Ухвала суду № 105747965, 16.08.2022, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

У Х В А Л А

п р о з а б е з п е ч е н н я п о з о в у

16 серпня 2022 року Справа № 926/3051/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд"

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників

Суддя Проскурняк О.Г.

Представники: не викликались

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що рішенням загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд", оформлене протоколом №3 від 18 червня 2021 року вирішено, окрім іншого, надати згоду генеральному директору відповідача на відчуження в будь-який не заборонений чинним законодавством спосіб, нерухомого майна "Чернівці поліхімбуд", а саме будівлю фарбувально-оздоблювального цеху літ. Т за площею 6 529,60 кв.м. за адресою: м. Чернівці, вул. Севастопольська, буд. 36-Ї , за ціною не нижче ринкової.

Далі позивач вказує, що спірне рішенням загальних зборів засновників, оформлене протоколом №3 від 18 червня 2021 року не відповідає вимогам Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", прийняті з порушенням прав та законних інтересів ТзОВ "Мальва і Ко", як учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд", з порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів, зокрема щодо невідповідності питань порядку денного зборів відносно порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори, неможливістю учасника ознайомитись з інформацією та документами, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників, що стало підставою для звернення до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 серпня 2022 року, судову справу № 926/3051/22 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову. Так, позивач просить суд заборонити Товариству з обмежено відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" в будь-який спосіб відчужувати, передавати в заставу, іпотеку, іншим чином обтяжувати нерухоме майно, а саме - будівлю фарбувально-оздоблювального цеху, літ. Т, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Севастопольська 36Ї , загальною площею 6529,60 кв. м. (реєстраційний номер майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15493345) та ініціювати вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо цього майна в тому числі, але не виключно, подавати будь-які заяви відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; заборонити всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - будівлю фарбувально-оздоблювального цеху, літ. Т, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Севастопольська 36Ї , загальною площею 6529,60 кв. м. (реєстраційний номер майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15493345).

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до фактичної реалізації оскаржуваного рішення, оформленого протоколом №3 від 18 червня 2021 року та унеможливить ефективний захист порушених прав позивача у разі задоволення позову.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши письмові докази, що наявні в матеріалах справи та мають значення для вирішення питання про забезпечення позову, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" створено рішенням загальних зборів засновників ТОВ "Чернівці поліхімбуд" від 01 березня 2007 року, оформленим протоколом № 1.

Вищезазначеним рішенням також затверджено статут ТОВ "Чернівці поліхімбуд".

Учасниками товариства, згідно з пунктом 2.1 Статуту в редакції 2007 року були фізичні особи: громадянин України ОСОБА_1 , громадянин України ОСОБА_2 , громадянин України ОСОБА_3 , громадянин України ОСОБА_4 ; та юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко".

Відповідно до пункту 8.1 Статуту в редакції 2007 року сума вкладів учасників товариства становить статутний капітал товариства, який складає 40 000,00 грн. Порядок розподілу часток статутного капіталу такий:

- ОСОБА_1 - 6 800 (шість тисяч вісімсот)грн. 00 коп., що становить 17,5% статутного фонду;

- ОСОБА_2 - 6 800 (шість тисяч вісімсот)грн. 00 коп., що становить 17,5% статутного фонду;

- ОСОБА_3 - 6 800 (шість тисяч вісімсот)грн. 00 коп., що становить 17,5% статутного фонду;

- ОСОБА_4 - 6 800 (шість тисяч вісімсот)грн. 00 коп., що становить 17,5% статутного фонду;

- ТОВ "Мальва і Ко" - 12 000 (дванадцять тисяч)грн. 00 коп., що становить 30% статутного фонду.

07 лютого 2008 року загальними зборами засновників ТОВ "Мальва і Ко" прийнято рішення, оформлене протоколом № 24 про внесення в статутний фонд ТОВ "Чернівці поліхімбуд" і передачу на його баланс будівлі фарбувального-оздоблювального цеху, літ. Т, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Севастопольська 36Ї (реєстраційний номер майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 15493345) за залишковою балансовою вартістю 520 586 грн. 77 коп.

