Вирок № 105625448, 04.08.2022, Галицький районний суд м. Львова

461/4469/21

1-кп/461/206/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.2022 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретарі судового засідання Береза П.Р., Євтушенко В.Ю.

з участю: прокурора Потупи І.Я.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників Торопчина О.Д.,

Стех Ю.Я., Кунціва П.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження за № 12019140000000749 від 11.10.2019 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, на утриманні троє малолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, в часі до 04.02.2021, незаконно придбав та зберігав за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без мети збуту, для власного вживання, наркотичні засоби, обіг яких обмежено та особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено у особливо великих розмірах, зокрема, згідно висновку експерта №СЕ-19\114-21\ 2081-НЗПРАП від 19.03.2021: метадон загальною масою 3,3025 грам, ацетилкодеїн загальною масою 1,14164 грам, та особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено - канабіс загальною масою 11,93 грам, діацетилморфін загальною масою 16,4825 грам, 6-моноацетилморфін загальною масою 0,443685 грам.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 309 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 органом досудового розслідування обвинувачується у тому, що всупереч вимогам ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 із наступними змінами і доповненнями, ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із наступними змінами та доповненнями, ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із наступними змінами та доповненнями, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та збут наркотичних засобів, обіг яких обмежено, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, за невстановлених органом досудового розслідування обставин (час, місце, спосіб), у невстановлений досудовим слідством час, до 30.12.2020 придбав у невстановленої особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 1,5754 грам, з метою подальшого розповсюдження вказаної речовини на території міста Львова. 30.12.2020, попередньо узгодивши з ОСОБА_2 місце зустрічі, розмір та вид наркотичного засобу, який останній бажає придбати, ОСОБА_1 близько 14:15 год. зустрівся із свідком у сквері «На Валах» біля Порохової вежі, що по вулиці Підвальній, 4 у місті Львові, де ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2600 гривень. ОСОБА_1 після отримання грошей повів ОСОБА_2 стежкою та, зупинившись неподалік дерева, кивком голови показав останньому місце на землі, де знаходився згорок з наркотичним засобом який останній підняв із землі.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 органом досудового розслідування обвинувачується у тому, що всупереч вимогам ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 із наступними змінами і доповненнями, ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із наступними змінами та доповненнями, ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із наступними змінами та доповненнями, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та збут наркотичних засобів, обіг яких обмежено, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, 04.02.2021 вчинив незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, зокрема, за невстановлених органом досудового розслідування обставин (час, місце, спосіб), маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено, з корисливих мотивів, у в невстановлений досудовим слідством час до 04.02.2021, придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 0,3713 грам, з метою розповсюдження вказаної речовини на території міста Львова. 04.02.2021, попередньо узгодивши з ОСОБА_2 місце зустрічі, розмір та вид наркотичного засобу, який той бажає придбати, ОСОБА_1 близько 12:10 год. зустрівся з останнім на вулиці Підвальній, біля будинку №17 у м. Львові, за попередньою узгодженістю з останнім, який наркотичний засіб, в якому розмірі він бажає придбати та передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1300 гривень. Після отримання коштів ОСОБА_1 збув останньому наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 0,3713 грам.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 органом досудового розслідування обвинувачується у тому, що всупереч вимогам ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 із наступними змінами і доповненнями, ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із наступними змінами та доповненнями, ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із наступними змінами та доповненнями, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та збут наркотичних засобів, обіг яких обмежено та особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, 04.02.2021 за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 зберігав з метою збуту у особливо великих розмірах: метадон загальною масою 3,3025 грам, ацетилкодеїн загальною масою 1,14164 грам та особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено - канабіс загальною масою 11,93 грам, діацетилморфін загальною масою 16,4825 грам, 6-моноацетилморфін загальною масою 0,443685 грам., які були розфасовані у 30 полімерних згортків.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні незаконного зберігання з метою збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено та особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно ст. 129 Конституції України, норм КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.

Вирок суду повинен бути ухвалений судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими та оціненими під час судового розгляду з точки зору їх належності, допустимості і достовірності; сукупність доказів повинна бути достатньою та взаємозв`язаною для прийняття законного, обґрунтованого вмотивованого судового рішення.

При цьому, суд виходить із положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України, від 17 липня 1997 року, норм Конституції України, КПК України, які визначають права і свободи кожного, хто перебуває під юрисдикцією членів Ради Європи, які підписали означену конвенцію, держави , яка ратифікувала її у встановленому Законом порядку, та гарантують кожному права і свободи, визначені в розділі 1 Конвенції та розділу УIII Конституції України.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно частин 1, 2 статті 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом ; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Стаття 25 КПК України зобов`язує прокурора, слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 91 КПК України.

