався повернути надану позику у повному обсязі 05.05.2021.

Таким чином, позикодавець товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» відповідно достатті 1048 ЦК Українимає право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 05.05.2021. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Досліджений розрахунок заборгованості свідчить про те, щовизначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою в сумі 13 500 грн. включає період,який виходить за межі строку кредитування.

Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позикодавцем товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентах за користування позикою за період, який виходить за межі строку кредитування є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першоюстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» підлягає частковому задоволенню (40 %), тому за положеннямистатті 141 ЦПК Українипонесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати (судовий збір) підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 908 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,81,141,258,259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства зобмеженою відповідальністю«Споживчий Центр»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (код ЄДРПОУ 37356833, м. Київ, вул. Саксаганського, 113-А) заборгованість у сумі 9 000 (дев`ять тисяч) грн., яка складається із заборгованості за кредитом 7 500 грн., процентів за користування позикою в межах строку кредитування за період з 26.04.2021 по 05.05.2021 в сумі 1 500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (код ЄДРПОУ 37356833, м. Київ, вул. Саксаганського, 113-А) судові витрати в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя Г.В. Бєсєда