Постанова № 10562212, 25.06.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2010 р. № 2а-6447/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого - судді - Качур Р.П.

За участю секретаря судового засідання Дрозди І.С.

<Текст >

до ВАТ "Миколаївське АТП-24665" ДПІ у Миколаївському р-ні Л/о пропро скасування податкового повідомлення-рішення , з участю представників: від позивача: Чернова Н.Й., Стадник А.Л.

від відповідача: Якимишин О.Я., Сабаль Н.С.

ВСТАНОВИВ:

Позивач Відкрите акціонерне товариство «Миколаївське АТП-24665»звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 17.09.2009 р. № 0000452321/0, від 17.08.2009 р. № 0000462321/0, від 17.09.2009 р. № 0000472321/0, від 17.09.2009 р. № 0000322308.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях по суті спору (Вх. № 21555 від 16.06.2010 р.). В частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 17.09.2009 р. № 0010801701/0 відмовився від позову.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні № 10185/10/10-007 від 02.11.2009 року та поясненні № 959/10/10-007 від 02.03.2010 року.

Суд, заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та обєктивно оцінив подані докази у їх сукупності та встановив наступне.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Миколаївське АТП-24665»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 10.09.2009 року № 497/230/03117760. При проведенні перевірки встановлено порушення:

- п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (із змінами і доповненнями), а саме заниження податку на прибуток за перевірений період в сумі 68871,00 грн., в т.ч. ІІ кв. 2008 р. 15780,00 грн., ІІІ кв. 2008 р. 52646,00 грн., ІV кв. 2008 р. 445,00 грн.;

- ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 р. № 2536-ХІІ із внесеними змінами і доповненнями заниження плати за землю в розмірі 13520,00 грн.;

- ст. 31 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року № 98/96-ВР надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів зі індивідуальним замовленням без придбання торгового патенту;

- п.п. 4.2.1 п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 та п. 2а ст.. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889- ІV від 22.05.2003 р. із змінами і доповненнями, неоподаткування податком з доходів фізичних осіб надані підприємством матеріальні блага фізичним особам за 2008-2009 року;

- п. е п.п. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 2а ст.. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889- ІV від 22.05.2003 року із змінами та доповненнями неправомірно надання соціальної пільги працедавцем найманим працівникам звітного місяця до доходу само зайнятої особи від підприємницької діяльності у 2008 р.;

- п.п. 6.1. п. 6.1, п.п. 8.1. п. 8.1 ст. 8, п. 2а ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб 889- ІV від 22.05.2003 року із змінами і доповненнями неправомірне надання соціальної пільги працедавцем найманим працівникам у місяці звільнення за 2008 р.

- п. 2.8, п. 2.9, п. 3.4, п. 3.5, п. 3.8 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 року № 637 перевищення залишків готівки в касі підприємства понад встановлений ліміт за період, що перевірявся становить 1974,87 грн.

За результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення: від 17.09.2009 р. № 0000452321/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в розмірі 97953 грн., в т.ч.: за основним платежем: 68871 грн., за штрафною санкцією: 29082 грн., від 17.08.2009 р. № 0000462321/0, яким визначено позивачу суму податкового зобовязання за платежем: плата за землю в розмірі 20280, в т.ч. за оснивним платежем 13520 грн., за штрафною санкцією 6760 грн., від 17.09.2009 р. № 0000472321/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем: плата за патент на суму 2400 грн., від 17.09.2009 р. № 0000322308, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем сплата донарахувань по актах документальних перевірок за вик. труд. обовязків, і прирівн. до них д, в розмірі 3921 грн., в т.ч. за основним платежем 1307 грн., за штрафними санкціями 2614 грн., від 17.09.2009 р. № 0001322308, яким застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 3949,74 грн.

Суд, приймаючи рішення виходив з наступного.

1.Що стосується податку на прибуток.