За правилами ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відпоідно до ст.94 КПК України, суд для прийняття процесуального рішення зобов`язаний оцінити кожний доказ на підставі всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Таким чином, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення.

Під час судового розгляду судом створені всі необхідні умови для реалізації сторонами процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, що, зокрема, підтверджується тим, що в жодного з учасників процесу (сторони кримінального провадження) зауважень з цього приводу не виникло.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у незаконному зберіганні особливо небезпечних наркотичних засобів визнав та пояснив, що всі наркотичні засоби, які вилучені 04.02.2021 р. за місцем його проживання, були придбані ним наприкінці листопада 2020 року для власного вживання у відповідних дозах: метадон, канабіс, героїн, яких йому мало вистачити на певний час, в залежності від періодичності вживання - на 6-7 тижднів при денних дозах 2,5 грама, 0,5 грама і 2 грама відповідно. Не може стверджувати, що він наркозалежний, але вживає наркотичні засоби; влітку 2019 року лікувався з цього приводу у Львівському обласному медичному центрі превенції та терапії узалежнень і перебуває там на обліку. Наркотичні засоби зберігав за місцем свого проживання в орендованій квартирі по АДРЕСА_1 . Наприкінці грудня 2020 року до нього з невідомого номеру передзвонив старий знайомий ОСОБА_3 з м. Соснівка Львівської області, який теж лікувався від наркозалежності, і попросив терміново два грама метадону, сказавши, що в нього проблеми. ОСОБА_1 відповів, що нічим не може йому допомогти, і поклав трубку. Через декілька хвилин ОСОБА_3 знов передзвонив йому та почав наполегливо вмовляти «виручити». Натякав, що у протилежному випадку його чекають великі неприємності, в нього серйозні проблеми, і просив хоча б 2 (два) грами метадону. ОСОБА_1 не мав жодного наміру продавати ОСОБА_3 наркотичні засоби, але після вмовлянь останнього, не знає навіть чому, пожалів його і погодився допомогти. Він повідомив, що в нього є трохи метадону, який він купив для себе за ціною 1950 грн. за один грам, і при собі має приблизно 1,5 грама. За кілька годин вони зустрілись у районі центру, де він передав ОСОБА_3 згорток, в якому містилось менше 2-х грамів метадону за 2600 грн.; решту мав передати наступного дня. Однак, вони зустрілись тільки 04.02.2021 приблизно на тому ж місці, де він передав ОСОБА_3 решту метадону, оримавши гроші в сумі 1300 грн.

Через декілька тижнів після цього, до нього вкотре зателефонував ОСОБА_3 та попросив зустрітися. При зустрічі у центрі м. Львова ОСОБА_3 йому розповів, що попередню купівлю ним у ОСОБА_1 метадону його заставили зробити працівники поліції, які неодноразово погрожували йому кримінальним переслідування у випадку відмови у співпраці. При цьому, він не міг їм відмовити, оскільки відбував покарання у виді обмеження волі, а також поліцейські за ним слідкували та контролювали кожен його рух до останньої зустрічі.

ОСОБА_1 настоює, що придбані наркотичні засоби він не збирався нікому продавати, і купив для себе, періодично вживаючи. Зробив виключення для ОСОБА_3 , так як знав його раніше, вони разом вживали метадон, який тоді діставав саме ОСОБА_3 . Тому вважав себе дещо зобов`язаним і не відмовив на його наполегливі прохання. В подальшому він зрозумів, що ОСОБА_3 спровокував його на вчинення злочину, будучи наркозалежним і перебуваючи під кримінальним переслідуванням.

Відповідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 7 ч. 1 п. 10 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка передбачає, що відповідно ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1); ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (ч. 2); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч. 3); усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи (ч. 4), тобто аж ніяк із застосуванням інших стандартів, зокрема, «комфортної впевненості», «переконливої сили» та згаданої «обґрунтованої підозри» (який застосовується, наприклад, при обранні міри запобіжного заходу).

У рішеннях в справах «Ушаков та Ушакова проти України» від 18.06.2015, «Коробов проти України» від 21.10.2011 і «Кобець проти України» від 14.02.2008 ЄСПЛ визначив, що «суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведеності «поза розумним сумнівом», яка має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (постанова Кримінального Касаційного Суду ВС у справі №75/11509/18 від 01.04.2020).).

Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на сторону обвинувачення.

Касаційний кримінальний суд ВС у постанові в справі №754/17019/17 від 21.01.2020 підкреслив, що «особу не можна визнати винною, якщо прокурор не спростував її версій подій».

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Положеннями ст. 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Судом досліджені наступні докази сторони обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.307 КК України, зокрема:

- протокол огляду покупця та протокол огляду грошових коштів від 30.12.2020 який, на думку прокурора, підтверджує, що « ОСОБА_2 » (легендованому свідку) в період з 12:50 по 13:05 було передано 2600 гривень для проведення оперативної закупки наркотичної речовини «Метадон» у обвинуваченого ОСОБА_1 ;

- протокол негласної слідчої дії аудіо та відео контролю особи ОСОБА_1 №300т/40-13/2021 від 15.03.2021, згідно якого 30.12.2021 близько 14:09 « ОСОБА_2 » зустрівся з ОСОБА_1 біля дерева між будівлею «Порохової вежі» та приміщенням СШ №8, що по вул. Підвальній у м.Львові. Під час зустрічі ОСОБА_1 показав жестом голови « ОСОБА_2 » на корінь дерева; « ОСОБА_2 » нагнувся та підняв поліетиленовий згорток жовтого кольору, передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2600 гривень;

- протокол огляду місця події від 30.12.2020, згідно якого в період з 14:30 по 15:10 « ОСОБА_2 » біля будинку №30 по вул. Винниченка видав згорток з 2 грамами наркотичного засобу «метадон», який останній придбав у ОСОБА_1 ;

- протокол огляду покупця та протокол огляду грошових коштів від 04.02.2021, згідно якого « ОСОБА_2 » (легендованому свідку) 04.02.2021 в період з 09:00 по 09:20 було передано 1300 гривень (3 банкноти по 200 гривень, 4 банкноти по 100 гривень, 6 банкнотів по 50 гривень) для проведення оперативної закупки наркотичної речовини у «метадон» у обвинуваченого ОСОБА_1 ;

- протокол негласної слідчої дії про результати контролю за вчиненням злочину від 05.02.2021 №131т/40-13/2021 та аудіо та відео контролю особи ОСОБА_1 №301т/40-13/2021 від 15.03.2021, згідно якого 04.02.2021 близько 12:00 « ОСОБА_2 » зустрівся з ОСОБА_1 біля будинку №4 по вул.Українки у м.Львові. Під час зустрічі ОСОБА_1 перепитав ОСОБА_2 чи він просив два чи один грам купити на що ОСОБА_2 відповід що він хоче купити один грам ОСОБА_1 передав йому 1 грам наркотичної речовини, а « ОСОБА_2 » передав йому кошти в сумі 1300 гривень;

-протокол огляду місця події від 04.02.2021, згідно якого в період з 12:20 по 12:45 « ОСОБА_2 » біля будинку №30 по вул. Винниченка видав згорток з 1 грамом наркотичного засобу «метадон», який останній придбав у ОСОБА_1 .

Висновок експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів №ЄЕ-19/119-21/28-МРВ від 14.01.2021 підтверджує, що у порошкоподібній речовині, вилученій 30.12.2020 у ОСОБА_2 , виявлено метадон - маса метадону становить 1,5754 грам. та висновок експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів №ЄЕ-19/114-21/2481-НЗПРАП від 22.03.2021 підтверджує, що у порошкоподібній речовині вилученій 04.02.2021 у громадянина ОСОБА_2 виявлено метадон - маса метадону становить 0,3713 грами.

Аналізуючи означені докази на предмет їх належності та допустимості суд встановив наступне.

Проведені слідчі дії - огляд покупця від 30.12.2020 та 04.02.2021 відповідають вимогам: п. 4. Інструкції «Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні», затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, МВСУ, СБУ, адміністрації ДПСУ, Мінфіну України, МЮ від 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1687/5абз.; абз. 2 п. 6.8. Інструкції «Про порядок проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки товарів, предметів, речей, послуг, документів, засобів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності», затвердженої наказом МВС України, СБУ, Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 щодо застосування спеціальних технічних засобів в ході проведення закупки; а також норомам ст.ст. 252 ч.ч. 1 і 2; 103 ч. 1 п. 1; 104 ч.ч. 1, 2, 3 п.п. 1 і 2; 106 ч. 1; 271 ч. 5 КПК України. Означені протоколи огляду покупця від 30.12.2020 і 04.02.2021 не містять відомостей не тільки про найменування, характеристики, а й про спорядження «покупця - ОСОБА_2» технічними засобами фіксації.

