Ухвала суду № 105681123, 11.08.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4022/22

Провадження № 1-кс/461/3323/22

УХВАЛА

11.08.2022 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Мироненко Л.Д., при секретарі Пахолко Д.О., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів вчинених у сфері службової та господарської діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції Кобасяр І.В. про передачу в управління майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні №42022140400000007 від 27.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022140400000007 від 27.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в березні 2022 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 звернувся до заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 та повідомив йому про можливість надання посольством України у Великій Британії та Північній Ірландії гуманітарного вантажу у вигляді сталевих пластин для бронежилетів в кількості 2400 штук для потреб Збройних Сил України. Отримавши від військової частини НОМЕР_1 довідку, необхідну для перевезення вказаного гуманітарного вантажу на територію України № 350/490/85/276ПС від 16.03.2022 видану ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_1 повідомив про одержання такої довідки свого знайомого ОСОБА_4 , який повинен був забезпечити транспортування вказаного гуманітарного вантажу на територію України.

04.04.2022 ОСОБА_4 , з метою транспортування зазначеного вище гуманітарного вантажу на територію України повідомив ОСОБА_1 про необхідність складання додаткових документів від кінцевого одержувача гуманітарного вантажу - військової частини НОМЕР_1, а саме сертифікату кінцевого споживача та гарантійного листа.

Цього ж дня, ОСОБА_1 повторно звернувся до заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 та повідомив про необхідність підписання підготовлених ОСОБА_1 додаткових документів щодо транспортування гуманітарного вантажу для військової частини НОМЕР_1 на територію України, а зокрема сертифікату кінцевого споживача та гарантійного листа.

В свою чергу ОСОБА_2 надавши згоду на отримання гуманітарного вантажу у вигляді сталевих пластин для бронежилетів в кількості 2400 штук, відправником якого являється посольством України у Великій Британії та Північній Ірландії, підписав та видав від імені військової частини НОМЕР_1 підготовлений ОСОБА_1 сертифікат кінцевого споживача №350/490/46/537ПС від 04.04.2022 та гарантійний лист №350/490/46/537ПС від 04.04.2022, на підставі яких ОСОБА_4 організовано ввезення вказаного гуманітарного вантажу у вигляді сталевих пластин до бронежилетів на територію України.

В той же час, ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету власного незаконного збагачення, шляхом незаконного використання гуманітарної допомоги, розробив злочинний план, який полягав у продажі гуманітарного вантажу зокрема сталевих пластин до бронежилетів відправником якого являлось посольство України у Великій Британії та Північній Ірландії, а одержувачем військова частина НОМЕР_1.

Усвідомляюючи, що для ефективної реалізації вищевказаного плану необхідно залучити осіб, кожна із яких виконувала б відведену функцію та бажаючи уникнути можливого викриття злочинної діяльності ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, однак не пізніше 04.04.2022, у невстановленому місці, усвідомлюючи той факт, що гуманітарна допомога це - цільова адресна безоплатна допомога, що надається із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні, які потребують її в тому числі і у зв`язку з підготовкою до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту, і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів, діючи умисно, з корисливих мотивів, не зважаючи на запровадження воєнного стану на території України внаслідок агресії Російської Федерації, організував та очолив з метою вчинення кримінального правопорушення направленого на незаконне використання гуманітарного вантажу - сталевих пластин до бронежилетів одержувачем яких являлась ВЧ НОМЕР_1 стійке злочинне об`єднання - організовану групу, до складу якої залучив свого знайомого ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та інших, на даний час не встановлених, осіб.

Так, ОСОБА_4 перебуваючи у довірливих відносинах із залученими ним особами, довів до їх відома зміст злочинного плану, який полягав у продажі гуманітарного вантажу - сталевих пластин до бронежилетів одержувачем яких являлась військова частина НОМЕР_1.

При цьому, з метою прикриття незаконної діяльності сталеві пластини до бронежилетів одержувачем яких являлась військова частина НОМЕР_1, повинні були вкладати у заздалегідь пошиті та підготовлені плитоноски та під приводом законної господарської діяльності, реалізовували як готову продукцію через мережу інтернет на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1», в соціальних мережах «Facebook» (сторінка із назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2»), «Instagram» (сторінка із назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3»), а також в маркетплейсі «Prom.ua» (сторінка із назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_4»).

У судове засідання слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Слідчий до суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник власника майна в судове засідання не викликався, оскільки слідчий суддя, враховуючи наявність обставин, зазначених у клопотанні (ризики вчинення перешкод, які унеможливлять передачу та забезпечення ефективного управління майном), дійшов висновку, що це є необхідним з метою забезпечення передачі в управління майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022140400000007 від 27.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України

Так, за результатами проведеного на підставі ухвали суду обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , серед іншого виявлено та вилучено:

- 119 (сто дев`ятнадцять) сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 8 мм.;

- 234 (двісті тридцять чотири) сталеві пластини до бронежилетів, товщиною 4 мм;

- 1612 (одну тисячу шістсот дванадцять) сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 8 мм.;

- 79 (сімдесят дев`ять) сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 4 мм., з наклейним анти рикошетом та демпфером.

