Ухвала суду № 10566981, 15.07.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2010 р. м. КиївК-19294/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2007 у справі № 5/802-3/117А Господарського суду Львівської області

за позовом відкритого акціонерного товариства «Кохавинська паперова фабрика»

до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 16.05.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2007, позов задоволено: визнане нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі від 20.03.2007 № 0000671501/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1605,44 грн. з податку на додану вартість з тих підстав, що сума узгодженого податкового зобовязання сплачена позивачем у встановлений Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ) строк.

В касаційній скарзі ДПІ у Жидачівському районі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, вважаючи, що судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального права, зокрема, підпункт 5.3.1 пункт 5.3 ст. 5, підпункт 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення, як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

ДПІ у Жидачівському районі була проведена перевірка з питань дотримання підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»за період з 02.03.2007 по 15.03.2007р.р., за результатами якої складений акт перевірки від 19.03.2007 № 267/15-0/22351935 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.03.2007 № 0000671501/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 16052,44 грн. з податку на додану вартість на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ за прострочення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 180136,00 грн. за січень 2007 року.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон № 2181-ІІІ.

Пунктом 1.2 ст. 1 зазначеного Закону встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 ст. 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту «а»підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що 20.02.2007 структурним підрозділом позивача подано до ДПІ у Жидачівському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2007 року, відповідно до якої сума узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість становить 180136,00 грн.

Згідно платіжних доручень від 23.02.2007 № 448 на суму 30000,00 грн., від 26.02.2007 № 457 на суму 40000,00 грн., від 27.02.2007 № 484 на суму 30000,00 грн., від 28.02.2007 № 499 на суму 50000,00 грн., від 01.03.2007 № 511 на суму 30136,00 грн. позивач сплатив 180136,00 грн. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2007р.». ДПІ зі сплаченої суми 16054,47 грн. спрямовано на погашення суми податкового зобовязання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 20.03.2007 № 000671501/0, у визнанні недійсним якого в цій сумі позивачу було відмовлено постановою Господарського суду Львівської області від 06.02.2007 у справі № 5/1609-28/276А за позовом ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»до ДПІ у Жидачівському районі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Суди першої та апеляційної інстанцій на підставі встановлених обставин дійшли обґрунтованого висновку, що ДПІ у Жидачівському районі безпідставно застосувала штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженого податкового зобовязання за січень 2007 року, оскільки сума податкового зобовязання, визначена у податковій декларації з податку на додану вартість за цей звітний податковий період, була сплачена з дотриманням граничного строку, встановленого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.

Доводи касаційної скарги такого висновку судів не спростовують.

За таких обставин, відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Львівської області від 16.05.2007, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписМ.І.Костенко

підпис Н.Є.Маринчак

підписТ.М.Шипуліна