Рішення № 105747964, 09.08.2022, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

09 серпня 2022 року Справа № 926/1304/22

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., за участю помічниці судді, Попової К.Г., яка за дорученням судді тимчасово виконує обов`язки секретаря судового засідання, розглянувши справу 926/1304/22

За позовом Головного управління статистики у Чернівецькій області (58018, м.Чернівці, вул. Головна, буд. 249 - А)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" (58018, м. Чернівці, вул. Винниченка, буд. 1 -А)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Західний офіс Держаудитслужби в особі її структурного підрозділу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області (58010, м.Чернівці, вул. Котляревського, 1)

Про стягнення заборгованості за недопоставлений товар в сумі 37469, 20 грн

За участю представників:

Від позивача: Іванічек О.М. - представник (виписка з ЄДРПОУ)

Від відповідача: Попов В.Д. - адвокат (дов.№007.2Др-12-1221 від 09.12.21р.)

Віт третьої особи: Андріюк К.Г. - головний спеціаліст-юрисконсульт (наказ №13-о від 13.10.2016р.)

СУТЬ СПОРУ: Головне управління статистики у Чернівецькій області звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" про стягнення заборгованості за договорами на постачання природного газу для споживачів, що не є побутовими №41АВ587-34-19 від 11.01.2019 року, №41FB587-33-19 від 11.01.2019 року, №41ІВ587-32-19 від 11.01.2019 року та №41FB587-107-20 від 31.01.2020 року за недопоставлений товар в сумі 37469,20 грн.

06.04.2022 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№1304.

Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 06.04.2022 року позовну заяву за вх.№1304 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 08.04.2022 року позовну заяву Головного управління статистики у Чернівецькій області залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

25.04.2022 року на адресу Господарського суду Чернівецької області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№1536), відповідно до якої останній усунув недоліки шляхом подання позовної заяви у новій редакції.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами процедури закупівлі природного газу між позивачем та відповідачем укладено договори на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими №41АВ587-34-19 від 11.01.2019 року, №41FB587-33-19 від 11.01.2019 року, №41ІВ587-32-19 від 11.01.2019 року та №41FB587-107-20 від 31.01.2020 року. В подальшому до вищевказаних договорів сторони уклали ряд додаткових угод, якими збільшили ціну газу. Умови договорів сторонами виконано. Проте, додаткові угоди суперечать вимогам ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі". Внаслідок нікчемності таких угод позивачем переплачено відповідачу за природний газ, який не був поставлений, бюджетних коштів у розмірі 37469,20 грн, які у відповідності до вимог ст.670 Цивільного кодексу України підлягають поверненню.

Ухвалою суду від 26.04.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.05.2022 року.

09.05.2022 року уповноважений представник відповідача через відділ документального та інформаційного забезпечення подав відзив на позовну заяву (вх.№1682), згідно якого він заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на наступне:

- внесення змін в договір чітко передбачене п.3.3 договору, сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, він набув чинності, протягом його дії жодних заперечень від позивача не надходило, сторони самі погодили та визначили для себе належне документальне обґрунтування коливання ціни товару на ринку, станом на день звернення з позовом договір припинив свою дію, зміни ціни за одиницю товару відбувались не більше ніж на 10%, Законом України "Про публічні закупівлі" не визначено обмеження чи застереження щодо кількості випадків зміни ціни через коливання ціни на ринку;

- матеріали справи не містять доказів проведення перевірки щодо закупівлі, згідно вимоги Держаудитслужби вбачається, що перевірка відбулась з порушенням законодавства, її результати не встановлюють юридичних наслідків для сторін;

- доказами фактичного обсягу природного газу споживачу є акти приймання-передачі природного газу, оплата за газ відбувається не внаслідок укладення додаткових угод, а саме на підставі таких актів;

- позивач звернувся із позовом про стягнення коштів після спливу трирічної позовної давності, яку відповідач просить застосувати.

Окрім того, відповідач подав орієнтовний розмір понесених витрат на правничу допомогу, який складає 18000 грн.

16.05.2022 року на адресу суд від позивача надійшла заява (вх.№1781) про продовження строку для надання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 18.05.2022 року позивачу продовжено встановлений судом процесуальний строк на подання відповіді на відзив, підготовче засідання відкладено на 02.06.2022 року.

27.05.2022 року позивачем через відділ документального та інформаційного забезпечення подано відповідь на відзив (вх.№1928) та клопотання (вх.№1929) про залучення до участі в справі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій областi.

В своїй відповіді на відзив позивач заперечує проти доводів відповідача, посилаючись на те, що ним не було порушено строку позовної давності, так як у відповідності до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID 19)" доповнено пунктами 12-14 Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України такого змісту: 12. "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19), строки визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Також, позивач звернувся із клопотанням про зменшення витрат відповідача на правову допомогу, посилаючись на те, що розмір витрат є завищеним та необґрунтованим, позивач є неприбутковою бюджетною організацією, а тому у випадку прийняття рішення про стягнення таких витрат, може значно вплинути на інтереси держави.

30.05.2022 року відповідачем на електронну пошту суду подано заяву про надання доказів щодо витрат пов`язаних з наданням правничої допомогою (вх.№1945) та заперечення на відповідь на відзив (вх.№1946).

Ухвалою суду від 02.06.2022 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Західний офіс Держаудитслужби в особі її структурного підрозділу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій областi, підготовче засідання відкладено на 16.06.2022 року.

22.06.2022 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача через відділ документального та інформаційного забезпечення подала письмові пояснення по справі (вх.№917), в яких підтримує позовні вимоги позивача, посилаючись на те, що у відповідності до плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на ІІІ квартал 2021 року працівниками Управління проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Головного управління статистики у Чернівецькій області за період з 01.01.2019 року по 30.06.2021 року, за результатами якої встановлено порушення (які є предметом розгляду в даній справі), про що складено акт ревізії від 25.10.2021 року № 08-33/15. Внаслідок виявлених порушень, а саме: внесення змін до істотних умов договору шляхом укладення, всупереч законодавству, додаткових угод та проведення оплати за цінами, які не відповідають договору, продовжує третя особа, Управлінням статистики недоотримано активів - природного газу у 2019-2020 роках в обсягах, відповідно 2,344 та 2,009 тис.куб.м. та зайво сплачено коштів за природний газ на загальну суму 37469,20 грн, чим нанесено установі матеріальної шкоди на вказану суму.

Ухвалою суду від 22.06.2022 року строк підготовчого провадження у справі продовжено, підготовче засідання відкладено на 07.07.2022 року.

04.07.2022 року відповідачем надано відповідь на письмові пояснення третьої особи (вх.979), в яких він заперечує проти доводів Держаудитслужби, посилаючись на те, що результати перевірки в 2021 році щодо закупівель позивача природного газу за період з 2019-2020 років не можуть бути підставою для звернення позивача з позовом, оскільки така перевірка здійснена з порушенням закону, а її результати є неправомірними та не встановлюють юридичних наслідків для сторін договору.

