Ухвала суду № 105638524, 09.08.2022, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/72/22 Справа №447/884/21

У Х В А Л А

щодо повернення обвинувального акту

09.08.2022 Миколаївський районний суд Львівської області у складі Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаїв Львівської області матеріали кримінального провадження №12018140360000273, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2018 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України,

прокурор Зварич М.Я.,

захисники Андріїв В.І., Карпінець В.Ю., Василишин І.Й.,

представник потерпілих Чорновус Н.Ф.,

обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

У провадженні Миколаївського районного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження №12018140360000273 про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України.

15.09.2021 захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Карпінець В.Ю. подала до суду клопотання про повернення обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні. В обґрунтування клопотання покликалася на те, що обвинувальний акт у частині обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, не є конкретним, не чітко сформульованим, відсутній опис причинового зв`язку між діями обвинуваченого та погіршенням стану потерпілої, що призвели до тяжких наслідків. Крім цього, захисник посилається на те, що з урахуванням бланкетної диспозиції статті 140 КК України, не було встановлено які саме професійні обов`язки покладалися на її підзахисного, а також не вказано вимог конкретних нормативних актів, які було ним порушено. Захисник також вказала те, що оскільки обвинувальний акт містить неконкретне формулювання обвинувачення, таке впливає на кваліфікацію та порушує право обвинуваченого на захист. Вищенаведене свідчить про суттєві недоліки обвинувального акту та є підставою для його повернення.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Карпінець В.Ю. клопотання підтримала, просила таке задоволити з підстав у такому наведених.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, оскільки вважає, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України і підстав для його повернення немає. В обвинувальному акті зазначено ті обставини, які прокурор вважає доведеними, обвинувальний акт складено уповноваженою на те особою, реєстр матеріалів досудового розслідування відповідає встановленим вимогам. Покликався на те, що обвинувачення сформульовано конкретно, а дії обвинуваченого кваліфіковані правильно.

Представник потерпілих заперечила щодо задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Карпінець В.Ю. про повернення обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Андріїв В.І. заперечили щодо повернення обвинувального акту прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , їх захисник Василишин І.Й. підтримали клопотання захисника обвинуваченого Ризванюка П.М.

Заслухавши думку учасників судового засідання та дослідивши клопотання, суд прийшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Згідно частини 4 статті 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Вимоги до обвинувального акту викладені у ст. 291 КПК України.

Проаналізувавши обвинувальний акт на відповідність вимогам кримінального процесуального закону, суд приходить висновку, що вказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення були дотримані.

Встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив і до нього додано передбачені КПК України додатки.

В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченими, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

При цьому, як встановлено з його змісту, у обвинувальному акті міститься перелік діянь окремо кожного з обвинувачених, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованого їм злочину.

З огляду на наведене, суд приходить висновку про відповідність даного обвинувального акта вимогам чинного законодавства, а також про відсутність у ньому таких недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.

Водночас, на переконання суду, доводи захисника, викладені у її клопотанні, не вказують на невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, а зводяться до оспорювання фактичних обставин справи та незгоди із пред`явленим обвинуваченням.

Слід вказати, що в обвинувальному акті викладаються ті фактичні обставини вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Вказане означає, що визначення обсягу та способу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення у тексті обвинувального акта належить до повноважень прокурора, а тому суд та інші учасники судового провадження не можуть вимагати від нього змінити їх виклад.

Суд наголошує на тому, що питання, які стосуються змісту та достовірності викладених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення не підлягають розгляду на підготовчому судовому засіданні і суд на цій стадії лише встановлює відповідність процесуальної форми обвинувального акта вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, не досліджуючи при цьому суті обвинувачення, а тому не вправі пропонувати слідчому/прокурору зазначати в обвинувальному акті інші обставини чи події, або викладати їх в інший спосіб.

Щодо доводів сторони захисту про неконкретність пред`явленого обвинувачення, то за загальним правилом, визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину в обвинувальному акті належить до повноважень прокурора, разом з тим, зміст та спосіб викладення вказаних обставин повинні давати можливість обвинуваченому в повному обсязі розуміти суть висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Суд не вбачає у викладенні формулювання обвинувачення таких недоліків, які б свідчили про його явну неконкретність та, у зв`язку з цим, перешкоджали призначенню справи до судового розгляду.

Таким чином, суд відхиляє доводи захисника, викладені її клопотанні, оскільки вони не вказують на наявність в обвинувальному акті порушень вимог КПК України, з наявністю яких закон пов`язує можливість його повернення.

Керуючись ст. 314, 291 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Карпінець Віри Юліанівни про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №12018140360000273, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2018, про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя Головатий А. П.