Постанова № 10562729, 26.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 липня 2010 року 12 год. 07 хв. № 2а-6974/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О. при секретарі судового засідання Ємельяновій А.С. вирішив адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі

доАкціонерного товариства фірми «Укргазбуд»

простягнення заборгованості у розмірі 7240,89 грн.

Представники: від позивача:Кагаловська В.О., від відповідача:не зявились. На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.07.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 28.07.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі (далі Позивач) з позовом до Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»(далі Відповідач) (ідентифікаційний код 14277604) про стягнення заборгованості у розмірі 7240,89 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.2010 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-6974/10/2670 та призначено попереднє судове засідання, ухвалою від 16.06.2010 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 26.07.2010 Позивач прибув, представник Відповідача не зявився, належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.

Позивач позов підтримує та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Позовні вимоги, мотивовані тим, що у Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»існує заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 5769,01 грн. та по виплаті пільгових пенсій у розмірі 1471,88 грн.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях від 01.06.2010 №328.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, який наявний в матеріалах справи, Відповідач є юридичною особою, зареєстрованою Соломянською районною у місті Києві державною адміністрацією. Акціонерне товариство фірма «Укргазбуд»(ідентифікаційний код 14277604) має спеціалізоване управління підводно-технічних робіт «Укрпідводтрубопровідбуд»(ідентифікаційний код 20576104), яке є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Щодо заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 5769,01 грн. суд виходив з наступного.

Абзацом 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-IV (надалі Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до вказаної статті страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 1058-ІV страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, Відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

Факт заборгованості боргу по страховому збору підтверджується розрахунками за лютий 2010 року на суму 5769,01 грн. Цей звіт зданий в електронній формі, а тому відповідно до п. 2.3. Порядку подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі №7-7 від 19.04.2007 звіти є оригіналами та мають юридичну силу, а також копією з особового рахунку платника.

Згідно картки особового рахунку Відповідача на момент розгляду позовної заяви залишаються не сплаченими страхові внески в розмірі 5769,01 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч. 2, 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до ч. 3 ст.106 Закону № 1058-ІV протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Відповідачу було направлено вимогу від 01.04.2010 №Ю 22, яку Відповідач оскаржив до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (скарга від 12.04.2010 №205).

Твердження Відповідача, що станом на 31.05.2010 відповіді про результати розгляду скарги від 12.04.2010 №205 до скаржника не надходило, спростовується матеріалами справи.

Так, Позивачем у відповіді на заперечення зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області 19.04.2010 направило скаргу за належністю до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі відповідно до п. 2.2 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-2, а 07.05.2010 на адресу АТФ «Укргазбуд»відправлено рішення щодо повернення скарги без розгляду (копії листа від 19.04.2010 та реєстру відправлених листів 07.05.2010 долучено до матеріалів справи). Крім того, листом від 07.06.2010 Відповідачу повторно направлено рішення про результати розгляду скарги.

Що стосується тверджень Відповідача про незаконне застосування до нього фінансових санкцій відповідно до вимоги від 01.04.2010 №Ю 22 під час дії мораторію, суд виходить з наступного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.12.2008 порушено провадження у справі №49/18-б про визнання банкрутом АТФ «Укргазбуд»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника відповідно до ст. 12 Закону України від 14.05.1992 № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон № 2343-XII).

Відповідно до ст.. 1 Закону № 2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно ст.. 12 Закону № 2343-XII протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, та не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Оскільки борг по сплаті страхових внесків виник після 31.12.2008 у лютому 2010 року, то він підлягає сплаті Відповідачем.

Щодо заборгованості по виплаті пільгових пенсій у розмірі 1471,88 грн. суд виходив з наступного.

Відповідач відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. № 64/8663, щомісячно зобовязано вносити до Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ (із змінами та доповненнями), що призначені в минулих та поточному роках.

Позивачем було проведено перевірку нарахування збору на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Після проведеної перевірки Позивачем встановлено, що у Відповідача утворилась заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в розмірі 1471,88 грн. Ця пенсія виплачена пенсіонерам, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсій на пільгових умовах.

Заборгованість утворилась у звязку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за квітень 2010 року.

Відповідач повинен був здійснювати нарахування коштів на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б»- «з»ст..13 Закону України «Про пенсійне страхування».

Заборгованість підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до п. п. «б»- «з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за квітень 2010 року, який був отримані спеціалізованим управлінням підводно-технічних робіт «Укрпідводтрубопровідбуд»17.04.2010., що підтверджується поштовим повідомленням.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Відповідач не відшкодовував, що призвело до порушення встановлених державою норм чинного законодавства, а саме Закону України «Про пенсійне забезпечення», яким встановлені державні гарантії соціальної захищеності пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтовному на прожитковий мінімум та відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання, шляхом надання трудових соціальних пенсій. Пенсійний фонд України є центральним органом центральної виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення і несвоєчасного відрахування до пенсійного фонду України призводить до відсутності коштів та заборгованості по соціальних виплатах перед пенсіонерами.

Відносини, що склалися між Позивачем та Відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту ст. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007, № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики.

Згідно Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 N 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 25.02.2008 N 5-5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730, серед інших завданням Управління є збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку. Управління відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян. Управління має право вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності усунення виявлених фактів порушення законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Фонду та порядку їх використання; стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається обґрунтовуючи позовні вимоги.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у Відповідача.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат Позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з Відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»(ідентифікаційний код 14277604) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі заборгованість в розмірі 7240,89 грн. (сім тисяч двісті сорок гривень 89 коп.), з них заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 5769,01 грн. та заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 1471,88 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Л. О. Маруліна