Окрім цього, за результатами проведеного на підставі ухвали суду обшуку за адресою: АДРЕСА_2, виявлено та вилучено:

- 19 (дев`ятнадцять) плитоносок камуфляжного кольору у яких знаходиться 38 (тридцять вісім) бронеплити;

- 1 (одну) плитоноску чорного кольору у якій знаходиться 2 (дві) бронеплити;

- 269 (двісті шістдесят дев`ять) бронеплит з анти уламковим покриттям сріблястого кольору;

- 50 (п`ятдесят) бронеплит товщиною 8мм з гумовим покриттям;

- 40 (сорок) бронеплит товщиною 6мм з гумовим покриттям;

- 939 (дев`ятсот тридцять дев`ять) бронеплит чорного кольору;

- 633 (шістсот тридцять три) бронеплити сірого кольору;

- 662 (шістсот шістдесят дві) плитоноски.

05.06.2022 вище вказані речі та предмети визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

У подальшому, за результатами розгляду клопотань сторони обвинувачення на підставі ухвал слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.06.2021 у справі №461/2578/22, провадження № 1-кс/461/2087/22 та провадження № 1-кс/461/2088/22, накладено арешт на вищевказані речові докази.

Орієнтовна вартість вилучених сталевих пластин до бронежилетів та плитоносок згідно відомостей із загальнодоступної інформації за попередніми підрахунками становить близько 15 387 492,45 гривень.

Під час досудового розслідування не встановлено власника вищевказаних сталевих пластин до бронежилетів та плитоносок, жодна особа не звернулася до органу досудового розслідування із заявою про визнання його власником цього майна, або з документами, які б підтверджували право власності на це майно, чи вказували на його власника.

З клопотання вбачається, що вартість вищевказаного речового доказу становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що підтверджується довідкою про розрахунок вартості вказаних речей.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2 ст. 100 КПК України визначено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.

Відповідно до абзацу сьомого ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Згідно ч. 7 ст. 100 КПК України у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

За абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону, управляючи активами, Національне агентство забезпечує збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону, управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.

Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону, у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Частиною першою статтею 21 Закону встановлено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Вимогами абзацу другого частини другої статті 21 Закону передбачено, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону, Рухоме майно може бути передано для реалізації без згоди власника за рішенням слідчого судді, суду за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) майно піддається швидкому псуванню;

2) майно швидко втрачає свою вартість;

3) витрати на зберігання рухомого майна протягом одного календарного року становлять більше 50 відсотків його вартості.

Нерухоме майно не може бути передано для реалізації без згоди власника такого майна до винесення обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, або іншого судового рішення, що набрало законної сили, яке є підставою для застосування спеціальної конфіскації відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, або судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Реалізація майна у порядку, передбаченому цією частиною, здійснюється за цінами, не нижчими за ринкові.

У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, якими скасовано арешт прийнятих в управління активів, за умови наявності судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, Національне агентство протягом десяти робочих днів повертає їх законному власнику.

Вимогами статті 24 Закону, встановлено, що на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя оцінює індивідуальні ознаки та властивості арештованого у даному кримінальному провадженні майна, вартість якого об`єктивно перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та як наслідок виходить з того, що зазначені у клопотанні підстави для передачі майна на здійснення заходів з управління ним, мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні та доданих матеріалах та одночасно враховує, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити необхідність передачі такого майна на здійснення заходів з управління ним, з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому частини шостої статті 100 КПК України, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Зважаючи на викладене та враховуючи при цьому процесуальну позицію сторони обвинувачення, яка вказує на неможливість самостійно здійснити управління вказаним майном, та враховуючи при цьому об`єктивну необхідність виключити прямий або опосередкований вплив та посягання на арештоване майно, запобігти можливості знищення, відчуження майна, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення вимог клопотання щодо передачі майна на зберігання до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, з метою досягнення завдань кримінального провадження.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 100, 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, ст.ст. 1,9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» наступні речі, а саме:

1. 119 (сто дев`ятнадцять) сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 8 мм.;

2. 234 (двісті тридцять чотири) сталеві пластини до бронежилетів, товщиною 4 мм;

3. 1612 (одну тисячу шістсот дванадцять) сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 8 мм.;

4. 79 (сімдесят дев`ять) сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 4 мм., з наклейним анти рикошетом та демпфером;

5. 19 (дев`ятнадцять) плитоносок камуфляжного кольору у яких знаходиться 38 (тридцять вісім) бронеплити;

6. 1 (одну) плитоноску чорного кольору у якій знаходиться 2 (дві) бронеплити;

7. 269 (двісті шістдесят дев`ять) бронеплит з анти уламковим покриттям сріблястого кольору;

8. 50 (п`ятдесят) бронеплит товщиною 8мм з гумовим покриттям;

9. 40 (сорок) бронеплит товщиною 6мм з гумовим покриттям;

10. 939 (дев`ятсот тридцять дев`ять) бронеплит чорного кольору;

11. 633 (шістсот тридцять три) бронеплити сірого кольору;

12. 662 (шістсот шістдесят дві) плитоноски.

Зобов`язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, прийняти та забезпечити управління переліченим майном.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та виконується негайно.

Слідчий суддя Л.Д. Мироненко