Як вбачається з акта перевірки, розділ 3.1. «Валовий дохід»стаття 3.1 «Податок на прибуток»відповідачем зазначено, що в рядку 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послг)»Декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2008 року та 9-ть міс. 2008 року ВАТ «Миколаївське АТП-24665»відобразило дохід від реалізації металобрухту в розмірі 0 тис. грн. (Загальна сума валового доходу від продажу товарів, робіт, послуг (ряд. 01.1 Декларації з податку на прибуток підприємства) за період з 01.04.2008 по 31.12.2008 року становить 9239862,00 грн. Загальна сума податкових зобовязань (ряд. 9 кол. А Декларації з податку на додану вартість) за період з 01.04.2008 по 31.12.2008 року становить 9292566,00 грн.

Відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Пр оподаткування прибутку підприємств»і заниження валового доходу за 2008 рік на 52704,00 грн.

Проте, щоб встановити, що до складу загального валового доходу від продажу товарів, робіт, послуг не включено дохід від продажу металобрухту в сумі 52704 грн., потрібно обчислити валовий дохід підприємства на підставі даних бухгалтерського обліку підприємства і звірити ці показники із задекларованими в Декларації з податку на прибуток. А рядок 01.1 Декларації включає загальний валовий дохід від продажу товарів, робіт, послуг.

Отже, відповідачем висновок про заниження позивачем валового доходу за 2008 рік на 52704,00 грн. зроблено на підставі порівняння даних декларацій з податку на прибуток з даними декларацій з ПДВ: 9292566-9239862=52704 грн.

З огляду на відсутність в акті перевірки порівняльних розрахунків щодо фактичних даних бухгалтерського обліку позивача та задекларованих в Деклараціях показників в акті перевірки, висновок відповідача про не включення до складу валового доходу операцій з продажу металобрухту в сумі 52704 грн. не ґрунтується на відповідних доказах, отриманих в ході перевірки, а тому не може бути підставою для оцінки повноти та своєчасності виконання платником зобовязань перед бюджетом.

Пояснень щодо механізму визначення вказаної суми представниками відповідача суду не надано.

В пункті 4 розділу 3.1.1 акта перевірки встановлено заниження задекларованих позивачем показників у рядку 02.3 Декларації «Врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості»на загальну суму 22779,20 грн., в т.ч. за ІІ квартал. В акті перевірки зазначено, що ВАТ «Миколаївське АТП-24665»мало взаємовідносини з ПП. «Гличпромбізнес», яке ухвалою господарського суду Львівської області від 30.03.2008 р. ліквідоване. 11 квітня 2008 року скасовано його державну реєстрацію.

Позивач вважає, що відповідачем при проведенні перевірки не досліджено у повній мірі питання щодо даної кредиторської заборгованості і не взято до уваги факту наявності договору про уступку права вимоги від 03 серпня 2007 року, укладеного між ПП «Галичпрмбізнес»та ПП «Фірма «Експрес-Торг», згідно з умовами якого право вимоги щодо боржника, яким виступає ВАТ «Миколаївське АТП-24665»в сумі 21000 грн., що виникло на підставі договору № 038543 від 25 червня 2007 року, надано новому кредитору ПП «Фірма «Експрес-Торг». Повідомленням про відступлення права вимоги від 03 серпня 2008 року кредитор ПП «Галичпромбізнес»повідомив позивача про відступлення права вимоги до боржник ВАТ «Миколаївське АТП-24665»новому кредитору ПП «Фірма «Експрес-Торг».

Відповідач щодо тверджень позивача заперечує з наступних підстав.

ВАТ «Миколаївське АТП-24665»мало взаємовідносини з ПП «Галичпромбізнес»(код ЄДРПОУ 33434620, Львівська обл., Мостиський район, м. Судова вишня, вул. Лісозаводська,5), яке Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.01.2008р. визнане банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (оголошення в газеті «Голос України»№ 26 від 09.02.2008р.), 09.03.2008р. введено мараторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.03.2008р., справа № 29/13, підприємство ліквідоване, провадження у справі про банкрутство припинено. 11.04.2008р. скасовано державну реєстрацію.

Відповідно до матеріалів попередньої перевірки (Акт перевірки № 451-230/03117760 від 24.07.2008р. період що перевірявся з 01.10.06 по 31.03.08р) ВАТ «Миколаївське АТП-24665»отримано від ПП «Галичпромбізнес»автомобіль RENAULT MAGNUM на загальну суму 200000,00 грн., в ч.т. ПДВ-33333,33грн., (акт здачі-приймання, податкова накладна № 6250000007 від 25.06.2007р.).

