Рішення № 105742639, 18.07.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23342/21

провадження № 2/753/2735/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Котвицького В.Л.

за участю:

секретаря судового засідання: Яценка Ю.О.

представника позивача: ОСОБА_2,

преставника відповідача 1: Гутника В.О.,

преставника відповідача 2: Заплішної О.Д.,

преставника відповідача 3: Грекової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" про визнання недійсними та скасування результатів відкритих торгів (аукціону) та визнання недійсним договору-купівлі продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсними та скасування результатів відкритих торгів (аукціону) та визнання недійсним договору-купівлі продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності.

Позов обґрунтовано тим, що 30.10.2015 між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Падалкою P.O., відповідно до умов якого банк (іпотекодавець) передав в іпотеку ОСОБА_1 (іпотекодержатель) нерухомість, а саме: нежитлове приміщення з № 1 по № 17, групи приміщень № 513 - салон краси (в літері А), загальною площею 176,3 кв.м., розташованого в будинку АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2007.

20.05.2016 Правлінням Національного банку України прийнято Постанову № 8 «Про віднесення ПАТ «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних», на підставі чого Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 783 від 20.05.2016 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Фідобанк».

Тимчасову адміністрацію було запроваджено строком на один місяць з 20.05.2016 по 19.06.2016, який згодом було продовжено до 19.07.2018.

Відповідно до протоколу від 10.06.2016 засідання комісії з перевірки правочинів за кредитними операціями, вказаною комісією було виявлено договір іпотеки від 30.10.2015, укладений з ОСОБА_1 , після дослідження якого комісія вирішила, що вказаний договір має всі ознаки, передбачені п. 5, 7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо визнання договору нікчемним.

16.06.2016 ПАТ «Фідобанк» було направлено ОСОБА_1 відповідне повідомлення щодо нікчемності правочину та застосовано наслідки нікчемного правочину з посиланням на п. 5, 7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також 17.06.2016 на адресу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. надіслано повідомлення про визнання договору іпотеки нікчемним відповідно до п. 5, 7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з прохання здійснити реєстраційні дії щодо зняття заборони відчуження державної реєстрації, припинення обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації, припинення іншого речового права (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав на предмет іпотеки тощо. Проте нотаріус відмовив ПАТ «Фідобанк» у задоволенні його звернення, посилаючись на Закон України "Про нотаріат" та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Після чого, 10.08.2016 ПАТ «Фідобанк» отримав вимогу ОСОБА_1 про усунення порушення - повідомлення у порядку ст.ст. 35, 38 Закону України "Про іпотеку". У зазначеній вимозі ОСОБА_1 просив протягом 30 днів з моменту отримання вимоги виконати зобов`язання за депозитним вкладом 130 000 дол. США із роз`ясненням, що у разі невиконання претензії, він зверне стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України "Про іпотеку".

09.09.2016 приватним нотаріусом КМНО Стрельченко О.В. проведено перереєстрацію права власності іпотечного майна на ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки від 30.10.2015.

Після набуття права власності на вказане майно, ОСОБА_1 стало відомо, що колишній його власник - ПАТ «Фідобанк» без будь-якої правової підстави розмістив відділення свого банку та його майно у нежитловому приміщення з № 1 по № 17, групи приміщень № 513 - салон краси (в літері А), загальною площею 176,3 кв.м., що в будинку АДРЕСА_1 , яке належить йому на праві власності.

Позивачем на адресу ПАТ «Фідобанк» надсилався лист від 10.11.2016 з повідомленням про те, що ОСОБА_1 набув права власності напредмет іпотеки та з 09.09.2016 є власником всіх прав щодо Об`єкту. Зазначенийлист ПАТ «Фідобанк» отримало 24.11.2016.

Разом з тим, позивачу стало відомо що майнові права щодо належного йому майна, рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №718 від 16.12.2020 про затвердження порядку продажу активів (майна) Банку було включено до лоту GL22N019274 з метою продажу.

Так, 14.01.2021 відбувся відкритий електронний аукціон щодо реалізації права вимоги ПАТ «Фідобанк». За результатами проведеного аукціону та згідно з протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-12-17-000004-b переможцем стало ТОВ «Фінансова Компанія «Капітал Джірінг».