Ухвалою від 07.07.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.07.2022 року.

Заслухавши в судовому засіданні, 26.07.2022 року вступне слово представників позивача, відповідача, третьої особи, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд перейшов до дослідження доказів в порядку статей 209-210 ГПК України.

Присутні у судовому засіданні, 26.07.2022 року уповноважені представники сторін не заперечували проти оголошення перерви у судовому засіданні до 05.08.2022 року.

У судовому засіданні, 05.08.2022 року під час дослідження доказів судом оголошено перерву до 09.08.2022 року.

09.08.2022 року після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів.

Позивач підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги.

В свою чергу уповноважений представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у письмовому відзиві та додаткових поясненнях.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору наполягала на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що кошти в сумі 37469,20 грн слід повернути в бюджет, так як додаткові угоди до договорів укладені з порушенням законодавства та без належного обґрунтування зростання ціни газу на ринку.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Заслухавши уповноважених представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини в сфері державних закупівель регулюються Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У свою чергу, стаття 3 Закону України "Про публічні закупівлі" до принципів закупівлі відносить: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями ч. 2 ст. 189 ГК України) визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 ЦК України.

Відповідно до статті 144 ГК України майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно зі статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, за результатами проведених відкритих торгів щодо закупівлі "природного газу" ДК 021:2015: 091200000-6 "Газове паливо" між Головним управлінням статистики та ТзОВ "Чернівцігаз Збут" 11.01.2019 року було укладено ряд договорів на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими, зокрема: №41ІВ587-32-19 (далі - договір № 32), №41FВ587-33-19 (далі - договір № 33), №41AВ587-32-19 (далі - договір № 34) (том 1 а.с.80-82, 106-108, 128-130, 153-155).

Зазначені договори за своїм змістом фактично є однаковими, відрізняється лише місце виконання договору та обсяги газу (визначені в п.3.9), так договір № 32 м. Сокиряни, договір № 33 м. Кельменці, договір № 34 м.Чернівці, всі інші положення договорів повністю ідентичні.

31.01.2020 року між тими ж сторонами укладено договір №41AВ587-107-20 (далі договір - 107), який за своїм змістом також є ідентичним попередньо укладеним договорам і відрізняється лише періодом його дії, обсягом та вартістю за одиницю товару.

У відповідності до вимог п.1.1 договорів (№№ 32, 33, 34, 107) постачальник зобов`язується передати у власність споживачу природний газ (код за державним класифікатором продукції та послуг ДК 021:2015: 091200000-6 "Газове паливо") у необхідних для споживача обсягах, а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість газу у розмірі, строки та порядку, що визначений цим договором.

За умовами п.1.3 договорів (№№ 32, 33, 34, 107) річний плановий обсяг газу визначається сторонами у додатку № 1 до цього договору.

За умовами договору постачання природного газу постачальник забезпечує споживача необхідним підтвердженим обсягом природного газу на визначений договором період. Оперативний контроль за відпуском газу замовнику здійснює оператор ГРМ відповідно до умов договору розподілу газу укладеного в установленому порядку між споживачем та оператором ГРМ. Постачальник також має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи базу даних оператора ГРМ/ГТС або інформацію споживача, а також самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача. Якість газу, який передається споживачеві в пунктах призначення, має відповідати вимогам, установленим державними стандартами та технічними умовами щодо його якості (пункт 2.1 договорів №№ 32, 33, 34, 107).

Обсяг переданого (спожитого), газу за розрахунковий період (пункт 4.1 договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених кодексом ГРМ (пункт 2.3 договорів №№ 32, 33, 34, 107).

Порядок визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами визначений у п. 2.9 договору.

За підсумками розрахункового періоду споживач до 02 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію акта, який визначає фактичний обсяг розподіленого оператором ГРМ природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем. (п.2.9.1 договорів №№ 32, 33, 34, 107).

За умовами п. 2.9.2 договорів №№ 32, 33, 34, 107 у, на підставі отриманого від споживача акту, складеного між оператором ГРМ та споживачем згідно з п.2.9.1 цього договору, постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірника акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних постачальником. При цьому, споживач після виконання п. 2.9.1 договору зобов`язаний до 05 числа місяця наступного за розрахунковим (або інший строк, визначений постачальником) особисто (або через уповноваженого представника чи працівника споживача) отримати у постачальника два примірника акту приймання - передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних постачальником.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання - передачі газу зобов`язується особисто (або через уповноваженого представника чи працівника споживача) повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання - передачі газу, підписаний споживачем та скріплений печаткою споживача, за її наявності. (п.2.9.3 договорів №№ 32, 33, 34, 107).

Згідно з п. 2.9.4 договорів №№ 32, 33, 34, 107, у випадку відмови споживача від підписання акту приймання - передачі газу або його неповернення споживачем постачальнику в порядку передбаченому п.2.9.3 цього договору, такий акт вважається підписаним споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником на підставі даних оператора ГРМ, а акт приймання - передачі газу підписується постачальником в односторонньому порядку та є підставою для проведення споживачем розрахунків по цьому договору.

Відповідно до п.2.9.5 договорів №№ 32, 33, 34, 107, акт приймання - передачі газу вважається дійсним у разі його підписання працівником, що перебуває з відповідною стороною в трудових відносинах та може бути скріплений печатко (штампом) відповідної сторони (за їх наявності). Відсутність печатки (штампу) сторони не є підставою для визнання недійсним акту приймання - передачі газу.

Фактична кількість поданого споживачу газу складається з обсягу газу нарахованого комерційним вузлом обліку, обсягу виробничо-технологічних витрат і нормативних втрат, а також обсягу газу донарахованого по результатах перевірок дисципліни обліку та споживання газу споживачем. Відповідальність за належний технічний (справний) стан приладів обліку газу, за їх своєчасну повірку та за цілісність всіх встановлених пломб несе споживач (п.2.9.6 договорів №№ 32, 33, 34, 107).

Розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем (п.3.1 договорів №№ 32, 33, 34, 107).

У відповідності до вимог п.3.2 договорів №№ 32, 33, 34 - ціна газу становить 8333,33 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1666,67 грн, всього з ПДВ - 10000,00 грн.

У відповідності до вимог п.3.2 договорів №107 - ціна газу становить 6790,83 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1358,17 грн, всього з ПДВ - 8149 грн.