У ході проведення даної перевірки підприємству надано запит № 7065/10/23-056 від 27.07.2009 р. „Про надання інформації”. На виконання п. 18 даного запиту підприємством представлено розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 01.04.2008 р. та станом на 31.03.2009р. в розрізі контрагентів. У ВАТ «Миколаївське АТП-24665»по рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками” рахується кредиторська заборгованість перед ПП «Галичпромбізнес»станом 01.04.2008р. та станом на 31.03.2009р. в сумі 21000,00грн., що відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631.

Згідно угоди про уступку права вимоги від 03.08.2007 ПП „Галичпромбізнес” передало свої права щодо ВАТ „Миколаївське АТП-24665” ПП „Фірма „Експрес-Торг”. Згідно витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців дата державної реєстрації ПП „Фірма „Експрес-Торг” 31.10.2008 року. Угода про уступку права вимоги підписана фірмами 03.08.2007, тобто угода підписана до моменту реєстрації фірми.

До складу валового доходу як зазначено в пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями), включаються суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу" від 05.06.03 № 911-IV.

Відповідно до глави 50 ст. 609 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Таким чином, сума кредиторської заборгованості при відсутності кредитора вважається безповоротною фінансовою допомогою.

Враховуючи вищевказане відповідачем зроблено правильний висновок про те, що ВАТ «Миколаївське АТП-24665»не включено до складу валового доходу суму кредиторської заборгованості перед ПП «Галичпромбізнес», чим порушено п.4.1 ст.4, п.п 4.1.6 п.4.1 ст.4, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями), що призвело до заниження валового доходу у ІІ кв. 2008 року на суму 21000,00грн.

Неправомірним вважає позивач також висновок відповідача про те, що ВАТ «Миколаївське АТП-24665»не включило до складу валового доходу декларації з податку на прибуток за IV квартал 2008 року кредиторську заборгованість, по якій минув термін позовної давності (1095 дні) в сумі 1779,20 грн. (в т.ч. ПДВ). Підприємство ДВК 110(08680493) 329,60 грн., ПП Юрик 587 грн., ДП «ТіДіСі Захід»- 232,60 грн., СПД ОСОБА_5 630 грн.

Висновки відповідача обґрунтовані тим, що позивачем не надано первинних документів, які підтверджують термін виконання кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги) в сумі 1779,20 грн. та згідно оборотно-сальдових відомостей, представлених до перевірки по рах. 631 дана заборгованість виникла на 01.01.2006 р. та станом на 31.03.2009 р. не погашена.

Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції від 22.05.1997р. № 283/97-ВР із внесеними змінами і доповненнями до безнадійної заборгованості відноситься заборгованість із зобовязань, за якою минув строк позовної давності.

Згідно п. 1.23 ст.1 вищевказаного Закону безоплатно надані товари - це товари за які не передбачається грошової, або іншої компенсації вартості таких товарів. Виходячи з цього отримані, але не оплачені в строк товари вважаються безоплатно наданими.

Відповідно до ст. 256 гл. 19 розділу V Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435 під терміном «позовна давність»розуміють строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому ст. 257 гл. 19 розділу V Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється в 3 роки. Якщо по закінченню терміну позовної давності (тобто, загального строку для захисту права за позовом особи, право, якої порушено), загальний строк якого відповідно до ст. 71 гл. 5 Цивільного кодексу України та ст. 257 гл. 19 розділу V Цивільного кодексу України встановлюється в 3 роки, боржник не розраховується за отримані раніше товари, сума його заборгованості за цими товарами є безоплатною фінансовою допомогою.

Згідно п. 1.22 ст. 1 вищевказаного Закону України сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності - це безповоротна фінансова допомога.

Підпунктом 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України редакції від 22.05.1997 №283/97-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” із змінами і доповненнями визначено, що валові доходи включають доходи з інших джерел, у тому числі сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку.

Таким чином, сума кредиторської заборгованості, на яку закінчився термін позовної давності вважається доходом від інших джерел і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до законодавства, а висновок відповідача про не включення позивачем до складу валового доходу кредиторської заборгованості в розмірі 1779,20 грн. є вірним.