Досліджені судом матеріали кримінального провадження всупереч вимог ст.ст. 99 ч. 2 п. 4 реч. 2; 104 ч. 1, ч. З п. 1 абз. 5, п. 2 абз. 2; 237 ч.ч. 1, 4 КПК України не містять даних з приводу застосування відповідних технічних засобів для відеофіксації та, відповідно, їх огляду.

Суд не мав можливості перевірити об`єктивність та достовірність даних протоколу огляду покупця від 30.12.2020 та 04.02.2021, даних протоколу огляду місця події від 30.12.2020 та 04.02.2021, оскільки стороною обвинувачення не заявлялось клопотання про допит понятих, зазначених у цих протоколах, а свідок «ОСОБА_2» не допитаний з причин, наведених нище.

У порушення п. 1.12 затвердженої наказом МВС України, СБУ, Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 Інструкції «Про порядок проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки товарів, предметів, речей, послуг, документів, засобів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності» для безпосередньої участі у контрольованій закупці легендованого органом досудового слідства як « ОСОБА_2 » було залучено не на «засадах добровільності», про що, зокрема, свідчить відсутність у порушення вимог п. 15 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» у матеріалах справи письмової згоди на проведення закупки наркотичних засобів або відомостей про надання такої.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011 №12- рп/2011 обвинувачення у вчиненні злочину не може гуртуватись на фактичних даних, отриманих в результаті оперативно-розшукової діяльності з порушенням встановленого законом порядку.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Тейксейра до Кастро проти Португалії" (від 9 червня 1998 р.) зазначив, що використання негласних агентів має бути обмеженим і забезпеченим гарантіями навіть у справах, пов`язаних із боротьбою з торгівлею наркотиками. Суспільним інтересом не можна виправдати використання доказів, здобутих шляхом підбурювання до такої діяльності з боку працівників міліції. Враховуючи викладене, а також обов`язковість застосування судової практики Європейського суду з прав людини при проведені досудового слідства, необхідно перевіряти, чи не було з боку працівників міліції та їхніх довірених осіб підбурювання та організації придбання і збуту наркотичного засобу (останній абз. арк. 7, 1 абз. Арк. 8 Узагальнення).

Аналогічні висновки наведені у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, «Ван Мехеллен та інші проти Нідерландів» від 23.04.1997, «Худобін проти Росії» від 26.10.2006, «Корнєв і Карпенко проти України» від 21.10.2010, «Баннікова проти Росії» від 04.11.2010, «Фюрч проти Німеччини» від 23.10.2014, «Носко і Нефедов проти Росії» від 30.10.2014, «Морарі проти Рееспубліки Молдова» від 08.03.2016, «Магановіч проти Хорватії» від 04.04.2017, «Раманаускас проти Литви (2)» від 20.02.2018.

Рішенням у справі «Ваньян проти РФ» від 15.12.2005 ЄСПЛ підкреслив неприпустимість «використання показань в суді» «анонімних інформаторів», «таємних агентів» із забороною їх використання навіть у справах, що стосуються боротьби проти наркоторгівлі (при цьому суд позбавлений можливості не тільки перевірити репутацію «свідка», а навіть його твердження, що саме він ніби є легендованою особою).

Отже, за усталеної практики ЄСПЛ, правової позиції Верховного Суду України (викладеної в узагальненні від 01.01.2008 «Про практику розгляду судами справи про злочини у сфері обігу наркотичних засобів...») всі докази, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів слід визнавати недопустимими, оскільки їх отримано внаслідок істотного порушення закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції права людини на справедливий судовий розгляд.

Суд дослідив, окрім наведених даних протоколу про результати здійснення НСРД №№888т/16/08-2020 від 19.02.2020 - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за ухвалою Львівського апеляційного суду від 30.10.2019 №04383т щодо ОСОБА_1 , й інші докази сторони обвинувачення.

Зокрема, дані протоколу результати здійснення НСРД від 15.03.2021 №300/40-13/2021 на 2 арк. та додаток - носій інформації №42т.; дані протоколу про результати здійснення НСРД від 15.03.2021 №304/40-13/2021 на 6 арк.; дані протоколу про результати здійснення НСРД від 15.03.2021 - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (мобільний телефон НОМЕР_1 ) на 28 арк. з додатком носієм інформації (СД диск); дані протоколу про результати здійснення НСРД від №301/40- 13/2021 на 2 арк. та додаток - носій інформації №42т.; дані протоколу про результати здійснення НСРД від 15.03.2021 №312/40-13/2021 на 28 арк. та додаток - носій інформації №38т.; дані протоколу про результати контролю за вчиненням злочину №137т/40-13/2021 від 05.02.2021 на 2 арк.; дані протоколу про результати контролю за вчиненням злочину №301/40-13/2021 від 15.03.2021 на 2 арк.; дані про хід здійснення негласної слідчої дії від 05.02.2021 за №139/140-13/2021 на 2 арк.).