Між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Капітал Джірінг» 04.03.2021 укладено Договір №GL22N019274/5 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, відповідно до якого продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна: нежилі приміщення з № 1 (один) по № 17 (сімнадцять), групи приміщень № 513 - салон краси, загальною площею 176,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 763155980000, право власності на яке виникло у продавця на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2007 та було припинено на підставі Договору іпотеки від 30.10.2015 зі змінами та доповненнями, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому.

Згідно із п. 1.3 Договору купівлі-продажу, майнові права вважаються переданими ТОВ «ФК «Капітал Джірінг» з моменту підписання цього Договору.

На підставі викладеного, позивач просить суд:

- скасувати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про затвердження умов продажу активів ПАТ «Фідобанк» від 16.12.2020 № 718 в частині включення до об`єктів, що підлягають продажу, майнові права щодо нерухомого майна: нежилі приміщення з 1 по 17, групи приміщень № 513 - салон краси, загальною площею 176,3 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсними відкриті торги (аукціон) з продажу активів (майна) ПАТ «Фідобанк» (лот GL22N019274), результати яких оформлені Протоколом електронного аукціону № UA-EA- 2020-12-17-00004-b від 14.01.2021 щодо продажу майнових прав на нерухомість АДРЕСА_1 (176,3 кв.м);

- визнати недійсним договір, укладений між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Капітал Джірінг» за результатами проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна) ПАТ «Фідобанк» (лот GL22N019274), оформлених Протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-12-l 7-00004-b від 14.01.2021, а саме договір №GL22N019274/5 купівлі- продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, посвідчений ПН КМНО Тверською І.В. та зареєстровано в реєстрі за № 334, оскільки позивач вважає, що він є законним власником нерухомого майна, а тому у ПАТ «Фідобанк» були відсутні майнові права на нерухоме майно, які могли бути відчужені.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 25.11.2021 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 31.05.2022 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позові та відповідей на відзиви відповідачів.

Представники відповідачів у судовому засіданні позовних вимог не визнали, заперечували проти задоволення позову з підстав викладених у наданих до суду відзивах на позов.

Вислухавши пояснення представників сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає відмові у його задоволенні із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що 18.12.2015 та 04.02.2016 між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 було укладено договори банківського вкладу, відповідно до яких ОСОБА_1 передав, а ПАТ «Фідобанк» прийняв грошові кошти у сумі 130 000 доларів США на строк до 18.06.2016 та у сумі 170 000 доларів США на строк до 04.08.2016. Відповідно, загальна сума вкладів склала 300 000 доларів США.

Встановлено, що в забезпечення виконання зобов`язань за вказаними договорами, між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 30.10.2015, з наступними змінами до нього від 30.10.2015, посвідчений ПН КМНО Падалкою Р.О., відповідно до умов якого банк (іпотекодавець) передав в іпотеку ОСОБА_1 (іпотекодержатель) нерухомість, а саме: нежитлове приміщення з № 1 по № 17, групи приміщень № 513 - салон краси (в літері А), загальною площею 176,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

20.05.2016 Правлінням Національного банку України прийнято Постанову № 8 «Про віднесення ПАТ «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних», на підставі чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 783 від 20.05.2016 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Фідобанк». Тимчасову адміністрацію було запроваджено строком на один місяць з 20.05.2016 по 19.06.2016, який згодом було продовжено до 19.07.2018.

09.09.2016 ПН КМНО Стрельченко О.В. проведено перереєстрацію права власності іпотечного майна на ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки від 30.10.2015 й ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - предмет іпотеки - нежитлове приміщення з № 1 по № 17, групи приміщень № 513 - салон краси (в літері А), загальною площею 176,3 кв.м., розташованого в будинку АДРЕСА_1 .

Вказані обставини встановлені рішенням Київського апеляційного суду від 07.12.2021 у справі №753/23075/16-ц.

Відповідно до ч. 4. ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, позивачу стало відомо що майнові права щодо належного йому майна, рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №718 від 16.12.2020 про затвердження порядку продажу активів (майна) Банку було включено до лоту GL22N019274 з метою продажу.

Так, 14.01.2021 відбувся відкритий електронний аукціон щодо реалізації права вимоги ПАТ «Фідобанк». За результатами проведеного аукціону та згідно з протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-12-17-000004-b переможцем стало ТОВ «Фінансова Компанія «Капітал Джірінг».