В розділі 3.1.2 акта перевірки відповідач зазначає про завищення позивачем валових витрат за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, в т.ч. за ІІІ квартал на 200000 тис. грн.

Твердження відповідача ґрунтуються на тому, що позивач з третьому кварталі 2008 року за даними бухгалтерського обліку відобразив придбання паливо-мастильних матеріалів у розмірі 316269 грн. Вказані господарські операції відображено за дебетом рахунку 203 «Паливо»в сумі 316269 грн. та за кредитом рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», що підтверджується даними головної книги за серпень 2008 року, журналом-ордером № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»за серпень 2008 року

Проте, згідно даних податкового обліку ВАТ «Миколаївське АТП-24665»вказані витрати з придбання палива знайшли своє відображення у рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємств за податковий період 9 місяців 2008 року у розмірі 516269 грн.

Враховуючи, що позивачем не надано до перевірки первинних документів, що підтверджують факт одержання позивачем товару на суму 200000 грн. (без ПДВ) та його оприбуткування в бухгалтерському обліку у серпні 2008 року, відповідно відсутні підстави для відображення вартості ПМП на суму 200000 грн. в податковому обліку платника у складі валових витрат 3 кварталу 2008 року.

Висновок відповідача про завищення позивачем валових витрат у 3-му кварталі на 200000 грн., зроблений лише на підставі даних про придбання паливно-мастильних матеріалів без врахування інших витрат на придбання товарів, робіт, послуг, не базується на відповідних розрахунках валових витрат, які відображаються субєктом господарювання у податковій звітності, а тому є безпідставним.

2. Що стосується податку за землю.

В розділі 3.5.2 акта перевірки зазначено, що за період з 01.04.08 по 31.03.09 ВАТ «Миколаївське АТП-24665»задекларовано земельного податку у сумі 169422,57 грн. та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 28021,86 грн.

В акті відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем земельного податку в сумі 13520 грн. за період з 01.04.2008 по 31.08.2009 року. Вказаний висновок зроблено, як зазначено позивачем, на підставі неправомірного самостійного проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває в користуванні ВАТ «Миколаївське АТП-24665».

Перевіркою повноти нарахування земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.04.2008 по 31.03.2009, встановлено заниження земельного податку в сумі в сумі 13520,0 грн., в тому числі по роках: за квітень-грудень2008р. в сумі 10998,00грн., за січень-березень 2009р. в сумі 2522,00 грн.

ДПІ у Миколаївському районі встановлено, що ВАТ «Миколаївське АТП-24665»земельний податок нараховувався на підставі Державного акта на право постійного користування землею ЛВ № 13, виданого Миколаївською міською радою народних депутатів 13.06.1994 року за №13 на земельну ділянку площею 6,8748 га., призначену для будівництва та експлуатації виробничих приміщень; Рішень сесій Миколаївської міської ради „Про затвердження ставки земельного податку”; Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992р №2536-ХІІ із внесеними змінами і доповненнями (далі Закон) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону обєктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності, або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Субєктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 7 Закону ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частиною другою і третьою цієї статті.

Ставки земельного податку із земель, нормативну грошову оцінку яких визначено, встановлюються у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону.

Ставки земельного податку із земель, нормативну грошову оцінку яких не визначено, встановлюються за шкалою відповідно до ч. 2 ст.7 Закону.

Суд зазначає, що оподаткування землі залежить від багатьох факторів, зокрема від: категорії землі, цільового призначення, орендних відносин, встановлення грошової оцінки.

Відповідно до ст. 23 Закону нормативна грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95р. №213.

Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджений Наказом державного Комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. № 18/15/21/11 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2006р. за № 388/12262 (далі Порядок) регламентує механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Відповідно до вищевказаного Порядку під час розрахунку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів враховуються різні фактори, в тому числі: коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), враховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Враховуючи вимоги додатка № 3 до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель форми № 6-зем (Класифікація видів економічної діяльності на землях комерційного та іншого використання) здавання в піднайм власної нерухомості класифікується як вид комерційної діяльності (Секція К, група 70.2)

Проведеною перевіркою встановлено, що ВАТ „Миколаївське АТП-24665” у періоді, що перевірявся надавало в оренду приміщення на території товариства (м. Миколаїв, вул. Лисенка,37) згідно заключених договорів:

