Рішення № 105719442, 05.08.2022, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/51/22

Провадження № 2/747/38/22

РІШЕННЯ

іменем України

05.08.2022 року смт Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Фесика І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в смт Талалаївка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Логвиненка М.М.», третя особа - Талалаївська селищна рада, про визнання договорів оренди землі від 19.02.2019 року та додаткових угод від 13.05.2019 року недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача та третьої особи. В обґрунтування позову зазначає, що він являється власником земельних ділянок - згідно Державного акту направо власності на земельну ділянку серії ЯБ № 9333257 площею 3, 0 га ріллі кадастровий номер 7425384500:05:001:1581, отриману в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , та земельної ділянки згідно державного акту направо власності на земельну ділянку серії ЯБ № 932703 площею 3, 48 га ріллі кадастровий номер 7425384500:05:001:0631. Належні позивачу земель ні ділянки знаходяться на території колишньої Української сільської ради Талалаївського району. право власності на дані земельні ділянки зареєстровано реєстраційною службою Талалаївського районного управління юстиції Чернігівської області. Згідно інформації з Державного реєстр у речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки площею 3,48 га ріллі кадастровий номер 7425384500:05:001:0631, власник зазначений ОСОБА_1 . Також за даною земельною ділянкою зареєстроване інше речове право - право оренди, зареєстроване на підставі договору оренди від 19.02.2019 року між ОСОБА_1 та ФГ «Логвиненка М.М.» та додаткової угоди від 13.05.2019 року до договору оренди земельної ділянки від 19.02.2019 року. Позивачем 19.02.2019 року укладено договір оренди земельної ділянки з ФГ «Логвиненка М.М.», згідно якого орендодавець надав орендарю, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 3,48 га ріллі кадастровий номер 7425384500:05:001:0631 на території Української сільської ради Талалаївського району. У п. 4 даного договору відсутня вартість земельної ділянки. В п.9 не значиться грошова сума орендної плати а також нормативно-грошова оцінка землі, що унеможливлює визначити та порахувати розмір орендної плати за землю. В п.11 договору передбачено, що орендна плата вноситься щорічно в строк до 31 грудня, але не зазначено, якого року. В розділі «Орендна плата» не визначено спосіб та умови розрахунків. Тобто укладеним договором не передбачено всі істотні умови договору, визначені в ст 15 Закону України «Про оренду землі». Крім того, п 21 договору передбачено умови повернення земельної ділянки, а саме - у разі одностороннього розірвання орендодавцем цього договору або закінчення терміну дії договору, незгоди орендодавця продовжити дію договору або укласти новий договір з цим орендарем, об`єкт оренди цього договору провертається орендодавцю після збирання урожаю із земельної ділянки. В п. 39 зазначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду з підстав, визначених законом. Ці умови договору на думку позивача є не конкретними і суперечливими, оскільки укладений договір не повинен викликати сумнівів чи заперечень. Крім того, між позивачем і відповідачем укладено другий договір оренди земельної ділянки площею 3,0 га ріллі з кадастровим номером 7425384500:05:001:1581, у якому також наявні зазначені порушення. Позивач неодноразово звертався до відповідача в усній формі про узгодження умов договорів оренди, оскільки не всі умови конкретно визначені договорами. Також позивачем 13.01.2022 року була направлена претензія до ФГ «Логвиненка М.М.» що стосується договорів оренди та додаткових угод до договорів оренди, відповідь не отримана.

13 травня 2019 року ФГ «Логвиненка М.М.» укладено дві додаткові угоди до договорів оренди земель них ділянок від 19 лютого 2019 року. В текстах додаткових угод значаться сторони - ОСОБА_1 - орендодавець та ФГ «Логвиненка М.М.» - орендар. В текс тексті додаткових угод зазначено - « В зв`язку з допущенням помилки внести зміни до п.9 Договору, виклавши перше речення в наступній редакції - 9. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 13 (тринадцяти) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому еквіваленті в загальному складає на момент укладення договору 12 449, 82 грн». Додаткові угоди підписані в графі «Орендодавець» ОСОБА_1 головою ФГ «Логвиненко М.М.» на підставі довіреності № 516 від 13.05.2019 року. Але видана позивачем довіреність 13.05.2019 року на представництво його інтересів Логвиненку М.М. не передбачає таких повноважень, як підписання договорів. Дані додаткові угоди, як двосторонні договори, фактично підписані однією стороною за орендодавця і орендаря - Логвиненком М.М. на думку позивача такі дії відповідача суперечать ч.3 ст 238 ЦК України. Крім того, пропозиція щодо укладення додаткових угод від 13.05.2019 року до договорів оренди землі від 19.02.2019 року від орендаря не надходила, а це на думку позивача не відповідає вимогам ч.2 ст 638 ЦК України.

