Ухвала суду № 105692260, 11.08.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.08.2022Справа № 910/3632/22За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський торговий дім"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ груп Україна"

про банкрутство

Суддя Івченко А.М.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський торговий дім" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ груп Україна" у зв`язку з наявністю у нього непогашеної заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський торговий дім" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ груп Україна"; підготовче засідання суду призначено на 01.06.22; зобов`язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; зобов`язано боржника надати суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням п. 6 ст. 39 цього Кодексу.

30.05.2022 від арбітражного керуючого Палія О.П. надійшла заява про участь у справі.

31.05.2022 від боржника надійшов відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 відкладено розгляд справи на 22.06.22; запропоновано ініціюючому кредитору надати пояснення на відзив боржника; повторно зобов`язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

09.06.2022 від арбітражного керуючого Перепелиці В.В. надійшла заява про участь.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 відкладено розгляд справи на 06.07.22; повторно запропоновано ініціюючому кредитору надати пояснення на відзив боржника.

22.06.2022 від заявника надійшла заява про виправлення описки.

29.06.2022 від ініціюючого кредитора надійшли пояснення на відзив.

04.07.2022 від ініціюючого кредитора надійшли пояснення.

05.07.2022 від боржника надійшли заперечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 відкладено розгляд справи на 20.07.22; запропоновано учасникам провадження у справі надати пояснення.

12.07.2022 від боржника надійшли заперечення.

19.07.2022 від арбітражного керуючого Реверука П.К. надійшла заява про участь у справі.

20.07.2022 від ініціюючого кредитора надійшла заява про призначення розпорядника майна боржника.

20.07.2022 від арбітражного керуючого Панченка Р.М. надійшла заява про відмову від участі у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 відкрито провадження у справі № 910/3632/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ груп Україна" (04655, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, код ЄДРПОУ 37039253); визнано вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський торговий дім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ груп Україна" на загальну суму 2 300 217,33 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 20.07.2022; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ груп Україна" з 20.07.2022; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 08.04.2013 № 783); встановлено розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Реверуку Петру Костянтиновичу розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду; зобов`язано розпорядника майна боржника надати суду не пізніше 26.08.2022 відомості про результати розгляду вимог кредиторів боржника; зобов`язано розпорядника майна боржника у строк до 20.09.2022 організувати та провести інвентаризацію майна боржника; оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ груп Україна" (04655, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, код ЄДРПОУ 37039253) у встановленому законодавством порядку; заборонено боржнику та власнику майна (органу уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації боржника, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; призначено попереднє засідання суду у справі на 07.09.22.

04.08.2022 від боржника надійшли заперечення.

11.08.2022 від ініціюючого кредитора надійшла заява про забезпечення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі чого, судом розглянуто заяву та встановлено таке.

З метою забезпечення позову заявник просить суд накласти арешт на майно і заборонити його вивезення з території України, а саме, на увесь соняшник належний на праві власності Боржнику, зокрема, але не виключно на 118,660 тонн соняшника, що був поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський торговий дім» на виконання контракту на поставку сільськогосподарської продукції №1650/2021 від 18.02.2022 згідно ТТНІ №5439 від 21 лютого 2022р., ТТН №б/н від 21 лютого 2022 року та ТТН №4202 від 21 лютого 2022 року, що знаходиться у Філії «ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕК СІ» ОЛІЙНО- ЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД» за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Визирка, вул. 2-ий км автодороги на Морський торгівельний порт "Южний", буд 2 "б"; зобов`язати Боржника передати дане майно на відповідальне зберігання товариству з обмеженою відповідальністю «ОЛСІДЗ БЛЕК СІ» (код. ЄДРПОУ 37392490) в особі його філії "ТОВ "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ" ОЛІЙНО- ЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" (код. відокремленого підрозділу 39477811, Україна, 67543, Одеська обл., Лиманський р-н, село Визирка, вулиця другий кілометр автодороги на морський торгівельний порт Южний, будинок 1).

Так, між ТОВ «КТД» (Постачальник) та ТОВ «ОЛСІДЗ ГРУП УКРАЇНА» (Покупець) було укладено Контракт №1650/21 від 18.02.2022 (далі - Контракт №1650) на поставку сільськогосподарської продукції.

Згідно п. 1.1. Контракту, у порядку та на умовах, передбачених даним Контрактом, Постачальник зобов`язується продати та передати у власність Покупця Насіння соняшнику врожаю 2021 року (надалі - Товар), код УКТ ЗЕД 1206 00, а Покупець зобов`язується оплатити та прийняти Товар.

Згідно п. 3.1 Контракту, Постачальник поставляє Товар на умовах DAP ПОСТАЧАННЯ В ПУНКТІ (... назва пункту призначення) Філія «ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕК СІ» ОЛІЙНО-ЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД», Одеська область, Лиманський район, с. Визирка, вул. 2-ий км автодороги на Морський торгівельний порт "Южний", буд 2 "б" (надалі - Склад Покупця), згідно "Інкотермс" в редакції 2020 р., за винятком застережень, прямо передбачених даним Контрактом.

На виконання Контракту №1650 Постачальником поставлено 118,660 тон соняшника (далі - Товар) на загальну суму 2 622 247,53 грн.

Поставка Товару в обумовлений Контрактом пункт також підтверджується ТТН №5439 від 21 лютого 2022р. - вага нетто 23 820кг; ТТН №б/н від 21 лютого 2022 року - вага нетто 24 340кг; ТТН №4202 від 21 лютого 2022 року - вага нетто 23 840кг.

Увесь товар, відповідно до умов п. 3.1 Контракту було поставлено Філії «ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕК СІ» ОЛІЙНО-ЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД» (Одеська область, Лиманський район, с. Визирка, вул. 2-ий км автодороги на Морський торгівельний порт "Южний", буд 2 "б").

Заявник зазначає, що на сайті боржника зазначено, що в його розпорядженні є товар (олія соняшникова та шрот соняшника) за місцезнаходженням Філії «ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕК СІ» ОЛІЙНО-ЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД».

Заявник обгрунтовує подану заяву тим, що станом на сьогодні є значний ризик втрати даного майна, оскільки: в судовому засіданні 22.06.2022 представник боржника надала усні пояснення, що у боржника немає належного доступу до офісу та до вказаного майна у зв`язку із введенням воєнного стану; існує ризик знищення та вивезення майна.

Суд розглянувши заяву про забезпечення вимог кредиторів, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, прийшов до висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 137 ГПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, за приписами статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням; розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, в тому числі обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

При цьому обґрунтування особою, яка просить вжити заходів до забезпечення позову, необхідності їх застосування полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу для забезпечення позову.

Однак, жодних належних та допустимих доказів, підтверджуючих, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, заявником надано не було.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії та/ або вжиття інших заходів до забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З огляду на зміст зазначених вимог, заявником взагалі не мотивовано, яким чином незастосування заходів може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, заява про вжиття заходів про забезпечення вимог кредиторів, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких можливо дійти висновку щодо доцільності та необхідності такого забезпечення. Усі обґрунтування заявника зводяться до припущень.

Відтак, суд зазначає, що підстави для задоволення заяви відсутні.

Окрім цього, до заяви не подано доказів сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного, заява задоволенню не підлягає.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 139, 140, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський торговий дім" про забезпечення вимог кредиторів відмовити.

2. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі про банкрутство.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М. Івченко