Ухвала суду № 105703716, 20.06.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
20.06.2022
Номер справи
308/7178/20
Номер документу
105703716
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 308/7178/20

Провадження № 1-кп/761/1326/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Антонюк М.С.,

суддів Голуб О.А., Трубнікова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070000000197 від 11 липня 2019 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2010 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ст.348 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Теребля Тячівського району Закарпатської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, на час вчинення інкримінованих злочинів обіймав посаду оперуповноваженого Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ст.348, ч.2 ст.357 КК України,

за участю:

секретаря - Вознюк Д.В.,

прокурора - Мельничука В.А.,

захисника - Мойсеєнко Н.Д.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ :

Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ст.348 КК України, та ОСОБА_2 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ст.348, ч.2 ст.357 КК України.

Ухвалою суду від 24 травня 2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 21 липня 2022 року включно.

Ухвалою від 20 травня 2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 18 липня 2022 року включно.

В судовому засіданні судом з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинувачених, у зв`язку із неможливістю закінчити розгляд кримінального провадження до спливу вказаного строку, поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою відповідно до ст.331 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні оголосив письмові клопотання та просив продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожного під вартою, обумовлюючи обставинами кримінального правопорушення, його ступенем тяжкості, наслідками його вчинення, даними, які характеризують обвинувачених та ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення.

Захисник Мойсеєнко Н.Д. у судовому засіданні заперечувала щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказувала, що клопотання прокурора є ідентичними до попередніх, не було обґрунтовано заявлені у клопотаннях ризики - за словами захисника всі ризики ґрунтуються лише на підставі припущень прокурора. Звертала увагу суду, що потерпілий в кримінальному провадженні вже був допитаний. При цьому, на думку захисника в матеріалах кримінального провадження відсутні будь які доводи причетності обвинувачених до вчиненого злочину. Просила врахувати тривалість застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - обвинувачені утримуються під вартою три роки.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував щодо продовження строку дії запобіжного заходу. Стверджував, що клопотання, заявлені прокурором - шаблонні. Просив суд під час вирішення питання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою врахувати, що він є працівником правоохоронного органу, під час досудового розслідування безпосередньо працював над цією справою, у знищенні документів не винуватий, а всі докази сфальсифіковані.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час вирішення питання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначив, що покладається на розсуд суду, оскільки не вірить, що щось зміниться від його доводів. Разом з тим, на уточнююче запитання відповів, що його твердження - не є заявою про відвід.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст. 183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.

Проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які утворюють сукупність нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочинів, зокрема посягання на життя працівника правоохоронного органу, вчинене, згідно пред`явленого обвинувачення, із застосуванням вогнепальної зброї, за попередньою змовою групою осіб, міри покарання у виді довічного позбавлення волі, яка може бути призначена обвинуваченим у разі доведення їх винуватості, а усвідомлення обвинуваченими цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення.

При цьому колегією суддів у контексті наявності ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні враховується, що ОСОБА_1 обвинувачується в іншому кримінальному провадженні у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 345 КК України, а саме у погрозі вбивством слідчому у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4., що на думку суду свідчить про високу ймовірність наявності вказаного ризику для обвинуваченого ОСОБА_1 .

При цьому суд нагадує про те, що свідки у кримінальному провадженні не були допитані в судовому засіданні, оскільки така стадія судового розгляду ще не настала, а тому існує висока ймовірність настання такого ризику. Також слід зауважити, що проведення допиту в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 не спростовує доводів про існування ризику незаконного впливу на потерпілого, з огляду на те, що судовий розгляд вказаного кримінального провадження триває. Водночас, потерпілий ОСОБА_3 раніше, особисто, в судових засіданнях, стверджував, що він боїться за свою безпеку у зв`язку з розглядом даного провадження.

Також, розглядаючи питання про існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, необхідно врахувати, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_2 обвинувачується у викраденні, умисному знищенні та пошкодженні особливо важливих офіційних документів, які знаходились у матеріалах кримінального провадження №12019070000000197.

Отже, з`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на які послався прокурор у своєму виступі, обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та чи переважають характеризуючі дані щодо осіб обвинувачених ці ризики, колегія суддів враховує, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.

Також колегія суддів при вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу стосовно обвинувачених бере до уваги, що жодних нових доказів про те, що ризики відпали, зменшилися і є неактуальними, сторона захисту не надала.

Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначав, що ним раніше було надано суду відомості щодо наявності у нього житла в м. Києві. Разом з тим, враховуючи обставини даної конкретної справи, особу обвинуваченого ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що наявність житла у м. Києві сама по собі не може бути підставою для висновку, що ОСОБА_1 не буде порушувати процесуальні обов`язки, а його поведінка буде належною.