Тому позивач ОСОБА_1 просить суд визнати недійсними договори оренди землі від 19.02.2019 року та додаткові угоди від 13.05.2019 року до даних договорів, укладених між ним та ФГ «Логвиненко М.М.»; зобов`язати Талалаївську селищну раду зняти з реєстру договори оренди землі від 19.02.2019 року та додаткові угоди від 13.05.20219 року; припинити право користування відповідача належними позивачу земель ними ділянками.

Ухвалою від 15 лютого 2022 року було відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 28 лютого 2022 року. Судові засідання в період з 24 лютого 2022 року по 04 травня 2022 року судом не проводились в зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя Талалаївським районним судом в зв`язку із активними бойовими діями на території області, пов`язаними із збройною агресією Російської Федерації проти України. Територіальну підсудність судових справ Талалаївського районного суду Чернігівської області було відновлено за відповідним розпорядженням Голови Верховного Суду з 05.05.2022 року. Після відновлення підсудності підготовче судове засідання призначалось на 23 травня 2022 року, яке відкладено на 16 червня 2022 року у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення позивачу та його представнику повідомлення про дату підготовчого судового засідання. Підготовче судове засідання 16 червня 2022 року було відкладено у звязку із вступом в справу другого представникам відповідача на 28 червня 2022 року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 28 червня 2022 року справа призначена до судового розгляду на 14 липня 2022 року, яке було відкладено на 26 липня 2022 року у звязку із технічними проблемами звукозаписуючого обладнання в Талалаївському районному суді. Судове засідання 26 липня 2022 року не відбулось у звязку з відключенням від електропостачання Краснокутського районного суду, відкладене на 05 серпня 2022 року.

У судовому засіданні по справі позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав і просив задовольнити, так як він четвертий рік співпрацює з фермером Логвиненком М.М. , а орендна плата за договорами оренди завмерла на рівні 2019 року. Він звертався до відповідача неодноразово в усній формі, щоб переглянути розмір орендної плати. У січні 2022 року написав претензію, але вона залишилась без відповіді. На думку позивача договори оренди не працюють, вони невірно оформлені, так як там повинно бути чітко вказано розмір орендної плати і відповідальність за несплату та штрафні санкції. Крім того, відповідачем порушуються умови договорів оренди щодо використання належних позивачу земельних ділянок, а саме відповідач не застосовує сівозміну, вирощує декілька років підряд монокультуру - кукурудзу, з використанням інтенсивних технологій по застосуванню гербіцидів. Що стосується додаткових угод до договорів оренди, то на думку позивача вони незаконні, оскільки підписані відповідачем за орендаря і орендодавця. Довіреність, яку позивач надавав відповідачу, не містить повноважень щодо підпису від його імені додаткових угод. Позивач в судовому засіданні зазначив, що орендну плату згідно договорів оренди він отримував щорічно, але вона мізерна в порівнянні з прибутками відповідача від використання його земельних ділянок. Позивач не згодний з тим, що розмір орендної плати прив`язаний до нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, його необхідно обраховувати виходячи з чистого прибутку фермера. На думку позивача договори оренди належних йому земельних ділянок вигідні тільки для однієї сторони - орендаря Логвиненка М.М. , а для нього вони не вигідні по причині низького розміру орендної плати, і йому необхідно забезпечити гідний розмір орендної плати. Тому позивач просив суд визнати недійсними договори оренди земельних ділянок та додаткові угоди до них.