Згідно з пунктами 3.3, 3.4 договорів №№ 32, 33, 34, 107, ціна, зазначена в пункті 3.2 договору, може змінюватись протягом дії договору шляхом повідомлення споживача постачальником про відповідну зміну ціни. При цьому, кожне останнє повідомлення постачальника скасовує відповідні ціни на газ, вказані в попередніх повідомленнях постачальника з моменту, вказаному в останньому повідомленні постачальника. Сторони можуть також за взаємною згодою додатково оформити відповідну додаткову угоду про зміну ціни. У разі непогодження з новою ціною, споживач в строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку наступного місяця поставки газу зобов`язаний : письмово повідомити про це постачальника, повністю розрахуватись з постачальником за фактично спожитий газ станом на останній день місяця поставки газу постачальником по цьому договору, укласти з постачальником угоду про припинення дії цього договору з першого дня відповідного місяця поставки газу, або припинити власне споживання газу в останній день місяця поставки газу постачальником по цьому договору із забезпеченням споживачем виконання процедури опломбування Оператором ГРМ всього газового обладнання споживача.

У відповідності до вимог п.3.7 договорів №№32, 33, 34, 107 сторони домовились, що ціна газу розрахована відповідно до цього договору, застосовується сторонами при розрахунках за цим договором.

Місячна вартість газу визначається шляхом множення ціни газу за 1 куб.м. на загальний місячний обсяг фактично спожитого газу споживачем, визначеного згідно з цим договором (п.3.8 договорів №№ 32, 33, 34, 107).

Згідно п.3.9 №32 загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачем за даним договором та становить 40000,00 грн, в т.ч. - ПДВ 6666,67 грн.

Згідно п.3.9 №33 загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачем за даним договором та становить 30000,00 грн, в т.ч. - ПДВ 5000,00 грн.

Згідно п.3.9 №34 загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачем за даним договором та становить 300000,00 грн, в т.ч. - ПДВ 50000,00 грн.

Згідно п.3.9 №107 загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачем за даним договором та становить 205355 грн, в т.ч. - ПДВ 34225,83 грн.

Ціна за газ може бути також зазначена у розрахунку суми платежу за природний газ, який оформлюється постачальником самостійно додатком № 2 до цього договору, а у випадку зміни ціни - оформляється з врахуванням її зміни. Розрахунок суми платежу може бути підписаний обома сторонами.

Порядок оплати газу, сторони погодили у п.4.2. договорів №№32, 33, 34, 107, за яким оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Споживач сплачує вартість спожитого обсягу газу протягом місяця його споживання пропорційно спожитому щоденно обсягу газу. Оплата може проводитись Споживачем подекадно або в інші строки протягом місяця споживання, але не пізніше останнього числа цього місяця. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 05 числа місяця, наступного за місяцем споживання за ціною зазначеною постачальником в акті приймання - передачі природного газу за цей період. У разі відсутності інформації про зміну ціни газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати, споживач розраховує суму платежу за ціною, що діє на дату здійснення оплати. При цьому, у випадку зміни постачальником ціни після проведення споживачем оплати, сплачені споживачем кошти зараховуються в оплату вартості газу по ціні, зміненої постачальником, який проводить споживачу відповідний перерахунок вартості газу та зміненою ціною. Сторони можуть в порядку, визначеному п.2.9.7 цього договору додатково (в.т.ч для забезпечення споживачем процедури закупівлі відповідного обсягу газу) оформити рахунок-акт визначення договірних обсягів газу (п.4.2.1 договорів №№32, 33, 34, 107).

Згідно з пунктом 11.1 договорів №№ 32, 33, 34 останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 11.01.2019 року до 31.12.2019 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Згідно з пунктом 11.1 договору № 107 останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.02.2020 року до 31.12.2020 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Договір вважається продовженим на строк, достатній для проведення споживачем процедури закупівлі на наступний календарний рік в порядку та розмірі передбачених законом. При цьому, у разі необхідності зміни споживачем планових обсягів постачання газу на продовжений строк, споживач не пізніше п`яти робочих днів до закінчення поточного календарного року, надає оператору ГРМ та постачальнику письмову пропозицію щодо зміни планових обсягів постачання газу, а сторони можуть після цього внести відповідні зміни в частині зміни планових обсягів постачання газу на продовжений строк до додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною. У разі незабезпечення проведення споживачем процедури закупівлі, обсяг газу оплачується споживачем відповідно до п.1.8. договору (п.11.2 №№32, 33, 34, 107).

Згідно додатку № 1 до договору № 32 річний обсяг газу сторони погодили - 4,0 тис.куб.м. (том 1 а.с.131).

Згідно додатку № 1 до договору №33 річний обсяг газу сторони погодили - 3,0 тис.куб.м. (том 1 а.с.109).

Згідно додатку №1 до договору №34 річний обсяг газу сторони погодили - 30,0 тис.куб.м. (том 1 а.с.83).

Згідно додатку №1 до договору № 107 річний обсяг газу сторони погодили - 25,2 тис.куб.м. (том 1 а.с.156).

У подальшому між постачальником та споживачем до договорів №№ 32, 33, 34 укладено ряд додаткових угод, які повністю ідентичні у всіх трьох договорах, а саме:

- №1 від 17.01.2019 року ціна газу за 1000 куб. м. становить 11000,00 грн з урахування ПДВ, у тому числі ціна газу - 9166,67 грн, ПДВ - 1833,33 грн

- №2 від 22.01.2019 року ціна газу за 1000 куб. м. становить 12100,00 грн з урахування ПДВ, у тому числі: ціна газу - 10083,33 грн, ПДВ - 2016,67 грн.

- №3 від 25.01.2019 року ціна газу за 1000 куб. м. становить 12511,20 грн з урахування ПДВ, у тому числі: ціна газу - 10426,00 грн, ПДВ - 2085,20 грн.

Додаткові угоди №№ 1, 2, 3 до договорів №№32, 33, 34 знаходяться (том 1 а.с.86, 88, 90, 112, 114, 116, 134, 136, 138).

Слід відмітити, що вказані вище додаткові угоди до договорів №№ 32, 33, 34 укладались на підставі довідок про коливання ціни на ринку природного газу виданих Чернівецькою торгово-промисловою палатою та повідомлень про зміну ціни на природний газ для бюджетних установ та організацій Чернівецької області, зокрема:

Угода №1 до договорів №№ 32, 33, 34 укладена на підставі довідки № 5 від 08.01.2019 року та повідомлення № ChrZ05-ЛВ-7041-1218-1 від 22.12.2018 року (том 1 а.с.84-85).

Угода №2 до договорів №№ 32, 33, 34 укладена на підставі довідки №13 від 14.01.2019 року (том 1 а.с.87).

Угода №3 до договорів №№ 32, 33, 34 укладена на підставі довідки №16 від 16.01.2019 року (том 1 а.с.89).

Окрім того, до договору №32 сторонами було укладено наступні додаткові угоди:

№4 від 22.04.2019 року сторони визначили загальну суму по договору, яка становить 30000,00 грн, в т.ч. 5000,00 грн. ПДВ (том 2 а.с. 21).