Досліджені судом матеріали телефонних розмов ОСОБА_1 із невстановленими досудовим слідством особами, не стосуються інкримінованого обвинувачення, відтак, не можуть бути використані, як доказ факту чи обставин протиправної діяльності обвинуваченого у даному криінальномау провадженні в межах пред`явленого обвинувачення.

Прокурор в судовому засіданні погодився, що дані докази не стосуються предмету обвинувачення, однак, на його думку, вцілому свідчать про протиправну діяльність ОСОБА_1 , який маскував в телефонних розмовах таку діяльність при спілкуванні з невідомими особами, використовуючи завуальовані слова та звороти.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечив, що на аудіо-записах його голос, однак, не вважає, що зміст цих розмов у будь-який спосіб доводить факти збуту ним наркотичних засобів; наркотичні засоби він вживає тривалий час і періодично купує їх для власного вживання.

Суд вважає наведені докази - дані протоколу результати здійснення НСРД - неналежними, такими, що не містять інформації щодо предмету доказування у даному кримінальному провадженні, відтак, суд не бере їх до уваги.

Згідно ч. 3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем; здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 271 КПК України встановлено вимогу, що прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов`язаний викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.

Постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 29.12.2020 (а.с.148,т.2) містить покликання на показання свідка «ОСОБА_2» , протокол зняття інформації з транспортних (телекомунікаційних) мереж від 19.02.2020 №888/16/18-2020 та інші матеріали справи, які на думку її автора, виключають провокацію з боку правоохоронних органів на вчинення ОСОБА_1 незаконного збуту наркотичних засобів.

Досліджений протокол зняття інформації з транспортних (телекомунікаційних) мереж від 19.02.2020 №888/16/18-2020 не стосується комунікацій обвинуваченого із «ОСОБА_2»; матеріали кримінального провадження взагалі не містять аудізоаписів телефонних або інших розмов ОСОБА_1 з «ОСОБА_2» та їх роздруківок, змісту, що не дає можливості перевірити (спростувати) доводи обвинуваченого про те, що ініціатором контактів був саме « ОСОБА_2» , який наполегливо просив у ОСОБА_1 продати йому два грами метадону, покликаючись на складні життєві обставини.

Відтак, наведених доводів обвинувачення недостатньо, щоб виключити відсутність під час проведення контролю за вчиненням злочину провокацію особи на вчинення злочину.

На досліджених судом відеозаписах аудіо-відео контролю за вчиненням злочину (дані протоколу від 05.02.2021 № 131т\40-13\2021 та №301т\40-13\2021) від 30.12.2020 і 04.02.2021 відсутня інформація передачі наркотичних засобів та передачі грошей, а сама відео-зйомка є нечіткою і перерваною в кожному із випадків на 20 хвилин.

На відео відсутнє зображення обличчя покупця - легендованого «ОСОБА_2», однак, ОСОБА_1 стверджує, що цією особою є саме його знайомий ОСОБА_3 із м.Соснівка, з яким вони вживали наркотичні засоби і який під впливом працівників поліції, будучи від них залежний, як раніше судима особа, спровокував вчинення злочину.

Суд був позбавлений можливості допитати легендованого свідка « ОСОБА_2 » з метою перевірки обставин проведення закупок, даних огляду місця події, інших поданих доказів та спростування чи підтвердження доводів ОСОБА_1 щодо провокації злочину.

Суд сприяв прокурору у забезпеченні можливості допиту легендованого свідка « ОСОБА_2 », задоволив клопотання про допит свідка в режим відеоконференціїї з СІЗО, з іншого судового приміщення, вживались заходи до технічної можливості допиту легендованого свідка із створенням акустичних перешкод, однак, свідок, зі слів прокурора, відмовився від участі в судовому засіданні та допиті через відсутність технічних умов «зміни голосу» з причин його безпеки.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які приймають участь у кримінальному судочинстві», право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів забезпечення безпеки мають, в т.ч.і свідки, у вигляді забезпечення конфіденційності відомостей про особу.Підставою для застосування заходів забезпечення безпеки є наявність реальної загрози їх життюб, здоровю, житлу або майну після отримання оперативної чи іншої інформації про наявність загрози життю, здоровю, житлу і майну таких осіб ( ч.1, п.»в» ч.2 ст.20 ).