Представник відповідача Фесик І.А. в судовому засіданні позов не визнав, оскільки позивача не влаштовує тільки розмір орендної плати, а дана обставина не є підставою для визнання договорів оренди недійсними. Орендна плата виплачується відповідачем відповідно до умов укладених договорів оренди. Додатковими угодами від 13 травня 2019 року, що укладались до договорів оренди від 19 лютого 2019 року, внесено зміни в пункт 9 договору, що стосується розміру орендної плати, а саме в тексті договору було допущено помилку і зазначено розмір орендної плати 3 відсотки від нормативно-грошової оцінки землі, а додатковими угодами даний пункт викладено в новій редакції і зазначено розмір орендної плати 13 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в гривневому еквіваленті складає 10 707 грн 95 коп. Зазначений розмір узгоджувався сторонами і позивач отримував встановлений додатковою угодою розмір орендної плати не один рік і погоджувався з ним. Додаткові угоди підписані Логвиненком М.М. на підставі довіреності, виданої ОСОБА_1 , і в яких йому надано право підпису. Крім того, рішенням Талалаївського районного суду від 21 серпня 2019 року, яке залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року, було встановлено той факт, що договори оренди земель них ділянок від 19 лютого 2019 року та додаткові угоди від 18 березня 2019 року, укладені між ОСОБА_1 та ФГ «Логвиненка М.М.», є чинними, і у задоволенні позовних вимог про визнання їх недійсними було відмовлено. Тому представник відповідача Фесик І.А. в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи - Талалаївської селищної ради - в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надали заяву про розгляд справи без їх участі, у вирішенні справи покладались на розсуд суду. Оскільки згідно положень ч.2 ст 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, тому розгляд справи було проведено без участі представника третьої особи.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, і зазначений висновок суду ґрунтується на доказах досліджених в судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3, 48 га (кадастровий номер 7425384500:05:001:0631) у межах згідно з планом на території Української сільської ради Талалаївського району для ведення особистого селянського господарства згідно державного акту серії ЯБ № 932703 від 06.04.2006 року (а.с.17-17 зв.) Згідно державного акту серії ЯБ № 933257 від 06.04.2006 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3, 00 га (кадастровий номер 7425384500:05:001:1581) у межах згідно з планом на території Української сільської ради Талалаївського району для ведення особистого селянського господарства. 03.08.2010 року державним нотаріусом Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області за реєстром № 1432 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, за яким право власності на цю земельну ділянку переходить до ОСОБА_1 (а.с.16-16 зв.).

Також в судовому засіданні було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7425384500:05:001:0631 площею 3, 48 га для ведення особистого селянського господарства на території Українського сільської ради належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Право власності зареєстроване 27.01.2014 року. Крім того за даною земельною ділянкою зареєстроване і інше речове право, а саме - 19.02.2019 року зареєстроване право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 19.02.2019 року та додаткової угоди до договору оренди від 13.05.2019 між Фермерським господарством «Логвиненка М.М.» та ОСОБА_1 зі строком дії до 31.12.2026 з правом пролонгації. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 13 (тринадцяти) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Дана обставина встановлена судом на підставі інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, копія якого знаходиться в матеріалах справи на аркушах 6-7. Земельна ділянка з кадастровим номером 7425384500:05:001:1581 площею 3,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Українського сільської ради належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Право власності зареєстроване 27.01.2014 року. Крім того за даною земельною ділянкою зареєстроване і інше речове право, а саме - 19.02.2019 року зареєстроване право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 19.02.2019 року та додаткової угоди до договору оренди від 13.05.2019 між Фермерським господарством «Логвиненка М.М.» та ОСОБА_1 зі строком дії до 31.12.2026 з правом пролонгації. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 13 (тринадцяти) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Дана обставина встановлена судом на підставі інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, копія якого знаходиться в матеріалах справи на аркушах 8-9.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 19 лютого 2019 року орендодавець ОСОБА_1 надає а орендар Фермерське господарство «Логвиненка М.М.» приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 7425384500:05:001:0631, яка знаходиться на території Української сільської ради Талалаївського району. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,48 га яка належить орендодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯБ № 932703 від 06.04.2006 року. Пунктом 5 договору передбачена нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, але в самому тексті вона не зазначена. Договір укладено на 7 років та діє до 31.12.2026 року. Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами. Права на підставі даного договору вини кають з моменту їх державної реєстрації та діють до закінчення строку договору. У розділі «Орендна плата» договору зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Грошовий еквівалент орендної плати в пункті 9 договору не зазначено. Згідно пункту 11 договору орендна плата вноситься щорічно в строк до 31 грудня. Пунктом 13 договору оренди передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. Договором оренди також передбачені умови використання земельної ділянки, вона передається для вирощування сільськогосподарської продукції, всі доходи за урожай, отримані орендарем від використання земельної ділянки є його власністю. Умовами збереження стану об`єкта оренди за умовами договору є дотримання сівозміни, використання сучасних агротехнологій, вжиття заходів щодо збереження родючості ґрунтів, зменшення шкідливого техногенного впливу (п. 17 ). Даним договором також передбачено умови повернення земельної ділянки, права та обов`язки сторін, зміна умов договору і припинення його дії, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору. Договір підписаний сторонами - орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ФЛ «Логвиненка М.М.» (а.с.12-13)