№5 від 23.05.2019 року ціна газу за 1000 куб. м. становить 9138,63 грн з урахування ПДВ, у тому числі: ціна газу - 7615,52 грн, ПДВ - 1523,10 грн, при цьому, згідно додатку до вказаної угоди річний обсяг газу на 2019 рік сторони погодили - 3,2828 тис.куб.м. (том 2 а.с. 22).

№6 від 15.10.2019 року ціна газу за 1000 куб. м. становить 7650 грн, у тому числі ціна газу - 6375,00, ПДВ - 1275,00 грн, загальна сума договору складає 28835,12 грн, в т.ч. ПДВ 4805,85 грн, при цьому, згідно додатку до вказаної угоди річний обсяг газу на 2019 рік сторони погодили - 3,2828 тис.куб.м. (том 2 а.с. 24).

№7 від 18.11.2019 року ціна газу за 1000 куб. м. становить 8188,63 грн, у тому числі: ціна газу 9823,86 грн, ПДВ - 1364,77 грн, при цьому, згідно додатку до вказаної угоди річний обсяг газу на 2019 рік сторони погодили - 2,943 тис.куб.м. (том 2 а.с. 26).

№8 від 18.12.2019 року сторони визначили загальну суму по договору, яка становить 13229,68 грн, в т.ч. 2204,95 грн. ПДВ (том 2 а.с. 28).

№ 9 від 26.12.2019 року сторони дійшли згоди про дострокове розірвання договору на умовах даної додаткової угоди, останнім днем дії договору визначили 31.12.20219 року (том 2 а.с. 29).

На виконання умов договору №32 позивачем надано акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2019 року, рахунки на оплату від 21.02.2019 року, 12.03.2019 року, 22.03.2019 року, 04.04.2019 року, 23.10.2019 року та платіжні доручення про сплату за газ (том 1 а.с.140-151).

В свою чергу відповідач надав докази в підтвердження виконання умов договору № 32: акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2019 року, 28.02.2019 року, 31.03.2019 року, 30.04.2019 року, 30.11.2019 року, 31.12.2019 року, 31.01.2020 року та акт звірки розрахунків від 31.07.2021 року (том 2 а.с. 37-45).

У відповідності до звіту про виконання договору про закупівлю від 20.12.2019 року договір № 32 від 11.01.2019 року виконаний в повному обсязі (том 2 а.с.46).

Окрім того, до договору № 33 сторонами було укладено наступні додаткові угоди:

№4 від 25.04.2019 року сторони визначили загальну суму по договору, яка становить 26912,40 грн, в т.ч. 4485,40 грн. ПДВ, при цьому, згідно додатку до вказаної угоди річний обсяг газу на 2019 рік сторони погодили - 3,0 тис.куб.м. (том 2 а.с. 95).

№5 від 23.05.2019 року ціна газу за 1000 куб. м. становить 9138,63 грн з урахування ПДВ, у тому числі: ціна газу - 7615,52 грн, ПДВ - 1523,10 грн, при цьому, згідно додатку до вказаної угоди річний обсяг газу на 2019 рік сторони погодили - 2,9449 тис.куб.м. (том 2 а.с. 97).

№6 від 15.10.2019 року ціна газу за 1000 куб. м. становить 8224,00 грн з урахування ПДВ, у тому числі: ціна газу - 6853,33 грн, ПДВ - 1370,67 грн (том 2 а.с. 99).

№7 від 16.10.2019 року ціна газу за 1000 куб. м. становить 7650,00 грн з урахування ПДВ, у тому числі: ціна газу - 6375,00 грн, ПДВ - 1275,00 грн, при цьому, згідно додатку до вказаної угоди річний обсяг газу на 2019 рік сторони погодили - 2,8655 тис.куб.м. (том 2 а.с. 100).

№8 від 18.11.2019 року ціна газу за 1000 куб. м. становить 8188,63 грн з урахування ПДВ, у тому числі: ціна газу - 6823,86 грн, ПДВ - 1364,77 грн, при цьому, згідно додатку до вказаної угоди річний обсяг газу на 2019 рік сторони погодили - 2,63 тис.куб.м. (том 2 а.с. 102).

№9 від 18.12.2019 року сторони визначили загальну суму по договору, яка становить 18703,34 грн, в т.ч. 3117,22 грн. ПДВ (том 2 а.с. 104).

№ 10 від 26.12.2019 року сторони дійшли згоди про дострокове розірвання договору на умовах даної додаткової угоди, останнім днем дії договору визначили 31.12.20219 року (том 2 а.с. 105).

На виконання умов договору № 33 позивачем надано акт приймання-передачі природного газу від 08.02.2019 року, рахунки на оплату від 21.02.2019 року, 12.03.2019 року, 22.03.2019 року, 04.04.2019 року та платіжні доручення про сплату за газ (том 1 а.с.118-126).

В свою чергу відповідач надав докази в підтвердження виконання умов договору № 33: акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2019 року, 28.02.2019 року, 31.03.2019 року, 30.11.2019 року, 31.12.2019 року та акт звірки розрахунків від 12.12.2019 року (том 2 а.с. 113-119).

У відповідності до звіту про виконання договору про закупівлю від 20.12.2019 року договір № 33 від 11.01.2019 року виконаний в повному обсязі (том 2 а.с.63).

Окрім того, до договору№ 34 сторонами було укладено наступні додаткові угоди:

№4 від 25.04.2019 року сторони визначили загальну суму по договору, яка становить 26912,40 грн, в т.ч. 4485,40 грн. ПДВ (том 2 а.с. 64).

№5 від 23.05.2019 року ціна газу за 1000 куб. м. становить 9138,63 грн з урахування ПДВ, у тому числі: ціна газу - 7615,52 грн, ПДВ - 1523,10 грн (том 2 а.с. 65).

№6 від 15.10.2019 року ціна газу за 1000 куб. м. становить 7650,00 грн з урахування ПДВ, у тому числі: ціна газу - 6375,00 грн, ПДВ - 1275,00 грн, сторони визначили загальну суму по договору, яка становить 262370,02 грн, в т.ч. 43728,34 грн. ПДВ, при цьому, згідно додатку до вказаної угоди річний обсяг газу на 2019 рік сторони погодили - 29,449 тис.куб.м. (том 2 а.с. 66).

№7 від 18.11.2019 року ціна газу за 1000 куб. м. становить 8188,63 грн з урахування ПДВ, у тому числі: ціна газу - 6823,86 грн, ПДВ - 1364,77 грн, при цьому, згідно додатку до вказаної угоди річний обсяг газу на 2019 рік сторони погодили - 26,647 тис.куб.м. (том 2 а.с. 68).

№8 від 21.11.2019 року сторони визначили загальну суму по договору, яка становить 232370,02 грн, в т.ч. 38728,34 грн. ПДВ, при цьому, згідно додатку до вказаної угоди річний обсяг газу на 2019 рік сторони погодили - 22,937 тис.куб.м. (том 2 а.с. 70).

