Ухвала суду № 105747095, 16.08.2022, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/69/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.08.2022 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., розглянувши заяву розпорядника майном арбітражного керуючого Семенюк Н.П. (вх.10959/22 від 15.08.2022) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів у справі

за заявою: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліваро", провулок Новопечерський, буд. 5, м. Київ, 01042

до боржника: Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський арматурний завод" вул. Євгена Коновальця, буд. 229, м. Івано-Франківськ, 76014

про банкрутство,

в с т а н о в и в :

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліваро" про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод"

Ухвалою суду від 21.06.2021 постановлено: відкрити провадження у справі про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод"; визнано грошові вимоги кредитора ТОВ "Ліваро" 24 810,00грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення; 3502 772,65 грн. (основна заборгованість) - 4 черга задоволення; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого Семенюк Н.П.; встановлено оплату послуг арбітражному керуючому у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявників, авансованих на депозитний рахунок суду; зобов`язано вчинити ряд інших дій; попереднє засідання суду призначено на 09.08.2022. У судовому засіданні 09.08.2022 оголошено перерву до 30.08.2022.

15.08.2022 арбітражний керуюча Семенюк Н.П. подала суду клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі №909/69/22 шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, що входять до складу зведеного виконавчого провадження №63134333, яке перебуває на виконанні ВІДДІЛУ ДВС У МІСТІ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ ПЗМУ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ІВАНО-ФРАНКІВСЬК)

Розглянувши заяву представника боржника про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З моменту відкриття справи про банкрутство стосовно боржника боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І ГПК України, тоді як спеціальним законом про банкрутство (стаття 40 КУзПБ) визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням розпорядника майна чи кредитора, так і за ініціативою суду.

Відповідно до частини першої статті 40 КУзПБ господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

У статті 40 КУзПБ законодавець визначив і мету задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.

Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі (ч.4 ст.40 Кодексу України з процедур банкрутства).

Вказана норма спрямована на забезпечення збереження наявного майна боржника в процедурі розпорядження майном, у випадках якщо є обґрунтовані припущенні, що сам боржник вживатиме заходи щодо відчуження такого майна або інші дії спрямовані на виведення майна з його власності, що може в подальшому призвести до неможливості задоволення вимог кредиторів.

Абзацом 1 ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.

Відповідно до абз. 4 ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

Згідно з абз. 5 ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

З моменту порушення провадження у справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство (абз. 3 ч. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства).

При цьому, на підставі приписів ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст.136, 137 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно статтею 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Стосовно застосування заходів забезпечення позову у справі про банкрутство Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173 сформував висновок про те, що в силу статей 136, 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Системний аналіз зазначених норм ГПК України та КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173).

Отже, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями статті 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі №925/100/15, від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі N910/13208/19).

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З наведених норм права вбачається, що суд може вжити заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частини п`ятої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним.

Згідно з частиною першою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

З наведених норм права вбачається, що звернення виконавцем стягнення на майно боржника та його реалізація, в тому числі шляхом проведення торгів, є виконавчою дією, яка здійснюється на примусове виконання виконавчого документа. Зупинення такої виконавчої дії здійснюється виконавцем шляхом винесення постанови відповідно до вимоги пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Системне розуміння норм пункту 5 частини першої статті 137 ГПК України, статті 10, пункту 2 частини першої статті 34, частини першої статті 48, частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» дозволяє дійти висновку, що внаслідок забезпечення судом позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа виконавець має зупинити всі виконавчі дії з примусового виконання такого виконавчого документа, в тому числі звернення стягнення на майно боржника шляхом його примусової реалізації на торгах.

Забезпечення судом позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа має наслідком зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій, яке здійснюється шляхом винесення ним відповідної постанови, в тому числі про зупинення звернення стягнення на майно боржника шляхом його примусової реалізації на торгах.

Отже, саме зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій шляхом винесення відповідної постанови має наслідком зупинення торгів з примусової реалізації майна боржника.

Такий запроваджений законодавцем механізм зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа суттєво відрізняється від обмежень припинення, відкладення, зупинення чи іншого втручання у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави або територіальної громади, передбачених частиною дванадцятою статті 137 ГПК України.