Таким чином, застосування заходів безпеки, а відтак, і збереження у таємниці відомостей про осіб, які були залучені до їх проведення, має відбуватись не у будь-якому випадку, а лише за наявності доказів таких загроз щодо відповідних осіб-свідків у кримінальному провадженні.

Відсутні будь-які відомості про наявність реальної загрози життю, здоровю, житлу або майну легендованого свідка « ОСОБА_2 ».

Сторона обвинувачення відмовилась від допиту легендованого свідка « ОСОБА_2 », допит якого міг виключити провокацію злочину.

Захист наголошує, що за обставинами справи, неспростованими показаннями ОСОБА_6 , мала місце провокація злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, з огляду на репутаційні дані легендованого свідка « ОСОБА_2 », який є раніше неодноразово судимою особою за шахрайство, крадіжки тощо і на момент проведення оперативних закупок за його участі відбував покарання згідно вироку від 12.02.2020 у справі №459/937/19 у вигляді обмеження волі, а під час судового розгляду даної справи знаходився з 22.03.2021 під вартою в установі відбування покарань №19, звідки і планувався його допит в режимі відеоконференції.

Таким чином, у судовому засіданні небезпідставні доводи сторони захисту не спростовано з наведенням переконливих мотивів, які б грунтувались на обставинах даного кримінального провадження, відтак, свідчать про існування розумного сумніву в доведеності винуватості ОСОБА_1 . Зокрема, не спростовано доводів сторони захисту щодо провокації вчинення злочину.

Відповідно до ст.307 КК України, суб`єктивна сторона даного злочину характеризується прямим умислом і метою особи збути наркотичні засоби чи психотропні речовини, що є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього кримінального правопорушення.

Досудовим слідством не доведено, що ОСОБА_1 мав прямий умисел на збут наркотичних засобів і збував такі іншим особам; наркотичні засоби збув одній і тій самій легендованій особі « ОСОБА_2 », за обставин неспростованих доводів обвинуваченого про підбурювання «покупця» про продаж йому 2-х грамів «метадону» у два прийоми.

Відтак, недоведений прямий умисел обвинувачення на вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Таким чином, з врахуванням наведених судом доводів за відсутності належних та допустимих доказів доведеності винуватості ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України обвинуваченого слід виправдати.

Окрім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні незаконного зберігання з метою збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено та особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено у особливо великих розмірах, тобто, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Зокрема, що маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та збут наркотичних засобів, обіг яких обмежено та особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, 04.02.2021 за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 зберігав з метою збуту у особливо великих розмірах: метадон загальною масою 3,3025 грам, ацетилкодеїн загальною масою 1,14164 грам та особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено - канабіс загальною масою 11,93 грам, діацетилморфін загальною масою 16,4825 грам, 6-моноацетилморфін загальною масою 0,443685 грам, які були розфасовані у 30 полімерних згортків.

Пред`являючи обвинувачення за ч.3 ст.307 КК України, орган досудового розслідування в обвинувалоьному акті зазначив, що обвинувачений незаконно зберігав за місцем свого проживання особливо небезпечні наркотичні засоби у особливо великих розмірах з метою збуту, і ця мета встановлоена, зважаючи на розмір наркотичних засобів.

Таким чином, основним доказом обвинувачення є вилучення у обвинуваченого наркотичних засобів у особливо великому розмірі.

Так, із даних протоколу обшуку від 04.02.2021, проведеного за адресою місця проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 вбачається , що останній добровільно видав пофасованих 30 політиленових згортків, пакети з застібками та фольгові згортки в яких містилися метадон, героїн, канабіс та інші наркотики, а також електронна вага із залишками наркотичної речовини.

Згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, аналогів та прекурсорів №СЕ-19/114-21/2081-НЗПРАП від 19.03.2021, вилучених в квартирі за місцем проживання ОСОБА_1 вилучено в 1 полімерному пакеті 11,93 грам канабісу, в 17 полімерних згортках виявлено 7,25 грами героїну, в 6 полімерних згортках виявлено 2, 73 грами метадону, в 5 полімерних пакетах виявлено 9,1 грами героїну, а також наркотичні засоби виявлено на електроній вазі вилученій під час обшуку.

Подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка міститься в полімерному пакеті з герметизуючою застібкою, є канабісом, який віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 11,93 грам.

