Ухвала суду № 105711638, 10.08.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про повернення позовної заяви

10 серпня 2022 року Київ № 320/2434/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву представника позивача - адвоката Чичиркіна Андрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

до суду звернувся представник позивача, - адвокат Чичиркін А.О. в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ГУ ПФУ у Київській області, в якій просить: визнати протиправним та скасування рішення відповідача від 17.08.2021 № 1000-0203-8/83452 про відмову у перерахунку пенсії позивачеві на підставі довідки від 10.06.2021 №752, виданої ДУ "Територіальним медичним об`єднанням МВС України по Київській області"; зобов`язати ГУ ПФУ у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві з 01.04.2019 згідно вищезазначеної довідки, з урахуванням виплачених сум, відповідно до ст.43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988.

Ухвалою суду від 18.02.2022 позовна заява була залишена без руху, заявникові запропоновано усунути виявлені судом недоліки шляхом подання оновленого позову із зазначенням у ньому: РНКОПП представника позивача; кінцевої дати вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії позивачеві; інформації про загальний розмір пенсійних виплат, отриманих позивачем за спірний період та у помісячному розрізі, починаючи з 01.04.2019 та надання доказів про їх отримання (виписки з банку, копії квитанції про грошові перекази, тощо); обґрунтованого розрахунку загальної суми нарахувань на які претендує ОСОБА_1 із помісячним визначенням всіх його складових та наданням доказів, які підтверджують кожну складову зробленого розрахунку; надання витягу з Державного реєстру застрахованих осіб та копію розпорядження про призначення пенсії позивачеві станом на день взяття його на облік як пенсіонера; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням та наданням доказів, якими підтверджена поважність причин такого пропуску.

На виконання вимог ухвали представником позивача була подана оновлена позовна заява.

Вимоги суду в частині зазначення інформації про загальний розмір пенсійних виплат, отриманих позивачем за спірний період та у помісячному розрізі, починаючи з 01.04.2019 та надання доказів про їх отримання (виписки з банку, копії квитанції про грошові перекази, тощо); обґрунтованого розрахунку загальної суми нарахувань на які претендує ОСОБА_1 із помісячним визначенням всіх його складових та наданням доказів, які підтверджують кожну складову зробленого розрахунку; надання витягу з Державного реєстру застрахованих осіб та копію розпорядження про призначення пенсії позивачеві станом на день взяття його на облік як пенсіонера; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням та наданням доказів, якими підтверджена поважність причин такого пропуску позивачем не були виконані.

При цьому, заявник зазначає, що інформація про загальний розмір пенсійних виплат, отриманих позивачем за спірний період та у помісячному розрізі, починаючи з 01.04.2019 та доказів про їх отримання; розрахунок загальної суми нарахувань на які претендує ОСОБА_1 із помісячним визначенням всіх його складових та докази, які підтверджують кожну складову зробленого розрахунку; копія розпорядження про призначення пенсії позивачеві станом на день взяття його на облік як пенсіонера знаходяться у відповідача, у зв`язку з чим у прохальній частині оновленої позовної заяви просить про їх витребування судом.

Суд, дослідивши дану вимогу, вважає за необхідне відмовити у її задоволенні, з огляду на таке:

за загальним правилом кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до п.5-6 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві, поміж іншого, зазначаються докази, які підтверджують обставини позову.

Механізм та порядок витребування доказів у справи визначено ст.80 КАС України. Так, положеннями вказаної статті передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надання доказів вправі подати клопотання про їх витребування судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2)обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3)підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Заявлене позивачем клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам, встановленим у статті 80 КАС України, зокрема, позивчем не зазначено жодних причин, які унеможливлюють отримання зазначених доказів самостійно, як і не зазначено щодо заходів для самостійного отримання цих доказів.

Таким чином, суд приходить до висновку про передчасність заявленого в позовній заяві клопотання та відсутність на даний час обгрунтованих підстав вважати неможливість самостійного отримання представником позивача витребовуваних доказів. Фактично, позивач перекладає покладений на нього обов`язок надати доказово обгрунтований позов на суд, що є неприпустимим.

