Ухвала суду № 105696808, 12.08.2022, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3938/21

Справа 226/3938/21

Провадження № 1-кп/226/78/2022

У Х В А Л А

про вирішення клопотань учасників провадження

12 серпня 2022 року м. Мирноград

Димитровський мiський суд Донецької областi у складi:

головуючої судді Коваленко Т.О.,

за участі секретаря Лазарєвої В.В.,

учасники судового процесу:

прокурор Тищенко О.В.,

захисник Педченко В.Г.,

захисник Безрук А.В.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

обвинувачена ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мирнограді Донецької області кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитров Донецької області, громадянина України, раніше судимого 13.07.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком 2 роки, на підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 2 роки, не працює, не одружений, дітей не має, зареєстрований та фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Димитров Донецької області, громадянки України, раніше судимої 23.03.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком 200 годин, 20.09.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у вигляді арешту строком 1 місяць 10 днів, 01.11.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 1 місяць. На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України призначено остаточне покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 2 місяці, заміжня, дітей не має, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкала за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами шість, дванадцять частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187 КК України,

в с т а н о в и в:

У кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами шість, дванадцять частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187 КК України, яким обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, прокурором заявлене клопотання про продовження щодо обвинувачених строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Педченко В.Г. заперечували проти клопотання прокурора. Захисник просив запобіжний захід змінити на домашній арешт за місцем реєстрації обвинуваченого ОСОБА_1 . Зазначив, що в обвинуваченого є будинок, він має місце реєстрації і проживав за місцем реєстрації. Твердження прокурора про можливість переховування обвинуваченого є надуманим. В Донецькій області є стільки працівників поліції та представників тер оборони, що держава може забезпечити контроль поведінки обвинуваченого за місцем його проживання.

Обвинувачена ОСОБА_2 не виявила бажання висловлюватись щодо клопотання прокурора. Захисник Безрук А.В. проти клопотання не заперечував.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 30.12.2021 до обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченої ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання їх під вартою із строком дії до 27.02.2022. Ухвалою суду від 21 лютого 2022 року строк запобіжного заходу продовжено до 21 квітня 2022 року. За повідомленням прокурора Покровської окружної прокуратури Карпової А.І. від 18 квітня 2022 року, через тимчасове зупинення роботи Димитровського міського суду Донецької області, строк запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був подовжений до 18 червня 2022 року у порядку, визначеному частиною шостою статті 615 КПК України. Ухвалою суду від 16 червня 2022 року строк тримання під вартою обвинувачених продовжувався до 14 серпня 2022 року включно.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Незалежно від наявності клопотань, відповідно до вимог частини третьої статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пред`явлене обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування від суду. Враховуючи ці обставини, наслідки від вчиненого правопорушення у своїй сукупності, свідчать про наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, про які йде мова у клопотанні прокурора і не зменшились на час його розгляду.

Справа судом по суті не розглянута з об`єктивних причин. Доказові матеріали органом досудового розслідування до справи не долучені. Свідки та потерпілі в судовому засіданні не допитані, мешкають у одному населеному пункті з обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Враховуючи це, обвинувачені, перебуваючи на волі, будуть мати можливість, з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на зазначених осіб, шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань, безпідставної відмови від дачі показань і таке інше. Тобто продовжує існувати ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Будь-яких даних на підтвердження зменшення наявності вказаних вище ризиків ні захисниками, ні обвинуваченими суду не надано.

Продовжує також існувати така обставина як військова агресія проти України. Обвинувачені були переміщені в більш безпечне місце, але установи виконання покарань, в яких вони утримуються, значно наближені до державного кордону через який здійснюється масова евакуація населення у зв`язку з воєнними діями. Всі ці обставини суттєво обмежують можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршують криміногенну обстановку.

За відсутності до того на цей час правових підстав суд вважає необхідним відмовити захиснику Педченку В.Г. і обвинуваченому ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт та продовжити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, а саме до 10 жовтня 2022 року включно з утриманням його в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань № 8».

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) днів, а саме до 10 жовтня 2022 року включно з утриманням її в Державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор».

У задоволенні клопотання захиснику Педченку В.Г. і обвинуваченому ОСОБА_1 у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя Т.О. Коваленко