Постанова № 10566440, 12.07.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 року <Текст >Справа № 2а-3283/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Світлицькій О.В.,

за участю представників:

позивача Клюйка А.А. (довіреність від 01.06.2010 № 01/10);

відповідача Котькорла О.А. (довіреність від 07.04.2010 № 25-23/149);

третьої особи Колесник І.Г. (довіреність від 10.09.2009 № 402)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест», м.Запоріжжя

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

третя особа Відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк», м. Київ

про визнання дії протиправними

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Продінвест» (далі ТОВ «Продінвест», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа Відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк» (далі - ВАТ «Кредитпромбанк», третя особа), у якій просить:

визнати неправомірними дії відповідача по визначенню початкової ціни предмета іпотеки нежитлового приміщення по вул. Лахтінська, буд.8 в м.Запоріжжі, яке належить на праві власності позивачу в сумі 3500227,00грн. без урахування ПДВ для реалізації спеціалізованою організацією на прилюдних торгах;

визнати неправомірними дії відповідача по передачі предмета іпотеки нежитлового приміщення по вул. Лахтінська, буд.8 в м.Запоріжжі, яке належить на праві власності позивачу для реалізації на прилюдних торгах ТОВ «ЮНОР» із стартовою (початковою) ціною 3500227,00грн. без урахування ПДВ.

02.07.2010 представник позивача надав суду заяву про зміну позовних вимог, просить:

визнати неправомірними відповідача по визначенню початкової ціни предмета іпотеки нежитлового приміщення по вул. Лахтінська, буд.8 в м.Запоріжжі, яке належить на праві власності позивачу в сумі 3500227,00грн. без урахування ПДВ, для реалізації спеціалізованою організацією на прилюдних торгах;

визнати неправомірними дії відповідача по передачі предмета іпотеки нежитлового приміщення по вул. Лахтінська, буд.8 в м.Запоріжжі, яке належить на праві власності позивачу, для реалізації на прилюдних торгах спеціалізованим організаціям, які проводять прилюдні торги, із стартовою (початковою) ціною 3500227,00грн. без урахування ПДВ.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, із урахуванням прийнятих судом змінених позовних вимог, та надав пояснення аналогічні, викладеним у адміністративному позові. Зокрема зазначає, що на виконанні відповідача знаходиться виконавчий напис, вчинений 09.07.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І., на підставі якого запропоновано звернути стягнення на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою, м. Запоріжжя, вул. Лахтінська, 8 (далі - майно), що належить позивачу на праві власності та передані в іпотеку третій особі. У червні 2010 року позивач поінформований про призначення на 25.06.2010 прилюдних торгів з реалізації майна за стартовою ціною 3500277,00грн без урахування ПДВ. Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними, оскільки установлена стартова ціна майна є значно нижчою ціни, яка визначена в Іпотечному договорі від 26.07.2007 №22/53/101/07-ІЛТ (далі Іпотечний договір). Крім того, пояснює, що у відповідності до Закону України «Про іпотеку» перед призначенням експертної оцінки майна мала відбутися процедура узгодження вартості продажу майна між позивачем (іпотекодавець) та третьою особою (іпотекодержатель). Оскільки процедура узгодження майна здійснена не була, то законні підстави для призначення експертної оцінки у відповідача відсутні. Також зазначає, що відповідач, в порушення приписів Закону України «Про виконавче провадження» не повідомив позивача про оцінку майна. У урахуванням викладеного, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, та надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні від 30.06.2010 №4557/02. Вказує, що дії відповідача під час здійснення виконавчого провадження відповідають приписам Закону України «Про виконавче провадження». Пояснює, що позивачем постанова про призначення експерта та повідомлення про оцінку майна у встановлений законодавством строк не оскаржені, хоча про вартість майна позивач поінформований належним чином 28.09.2009 ним отримано Звіт про оцінку майна. Також звернув увагу суду на порушення позивачем встановленого 10-денного строку звернення до суду. Крім того зауважив, що до компетенції відповідача не входить перевірка інформації про узгодження між сторонами виконавчого провадження ціни предмету іпотеки. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у запереченні від 30.06.2010 №2035/20-04009-001. Пояснює, що узгодження початковою ціни продажу предмета іпотеки є правом іпотекодержателя, а не його обовязком, на що помилково посилається позивач. Також зазначає, що позивач був повідомлений про оцінку предмета іпотеки належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.09.2009 №2637359). Просить відмовити у задоволенні позову.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між позивачем та третьою особою укладений Іпотечний договір від 26.07.2007 №22/53/101-ІЛТ, у відповідності до якого іпотекодавець - майновий поручитель (ТОВ «Продінвест»), у забезпечення зобовязань боржника (ТОВ «Цукровий завод «Махаринецький») надає іпотекодержателю (третій особі) в іпотеку майно (пп. 1.1 Іпотечного договору).

Підпунком 1.2 Іпотечного договору встановлено, що у разі невиконання боржником умов договору, третя особа має право звернути стягнення на майно, з метою задоволення своїх вимог. При цьому, вартість майна визначена пп. 1.4 та складає 8420172,00грн.

Оскільки умови Іпотечного договору боржником не виконані, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І. вчинений виконавчий напис від 09.07.2008 №9224815 (далі виконавчий напис) та запропоновано звернути стягнення на майно - предмет іпотеки, для задоволення вимог третьої особи до боржника у розмірі 21690237,74грн. боргу.

Підпунктом 4.5 Іпотечного договору встановлено, реалізація майна у разі звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про іпотеку».