Згідно договору оренди земельної ділянки від 19 лютого 2019 року орендодавець ОСОБА_1 надає а орендар Фермерське господарство «Логвиненка М.М.» приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 7425384500:05:001:1581, яка знаходиться на території Української сільської ради Талалаївського району. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,00 га яка належить орендодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯБ № 933257 від 06.04.2006 року. Пунктом 5 договору передбачена нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, але в самому тексті вона не зазначена. Договір укладено на 7 років та діє до 31.12.2026 року. Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами. Права на підставі даного договору вини кають з моменту їх державної реєстрації та діють до закінчення строку договору. У розділі «Орендна плата» договору зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Грошовий еквівалент орендної плати в пункті 9 договору не зазначено. Згідно пункту 11 договору орендна плата вноситься щорічно в строк до 31 грудня. Пунктом 13 договору оренди передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. Договором оренди також передбачені умови використання земельної ділянки, вона передається для вирощування сільськогосподарської продукції, всі доходи за урожай, отримані орендарем від використання земельної ділянки є його власністю. Умовами збереження стану об`єкта оренди за умовами договору є дотримання сівозміни, використання сучасних агротехнологій, вжиття заходів щодо збереження родючості ґрунтів, зменшення шкідливого техногенного впливу (п. 17 ). Даним договором також передбачено умови повернення земельної ділянки, права та обов`язки сторін, зміна умов договору і припинення його дії, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору. Договір підписаний сторонами - орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ФЛ «Логвиненка М.М.» (а.с.14-15)

Згідно додаткової угоди від 13 травня 2019 року до договору оренди земельної ділянки від 19 лютого 2019 року орендодавець ОСОБА_1 та орендар ФГ «Логвиненка М.М.» уклали дану Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 19 лютого 2019 року, кадастровий номер 7425384500:05:001:0631, в зв`язку з допущенням помилки внести зміни до п.9 Договору, виклавши перше речення його у наступній редакції : «9. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 13 (тринадцяти) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому еквіваленті в загальному складає на момент укладення договору 12 449, 83 грн». Інші умови договору оренди не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе. Додаткова угода згідно умов є невід`ємною частиною договору оренди та набирає чинності з моменту підписання та державної реєстрації. Додаткова угода підписана сторонами - від імені орендодавця ОСОБА_1 - за довіреністю № 516 від 13.05.2019 р Логвиненком М.М. , від імені орендаря - Логвиненком М.М. (а.с.10). Згідно додаткової угоди від 13 травня 2019 року до договору оренди земельної ділянки від 19 лютого 2019 року орендодавець ОСОБА_1 та орендар ФГ «Логвиненка М.М.» уклали дану Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 19 лютого 2019 року, кадастровий номер 7425384500:05:001:1581, в зв`язку з допущенням помилки внести зміни до п.9 Договору, виклавши перше речення його у наступній редакції : «9. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 13 (тринадцяти) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому еквіваленті в загальному складає на момент укладення договору 10 707, 95 грн». Інші умови договору оренди не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе. Додаткова угода згідно умов є невід`ємною частиною договору оренди та набирає чинності з моменту підписання та державної реєстрації. Додаткова угода підписана сторонами - від імені орендодавця ОСОБА_1 - за довіреністю № 516 від 13.05.2019 р Логвиненком М.М. , від імені орендаря - Логвиненком М.М. (а.с.11).

