Постанова № 10566845, 15.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 липня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-7701/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Латишевій Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Південьтеплоенергомонтаж»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача: Короля С.В., Вольнова Д.В., представників

від відповідача: Тюшкевич С.І., представника

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено ступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось публічне акціонерне товариство «Південьтеплоенергомонтаж» з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень рішень №0007712309/0 від 06.11.2009р., №0007712309/1 від 22.12.2009р., №0007712309/2 від 05.03.2010р.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивачем правомірно було здійснено перерахунок валових витрат за довгостроковим контрактом, оскільки контракт було розірвано на підставі домовленості сторін.

Представником відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що довгостроковий контракт не могло бути розірвано. Письмового відзиву на позов відповідачем не надано.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства «Південьтеплоенергомонтаж»(далі позивач), за наслідками якої складено акт «Про результати планової виїзної перевірки відкритого акціонерного товариства «Південьтеплоенергомонтаж»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р., валютного та іншого законодавства з 01.01.2007р. по 31.03.2009р. №1848/23-09/00121146 від 16.10.2009 року (далі акт перевірки).

На підставі даного Акту, ДПІ у Шевченківському районі було прийняте податкове повідомлення рішення №0007712309/0 від 06.11.2009р., яким позивачу було визначено податкове зобовязання зі сплати податку на прибуток в сумі 3036282 грн., з яких 1698136грн. основного платежу та 1338146 грн. штрафної (фінансової) санкції.

За результатами оскарження зазначеного податкового повідомлення - рішення скарги позивача були залишені без задоволення та прийнято податкові повідомлення рішення №0007712309/1 від 22.12.2009р., №0007712309/2 від 05.03.2010р.

Прийняття зазначених повідомлень рішень мотивовано висновками акту перевірки про те, що позивачем допущено порушення п.п. 7.10.9 п.7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зокрема, перевіркою було встановлено, що позивачем, який виступав в якості підрядника, укладено 04.03.2004р. договір підряду на виконання робіт по капітальному будівництву комплексу доменної печі №5 ВАТ «Єнакіївській металургічний завод»із СП «Метален».

Враховуючи, що предметом договору є будівництво, установка та монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника, та оскільки планована тривалість договору становить не менше 9 місяців, відповідно до пункту 7.10 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ВАТ «Південтеплоенергомантаж»було обрано особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).

Актом перевірки встановлено, що сторонами довгострокового договору було укладено Угоду про припинення договорів та порядок проведення остаточних розрахунків від 28.12.2007, позивачем здійснено перерахунок сум податкових зобов'язань, попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання довгострокового договору (контракту), виходячи із остаточної договірної ціни довгострокового договору в сумі 156808,026 тис.грн.

З посиланням на приписи статті 652 Цивільного кодексу України та пункти 19.2, 19.3 вищезазначеного контракту, відповідач дійшов висновків, що договором не передбачено можливості розірвання договору за взаємною домовленістю сторін, у звязку з чим позивачем неправомірно було здійснено перерахунок податкових зобовязань за довгостроковим контрактом.

З правомірністю зазначених висновків суд не погоджується, виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до підпунктів 7.10.1 та 7.10.2 пункту 7.10 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платник податку може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом). Під терміном "довгостроковий договір (контракт)" слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу "інженіринг", науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше, ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Правомірність віднесення укладеного позивачем контракту до довгострокових та те, що на момент укладення угоди про припинення договорів та порядок проведення остаточних розрахунків від 28.12.2007 контракт №16 відносився до довгострокових, відповідачем не спростовувалася.

Відповідно до підпункту 7.10.9 пункту 7.10 статті 7 вказаного Закону, після завершення довгострокового договору (контракту) виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов'язань, попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору (контракту), визначаючи фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контакту) як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних періодів до фактичних загальних витрат, понесених (нарахованих) виконавцем при виконанні довгострокового договору (контракту), та доход таких періодів як добуток кінцевої договірної ціни об'єкта довгострокового договору (контракту) на фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту).

У разі коли за наслідками перерахунку виявляється, що платник податку завищив або занизив суму податкових зобов'язань, розраховану за наслідками будь-якого попереднього податкового періоду протягом виконання довгострокового договору (контракту), зазначене завищення або заниження враховується відповідно у зменшенні або збільшенні валового доходу такого платника податку в податковому періоді завершення довгострокового договору (контракту) із застосуванням до суми визначеної різниці процента, що дорівнює 120 відсоткам ставки Національного банку України, що діяла на момент здійснення такого перерахунку, за строк дії такої переплати чи недоплати. При цьому, відлік строку позовної давності починається з податкового періоду, в якому завершується довгостроковий договір (контракт).

Суд доходить висновків, що даною правовою нормою не передбачено жодних умов завершення довгострокового контракту, тому до даних правовідносин мають застосовуватися загальні вимоги щодо припинення контрактів, встановлені цивільним законодавством.

Зокрема, нормами Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання може бути припинено за згодою сторін, зокрема, угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими самими сторонами, якщо така заміна не суперечить обов'язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов'язання. (ст. 204 ГК України), норми статті 188 передбачають розірвання господарських договорів.

Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

З огляду на вищезазначене, судом вбачається відсутність будь яких приписів, які б забороняли позивачу розірвати, за домовленістю з контрагентом, контракт, віднесений ним в податковому обліку до довгострокових, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва №0007712309/0 від 06.11.09р., №0007712309/1 від 22.12.09р. №0007712309/2 від 05.03.10р.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" за рахунок Державного бюджету України

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.К. Каракашьян