Рішення № 105689068, 11.08.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15099/21

Провадження № 2/752/2742/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 серпня 2022 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря Гладибороди Л.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивовано тим, що 31.05.2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» був укладений Кредитний договір № Z62.227.71632 на суму 22105 грн. Згідно п. 1.2 Договору Банк надав кредит строком на 12 місяців із терміном погашення до 31.05.2017 року, оплата проводилась згідно графіка щомісячного погашення платежів. Позивач вказану суму кредиту погасив, Банк не мав до Позичальника жодних претензій. У травні 2021 року Позивач від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича дізнався про наявність відкритого відносно нього виконавчого провадження № 64470386 на підставі Виконавчого напису нотаріуса № 3830 від 20.01.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості у розмірі 17 335,63 грн., у т.ч. 16835,63 грн. - сума заборгованості та 500,00 грн. кошти за вчинення нотаріальних дій. Зазначений виконавчий напис нотаріуса позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки розмір заборгованості зазначений у виконавчому написі нотаріуса позивач категорично не визнає, останньому не надсилалась вимога про щодо погашення заборгованості, та однозначною підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є обставина того, що з дня виникнення права вимоги і до дня вчинення оскаржуваного виконавчого напису у стягувача сплив строк передбачений для його вчинення, а саме передбачений ст. 88 ЗУ «Про нотаріат».

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.09.2021 року в даній цивільній справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, яку в порядку передбаченого ЦПК України направлено сторонам для відома.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач про судовий розгляд справи повідомлявся у спосіб, передбачений ЦПК України, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками, яку відповідач отримав 30.09.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Позиція третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Треті особи пояснення на позов та/або будь-які клопотання до суду не подавала, при цьому повідомлені про відкриття провадження у справі належним чином.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини, установлені судом та зміст спірних правовідносин

31.05.2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» був укладений Кредитний договір № Z62.227.71632 на суму 22105 грн.

Згідно п. 1.2 Договору Банк надав кредит строком на 12 місяців із терміном погашення до 31.05.2017 року, як зазначає позивач, оплата проводилась згідно графіка щомісячного погашення платежів.

20.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гараєм О.С. вчинено виконавчий напис № 3830 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» (як правонаступника АТ «Ідея Банк») заборгованості, яка виникла за кредитним договором Z62.227.71632 від 31 травня 2016 року.

Відповідно до змісту оскаржуваного виконавчого напису строк платежу за Кредитним договором Z62.227.71632 від 31 травня 2016 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04 грудня 2020 року по 11 грудня 2020 року. Сума заборгованості складає 16 835,63, втому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 2 853,84; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 13 981,79; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00; строкова заборгованість за комісією становить 0,00; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 0,00.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, в розмірі 500 грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 17 335,63.

11.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В., на підставі заяви про примусове виконання виконавчого напису № 3830 від 20.01.2021

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що виконавчий напис нотаріуса вчинений поза трирічним строком, який остаточно сплив у червні 2020 року, оскільки останній платіж позивач мав сплатити 31.05.2017 року, тобто після цієї дати банк дізнався про своє порушене право та міг протягом строку встановленого ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» звернутись до нотаріуса із заявою. Окрім цього, про наявність заборгованості позивачу було не відомо оскільки вимого щодо погашення заборгованості не надходило, а тому виконавчий напис має бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями-не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та виходячи з системного аналізу статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й встановити та зазначити у рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16 (провадження № 14-12559св18).

Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з пунктом 10 статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

У відповідності до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У матеріалах справи наявна копія кредитного договору № Z62.227.71632 від 31 травня 2016 року, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та позивачем, де відповідно до п. 6.1. сторонами погоджений графік щомісячних платежів за кредитним договором та датою граничного щомісячного внеску визначено 31.05.2017 року. Оскільки в розпорядженні суду відсутні розрахунки суми кожної складової боргу (період нарахування, ставка відсотків та розмір комісії), відомості про суми коштів, внесених позичальником у рахунок виконання кредитних зобов`язань, що має підтверджуватись випискою про рух коштів, тому суд позбавлений можливості встановити в рішенні термін коли позичальником було порушено право Банку на отримання чергового щомісячного платежу за кредитним договором або навпаки спростувати вказане.

Однак, увраховуючи те, що в разі належного виконання умов договору 31.05.2017 року строк дії кредитного договору мав би припинитись, але відповідач звернувся 20.01.2021 року до приватного виконавця із заявою про вчинення виконавчого напису нотаріуса, вказане свідчить про те, що умови договору виконані належним чином не були.

За даних обставин відповідач звернувся до нотаріуса позатрирічним строком з моменту порушення права банку на отримання граничного щомісячного внеску за умовами кредитного договору № Z62.227.71632 від 31 травня 2016, зокрема строк на звернення до нотаріуса в порядку ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» у даному випадку сплив 31.06.2020 року.

Отже, указана у виконавчому написі загальна сума кредитної заборгованості є спірною.

За таких обставин, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. не було дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, останній має бути визнаний таким що не підлягає виконанню.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 133 ЦПК України).

Згідно із частиною другою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908 грн. за подання позовної заяви не майнового характеру.

Поряд із вказаним, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 3600 грн., виходячи із наступного.

15 грудня 2017 року між адвокатом Цибою Володимиром Костянтиновичем та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 5/12-2017.

На виконання вказаного вище договору, сторонами укладено Додаткову угоду № 2 від 12.06.2021 року та підписано акт здачі - приймання робіт (послуг) № 1/06-21 від 14.06.2021 року, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 протягом 5 (п`яти) днів з дня підписання акту виконаних робіт повинен оплатити вартість витрат на правову допомогу в розмірі 3 600,00 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт та оригіналом квитанції про оплату витрат на правову (правничу) допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, як закріплено у частині першій ст. 137 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини другої ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини четвертої ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини восьмої ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підставі вищевикладеного, витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем є документально підтвердженими, доведеними належними доказами (копією договору, актом виконаних робіт по договору, та копією квитанції про оплату правової допомоги в розмірі 3600 грн.), та пов`язаними з розглядом вказаної цивільної справи, оскільки позов задоволено, то вимога позивача про стягнення на його користь витрат пов`язаних із розглядом справи підлягає задоволенню, оскільки вказані витрати є пропорційними до предмета спору з урахуванням значення справи для сторін. Підстав для зменшення розміру понесених стороною відповідача витрат, судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

2. Визнати виконавчий напис № 3830 від 20.01.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № Z62.227.71632 від 31.05.2016 року в загальній сумі 17 335,63 грн. (сімнадцять тисяч триста тридцять п`ять гривень 63 копійки) таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4 508 (чотири тисячі п`ятсот вісім) грн.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 , Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», код ЄДРПОУ 42642578, адреса реєстрації: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 14, офіс 301.

Третя особа - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Адреса реєстрації: 10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35.

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, адреса реєстрації: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, офіс 35.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 11.08.2022р.

Суддя І. О. Ольшевська