Згідно довіреності від 13 травня 2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Краснокутського районного нотаріального округу, Діденко І.М. за попередньою усною домовленістю уповноважив Логвиненка М.М. вчиняти від свого імені певні дії. За цією довіреністю представнику надано право, зокрема, розписуватись за нього, вести від його імені переговори та попередні узгодження всіх процедурних питань, а також вчиняти всі інші дії, пов`язані з даною довіреністю. Довіреність видана строком на три роки і дійсна до13 травня 2022 року. Копія даної довіреності знаходиться в матеріалах справи на аркуші 18. 13 січня 2022 року ОСОБА_1 направив голові ФГ «Логвиненка М.М.» претензію, згідно якої орендодавець зазначає, що за три роки не переглядалась орендна плата, хоча згідно договору вона повинна переглядатись у випадку підвищення цін, тарифів і внаслідок інфляції. На вимогу орендодавця переглянути орендну плату негативна відповідь, хоча ціна на кукурудзу, яку орендар вирощує на ділянках орендодавця, збільшилась в 2- 2,5 рази. ОСОБА_1 вказує в претензії, що він категорично проти вирощування однієї культури - кукурудзи, адже в договорі зазначено - дотримання сівозміни. Його вимога - це зелене органічне виробництво без внесення гербіцидів і інших хімічних засобів - теж не виконується. Крім того орендодавець зазначає, що додаткових угод до договорів оренди він не підписував і дозволу на це не давав, а довіреність права підписувати за нього не дає, так як видана виключно для судових справ. Тому вважає, що додаткова угода сфальсифікована і пропонує домовитись для вирішення спірних питань, а ще краще розірвати договірні зобов`язання, на чому наполягає (а.с.19). Згідно повідомлення Міністерства аграрної політики від 30.12.2021 року на ім`я ОСОБА_1 по результатах його звернення на Урядову «гарячу лінію» йому роз`яснено порядок на умови обчислення розміру орендної плати за землю (а.с.20).

Із долучених до відзиву представником відповідача копій оскаржуваного договору оренди земельної ділянки від 19 лютого2022 року вбачається, що у даних копіях заповнена від руки графа щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, зокрема нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7425384500:05:001:1581 складає 82 368, 92 грн, орендна плата на момент укладення договору складає 2471, 07 грн (а.с.69), нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7425384500:05:001:0631 складає 95 767, 92 грн, орендна плата складає 2873, 04 грн (а.с.73). В судовому засіданні з даного приводу представник відповідача пояснив, що між сторонами договору оренди при укладенні була домовленість про те, що сторони особисто заповнять кожний свою копію договору оренди в графах щодо нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок та розміру орендної плати.

Також в судовому засіданні було встановлено, що рішенням Талалаївського районного суду від 21 серпня 2019 року по справі за позовом СТОВ «Агрофірма «Зоря» до ОСОБА_1 , ФГ «Логвиненка М.М.», Талалаївської РДА про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 19 лютого 2019 року та скасування їх державної реєстрації, визнання поновленими договорів оренди земельних ділянок від 154 січня 2014 року та визнання укладеними додаткових угод від 18 березня 2018 року до договорів оренди від 15 січня 2014 року в задоволенні позову було відмовлено. Даним рішенням встановлено, що договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 7425384500:05:001:0631 площею 3, 48 га та 7425384500:05:001:1581 площею 3, 00 га відповідають вимогам закону та є чинними, а у договорах оренди від 19.02.2019 року допущена технічна помилка (описка) в частині розміру орендної плати - 3 % від нормативної грошової оцінки землі, після виявлення помилки внесені зміни, та встановлена спільна зацікавленість сторін договору у подальшому виконанні умов договору (а.с.82-86). Постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року апеляційна скарга СТОВ «Агрофірма «зоря» залишена без задоволення, а рішення Талалаївського районного суду від 21 серпня 2019 року - без змін. Постановою апеляційного суду встановлено, що договори оренди земельних ділянок між ОСОБА_1 та ФГ «Логвиненка М.М.» від 19.02.20219 року відповідають вимогам Закону України «Про оренду землі. (а.с.77-81).