№9 від 20.12.2019 року сторони визначили загальну суму по договору, яка становить 213925,22 грн, в т.ч. 35570,87 грн. ПДВ, при цьому, згідно додатку до вказаної угоди річний обсяг газу на 2019 рік сторони погодили - 22,44481 тис.куб.м. (том 2 а.с. 72).

№10 від 26.12.2019 року сторони дійшли згоди про продовження дії договору на строк достатній для проведення споживачем процедури закупівлі на 2020 рік. Дана угода набуває чинності з моменту її підписання, розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2020 року по 29.02.2020 року, але не менше ніж на строк достатній для проведення споживачем процедури закупівлі на наступний календарний рік (том 2 а.с. 74).

№11 від 15.01.2020 року сторони визначили загальну суму по договору, яка становить 42685,04 грн, в т.ч. 7114,17 грн. ПДВ (том 2 а.с. 75).

№12 від 30.01.2020 року сторони визначили загальну суму по договору, яка становить 37567,05 грн, в т.ч. 6261,18 грн. ПДВ (том 2 а.с. 76).

№13 від 31.01.2020 року сторони дійшли згоди про дострокове розірвання договору на умовах даної додаткової угоди, останнім днем дії договору визначили 31.01.2020 року (том 2 а.с. 77).

На виконання умов договору №34 позивачем надано рахунки на оплату від 30.01.2019 року, 21.02.2019 року, 05.03.2019 року, 22.03.2019 року, 04.04.2019 року, 22.04.2019 року, 23.05.2019 року та платіжні доручення про сплату за газ (том 1 а.с.92-104).

В свою чергу відповідач надав докази в підтвердження виконання умов договору №34: акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2019 року, 28.02.2019 року, 31.03.2019 року, 30.04.2019 року, 30.11.2019 року, 31.12.2019 року, 31.01.2020 року та акт звірки розрахунків від 31.12.2019 року (том 2 а.с. 85-92).

У відповідності до звіту про виконання договору про закупівлю від 20.12.2019 року договір № 34 від 11.01.2019 року виконаний в повному обсязі (том 2 а.с.94).

Слід відмітити, що всі додаткові угоди укладені до договорів №№ 32, 33, 34 укладались на підставі повідомлень про зміну ціни на природний газ для бюджетних установ та організацій Чернівецької області від 25.01.2019р., 25.02.2019р., 25.03.2019р., 25.04.2019р., 25.09.2019р., 25.10.2019р., 24.12.2019р.

До договору № 107 сторонами були укладені наступні додаткові угоди:

- №1 від 04.05.2020 року ціна газу за 1000 куб. м. становить 6965,00 грн з урахування ПДВ, у тому числі ціна газу - 5804,16 грн, ПДВ - 1160,84 грн (том 1 а.с. 157).

- №2 від 22.11.2020 року ціна газу за 1000 куб. м. становить 7661,00 грн з урахування ПДВ, у тому числі: ціна газу - 6384,17 грн, ПДВ - 1276,73 грн, сторони визначили загальну суму по договору, яка становить 175518,00 грн, в т.ч. 29253,00 грн. ПДВ, при цьому, згідно додатку до вказаної угоди річний обсяг газу на 2020 рік сторони погодили - 22748,34 тис.куб.м. (том 1 а.с. 163).

№3 від 13.11.2020 року ціна газу за 1000 куб. м. становить 8427,00 грн з урахування ПДВ, у тому числі: ціна газу - 7022,50 грн, ПДВ - 1404,50 грн, сторони визначили загальну суму по договору, яка становить 175518,00 грн, в т.ч. 29253,00 грн. ПДВ при цьому, згідно додатку до вказаної угоди річний обсяг газу на 2020 рік сторони погодили - 21418,57 тис.куб.м. (том 1 а.с. 165).

№4 від 03.12.2020 року були внесені зміни в реквізити постачальника (том 2 а.с. 47).

№5 від 11.12.2020 року дійшли згоди про дострокове розірвання договору на умовах даної додаткової угоди, останнім днем дії договору визначили 11.12.2020 року (том 2 а.с. 48).

Додаткові угоди до даного договору укладались на підставі повідомлень про зміну ціни на природний газ для бюджетних установ та організацій Чернівецької області від 24.03.2020р., 25.05.2020р., 26.08.2020р., 23.09.2020р., та цінових довідок про коливання ціни на ринку природного газу виданих Чернівецькою торгово-промисловою палатою № 1148 від 03.11.2020р., № 1175 від 11.11.2020р.

На виконання умов договору №107 позивачем надано акти приймання-передачі природного газу від 30.04.2020 року та рахунки на оплату від 05.03.2020 року, 02.04.2020 року, 13.10.2020 року, 06.11.2020 року, 10.12.2020 року та платіжні доручення про сплату за газ (том 1 а.с.169-181).

В свою чергу відповідач надав докази в підтвердження виконання умов договору № 107: акти приймання-передачі природного газу від 29.02.2020 року, 31.03.2020 року, 30.04.2020 року, 31.10.2020 року, 30.11.2020 року, 31.12.2020 року та акт звірки розрахунків від 28.02.2021 року (том 2 а.с. 55-61).

У відповідності до звіту про виконання договору про закупівлю від 20.12.2019 року договір №107 від 01.02.2020 року виконаний в повному обсязі (том 2 а.с.120).

У відповідності до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби за ІІІ квартал 2021 року працівниками Управління проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Головного управління статистики у Чернівецькій області за період з 01.01.2019 року по 30.06.2021 року.

За наслідками проведеної ревізії складено акт ревізії від 25.10.2021 року № 08-33/15, яким встановлено порушення в частинні внесення змін до істотних умов договорів від 11.01.2019 року №41ІВ587-32-19, №41FВ587-33-19, №41AВ587-32-19 та від 01.01.2020 року №41AВ587-107-20, шляхом укладення, додаткових угод та проведення оплати за цінами, які не відповідають договорам, внаслідок чого Управлінням статистики недоотримано активів - природного газу у 2019-2020 роках в обсягах, відповідно 2,344 та 2,009 тис.куб.м. та зайво сплачено коштів за природний газ на загальну суму 37469,20 грн.

Докази визнання договорів №№32, 33, 34, 107 недійсними в матеріалах справи відсутні.

Позивач звертаючись з позовом до суду, зазначав, що ціна за 1 тис.куб.м. - за договорами №41ІВ587-32-19, №41FВ587-33-19, №41AВ587-32-19 була збільшена: - додатковою угодою № 1 з 10000,00 грн до 11000,00 грн, додатковою угодою №2 з 11000,00 грн до 12100,00 грн, додатковою угодою №3 з 12100,00 грн до 12511,20 грн, - за договором № №41AВ587-107-20 була збільшена: додатковою угодою №1 з 8149,00 грн до 6965,00 грн, додатковою угодою №2 з 6965,00 грн до 7661,00 грн, додатковою угодою №3 з 7661,00 грн до 8427,00 грн.