Норми пункту 5 частини першої статті 137 ГПК України, пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» та частини дванадцятої статті 137 ГПК України регулюють різні відносини та призначені для різних випадків проведення конкурсів, аукціонів, торгів, тендерів чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави чи територіальної громади, в тому числі їх зупинення.

Згідно з ч. 1-5 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу.

На виконання ч. 2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, після призначення розпорядником майна ПАТ «ІФАЗ», листом №02-01/34 від 23.06.2022 арбітражний керуючий повідомила Відділ ДВС у м.Івано-Франківськ ПЗМУ Міністерства юстиції про те, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської від 21.06.2022 по справі №909/69/22 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ПАТ «ІФАЗ» (ідентифікаційний код 00218271).

Також, у вказаному листі арбітражний керуючий Семенюк Н.П. просила відділ ДВС повідомити чи відкривались виконавчі провадження відносно боржника ПАТ «ІФАЗ» (ідентифікаційний код 00218271) протягом останніх трьох років, а також повідомити найменування стягувачів та суми заборгованості згідно виконавчих документів, вказати стан виконання цих документів на сьогоднішній день із зазначенням сум, що були погашеними, та сум заборгованостей, що залишились незадоволеними.

На вказаний запит арбітражного керуючого було отримано відповідь №78345 від 27.07.2022, в якій повідомляється, що на виконанні відділу перебуває зведене виконавче провадження №63134333, яке складається з 241 виконавчих проваджень на користь групи стягувачів, на загальну суму 20 353 899,06 грн (з яких виконавчі документи про стягнення заборгованості із заробітної плати та інших платежів, пов`язаних із трудовими відносинами, на загальну суму 9 680 908,14 грн).

Також, відділом ДВС повідомлено, що у зв`язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника згідно ухвали Суду від 21.06.2022 по справі №909/69/22, 114 виконавчих проваджень зупинені на підставі п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Копія відповіді відділу ДВС №78345 від 27.07.2022 додавалась арбітражним керуючим до Повідомлення № 02-01/169 від 08.08.2022 про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров 'ю громадян, та міститься в матеріалах справи.

Разом з тим, в ході виконання повноважень розпорядника майна ПАТ «ІФАЗ», з метою виявлення майна боржника арбітражним керуючим були направлені відповідні запити (звернення) до органів та установ, що здійснюють державну реєстрацію права власності на певні види майна та майнових прав, а також видають дозвільні документи на певні види господарської діяльності.

Згідно одержаної відповіді за ПАТ «ІФАЗ» зареєстровано 8 транспортних засобів:

ЗИЛ 474404 4750, (2002), сірий, № двиг. НОМЕР_37 № шасі НОМЕР_30 № куз. НОМЕР_1 ДНЗ НОМЕР_2 , Свідоцтво НОМЕР_3 від 19.07.2011;

ЗИЛ 431410 6000, (1991). синій, № двиг. НОМЕР_38, № шасі НОМЕР_4 , ДНЗ НОМЕР_5 . Свідоцтво НОМЕР_6 від 19.07.2011;

КРАЗ 257Б1 14860, (1982), жовтий, № двиг. НОМЕР_39, № шасі НОМЕР_7 , ДНЗ. НОМЕР_8 . Свідоцтво НОМЕР_9 від 19.07.2011;

ЗИЛ 474404 4750, (2002), СІРИЙ, № двиг. НОМЕР_37, № шасі НОМЕР_1 , № куз. 620, ДНЗ НОМЕР_10 , Свідоцтво НОМЕР_11 від 18.03.2003;

ЗИЛ-ММЗ 45021 5380, (1983), синій, № двиг. НОМЕР_12 , ДНЗ НОМЕР_40, Свідоцтво НОМЕР_13 від 03.07.2001;

ЗИЛ 133ГЯ 10850, (1991), синій, № двиг. НОМЕР_14 , № шасі НОМЕР_15 . ДНЗ НОМЕР_16 , Свідоцтво НОМЕР_17 від 03.07.2001;

¦ ГАЗ 52 3480, (1986), СІРИЙ, № двиг. НОМЕР_18 , № шасі НОМЕР_19 , ДНЗ НОМЕР_41, Свідоцтво НОМЕР_20 від 30.05.2001;

КРАЗ 257 К1 14860, (1985), жовтий, № двиг. НОМЕР_43, № шасі НОМЕР_21 , № куз. НОМЕР_22 , ДНЗ НОМЕР_42, Свідоцтво НОМЕР_23 від 12.05.1995.

