Рішення № 105706009, 08.08.2022, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/1804/22

Провадження №2/751/852/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2022 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Ченцової С. М.

секретаря судового засідання Мірошник В.П.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача адвокат Шаповалов М.С.

відповідач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»

треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М., приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль В.О.

розглянувши у судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Споживчий центр» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 29766, вчинений 20.12.2021 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною; стягнення судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною вчинено виконавчий напис за реестровим номером 29766 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" заборгованості на загальну суму 7 880,00 грн. Згідно даних Єдиного реєстру нотаріусів зазначений нотаріус тимчасово не діє. Про наявність виконавчого провадження 68376256 позивачу стало відомо після отримання Постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2022 року. Позивач не знала про вчинення виконавчого напису нотаріусом, тому обґрунтовано ставляться під сумнів права та повноваження відповідача вимагати повернення не зрозумілого боргу в розмірі 7 880,00 грн. У позивача відсутній будь-який нотаріально посвідчений договір кредитування з Відповідачем. Також не зрозуміло яким чином, за що та з якого строку нараховувались відповідні суми боргу, та (можливо) комісії та відсотків, штрафних санкцій. Вважає оспорюваний виконавчий напис незаконним та таким, що порушує її права та законні інтереси, у зв`язку з чим не підлягає виконанню. Нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис, оскільки не мав нотаріально посвідченого кредитного договору, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 09.06.2021 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач та її представник не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталися, відзиву не подали.

Треті особи у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ш. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 09.06.2020 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №09.06.2020-010000267, шляхом підписання заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), згідно якого позивач отримала кредит у сумі 4900 грн, за умовою «Короткий кредит», на строк 14 календарних днів з дати отримання (а.с.10-14).

20.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 29766 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" заборгованості на загальну суму 7 880,00 грн.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 24.06.2020 року по 01.12.2021 року включно у розмірі: 0,00 грн - строковий основний борг; 4 900,00 грн - прострочений основний борг; 2 430,00 грн - прострочені проценти; 0,00 грн - строкові проценти; 0,00 грн - пеня; - 0,00 грн - строкова плата за обслуговування кредиту; 0,00 грн - прострочена плата за обслуговування кредиту; 550,00 грн - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 7 880,00 грн (а.с.15).

За заявою ТОВ «Споживчий центр» №21.12/21-1635 від 21.12.2021 року (а.с.16), на підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса, який має силу виконавчого документа, 26.01.2021 року, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 68376256 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" заборгованості в розмірі 7 880,00 грн (а.с.17)

26.01.2021 року, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. винесено постанову про арешт коштів боржника та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.18,19).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно із підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів).

На момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Однак, відповідачем не додано доказів на підтвердження отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором №09.06.2020-010000267від 09.06.2020 року.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов`язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

Разом з тим, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення грошового зобов`язання, що підтверджено висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10 цс18).

Згідно виконавчого напису, заборгованість складається, у тому числі, з простроченого основного боргу та прострочених процентів у розмірі 7330 грн 00 коп. Однак, на підтвердження даної суми відповідачем не подано розрахунку.

Також, 26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в Перелік та доповнено його після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Відповідно до розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» нотаріус може вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор має надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та не чинною. Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Також, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін. Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року за нововиявленими обставинами. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишено без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року в справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року №23.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Однак, з копії договору, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що кредитний договір №09.06.2020-010000267від 09.06.2020 року, який був наданий приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчений нотаріально.

Таким чином на час вчинення виконавчого напису у розпорядженні нотаріуса не було всіх необхідних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», а також відсутні підстави для визнання суми заборгованості за договором №09.06.2020-010000267від 09.06.2020 року є безспірною, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати на професійну правничу допомогу відповідно до п. 1 ч. 3 статті 133 ЦПК України, відносяться до витрат пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, п. 3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у розмірі 992,40 та 496,20 гривень (а.с.47) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов`язаних з оплатою витрат професійної правничої допомоги суді дійшов наступного висновку:

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Шаповаловим М.С. був укладений договір про надання юридичних послуг (професійної правничої допомоги) від 15.02.2022 року (а.с.20-22).

Згідно із актом виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання юридичних послуг від 18.02.2022 всього використано 8 робочих годин на загальну суму 7000,00 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 04/22 від 15.02.2022 року адвокату Шаповалову М.С. позивачем проведено оплату за надання правничої допомоги на підставі договору від 15.02.2022 року у розмірі 7000 грн. (а.с.25).

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на правничу допомогу адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, виваженості та розумності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відшкодування понесених витрат на правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 7000 грн не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співмірності і, зважаючи на складність цієї справи, підлягає зменшенню та стягненню на користь ОСОБА_1 у розмірі 3000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №29766 вчинений 20.12.2021 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" заборгованості на загальну суму 7 880,00 гривень.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1488,60 гривень та 3000 витрат на правничу допомогу.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833)

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна (адреса: бульвар Лесі України, 9, офіс 134, м. Київ, 01133)

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович (адреса: проспект Перемоги, 139 офіс 208, м. Чернігів, 14013)

Головуючий - суддя С. М. Ченцова