Таким чином, внаслідок укладання додаткових угод №№1, 2, 3, до договорів №№ №41ІВ587-32-19, №41FВ587-33-19, №41AВ587-32-19, №41AВ587-107-20 позивачем недоотримано природного газу у кількості 4353 тис.куб.м. та зайво сплачені кошти за отриманий природний газ за підвищеними цінами у сумі 37469,20 грн, зокрема: - по договору №32 недоотримано газу у кількості 0,153 тис.куб.м. на суму 1532,02 грн; - по договору №33 недоотримано газу у кількості 0,230 тис.куб.м. на суму 2330,80 грн; - по договору №34 недоотримано газу у кількості 1,961 тис.куб.м. на суму 19613,44 грн; - по договору №107 недоотримано газу у кількості 2,009 тис.куб.м. на суму 13992,94 грн; які позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач в свою чергу заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що додаткові угоди укладені в межах вимог чинного законодавства, доказами фактичного обсягу природного газу споживачу є акти приймання-передачі природного газу, оплата за газ відбувається не внаслідок укладення додаткових угод, а саме на підставі таких актів, Законом України "Про публічні закупівлі" не визначено обмеження чи застереження щодо кількості випадків зміни ціни через коливання ціни на ринку, коливання цін належним чином обґрунтоване, зміни ціни за одиницю товару відбувались не більше ніж на 10%, договори є виконаними, про що свідчать звіти, перевірка позивача Держаудитслужбою відбувалась з порушенням законодавства.

Третя особа в своїх поясненнях підтримує позовні вимоги позивача та просить їх задовольнити, посилаючись на те, що ревізію фінансово-господарської діяльності Головного управління статистики у Чернівецькій області виявлено порушення, яке полягало у внесенні змін до істотних умов договору шляхом укладення, додаткових угод без достатніх правових обґрунтувань коливання ціни на ринку газу та проведення оплати за цінами, які не відповідають договору, що призвело до недоотримання позивачем природного газу та зайво сплачено коштів на суму 37469,20 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до Положення про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року (далі - Положення), Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного контролю, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотримання законодавства про державні закупівлі.

Згідно з п.4 Положення Держаудитслужба здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних і фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягнення економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотримання законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотримання законодавства про державні закупівлі; усунення виявлених недоліків і порушень

За умовами ч.1 ст.7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на день укладення спірних договорів) моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Згідно з ч.6 цієї ж статті за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частиною 8 цієї статті визначено, що замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутись до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дні оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягується до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку. У разі незгоди замовника з інформацією викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду (ч.ч.9-10 ст. ст.7-1 Закону України "Про публічні закупівлі").

Слід відмітити, що в електронній системі моніторингу закупівлі природного газу по вище вказаним договорам такий висновок відсутній.

Згідно з частини 11 вищезгаданої статті, якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 року №631, складання акту перевірки закупівель, його підписання та реалізація результатів перевірки здійснюється за процедурами, передбаченими пунктами 35, 38-47, абзацами першим і другим пункту 48, пунктами 49-52 Порядку проведення інспектування, з урахуванням норм установлених цим Порядком.

Таким чином, аналізуючи вищезазначене, суд приходить висновку, що така перевірка може бути здійснена виключно під час здійснення закупівлі природного газу.

Як вже було зазначено вище, згідно звітів, які оприлюдненні на веб порталі Уповноваженого органу щодо закупівель, договори №№ №41ІВ587-32-19, №41FВ587-33-19, №41AВ587-32-19, №41AВ587-107-20 виконані.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що перевірка закупівлі природного газу органом Держаудитслужби Головного управління статистики була проведена за період з 01.01.2019 року по 30.06.2021 року на підставі Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на ІІІ квартал 2021 року, яка не є моніторингом закупівлі природного газу в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на вищевикладене та за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення які викладені у акті ревізії не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13, постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 9171064/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 06.07.2018 у справі № 904/7287/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17 та від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17.

За приписами частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (стаття 632 Цивільного кодексу України).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Отже, єдиною нормою, що регулює сферу спірних правовідносин, які розглядаються, є п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якої істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Даною нормою встановлено виняток з загального правила, який надає сторонам договору, укладеного за результатами процедури, проведеної у порядку, визначений Законом України "Про публічні закупівлі", права на зміну його істотних умов у певному випадку, а саме: у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у листі за №3302-06/34307-06 від 27.10.2016 року "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" роз`яснило, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі.

Отже, змінити ціну не можливо більше, ніж на 10% від попередньої ціни. У цьому разі в першій додатковій угоді зміна в межах 10% має відраховуватись від ціни, яка зазначена в первинному договорі, а в наступних додаткових угодах - від ціни товару з урахуванням змін, попередньо внесених до такої ціни товару додатковими угодами. Ще однією з умов, якої мають дотримуватись сторони договору при його змінах (не зважаючи на збільшення ціни за одиницю товару), - загальну суму договору сторони не мають права збільшувати. Тому при збільшенні ціни за одиницю товару пропорційно зменшується кількість товару.

Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни.

Отже, обставина коливання ціни на товар має бути підтверджена документально, оскільки в іншому випадку застосування приписів пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" як підстави для внесення змін до договору про закупівлю є необґрунтованим, при цьому контекст вказаної норми передбачає наявність конкретної умови її застосування, а відтак опосередковано встановлює обов`язок щодо перевірки факту наявності даної умови.

При цьому, суд зауважує, що документального підтвердження коливання ціни на ринку вимагає як закон (про що вказано в роз`ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3302-05/11398-07 від 07.04.2015р. та що випливає зі змісту пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі"), так і укладений між сторонами договір.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує саме укладенням зазначених додаткових угод про збільшення ціни на газ більш ніж на 10%, які є нікчемними.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що відповідно до договору на постачання остаточний розрахунок за спожитий обсяг газу протягом попереднього розрахункового місяця споживач проводить не пізніше 05 числа місяця, наступного за місцем споживання газу, за ціною, зазначеною постачальником в акті приймання-передачі природного газу за цей період.