Крім того, витребування доказів є правом, а не обов`язком суду і реалізація цього права поставлена в залежність від того наскільки сумлінно учасник справи використав надані йому процесуальні можливості для самостійного їх одержання.

При цьому, заявник не позбавлений права одержати всі витребувані документи самостійно в іншій спосіб, зокрема, шляхом надання інформації на адвокатський запит.

Зокрема, згідно Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатура забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Для виконання покладених обов`язків чинним законом адвокати наділені широким колом можливостей, в тому числі: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг, тощо , в тому числі і відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (ст.20 Закону).

Таким чином, суд вважає, що заявником не надано належних доказів неможливості самостійного отримання витребовуваних доказів.

За результатом дослідження поданих документів, суд констатує невиконання вимог ухвали суду від 18.02.2022 та приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви, з огляду на таке:

як вбачається із змісту позовних вимог, адвокат Чичиркін А.О. в інтересах ОСОБА_1 просить визнати протиправним дії відповідача та зобов`язати орган ПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, в той час як до суду за захистом свого права звернувся 21.01.2022 (про що свідчить штемпель відділення поштового зв`язку на конверті з позовною заявою), тобто, з порушенням строку звернення до суду.

За приписами ч.3 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, ьа деяких інших осіб" перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

До початку відкриття провадження у справі суд не може a priori встановити наявність/чи відсутність вини органу Пенсійного фонду та/або державного органу, який видає довідку про перерахунок пенсії, а відтак положення ч.3 ст.51 Закону України №2262-XII щодо визначення строку звернення до суду застосуванню не підлягають.

Водночас, ч.2 ст.51 Закону №2262-XII встановлено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Проаналізувавши норми права, можна дійти висновку про те, що за минулий час без обмеження будь-яким строком виплачуються суми пенсії, нараховані пенсіонеру, проте не отримані ним з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. Отже, існують дві умови, за яких невиплачені пенсіонерові суми пенсії виплачуються без обмеження будь-яким строком: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплачені саме з вини цього пенсійного органу.

"Щодо застосування норм ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 51, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а деяких інших осіб» та незастосування норми ст. 122 КАС (ст. 99 КАС у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальних страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, про що зазначено в ухвалі Суду від 02 квітня 2019 року, слід зазначити таке.

у даній справі представник позивача звернувся до суду у зв`язку з тим, що пенсійний орган не врахував при нарахуванні пенсії нових складових грошового забезпечення, які утворюють підстави для збільшення пенсійних виплат. Застосування строку звернення до адміністративного суду передує вирішенню спору по суті, тому не можна спочатку вирішити спір і у разі задоволення позову не застосовувати строки (через те, що встановлена вина пенсійного органу у невиплаті спірних сум), а у разі відмови у задоволенні позову їх (строки) застосовувати.

Відтак, є цілком логічним та юридично виправданим застосування строку звернення до суду у даній справі до вирішення спору по суті.

Відповідно до позиції Верховного Суду, підтриманої і у рішенні №553/4276/16-а "...для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно.

<…> колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами".

45. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається. 46. Враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, колегія суддів звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами".

Таким чином, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають строки звернення до суду, передбачені статтею 99 КАС України, яка передбачає, що початком перебігу строку звернення до адміністративного суду є момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересу.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої та другої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки позивачем не було подано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вимоги ухвали про усуненні недоліків не усунуті у повному обсязі, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись статтями 2, 3, 5, 80, 118, 122, 123, 126, 169, 248, 251, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання про витребування доказів судом,- відмовити.

Позовну заяву Чичиркіна Андрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, м. Фастів, вул.Саєнка Андрія, 10) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- повернути заявникові.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали в частині повернення позовної заяви, в іншій частині ухвала оскарженню не підялягає.

Суддя Брагіна О.Є.