Рішенням загальних зборів засновників, оформлене протоколом №3 від 18 червня 2021 року вирішено, окрім іншого, надати згоду генеральному директору відповідача на відчуження в будь-який не заборонений чинним законодавством спосіб, нерухомого майна "Чернівці поліхімбуд", а саме будівлю фарбувально-оздоблювального цеху літ. Т за площею 6 529,60 кв.м. за адресою: м. Чернівці, вул. Севастопольська, буд. 36-Ї, за ціною не нижче ринкової.

Звертаючись із позовом до суду, позивач вказує, що оспорюване рішення не відповідає вимогам Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", прийняте з порушенням прав та законних інтересів ТзОВ "Мальва і Ко", як учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд", з порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів, зокрема щодо невідповідності питань порядку денного зборів відносно порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори, неможливістю учасника ознайомитись з інформацією та документами, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників, що стало підставою для звернення до суду.

Окрім того, позивач вказує на наявність спору, що розглядається Господарським судом Чернівецької області в межах справи № 926/1957/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" про визнання права власності на нерухоме майно - будівлю фарбувально-оздоблювального цеху, літ.Т (далі - спірне нерухоме майно), що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул.Севастопольська, 36, загальною площею 6529,60 кв.м., дозвіл на відчуження якого надано оспорюваним рішенням загальних зборів засновників.

Відповідно до приписів статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Так, у заяві про забезпечення позову, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення заборони Товариству з обмежено відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" в будь-який спосіб відчужувати, передавати в заставу, іпотеку, іншим чином обтяжувати нерухоме майно, а саме - будівлю фарбувально-оздоблювального цеху, літ. Т, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Севастопольська 36Ї, загальною площею 6529,60 кв. м. (реєстраційний номер майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15493345) та ініціювати вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо цього майна в тому числі, але не виключно, подавати будь-які заяви відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії. Отже, заборона відповідачу вчиняти дії з метою відчуження майна є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема Господарським процесуальним кодексом України.

Крім того, позивач просить суд заборонити всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - будівлю фарбувально-оздоблювального цеху, літ. Т, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Севастопольська 36Ї, загальною площею 6529,60 кв. м. (реєстраційний номер майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15493345).

Частинами 1, 2 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна. Рішення суду або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Пунктом 1 частини 2 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Статтею 31-1 цього Закону визначено, що реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє необхідну заяву або реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи рішення суду про скасування відповідного рішення суду.

Проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.

Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.

Для посадових осіб, зокрема, органів державної влади, судів інформація з Державного реєстру прав у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб`єктом права чи за об`єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису (частина 3 статті 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Суд зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони/зобов`язання відповідача вчиняти певні дії. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Господарський суд звертає увагу на те, що судове рішення по справі № 926/3051/22 у разі задоволення позовних вимог не вимагатиме його примусового виконання. Так, в даному випадку не має взагалі застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці поліхімбуд", оформлене протоколом №3 від 18 червня 2021 року, окрім іншого, надано згоду генеральному директору відповідача на відчуження в будь-який не заборонений чинним законодавством спосіб, нерухомого майна "Чернівці поліхімбуд", а саме будівлю фарбувально-оздоблювального цеху літ. Т за площею 6 529,60 кв.м. за адресою: м. Чернівці, вул. Севастопольська, буд. 36-Ї, за ціною не нижче ринкової.

Відтак, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до фактичної реалізації оскаржуваного рішення, оформленого протоколом №3 від 18 червня 2021 року та унеможливить ефективний захист порушених прав позивача у разі задоволення позову.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

Відповідно до статті 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно положень статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Проаналізувавши підстави заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, суд вказує про те, що такі вимоги відповідають вказаним умовам. Крім того, суд вважає, що у випадку застосування заходів забезпечення позову буде дотримано збалансованості інтересів сторін.

Окрім того, суд вказує про наявність зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову та предметом позову, адже саме такий захід, у існуючому на час прийняття вказаної ухвали стані забезпечить фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що існує велика ймовірність утруднення такого виконання, що в будь-якому випадку спричинить понесення заявником додаткових зусиль та витрат.