29.09.2008 відповідачем на підставі виконавчого напису відкрито виконавче провадження ВП №9224815 про звернення стягнення на майно позивача з метою погашення 21690237,74грн. боргу.

11.12.2008 року відповідачем складений Акт опису й арешту майна, яким описано та накладено арешт на майно предмет іпотеки.

12.02.2009 відповідачем винесено постанову про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою експерт зобовязаний надати звіт про оцінку майна.

Згідно із висновком з експертної оцінки майна від 02.07.2009, початкова вартість предмету іпотеки складає 3500277,00грн.

Указаний висновок третьою особою надісланий на адресу відповідача та отриманий уповноваженою особою Румянцевим 28.09.2009 (повідомлення про вручення поштового відправлення №2637359).

Листом спеціалізованої організації, які проводять прилюдні торги, ТОВ «Юнор» від 20.05.2010 №656 позивач поінформований про проведення 25.06.2010 прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна зі стартовою (початковою) ціною лота 3500277,00грн. без урахування ПДВ.

Отримавши указаний лист та вважаючи дії відповідача щодо визначення ціни майна і передачі його на прилюдні торги неправомірними, позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.199 № 606-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - № 606-XIV).

Статтею 1 Закону № 606-XIV встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Згідно ст.3 Закону № 606-XIV державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема,виконавчі написи нотаріусів.

Відповідно до ст. 62-1 Закону № 606-XIV звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса на нотаріально посвідчених примірниках іпотечного договору орган державної виконавчої служби здійснює реалізацію предмета іпотеки в порядку, встановленому іпотечним договором. Відчуження предмета іпотеки здійснюють органи державної виконавчої служби (ч.3 ст.62-1 Закону № 606-XIV).

Відповідно до ч.8 ст.52 Закону № 606-XIV, примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку».

Згідно ст.1 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 898-IV) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 33 Закону № 898-IV встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 41 Закону № 898-IV реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом № 606-XIV, з дотриманням вимог цього Закону.

Із вище викладених норм вбачається, що під час реалізації предмета іпотеки органи державної виконавчої служби повинні діяти на підставі положень Закону № 606-XIV, Закону №898-IV та з урахуванням умов Іпотечного договору.

Так, пп. 4.5 Іпотечного договору встановлено, реалізація майна у разі звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до приписів ч.2 ст.43 Закону № 898-IV початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Указаною нормою передбачається альтернатива встановлення початкової ціни продажу предмету іпотеки: за рішенням суду або за згодою сторін. Оскільки у даному випадку рішення суду відсутнє, то суд вважає, що початкова ціна продажу предмета іпотеки повинна встановлюватися за згодою іпотекодавця та іпотекодержателя. При цьому, проведення експертної оцінки є допустимим лише у разі недосягнення між сторонами згоди про початкову оцінку майна. Тобто, проведенню експертної оцінки має передувати процедура узгодження ціни продажу предмета іпотеки між сторонами.

Оскільки Законом 606-XIV встановлено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону 898-IV, то суд дійшов висновку, що перед залученням для участі у виконавчому провадженні експерта, субєкта оціночної діяльності, відповідач повинен мати інформацію про неузгодження між позивачем та третьою особою початкової ціни продажу предмета іпотеки.

Проте, під час здійснення виконавчих дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки відповідачем, в порушення приписів ч.8 ст.52 Закону № 606-XIV, положення ч.2 ст.43 Закону 898-IV не ураховані не були. Доказів протилежного представник відповідача суду не надав.

Крім того, ч.4 ст.57 Закону 606-XIV встановлено, що державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення. В той же час, доказів належного повідомлення позивача про оцінку майна відповідач суду не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача по визначенню початкової ціни предмета іпотеки є такими, що суперечать приписам Закону № 898-IV, а тому законні підстави для передачі майна для подальшої реалізації на прилюдних торгах у відповідача відсутні.

Крім того, суд не погоджується із аргументами представника відповідача про пропущення позивачем встановленого ст.181 КАС України 10-денного строку для звернення до суду, з огляду на наступне.

Частиною.2 ст.181 КАС встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Із матеріалів справи вбачається, що лист ТОВ «Юнор», яким позивач поінформований про проведення прилюдних торгів останнім отриманий 01.06.2010 (лист Поштампа ЦПЗ №1 від 08.07.2010 №10-13-500), а тому саме з цієї дати починається обчислення встановленого 10-денного строку звернення до суду. Із позовною заявою до суду позивач звернувся 09.06.2010, що підтверджується штампом суду, проставленим на першій сторінці позову, зареєстрованого за №13469

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що оскаржувані дії відповідача є неправомірними, у звязку із чим позовні вимоги обґрунтовані, доведені та такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по визначенню початкової ціни предмета іпотеки нежитлового приміщення по вул. Лахтінська, буд.8 в м.Запоріжжі, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Продінвест» в сумі 3500227,00грн. без урахування ПДВ, для реалізації спеціалізованою організацією на прилюдних торгах.

3. Визнати неправомірними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по передачі предмета іпотеки нежитлового приміщення по вул. Лахтінська, буд.8 в м.Запоріжжі, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Продінвест», для реалізації на прилюдних торгах спеціалізованим організаціям, які проводять прилюдні торги, із стартовою (початковою) ціною 3500227,00грн. без урахування ПДВ.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» (код ЄДРПОУ 31527655) судовий збір у розмірі 3,40грн. (три грн. 40 коп). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 28.07.2010.

Суддя (підпис) О.С.Янюк