Між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Капітал Джірінг» 04.03.2021 укладено Договір №GL22N019274/5 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності.

Згідно із п. 1.3 Договору купівлі-продажу, майнові права вважаються переданими ТОВ «ФК «Капітал Джірінг» з моменту підписання цього Договору.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що ПАТ «Фідобанк» не мало право відчужувати майнові права на нежилі приміщення з № 1 по №17 групи приміщень №513 - салон краси, загальною площею 176,3 кв.м., по АДРЕСА_1 , оскільки право власності на майно належало позивачу.

Разом з тим, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину закріплені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1), особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2), волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3), правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4), правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5), правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

За ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Існує спеціальна процедура для виявлення нікчемних правочинів відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

На підставі рішення Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних» від 20.05.2016, та рішення виконавчої дирекції Фонду «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Фідобанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» від 20.05.2016 № 783, з 20.05.2016 було розпочато процедуру виведення ПАТ «Фідобанк» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації.

З дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органівуправління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення, (ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»)

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За сталою судовою практикою, застосування наслідків нікчемності правочину відповідно до спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» має здійснюватися судом після перевірки нікчемного правочину на наявність ознак, передбачених ч. З ст. 38 Закону.

Відповідно до п. 5 та п. 7 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ознаками за якими правочин може бути віднесений до нікчемних, є зокрема: банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг іпільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

При перевірці вказаного Договору іпотеки Уповноваженою особою виявлено ознаки нікчемності, зокрема: ПАТ «Фідобанк» взяв на себе зобов`язання (іпотеку) якою забезпечив не кредитну операцію, а депозитний вклад, що є порушенням п. 5 ч. З ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб (п. 1 ч. З ст. 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») до кредитних операцій Законом не віднесено.

Крім того, ПАТ «Фідобанк» уклав договір іпотеки, що забезпечував повернення депозиту, чим надав відверту перевагу одному із вкладників банку ( ОСОБА_1 ) перед іншими вкладниками, депозити яких не були забезпечені нічим, окрім Фондом гарантування вкладів, що є порушенням п. 7. ч. З ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», при цьому, надання такої переваги саме ОСОБА_1 не було передбачено ні чинним на той час законодавством, ні внутрішніми документами Банку.

На підставі викладеного, встановлено, що у випадку коли Банк уклав договір іпотеки розпорядившись власним майном для забезпечення виконання зобов`язань за Договором іпотеки, що стало підставою для нікчемності даного правочину відповідно до п. 5 та п. 7 ч. З ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Верховний Суд України у постанові від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12 зазначив, що оскільки виходячи зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 10.04.2018 у справі № Б-50/120/-09 зауважив, що підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення відкритих торгів (аукціону); правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів їх проведення.

Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, пронікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів, (п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»)

Згідно ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

На виконання ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноваженою особою Фонду було проведено перевірку правочинів ПАТ «Фідобанк», вчинених протягом 1 року до запровадження у ньому тимчасової адміністрації (20.05.2016), та виявлено що 30.10.2015 ПАТ «Фідобанк» передало власне майно (нежилі приміщення з 1 по 17 (групи приміщень № 513) - салон краси, загальною площею 176,3 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ) в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов`язань Договорами банківських вкладів від 18.12.2015 та 04.02.2016 на підставі Договору іпотеки від 30.10.2015.

У зв`язку з чим, ОСОБА_1 було направлено повідомлення від 16.06.2016 № 2-1-0-3-1/315-ВА про нікчемність Договору іпотеки від 30.10.2015, Договору від 18.12.2015 про внесення змін №1 та Договору від 05.02.2016 про внесення змін №2.

В свою чергу, ОСОБА_1 на підставі зазначеного нікчемного правочину 09.09.2016 набув право власності на майно ПАТ «Фідобанк», а саме: нежилі приміщення з 1 по 17 (групи приміщень № 513) - салон краси, загальною площею 176,3 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідного до ч. 6 ст.51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на день проведення аукціону), майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: на відкритих торгах (аукціоні); шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

Згідно із ч. 7 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на день проведення аукціону), порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду

Правила проведення торгів з реалізації майна неплатоспроможного банку під час ліквідаційної процедури врегульовані Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Регламентом ЕТС, Положенням щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 №388 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.04.2016 за № 606/28736, Законом України «Про захист економічної конкуренції».