У матеріалах справи відсутні докази, що застосування заходів забезпечення позову можуть призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України", право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Так, згідно з параграфами 47, 49, 55 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Україна-Тюмень проти України" ("Ukraine-Tyumen v. Ukraine", заява №22603/02 (щодо суті), стаття 1 Першого протоколу містить три чітких норми: "перша норма, викладена в першому реченні першого пункту, є загальною за своєю природою та закріплює принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого пункту, стосується позбавлення власності та містить умови такого позбавлення; третя норма, викладена в другому пункті, визнає право Договірних держав, серед іншого, здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів. Ці норми не є окремими, а є пов`язаними між собою. Друга та третя норми стосуються певних випадків, за яких допускається втручання в право на мирне володіння майном, та, отже, їх слід тлумачити в світлі загального принципу, викладеного в першій нормі" (див., наприклад, рішення у справі "Ян та інші проти Німеччини" ("Jahn and Others v. Germany", заяви №46720/99, 72203/01 та 72552/01, п. 78). Суд нагадує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом всіх статей Конвенції (див. рішення у справах "Амюр проти Франції" ("Amuur v. France", від 25 червня 1996 року, п. 50; "Колишній Король Греції та інші проти Греції" ("Former King of Greece and Others v. Greece", заява №25701/94, п. 79) та "Малама проти Греції" ("Malama v. Greece"), заява №43622/98, п. 43). Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

За наслідками розгляду заяви, суд дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмежено відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" в будь-який спосіб відчужувати, передавати в заставу, іпотеку, іншим чином обтяжувати нерухоме майно, а саме - будівлю фарбувально-оздоблювального цеху, літ. Т, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Севастопольська 36Ї, загальною площею 6529,60 кв. м. (реєстраційний номер майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15493345) та ініціювати вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо цього майна в тому числі, але не виключно, подавати будь-які заяви відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та заборона всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - будівлю фарбувально-оздоблювального цеху, літ. Т, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Севастопольська 36Ї, загальною площею 6529,60 кв. м. (реєстраційний номер майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15493345) до прийняття рішення у справі не обмежуватиме права та законні інтереси відповідача, а натомість сприятиме ефективному захисту або поновленню порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо таке порушення буде встановлене під час розгляду справи по суті.

Зазначений захід забезпечення позову має тимчасовий характер та не позбавляє осіб щодо яких він застосований їх прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджає займатися господарською діяльністю. Зазначене забезпечує збереження балансу інтересів сторін, а вжиття заходів забезпечення позову узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.02.2018 у справі № 914/766/17).

Разом з тим, суд зазначає, що заходи забезпечення позову є у всякому випадку тимчасовими, такими, що вживаються до вирішення спору, тому у випадку встановлення судом необґрунтованості вимог позивача, відповідачі не позбавлені можливості звернутись із обґрунтованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову; так само такі заходи можуть бути скасовані судом навіть до фактичного вирішення спору, якщо судом буде встановлено необґрунтованість їх подальшого збереження.

Відтак, суд дійшов висновку заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" про забезпечення позову задовольнити.

Відповідно до частин 1, 2 статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Згідно положень частини 5, 6, 8 статті 140 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 137, 138, 139, 140, 144, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України суд,

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва і Ко" про забезпечення позову задовольнити.

2. Заборонити Товариству з обмежено відповідальністю "Чернівці поліхімбуд" (58000, м. Чернівці, вул. Севастопольська, 36, код ЄДРПОУ 34944953) в будь-який спосіб відчужувати, передавати в заставу, іпотеку, іншим чином обтяжувати нерухоме майно, а саме - будівлю фарбувально-оздоблювального цеху, літ. Т, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Севастопольська 36Ї, загальною площею 6529,60 кв. м. (реєстраційний номер майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15493345) та ініціювати вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо цього майна в тому числі, але не виключно, подавати будь-які заяви відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

3. Заборонити всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - будівлю фарбувально-оздоблювального цеху, літ. Т, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Севастопольська 36Ї, загальною площею 6529,60 кв. м. (реєстраційний номер майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15493345).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст ухвали складено та підписано - 16 серпня 2022 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.

Суддя О.Г. Проскурняк