Рішення № 10568233, 19.07.2010, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Справа № 2- 3838/10 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2010 року м. Харків Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Лігус С.М.

при секретарі - Добродій В.В.

з участю позивача ОСОБА_1

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного підприємства „Тімор” про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 та приватного підприємства „Тімор”, в якому, з урахуванням наданих уточнень, просить стягнути з відповідачів, як з солідарних боржників 80000 гривень несплаченого основного зобовязання за договорами кредиту № 02-06/06-П1 від 02.06.2006 року та № 09-06/06-П2 від 09.06.2006 року, пені за несвоєчасне повернення кредитів 16423,04 грн., інфляційні втрати 50 400 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитами 205 186,53 грн., а всього 352 009,57 гривень (Триста пятдесят дві тисячі дев'ять) гривень 57 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами своїх зобовязань за договорами кредиту № 02-06/06-П1 від 02.06.2006 р., № 09-06/06-П2 від 09.06.2006 р. та за договорами поруки № 02-06/06-1 від 02.06.2006 р. та № 09-06/06-2 від 09.06.2006 р., в частині повернення кредиту та неповної сплати процентів за користування кредитом, у звязку з чим виникла зазначена сума заборгованості.

У судовому засіданні позивач просив позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не зявилися.

Беручи до уваги, що відповідачі по справі про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, керуючись ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вирішує справу за наявними у ній доказами та ухвалює про заочний розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, та, вислухавши пояснення позивача, судом встановлено наступне.

02.06.2006 р. та 09.06.2006 р. між Кредитною спілкою „Слобода-Кредит”, та ОСОБА_2 було укладено договори кредиту № 02-06/06-П1 та № 09-06/06-П2 відповідно. Відповідно до пунктів. 1.1., 1.2., 2.1., 2.3. договорів кредиту кредитор надав позичальнику грошові кошти в загальній сумі 80 000 грн. на умовах строковості, платності, забезпеченості, повернення, цільового характеру використання, а позичальник зобовязувався повернути гроші не пізніше 02.06.2007 р. та 09.06.2007 р. відповідно. Цільове використання кредитів відповідно до умов договорів на ремонт житла. Відповідно до пунктів 3.1.-3.4. договорів кредиту плата за користування кредитом (відсотки) встановлюються, виходячи із відсоткової ставки 38% річних, базою для нарахування відсотків є залишок заборгованості по основній сумі кредиту. Плата за користування кредитами здійснюється позичальником шляхом сплати відсотків щомісячно кожного 2 та 9 чисел місяця відповідно до графіків погашення, які є додатками до договорів кредиту та їх невідємними частинами, через касу кредитора готівкою. У п. 4.1. договорів кредиту з метою своєчасного погашення кредитів і сплати відсотків за користування кредитами позичальник зобовязаний надати забезпечення у вигляді поруки ПП „Тімор”. Судом зясовано, що 02.06.2006 р. та 09.06.2006 р. між Кредитною спілкою „Слобода-Кредит”, ОСОБА_2 та ПП „Тімор”, укладено договори поруки № 02-06/06-1 та № 09-06/06-П2 відповідно. Згідно умов договорів поруки поручитель зобовязувався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобовязань щодо повернення сум кредитів, сплати відсотків за користування кредитами, штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договорами кредиту.

Матеріалами справи, а саме видатковими касовими ордерами № 000000001054 від 02.06.2006 р. та № 000000001129 Кредитної cпілки „Слобода-Кредит” про видачу ОСОБА_2 грошових коштів в загальній сумі 80 000 грн., підтверджується факт отримання грошей за договорами кредиту № 02-06/06-П1 та № 09-06/06-П2 відповідно, позичальником.

Проте, порушення умов договору кредиту № 02-06/06-П1 ОСОБА_2 частково та несвоєчасно протягом 2008 року сплатив відсотки за користування кредитом у загальній сумі 10302,73 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами.

В порушення умов договору кредиту № 09-06/06-П2 ОСОБА_2 частково та несвоєчасно протягом 2006-2007 років сплатив відсотки за користування кредитом за договором кредиту № 09-06/06-П2 у загальній сумі 9019,17 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами.