В нашаруваннях речовини коричневого кольору, яка міститься на трьох згортках фольги, один з яких у вигляді трубки, виявлено діацетилморфін (героїн), 6-моноацетилморфін, які віднесені до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, та ацетилкодеїн, який віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса діацетилморфіну (героїну) становить 0,0791 грам, маса 6-моноацеилморфіну становить 0,0286 грам, маса ацетилкодеїну становить 0,0120 грам.

В кристалоподібній речовині білого кольору, яка міститься в полімерному згортку, виявлено метадон, який віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса метадону становить 0,2354 грам.

В порошкоподібній речовині коричневого кольору, яка міститься в сімнадцяти полімерних згортках, виявлено діацетилморфін (героїн), 6- моноацетилморфін, які віднесені до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, та ацетилкодеїн, який віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса діацетилморфіну (героїну) становить 7,2516 грам, маса 6-моноацеилморфіну становить 0,1835 грам, маса ацетилкодеїну становить 0,4994 грам.

В кристалоподібній речовині білого кольору, яка міститься в шести полімерних згортках, виявлено метадон, який віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса метадону становить 2,7223 грам.

В нашаруваннях порошкоподібної речовини світло-коричневого кольору, яка міститься на робочих поверхнях електронної ваги, виявлено діацетилморфін (героїн), 6-моноацетилморфін, які віднесені до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, та ацетилкодеїн, метадон, які віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса діацетилморфіну (героїну) становить 0,0024 грам, маса 6-моноацеилморфіну становить 0,000085 грам, маса ацетилкодеїну становить 0,00014 грам, маса метадону становить 0,0015 грам.

В порошкоподібній речовині коричневого кольору, яка міститься в п`яти полімерних пакетах з герметизуючою застібкою та в згортку фольги, виявлено діацетилморфін (героїн), 6-моноацетилморфін, які віднесені до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, та ацетилкодеїн, який віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса діацетилморфіну (героїну) становить 9,1494 грам, маса 6-моноацеилморфіну становить 0,2315 грам, маса ацетилкодеїну становить 0,6301 грам.

В кристалоподібній речовині білого кольору, яка міститься в полімерному пакеті з герметизуючою застібкою, виявлено метадон, який віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса метадону становить 0,3433 грам.

В судовому засіданні ОСОБА_6 визнав, що дійсно вказані наркотичні засоби в квартирі, яку орендує, належать йому. Наркотичні засоби він придбав для власного вживання восени 2020 року, закупивши значну кількість різних, т.я. вживав і канабіс, і метадон, а також героїн; з допомогою електронної ваги розфасовував, щоб не було передозування, і періодично вживав.

Як суд вже зазначав, суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України характеризується прямим умислом і метою особи збути ротдбані наркотичні засоби чи психотропні речовини.

Згідно усталеної судової практики, кримінальна відповідальність за ст.307 КК України настає лише у тому випадку, коли відповідні протиправні дії вчинялися зі спеціальною метою збуту, а вчинення протиправних дій з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та прекеурсорами без такої мети утворює склад злочину, передбачений ст.309 КК України, а тому лише сам факт виявлення наркотичних засобів у великому розмірі не може вважатись доказом умислу особи саме на їх збут і суд має тлумачити усі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого на його користь.

Як встановив суд, ОСОБА_1 вживає наркотичні засоби, в 2019 році лікувався з цього приводу у Львівському обласному медичному центрі превенції та терапії узалежнень і перебуває там на обліку, що об`єктивно підтверджується дослідженим судом висновком судово-психіатричної експертизи №219 від 12.05.2021, висновком спеціальної медичної наркологічної комісії №43 від 27.04.2021, відповіддю з ЛОМЦ від 15.02.2021 за №614.

Зокрема, згідно інформації КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» №749\2\16\08\2021 від 12.02.2021, останній перебуває на обліку з діагнозом - розслади психіки та поведінки внаслідок вживання кількох лікарських засобів та інших психоактиних речовин.

ОСОБА_1 раніше не судимий за незаконне придбання з метою збуту та збут наркотичних засобів; у нього відсутнє нерухоме майно, коштовні речі, транспортні засоби, грошові вклади тощо, які б давали підстави вважати, що останній займається протиправною діяльністю з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, як зазначає автор обвинувального акту, і придбав та зберігав наркотичні засоби саме з метою збуту. Відтак, зберігання наркотичних речовин є наслідком наркозалежності обвинуваченого.

Належних доказів, які б прямо або непрямо підтверджували існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження і достовірно підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, суду не надано.