Згідно відповіді ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ {електронна копія додається), за ПрАТ «ІФАЗ» зареєстрована наступна техніка:

Трактор колісний ЮМЗ-6АКЛ, 1990 р.в., Свідоцтво НОМЕР_24 від 05.11 2001, ДНЗ НОМЕР_25 АТ:

Трактор колісний Т-150К, 1993 р.в., Свідоцтво НОМЕР_26 від 05.11 2001,

ДНЗ НОМЕР_27 ;

Трактор колісний МТЗ-80. 1993 р.в.. Свідоцтво НОМЕР_44 від 05.11 2001, ДНЗ НОМЕР_28 ;

Причіп 2ПТС 4. 1981 р.в.. Свідоцтво НОМЕР_45 від 05.11 2001. ДНЗ НОМЕР_29 .

Як вбачається з системи електронних торгів «СЕТАМ», опубліковано повідомлення про заплановані в рамках виконання зведеного виконавчого провадження №63134333 аукціони з продажу з датою публікації - 08.08.2022:

- лот № 515425 - Вантажний автомобіль марки ЗИЛ модель 474404, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , 2002 р.в., сірого кольору, номер шасі НОМЕР_30 {Дата публікації повідомлення: 08 Серпня 2022 року. Дата початку аукціону: 29 серпня 2022 року):

- лот № 515431 - Трактор марки МТЗ 80,1993 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_28 , шасі НОМЕР_31 {Дата публікації повідомлення: 08 Серпня 2022 року. Дата початку аукціону: 29 серпня 2022 року):

- лот № 515433 - Причіп марки 2ПТС, модель 2ПТС 2ПТС 4, 1981 року випуску, заводський номер НОМЕР_32 , реєстраційний номер НОМЕР_29 (Дата публікації повідомлення: 08 Серпня 2022 року. Дата початку аукціону: 29 серпня 2022 року): лот № 515423 - Вантажний автомобіль марки КРАЗ модель 257Б1, реєстраційний номерний знак НОМЕР_8 , 1982 р.в., сірого кольору, номер кузова НОМЕР_7 (Дата публікації повідомлення: 05 Серпня 2022 року. Дата початку аукціону: 25 серпня 2022 року):

- лот № 515426 - Вантажний автомобіль КТЗ марки ЗИЛ модель 133ГЯ. реєстраційний номерний знак НОМЕР_33 , 1991 р.в., синього кольору, номер кузова НОМЕР_15 (Дата публікації повідомлення: 08 Серпня 2022 року. Дата початку аукціону: 29 серпня 2022 року):

- лот № 515429 - Вантажний автомобіль марки ЗИЛ модель 431410, реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , 1991 р.в.. синього кольору, номер кузова НОМЕР_34 (Дата публікації повідомлення: 08 Серпня 2022 року. Дата початку аукціону: 29 серпня 2022 року):

лот № 515430 - Трактор марки ЮМЗ-6АКЛ, 1990 р.в.. реєстраційний номер НОМЕР_35 . шасі НОМЕР_36 Дата публікації повідомлення: 08 Серпня 2022 року. Дата початку аукціону: 29 серпня 2022 року).

Тобто, наразі в межах зведеного виконавчого провадження відділ ДВС реалізується майно, яке належить ПАТ "ІФАЗ" і стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство ( справа №909/69/22).

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

При цьому у матеріалах справи відсутні докази звернення Відділу ДВС у м.Івано-Франківськ ПЗМУ Міністерства юстиції чи іншого органу виконавчої служби до суду про постановлення ухвали щодо звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію.