До предмету доказування недійсності результатів відкритих торгів (аукціону) входять встановлення обставин недотримання ліквідатором, організатором аукціону (товарною біржею) вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо визначення початкової вартості майна, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону, зміст оголошення про проведення аукціону, допуску до участі в аукціоні; забезпечення організатором аукціону доступу до місця його проведення; порядку його проведення.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, які саме були допущенні порушення під час проведення відкритих торгів (електронного аукціону), що є підставою для їх визнання недійсними в судовому порядку, не зазначено, які саме норми зазначених нормативних актів було порушено.

Крім того, оскільки Договір іпотеки від 30.10.2015, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Фідобанк» є нікчемним з моменту вчинення, то посилання позивача, що він набув майно на законних підстав повністю спростовуються, оскільки майно вибуло із власності банку за нікчемним правочином і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб мав всі права на здійснення продажу всіх активів неплатоспроможного ПАТ «Фідобанк» з метою виведення останнього з ринку.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 330/1852/16-ц, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст. 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

У постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі №3-242гс16 зазначено, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Дана частина регламентує зміну суттєвих характеристик пулу активів, що зазначені чітко в даній статті. В той же час позивач не зазначає жодну із зазначених в статті обставин на підтвердження своєї позиції.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За змістом ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Капітал Джірінг» 04.03.2021 було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності.

Форма договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна є типовою та розміщена на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 набувши право власності на спірне майно, у грудні 2016 році звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ПАТ «Фідобанк» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення. В свою чергу, ПАТ «Фідобанк», звернувся із зустрічним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В., ОСОБА_1 , про визнання протиправними дій приватного нотаріуса щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, скасування нотаріальної дії, свідоцтва про право власності на нерухоме майно й визнання права власності на таке нерухоме майно.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 01.03.2021 у справі №753/23075/16-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Фідобанк» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, - задоволено, а у задоволенні зустрічного позову ПАТ «Фідобанк» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 07.12.2021 рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01.03.2021 у справі № 753/23075/16-ц скасовано та ухвалено нове, відповідно до якого у задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відмовлено, а зустрічний позов ПАТ «Фідобанк» про визнання протиправними дій приватного нотаріуса щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, скасування нотаріальної дії, свідоцтва про право власності на нерухоме майно й визнання права власності на таке нерухоме майно - задоволено.

Визнано протиправними дії ПН КМНО Стрельченко О.В. при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31312570 від 09.09.2016 та внесенню записів за даними рішеннями до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Скасовано рішення ПН КМНО Стрельченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31312570 від 09.09.2016 та внесення записів за даними рішеннями до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно: нежитлове приміщення з № 1 (один) по № 17 (сімнадцять), групи приміщень № 513 - салон краси (в літері А), загальною площею 176,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що відбулася на підставі рішення ПН КМНО Стрельченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31312570 від 09.09.2016.

Скасовано Свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення з № 1 (один) по № 17 (сімнадцять), групи приміщень № 513 - салон краси (в літері А), загальною площею 176,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ТОВ «ФК «Капітал Джірінг» право власності на нежитлове приміщення з № 1 (один) по № 17 (сімнадцять), групи приміщень № 513 - салон краси (в літері А), загальною площею 176,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане рішення Київського апеляційного суду набрало законної сили 07.12.2021.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16 (провадження № 12-158гс18)). Велика Палата Верховного Суду зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані також і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права.

У постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 в справі № 668/5633/14-ц викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинен встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання торгів недійсними.

Права ОСОБА_1 не порушені, оскільки Договір іпотеки від 30.10.2015 є нікчемним, що встановлено постановою Київського апеляційного суду від 07.12.2021 у справі №753/23075/16-ц та застосовано наслідки нікчемності такого договору шляхом скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно: нежитлові приміщення з №1 по №17 групи приміщень №513 - салон краси (в літері А), загальною площею 176,3 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 та визнання права власності на них за ТОВ «ФК "Капітал Джірінг"як правонаступником ГІАТ «Фідобанк».

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, підстави для задоволення позову - відсутні.

Оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" про визнання недійсними та скасування результатів відкритих торгів (аукціону) та визнання недійсним договору-купівлі продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складений 28.07.2022.

Суддя В.Л. Котвицький