За спірний період відповідачем за договором №41ІВ587-32-19: по акту №ЧЦ389002250 від 31.01.2019 року передано 0,352 тис.куб.м по ціні 4403,94 грн, по акту №ЧЦ389002979 від 28.02.2019 року передано 0,307 тис.куб.м по ціні 3678,11 грн, по акту №ЧЦ389005332 від 31.03.2019 року передано 0,234 тис.куб.м по ціні 2379,97 грн, по акту №ЧЦ389007285 від 30.04.2019 року передано 0,069 тис.куб.м по ціні 618,98 грн, по акту №ЧЦ389019367 від 10.11.2019 року передано 139,99 тис.куб.м по ціні 1146,32 грн, по акту №ЧЦ389021392 від 31.12.2019 року передано 98,3 тис.куб.м по ціні 804,95 грн, по акту №ЧЦ389021392 від 31.12.2019 року передано 98,3 тис.куб.м по ціні 804,95 грн, по акту №ЧЦ389002188 від 31.01.2020 року передано 0,01 тис.куб.м по ціні 0,08 грн.

За спірний період відповідачем за договором №41АВ587-107-20: по акту №ЧЦ389002597 від 29.02.2020 року передано 4427,99 тис.куб.м по ціні 36083,69 грн, по акту №ЧЦ3800049970 від 31.03.2020 року передано 4634,47 тис.куб.м по ціні 37766,29 грн, по акту №ЧЦ380008167 від 30.04.2020 року передано 1615,88 тис.куб.м по ціні 11254,61 грн, по акту №ЧЦ380019594 від 31.10.2020 року передано 1310,23 тис.куб.м по ціні 9125,75 грн, по акту №ЧЦ380020608 від 30.11.2020 року передано 4207,46 тис.куб.м по ціні 35456,27 грн, по акту №ЧЦ380023877 від 31.12.2020 року передано 4191,9 тис.куб.м по ціні 37098,31 грн.

За спірний період відповідачем за договором №41ІВ587-34-19: по акту №ЧЦ389000596 від 31.01.2019 року передано 5,369 тис.куб.м по ціні 67172,63 грн, по акту №ЧЦ389002678 від 28.02.2019 року передано 4,611 тис.куб.м по ціні 55243,46 грн, по акту №ЧЦ389004852 від 31.03.2019 року передано 2,548 тис.куб.м по ціні 25915,21 грн, по акту №ЧЦ389008398 від 30.04.2019 року передано 1309 тис.куб.м по ціні 11742,78 грн, по акту №ЧЦ389018475 від 30.11.2019 року передано 3620,46 тис. куб.м по ціні 29646,60 грн, по акту №ЧЦ389021071 від 31.12.2019 року передано 4987,45 тис.куб.м по ціні 40840,37 грн, по акту №ЧЦ389001451 від 31.01.2020 року передано 4687,59 тис.куб.м по ціні 38199,17 грн.

За спірний період відповідачем за договором №41ІВ587-34-19: по акту №ЧЦ389002100 від 31.01.2019 року передано 0,515 тис.куб.м по ціні 6443,27 грн, по акту №ЧЦ389004082 від 28.02.2019 року передано 5,369 тис.куб.м по ціні 67172,63 грн, по акту №ЧЦ389004989 від 31.03.2019 року передано 0,102 тис.куб.м по ціні 1037,42 грн, по акту №ЧЦ389018825 від 30.11.2019 року передано 102,01 тис. куб.м по ціні 835,32 грн, по акту №ЧЦ389021341 від 31.12.2019 року передано 515,01 тис.куб.м по ціні 4217,22 грн, по акту №ЧЦ389000596 від 31.01.2019 року передано 5,369 тис.куб.м по ціні 67172,63 грн.

Всі вищезазначені акти підписані стороною позивача без заперечень, при цьому, в кожному акті приймання-передачі чітко зафіксовано ціну газу за 1000 куб.м.

Судом перевірено у відсотковому відношенні зміну ціни на газ виходячи з початкової, яка зазначена в договорах, як сторони позивача так і сторони відповідача та поступово в додаткових угодах, зокрема тих які оскаржуються.

Здійснивши перевірку, суд приходить до висновку, що таке збільшення ціни, якщо і відбувалось то відбулося не більше ніж на 10 відсотків.

Зазначена зміна не призвела до збільшення суми, визначеної у договорі, відтак, укладення спірних додаткових угод відбулося у відповідності до вимог діючого законодавства та умов договору.

При цьому, з актів-рахунків видно, що відповідач постачав газ по цінах, що нижче договірної.

Тобто, як видно, збільшення ціни на газ було частково компенсовано зниженням ціни на газ у наступних періодах поставки і в цілому за договором на постачання ціна за 1000 куб м3 газу не перевищила 10%.

У постанові Верховного Суду від 18.06.2021 року у справі № 926/491/19 зроблено правовий висновок, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону Про державні закупівлі нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Отже, враховуючи, що незалежно від кількості змін ціни на газ максимальний ліміт збільшення ціни за одиницю товару за договором на постачання (середня ціна) не перевищив 10%, суд не вбачає порушення норми статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо заборони зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків.

У контексті встановлених обставин доводи позивача про те, що відповідач не довів необхідності підвищення ціни на газ, не впливають на висновок суду про відсутність порушення вимог Закону 922-VIII.

Всі вищевказані додаткові угоди були підписані сторонами договору під час його дії, без зауважень та у відповідності до визначеного у договорі порядку. Згідно з умовами спірних угод строк їх дії прямо зазначено у їх змісті, що узгоджується з нормою частини 7 статті 180 ГК України та не є порушенням.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що твердження відносно того, що відповідач порушив умови укладених договорів в частині збільшення ціни за поставлений природний газ, не підтверджені належними доказами, оскільки умовами договору передбачена можливість внесення змін у договір, у томі числі у частині зміни вартості товару після його підписання до виконання зобов`язань у випадках, визначених у статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни газу на ринку.

Судом встановлено, що на підтвердження коливання ціни природного газу Чернівецькою торгово-промисловою палатою надавалась інформація у вигляді фактографічних довідок та довідок про коливання ціни природного газу, а саме: №5 від 08.01.2019 року та повідомлення №ChrZ05-ЛВ-7041-1218-1 від 22.12.2018 року, №13 від 14.01.2019 року, №16 від 16.01.2019 року, №1148 від 03.11.2020 року, № 1175 від 11.11.2020 року.

На підставі саме цих довідок постачальник звертався до споживача з пропозицією внесення змін до умов договору, а останній розглядав ці пропозиції, підписував і повертав один примірник оформленої угоди постачальнику.

Слід відмітити, що повідомлення, які направлялись позивачу містили нагадування, а саме: " у разі непогодження з новою ціною, споживач має право письмово повідомити про це постачальника, вжити заходів з підтвердження через оператора ГТС на наступний місяць обсягу постачання газу іншого постачальника уклавши з ним договір, або припинити власне споживання газу". Водночас матеріали справи не містять жодних заперечень позивача, або будь - яких інших звернень щодо непогодження з встановленої ціною.

Суд звертає увагу, що конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, законодавством у сфері публічних закупівель не визначено, відтак виходячи з норм законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ №442 від 10.09.2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

Крім того у листі "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" вх.№3302-06/34307-06 від 27.10.2016 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, зазначено, що перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку не є вичерпним, у зв`язку з чим права замовника не обмежені у виборі органів, установ, організацій та виду документу для встановлення і підтвердження факту коливання ціни на одиницю товару на ринку.