Оцінивши надані учасниками справи докази, подані на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку, що застосуванню у даному випадку підлягають норми цивільного законодавства щодо спадкування та з приводу оренди, які регулюються як загальними положеннями Цивільного кодексу України, так і спеціальними положеннями Закону України «Про оренду землі».

При розгляді справи судом враховується положення цивільного процесуального законодавства щодо підстав звернення до суду та меж судового розгляду, зокрема, положення ст. 13 ЦПК України, яка встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених статтею 16 ЦК України урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення. Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду цивільної справи № 654/1790/16-ц (постанова від 18.12.2018), за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. З огляду на викладене правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, отже ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі». Частиною 4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Частина 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі», ст. 125, 126 Земельного кодексу України передбачають, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно із ч. 1 ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Договір оренди земельної ділянки є правочином, тому на нього поширюються вимоги цивільного законодавства щодо форми, порядку укладання, а також підстав та порядку визнання недійсним. Загальні підстави недійсності правочинів встановлені ст. 215 ЦК України, яка передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. В свою чергу названі положення ст 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Спеціальні підстави визнання недійсними договорів оренди землі встановлені Законом України «Про оренду землі». Позивач ОСОБА_1 в обґрунтування позову зазначає, що при в договорах оренди не передбачені всі істотні умови договору, визначені ст 15 Закону України «Про оренду землі».

Так, суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 15 даного Закону України встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. Крім того, судом береться до уваги і правові висновки, викладені в Ухвалі

Верховного суду України від 04.02.2015 р. у справі № 6-233цс14, де Суд визначив, що під час розгляду позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки не достатньо встановити лише факт відсутності в оспорюваному договорі істотних умов, обов`язковість визначення яких встановлена ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі». Крім встановлення факту відсутності істотних умов в договорі оренди земельної ділянки, суд також має вказати в мотивувальній частині свого рішення, яким саме чином це порушило суб`єктивні права позивача. Тільки в цьому випадку рішення суду можна буде вважати законним та обґрунтованим. Наприклад, порушенням прав орендодавця може бути відсутність в договорі оренди умови щодо використання земельної ділянки за певним цільовим призначенням, що може спричинити шкоду земельній ділянці як об`єкту права власності орендодавця. Чи відсутність умови щодо індексації орендної плати в довгостроковому договорі оренди може з часом знецінити вартість оренди до несправедливого рівня. Відсутність у договорі чітко визначеного строку оренди земельної ділянки може завдати збитків орендарю, який планував використовувати земельну ділянку для сільгоспвиробництва протягом певного періоду в часі. Тобто основний предмет доказування в такого роду справах буде складатись щонайменше з 2-х пунктів - чи дійсно відсутні в договорі оренди земельної ділянки певні істотні умови, обов`язковість яких встановлена Законом та яким чином відсутність істотних умов порушує права позивача. Також при розгляді даної справи судом застосовується положення ч.4 ст 82 ЦПК України, де встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні встановлено, що вже є таке, що набрало законної сили рішення суду щодо спірних договорів оренди земельних ділянок і додаткових угод до них, якими встановлено, що договори відповідають вимогам закону. Також в судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 2019 року отримував орендну плату відповідно до укладених договорів оренди належних йому земельних ділянок, його не влаштовує розмір орендної плати, але всі питання щодо розміру орендної плати вирішуються сторонами договору оренди, а позивачем належними і допустимими доказами не доведено, що він завертався до відповідача з цього приводу у відповідності до умов договору. Надана позивачем копія претензії, з якою він у січні 2022 року звертався до відповідача, не містить посилання на законодавчі норми та умови договору, а являє собою викладене вільним текстом обурення позивача щодо низького розміру орендної плати в порівнянні з доходами відповідача від використання його земельних ділянок, не підкріплена жодними доказами. Також позивачем не доведена і та обставина, що відповідач використовує належні йому земельні ділянки з порушенням умов договорів оренди щодо сівозміни, посів монокультури кукурудзи та використання хімічних засобів і гербіцидів при обробці його земельних ділянок позивачем ОСОБА_1 належними та допустимими доказами в судовому засіданні не доведені. Тобто позивачем не доведено, які саме його суб`єктивні права як орендодавця порушені відсутністю на його думку в договорах оренди істотних умов.