Також, досліджуючи доводи захисника, колегія суддів вважає за потрібне окремо зупинитися на твердженнях про те, що ризик впливу на потерпілого відпав у зв`язку з тим, що останній раніше вже був допитаний в судовому засіданні. Так, суд вважає за потрібне зауважити, що проведення допиту в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 не спростовує доводів про існування ризику незаконного впливу на потерпілого, з огляду на те, що судовий розгляд вказаного кримінального провадження триває, при цьому, судом враховуються показання потерпілого, які він надавав під час свого допиту в судовому засіданні, а саме: потерпілий прямо вказував, що він вважає, що ОСОБА_1 може загрожувати йому через криміналітет, друзів, людей зі свого оточення, крім того, потерпілий неодноразово виказував, що навіть за умови застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він відчуває небезпеку, яка може загрожувати його життю та здоров`ю у зв`язку з розглядом даного кримінального провадження.

Враховуючи вказані факти, суд справедливо доходить до висновку, що зміна запобіжного заходу обвинуваченим на інший, не пов`язаний із триманням під вартою запобіжний захід, не лише не зможе запобігти ризикам, передбаченим кримінальним процесуальним законодавством України, але й може зашкодити суспільному інтересу та завдати шкоди правам та охоронюваним законом інтересам потерпілого.

Враховуючи наявні ризики, колегія суддів, дійшла до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинувачених на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

Висунення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожному окремо обвинувачення у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, фактичні обставини за яких їм інкримінується вчинення цих правопорушень та наслідки їх вчинення, міра покарання, яка загрожує кожному з них у разі визнання винуватими у скоєнні цих кримінальних правопорушень, у сукупності свідчить про високий ступінь ймовірності втечі обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у разі застосування до кожного більш м`якого запобіжного заходу.

Отже, суд, розглянувши питання про можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо кожного з обвинувачених та оцінивши доводи кожної сторони, з урахуванням наведених вище доводів, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що прокурором доведено, що при застосуванні до кожного обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не можна буде запобігти вказаним ризикам.

Характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_1 , перебування його у шлюбі, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, постійного місця проживання, доводи про його активну громадську діяльність, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.

А тому на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_1 .

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_1 для запобігання ризикам, наведеним вище.

Характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме обіймання посади оперуповноваженого Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на час вчинення інкримінованих злочинів, його молодий вік, а також наявність постійного місця проживання не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.

А тому на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_2 .

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_2 для запобігання ризикам, наведеним вище.

Відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Суд при вирішенні питання щодо можливості визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом, враховує фактичні обставини кримінального правопорушення, інкримінованого кожному з обвинувачених, спрямованого на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків, а також підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України щодо високого ступеню ризику ухилення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожного, від суду з урахуванням в тому числі даних про особу кожного обвинуваченого.

З урахуванням наведеного, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні для обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожного.

Вирішуючи питання щодо необхідності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегією суддів також враховуються вік та стан здоров`я кожного з обвинувачених, відомості щодо соціальних та сімейних зв`язків.

Об`єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в умовах тримання під вартою - відсутні.

Також суд вважає недоречними на даній стадії доводи захисника Мойсеєнко Н.Д. про відсутність доказів причетності обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вчинення інкримінованих їм злочинів.

Так, у контексті порушеного питання слід зазначити, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 кожного, та продовженні строку дії цього запобіжного заходу, судом враховувалось, що перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування та у клопотанні прокурора про долучення матеріалів, свідчить про їх вагомість, більш детальну оцінку цим доказам суд зможе надати на відповідній стадії судового розгляду, під час вивчення їх змісту та подальшого аналізу.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо кожного обвинуваченого слід встановити до 18 серпня 2022 року включно.

Враховуючи викладене, керуючись 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 18 серпня 2022 року включно.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 18 серпня 2022 року включно.

Копію ухвали направити для виконання до Державної Установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченими, їх захисниками.

Повний текст ухвали оголосити 23 червня 2022 року об 11 год. 40 хв.

Судді:

Часті запитання

Який тип судового документу № 105703716 ?

Документ № 105703716 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 105703716 ?

Дата ухвалення - 20.06.2022

Яка форма судочинства по судовому документу № 105703716 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 105703716 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 105703716, Шевченківський районний суд міста Києва

Судове рішення № 105703716, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 20.06.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 105703716 відноситься до справи № 308/7178/20

Це рішення відноситься до справи № 308/7178/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 105695739
Наступний документ : 105703718