Судом з'ясовано, що 08.06.2010 р. між Кредитною спілкою „Слобода-Кредит” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 1/06-10 про відступлення права вимоги. Згідно з п. 1.1. договору № 1/06-10 про відступлення права вимоги від 08.06.2010 року, первісний кредитор (Кредитна Спілка „Слобода-Кредит”) передає, а новий кредитор (фізична особа-підприємкць ОСОБА_1) приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає новим кредитором за договорами кредиту № 2-06/06-П1 від 02.06.2006 р., № 09-06/06-П2 та договорами поруки № 02-06/06-1 від 02.06.2006 р., № 09-06/06-2 від 09.06.2006 р. Відповідно до п. 1.2 та п. 1.3 договору про відступлення права вимоги від 08.06.2010 р., новий кредитор замість первісного кредитора одержує право вимагати від ОСОБА_2 та від ПП „Тімор” належного виконання всіх зобовязань за договорами кредиту та договорами поруки, а саме повернення суми основного боргу у загальній сумі 80 000,00 грн., відсотків, комісій, штрафних санкцій, інфляційних втрат, а також виконання всіх інших обовязків, що виникли з договору кредиту та договору поруки і є невиконаними на момент укладення договору про відступлення права вимоги. У відповідності до вимог ст.ст. 516 та 518 ЦК України. 09.06.2010 р. цінним листом з описом вкладення первісний кредитор Кредитна Спілка „Слобода-Кредит” повідомила ОСОБА_2 та ПП „Тімор” про відступлення права вимоги виконання зобовязань за договорами кредиту № 2-06/06-П1 від 02.06.2006 р., № 09-06/06-П2 та договорами поруки № 02-06/06-1 від 02.06.2006 р., № 09-06/06-2 від 09.06.2006 р. Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі забезпечення виконання порукою боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а отже ОСОБА_2 та ПП „Тімор” є солідарними боржниками ОСОБА_1, а отже і є співвідповідачами.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі ж порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. У відповідності до п. 6.2. договорів кредиту у разі прострочення позичальником терміну сплати відсотків, а також строків повернення кредиту позичальник сплачує кредиторові пеню у розмірі 5% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період. Окрім цього, згідно п. 3.5. договорів кредиту при порушенні термінів сплати кредиту та/або відсотків більш ніж на три дні, кредитор має право подвоїти відсоткову ставку, зазначену у п. 3.1. договору кредиту, з моменту підписання договору до моменту повного погашення простроченої заборгованості. Перевіривши розрахунки суд погоджується, що ОСОБА_2 та ПП „Тімор” за несвоєчасне повернення кредиту за договорами та повинна бути нарахована пеня у загальному розмірі 16 423,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Тому, суд вважає, що ОСОБА_2 та ПП „Тімор”, у звязку з простроченням виконання зобовязання по поверненню кредиту по двом договорах кредиту за період з червня 2007 року по липень 2010 року повинні бути нараховані суми інфляційних втрат в загальному розмірі 50 400,00 грн.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на викладене вище, суд визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_2 та ПП „Тімор” перед ОСОБА_1за прострочення повернення кредиту та сплати відсотків відповідно до договорами кредиту № 02-06/06-П1 від 02.06.2006 р. та № 09-06/06-П2 станом на 06.07.2010 року складає суму в розмірі 352 009,57 грн. (80 000,00 грн. основна заборгованість за договорами кредиту, пеня за несвоєчасне повернення кредиту в загальному розмірі 16 423,00 грн., інфляційні втрати в загальному розмірі 50 400,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитами у загальному розмірі 205 186,53 грн.).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене на підставі ст. ст. 15, 16, 526, 530, 553, 554, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 208, 209; 212-216; 224-226 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) та Приватного підприємства «Тімор» (код ЄДРПОУ 33205821, адреса: 61007, м. Харків, просп. Фрунзе, б. 22, кв. 50), як з солідарних боржників на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2 п/р № НОМЕР_3 в ВАТ „Хоум Кредит Банк” м. Дніпропетровська, МФО 307123, ІПН НОМЕР_2) 80 000,00 грн. (вісімдесят тисяч) гривень несплаченого основного зобовязання за договорами кредиту № 02-06/06-П1 від 02.06.2006 року та № 09-06/06-П2 від 09.06.2006 року. , пені за несвоєчасне повернення кредитів 16423,04 грн., інфляційні втрати 50 400,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитами 205 186,53 грн., 51,00 грн. державного мита, 120,00 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу, а всього 352 180,57 гривень (Триста пятдесят дві тисячі сто вісімдесят) гривень 57 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) та Приватного підприємства «Тімор» (код ЄДРПОУ 33205821, адреса: 61007, м. Харків, просп. Фрунзе, б. 22, кв. 50) в дольовому порядку на користь держави по 1735 гривень з кожного державного мита.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційний суд Харківської області шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, оформленою у відповідності до ст.229 ЦПК України, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.Заочне рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня отримання копії рішення суду відповідачем, який не приймав участь у судовому засіданні на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заяви про перегляд заочного рішення не подано.

Суддя :