Відповіднодо ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Частиною 3 статті 370 КПК України та ч.1 ст. 94 КПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, чке ґрунтується на всебічному та повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.

Враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини, суд застосовує критерій доведеності вини «поза розумним сумнівом», який випливає із співіснування достатньо чітких і узгоджених між собою неспростованих висновків презумпціі факту, вимог норм ст. 62 Конституції України та ст.17 КПК України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержавних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини та досліджені докази, суд приходить до переконання про недотримання стороною обвинувачення стандарту підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину в частині наявності такої кваліфікуючої ознаки вчинення злочину, як мети збуту наркотичних засобів.

Відповідно до положень ст.337 КПК України, судовий розгляд проводить лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеному в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Відтак, при наявності іншого складу кримінального правопорушення, на підставі ст.337 КПК України, суд, в даному випадку, має право вийти за межі пред`явленого обвинувачення та перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.3 ст.307 КК України на ч.3 ст.309 КК України.

Межі повноваження суду щодо перекваліфікації злочину окреслені названою нормою, згідно з якою зміна кваліфікації допускається лише в бік покращення становища обвинуваченого, зокрема, шляхом застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин.

Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, є менш тяжким, аніж той, що передбачений ч.3 ст.307 КК України.

Таким чином, дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності,а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов до переконання, що вони доводять факт вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, т.я. він вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів в особливо великих розмірах, без мети збуту.

Відповідно до ст.65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини Кримінального Кодексу, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , є визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що ОСОБА_1 характеризується задовільно згідно інформації КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» №749/2/16/08-2021 від 12.02.2021 останній перебуває на обліку з діагнозом - розлади психіки та поведінки в наслідок вживання кількох лікарських засобів та інших психоактивних речовин.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 раніше не судимий.

Прокурор безпідставно, характеризуючи особу обвинуваченого, вказує на судимість за ч.1 ст.309 КК України за вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 08.08.2019р.Вирок по справі не ухвалювався; суд ухвалою від 08.08.2019. звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.4 ст.309 КК України.

ОСОБА_1 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей і є єдиним годувальником в сімї, оскільки дружина не працює, т.я. здійснює догляд за дітьми

Враховуючи особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, суд вважає, що досягнення мети покарання, встановленої ч. 2 ст. 50 КК України, а саме виправлення засудженого, можливе із застосуванням відповідно до п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7 ст. 69 КК України - призначення покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин та згідно ч. 2 ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання із визначенням іспитового строку.

Дане покарання на переконання суду. Відповідатиме еті, гуманності , справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваним ми інтересаи суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповівдальності через призу того, що втручання держави у приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальнии інтересаи суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має бути законним( несвавільним), пропорційним не становити надмірного тягаря для особи).

Судові витрати у розмірі 3922,8 гривень, що є вартістю за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (вилучених в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 ) №СЕ-19/114-21/2081-НЗПРАП від 19.03.2021 - підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави.

Цивільні позови не заявлялись.

Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.2,22,17,91, 349 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття призначеного покарання із випробуванням та визначити 3 (три) роки іспитового строку.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та виправдати у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді застави - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту проголешння вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз, у сумі 3922,8 гривень.

Речові докази:

- компакт диск з відеозалисом вчиненого кримінального правопорушення, диск чорного кольору, на лицевій частині диску розміщені наступні написи «Меmorex», 16х, 120 min, 4,7 Gb, час поміщення даного компакт диску в носій зчитування компакт дисків стаціонарного комп`ютера ідентифікується як «DVD RW дисковод (F:) 2021» - залишити у матеріалах справи;

- тримач від сім-карти з № НОМЕР_2 без сім-картки; - електронна вага; грошові кошти купюрами номіналом: - 200 грн. серії АВ6217098; - 200 грн. серії УЖ 4551933; 100 грн. серії ME 0698295; - 100 грн. серії ГГ 2097658; -50 грн. серії ФИ 5101605; ФВ 1538011, грошові кошти у сумі 3200 грн.; Мобільний телефон марки «Meizu» з ІМЕІ №1 - НОМЕР_3 , І ІМЕІ № НОМЕР_4 з встановленими сім картками № НОМЕР_2 та № НОМЕР_5 ; дві банківські картки: - банку «А-банк» з № НОМЕР_6 ; - банку «Ощадбанк» № НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «Nokia» ІМЕІ №1- НОМЕР_8 , ІМЕІ №2 - НОМЕР_9 з встановленою сім картою № НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_1 .

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд протягом тридцять днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Волоско І.Р.