Господарський суд наголошує, що розпорядження майном боржника, як судова процедура банкрутства, становить систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство, що здійснюється на стадії розпорядження майном, покладається на розпорядника майна боржника, який зобов`язаний разом з посадовими особами боржника розглядати копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, вести реєстр вимог кредиторів, повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та вживати заходів для захисту майна боржника.

Оскільки дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги щодо виплати заробітної плати, керівник боржника спільно з розпорядником майна боржника вправі у процедурі розпорядження майном здійснювати погашення вимог кредиторів боржника по заробітній платі самостійно та за наявності у боржника активів, які не використовуються в господарській діяльності боржника та не обмежені в обігу узгодити в судовому порядку їх відчуження для задоволення вимог по заробітній платі без залучення до цього органу державної виконавчої служби. Зазначені дії керівника спільно з розпорядником майна дозволять боржнику уникнути додаткових витрат на оплату виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, у разі якщо стягнення за виконавчими документами по заробітній платі здійснювалося б органом державної виконавчої служби.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 11.11.2019 у справі №15/175-б.

Отже, заявником було надано належні та допустимі докази на підтвердження наявності обставин, які б могли призвести до зменшення обсягу майна та грошових коштів, наявних у боржника, на момент розгляду даної заяви.

Отже, з метою дотримання інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів, а також збереженням балансу інтересів сторін, у тому числі під час продажу майна банкрута, з метою реалізації за найвищу ціну, існує об`єктивна необхідність у вжитті заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 39, 41 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву розпорядника майном арбітражного керуючого Семенюк Н.П. ( вх. 10959/22 від 15.08.2022) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів задовольнити .

2. Вжити заходи забезпечення вимог кредиторів у справі № 910/15043/21 шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, що входять до складу зведеного виконавчого провадження №63134333, яке перебуває на виконанні ВІДДІЛУ ДВС У МІСТІ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ ПЗМУ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ІВАНО-ФРАНКІВСЬК) крім випадків зазначених Кодексом України з процедур банкрутства - виключно за ухвалою суду, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство ПАТ "ІФАЗ".

3. Зупинити аукціон з продажу майна ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД» в межах виконавчого провадження № 63134333, який призначений на 29.08.2022, лот №515425 «Вантажний автомобіль марки ЗИЛ модель 474404, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , 2002 р.в., сірого кольору, номер шасі НОМЕР_30 ».

4.Зупинити аукціон з продажу майна ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД» в межах

виконавчого провадження № 63134333, який призначений на 29.08.2022, лот

№515431 «Трактор марки МТЗ 80,1993 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_28 , шасі НОМЕР_31 ».

5.Зупинити аукціон з продажу майна ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД» в межах виконавчого провадження № 63134333, який призначений на 29.08.2022, лот №515433 «Причіп марки 2ПТС, модель 2ПТС 2ПТС 4, 1981 року випуску, Заводський номер 9520, реєстраційний номер НОМЕР_29 ».

6. Зупинити аукціон з продажу майна ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД» в межах виконавчого провадження № 63134333, який призначений на 25.08.2022, лот №515423 «Вантажний автомобіль марки КРАЗ модель 257Б1, реєстраційний номерний знак НОМЕР_8 , 1982 р.в., сірого кольору, номер кузова НОМЕР_7 ».

7. Зупинити аукціон з продажу майна ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД» в межах виконавчого провадження № 63134333, який призначений на 29.08.2022, лот №515426 «Вантажний автомобіль КТЗ марки ЗИЛ модель 133ГЯ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_33 , 1991 р.в., синього кольору, номер кузова НОМЕР_15 ».

8. Зупинити аукціон з продажу майна ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД» в межах виконавчого провадження № 63134333, який призначений на 29.08.2022, лот №515429 «Вантажний автомобіль марки ЗИЛ модель 431410, реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , 1991 р.в., синього кольору, номер кузова НОМЕР_4 ».

9. Зупинити аукціон з продажу майна ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД» в межах виконавчого провадження № 63134333, який призначений на 29.08.2022, лот №515430 «Трактор марки ЮМЗ-6АКЛ, 1990 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_35 , шасі НОМЕР_36 ».

Ухвала набирає законної сили 15.08.2022 та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Шкіндер П.А.