У відповідності до абз.6 ч.2 ст.3 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" завданнями торгово-промислових палат є надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців.

Отже, законодавство таки наділяє торгово-промислові палати повноваженнями щодо визначення вартості та їх порівняння.

Самим же позивачем в обґрунтування позовних вимог щодо визнання недійсними додаткових угод до договору як таких, що укладені з порушенням ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", не надано розрахунку на який саме відсоток (більше 10%) змінено означеними додатковими угодами ціну за 1000 кум. м. природного газу порівняно з ціною зазначеною у договорах.

Окрім цьому, суд зазначає, що Верховним судом застосовується при розгляді як цивільних, так і господарських справ доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

Так, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок, що «доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них".

Використовувалась ця доктрина і у постанові КЦС від 07.08.2019 року у справі № 496/1561/16-ц.

У справі ж №357/7734/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування доктрини venire contra factum proprium є засобом для недопущення недійсності оспорюваного правочину всупереч принципу добросовісності, а не підставою для визнання його недійсним.

Відповідач кожного разу направляв споживачу проекти додаткових угод з документальним підтвердженням коливання ціни, споживач отримував їх, розглядав, підписував та повертав один примірник оформленої додаткової угоди (з підписом та печаткою) відповідачу.

Після цього споживач споживав природний газ на умовах договору, сплачував за нього згідно умов договору з урахуванням внесених змін.

Крім того, в процесі виконання умов договору його ціна змінювалась в порядку п. 3.3. договору, шляхом повідомлення споживача постачальником про відповідну зміну ціни.

Споживач жодного разу не заявив про свою відмову від договору у зв`язку зі зміною ціни.

Через кілька місяців після виконання договору (закінчення строку його дії) та сплати коштів за спожитий природний газ споживач виступаючи, як позивач у даній справі перекреслює те, що попередньо ним визнавалось та вже є виконаним.

У даних правовідносинах, що розглядаються у даній справі вбачається суперечлива поведінка споживача, яка не відповідає його попереднім заявам та поведінці.

Очевидно, що дії споживача, який уклав всі оспорювані додаткові угоди та на виконання яких здійснював споживання природного газу та його оплату з урахуванням змін, внесених додатковими угодами, а згодом виступає у справі позивачем і визнає вказані правочини недійсними, суперечить його попередній поведінці (укладенню додаткових угод, отриманню товару - природного газу) і є недобросовісним.

Доказів зворотнього позивачем суду надано не було.

Відповідно до статті 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписом статті 86 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За висновком суду, підстави, з якими позивач пов`язує недійсність спірних додаткових угод, відсутні, оскільки як і Законом України "Про публічні закупівлі" так і самим договором було передбачено право сторін договору у разі зміни ціни на газ здійснити перерахунок за новою вартістю, шляхом укладення та підписання додаткової угоди. Збільшення вартості товару не перевищує зміну ціни за одиницю товару більше ніж 10 відсотків

Крім того, з матеріалів справи не вбачається та господарським судом не встановлено факту перевищення ліміту використаних позивачем бюджетних коштів, не встановлено порушення матеріальних інтересів держави, а також нераціональність та неефективність використання позивачем бюджетних коштів.

Отже, щодо вимоги позивача про стягнення грошових коштів, суд вважає за необхідне зазначити, що недоведення порушення правових норм при укладенні позивачем та відповідачем спірних додаткових угод, відповідно спростовує доводи позивача щодо безпідставного перерахування коштів позивачем відповідачу, відтак така вимога є безпідставною та не підлягає задоволенню.

З огляду на наведене та враховуючи, що спір був розглянутий судом по суті, суд дійшов висновку, що позивач не довів та належними доказами не підтвердив порушення з боку ТзОВ "Чернівцігаз Збут", а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю у повному обсязі.

Суд також зазначає, що відповідачем зроблено заяву про застосування до вимог позовної давності. Суд надає оцінку заяві, адже вона в порядку статті 267 ЦК України зроблена у процесуально прийнятній формі та спосіб та до прийняття судом рішення по суті спору. Позивачем, при цьому, заявлено, що строк позовної давності не порушено у зв`язку з введенням карантину та внесенням відповідних змін до чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (Рішення ЄСПЛ від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

Такі правові позиції ЄСПЛ є джерелом права для суду в силу приписів частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.

Виходячи з вимог ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Таким чином, відмова в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону (постанова ВП ВС від 22.05.2018 по справі №369/6892/15-ц; постанова ВП ВС від 04.12.2018 по справі №910/18560/16; постанова ВП ВС від 14.11.2018 по справі №183/1617/16).

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст.267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму) (постанова ВП ВС від 19.11.2019 по справі №911/3680/17; постанова ВП ВС від 26.11.2019 по справі №914/3224/16; постанова ВП ВС від 21.08.2019 по справі №911/3681/17).

Визначення початку відліку позовної давності міститься у ст.261 ЦК України, зокрема відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз понять "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст.261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 26.09.2019 у справі №924/1114/18 та у постанові від 03.04.2018 у справі №910/31767/15 з посиланням на позицію Верховного Суду України в постанові від 16.11.2016 у справі №487/10132/14-ц (провадження № 6-2469цс16).

У п. 33 постанови від 30.09.2020 року у справі №922/3911/19 Верховний Суд вказав, що посилання особи на пропуск строку через оголошення карантину може враховуватися як поважна причина.

При цьому процесуальним способом поновлення строку є в розумінні ч. 5 ст.267 ЦК України відповідна письмова заява позивача з наведеними доказами та мотивами. Наведені в заперечення на відзив відповідача Головного управління статистики у Чернівецькій області посилання на карантин не містить відповідного клопотання про поновлення строків давності на звернення з позовом.

Суд відмічає, що сам факт дії карантину в Україні не свідчить про автоматичне продовження, поновлення строків давності, без вчинення позивачем відповідних процесуальних дій в розумінні ГПК України.

Позивачем доказів поважності причин пропуску строку позовної давності як і самої заяви не надано суду.

Проте, враховуючи той факт, що судом позовні вимоги визнані необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, суд не застосовує строків позовної давності.

Згідно вимог статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись статями 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 194, 232, 233, 236 - 238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління статистики у Чернівецькій області (58018, м.Чернівці, вул. Головна, буд. 249 - А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" (58018, м. Чернівці, вул. Винниченка, буд. 1 -А) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Західного офісу Держаудитслужби в особі її структурного підрозділу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області (58010, м.Чернівці, вул. Котляревського, 1) про стягнення заборгованості за недопоставлений товар в сумі 37469, 20 грн - відмовити.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 16.08.2022 року

Суддя Гушилик С.М.