Що стосується визнання недійсними додаткових угод від 13 травня 2019 року до договорів оренди землі від 19 лютого 2019 року, то суд вважає за необхідне зазначити наступне. З долученої позивачем копії довіреності від 13 травня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 надав Логвиненку М.М. право розписуватися за нього без зазначення того, що це підписи в судових документах. Крім того, позивачем не обґрунтована та обставина, яким чином неправомірний на його думку підпис Логвиненка М.М. в додатковій угоді порушує його права як орендодавця, адже в судовому засіданні встановлено, що даною додатковою угодою виправлена помилка договору оренди і збільшено розмір орендної плати з 3 відсотків до 13 відсотків. Крім того, та обставина, що додатковою угодою виправлена технічна помилка договору оренди була встановлена і рішенням Талалаївського районного суду від 21 серпня 2019 року. таким чином, підстави визнавати недійсними додаткові угоди від 13 травня 2019 року до договору оренди землі від 19 лютого 2019 року у суду відсутні.

На позивача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог і відповідно, що є підставою до застосування до спірних правовідносин відповідних положень чинного законодавства України. Тобто, відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Однак таких доказів він не надав і не ставив питання в судовому засіданні про їх витребування. Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, які оцінені за вимогами ст. 89 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що права позивача порушені, тобто позивач не довів своїх позовних вимог, що є його процесуальним обов`язком. Всі посилання позивача на низький розмір орендної плати в порівнянні з доходами відповідача є тільки його припущеннями, не доведеними під чудового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частина 6 ст. 81 ЦПК передбачає, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін. Як неодноразово визначалось у судових рішеннях судів вищих інстанцій вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, яка може вимагати виконання такого обов`язку від інших осіб. Отже лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність, чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права, або відмовляє позивачу у захисті встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог, але позивач не вказала, яке її право не порушено, а тому не встановивши, яке право не порушено, суд не має право його захистити.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Позивачем ОСОБА_1 не підтверджено належними і допустимими доказами те, що не зазначенням в договорах оренди нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначення розміру орендної плати виходячи з нормативної грошової оцінки, а не прибутку орендаря, підпис відповідачем від його імені в додатковій угоді, якою збільшено розмір орендної плати, якимось чином порушені його права, цього не було встановлено і в ході судового розгляду, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки суд в ході розгляду справи прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат, зокрема - витрат на правову допомогу, так як згідно п.2 ч.2 ст 141 ЦПК України, яка регулює розподіл судових витрат між сторонами, передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 10, 12, 13, 27-30, 76, 78, 81, 82, 89, 95, 247, 258, 263-265 ЦПК України, ст. 15, 16, 203, 215, 626, 792 ЦК України, ст. 124-126 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до фермерського господарства «Логвиненка М.М.», третя особа - Талалаївська селищна рада, про визнання договорів оренди землі від 19.02.2019 року та додаткових угод від 13.05.2019 року недійсними.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с Українське Талалаївського району Чернігівської області, місце проживання - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .

Відповідач - Фермерське господарство «Логвиненка М.М.», вул Вишнівських, 44 с Українсьтьке Прилуцького району Чернігівської області, код ЄДРПОУ - 41836221.

Третя особа - Талалаївська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області, вул Вокзальна, 3 смт Талалаївка Прилуцького району Чернігівської області, код ЄДРПОУ - 04412679.

Повний текст рішення суду виготовлений 15 серпня 2022 року.

Суддя Л.В.Тіщенко