-ТзОВ «ДКЛ-Будінвест», (20834121, м. Львів, вул. Здоров»я 6/7), приміщення складу площею 685 м2 та бетонну площадку площею 840 м2, орендна плата 6837,0 грн./міс., 4782,0 грн./міс. згідно угод на оренду приміщень від 01.01.2008р. та від 01.12.2008р.;

-ФО ПП «ОСОБА_7», приміщення в бойлерній площею 30 м2 та частину площадки з бетонним покриттям площею 2520 м2, орендна плати 2286,0 грн./міс. згідно угод від 01.05.2008 р. та від 15.01.2009 р.;

-ФО ПП «ОСОБА_8»(НОМЕР_1, м. Миколаїв), приміщення кузні площею 68 м2, орендна плата 800 грн./міс.згідно договорів від 05.05.2008р., від 01.11.2008р.;

-ФО ПП «ОСОБА_9»(НОМЕР_2, м. Миколаїв), приміщення мийки площею 200 м2, орендна плата 1800,0 грн/міс.згідно угоди від 01.05.2008 р.;

-ФО ПП «ОСОБА_10», (НОМЕР_2, м. Миколаїв), приміщення площею 90 м2, орендна плата 810 грн./міс. згідно угоди від 01.05.2008 р.

На підставі вищезазначених договорів ВАТ „Миколаївське АТП-24665” нараховувало орендну плату вищевказаним субєктам, дані операції по обліку відображені в оборотно-сальдових відомостях в розрізі контрагентів по рах. 36.11.

Виходячи з вищенаведеного ВАТ „Миколаївське АТП-24665” змінило категорію землі за функцією використання, тобто землі транспорту змінило на землі комерційного використання, проте не змінило коефіцієнту функціонального використання землі .

Відтак, ВАТ „Миколаївське АТП-24665” занизило земельний податок за перевірений період в сумі 13520,0 грн., в тому числі по роках: за квітень-грудень 2008року в сумі 10998,00 грн.:

Квітень - 458,0 грн.( 0,12 грн./кв.м./міс х 1525 м2 х 2,5 Кф);

Травень - 1294,0 грн.( 0,12 грн./кв.м./міс х 4313 м2 х 2,5 Кф);

Червень-грудень 9246,0 грн.( 0,12грн./кв.м./міс х 4403 м2х 7міс. х 2,5 Кф); де:

68748 м2 площа землі;

14880,00 грн. ставка податку;

102297,02 грн. - плата за землю за рік;

1,49 грн. - плата за землю 1 м2/рік;

0,12 грн. плата за 1 м2/міс.

2,5 - коефіцієнт, який характеризує функціональне викорис м2тання земельної ділянки.

за січень-березень 2009року в сумі 2522,00грн.( 0,08 грн./кв.м./міс х 4203 м2 х 3міс х 2,5 Кф), де:

68748 кв.м. площа землі;

6712554,72 оцінка земельної ділянки

97,64 грн. грошова оцінка землі 1 м2

67125,55 грн. плата за землю за рік; 1% від НГО

0,98 грн. - плата за землю 1 м2/рік;

0,08 грн. - плата за 1 м2/міс.;

2,5 - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Згідно з п. 3 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 502 затверджено Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб. Пунктом 2 даного Порядку встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту. До заяви (клопотання) додається, зокрема, обґрунтування необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки із зазначенням її розміру. Згідно п.4 Порядку проект відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, складається державною або іншою землевпорядною організацією. Даний проект погоджується з органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також підлягає державній землевпорядній експертизі, після якої замовник подає проектні матеріали відповідно до сільської, селищної, міської ради.

Виходячи з викладеного, ВАТ „Миколаївське АТП-24665” самостійно повинно було звернутися до міської ради із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки, що надавалася в оренду, чого ним зроблено не було.

З наведеного вбачається, що відповідачем зроблено правильний висновок про заниження плати за землю в розмірі 13520,00 грн.

Що стосується донарахованого податку з доходів фізичних осіб - в цій частині позовних вимог позивач відмовився від позову.

3. Плата за патент.

В розділі 3.7.2 акта перевірки відповідачем зазначено про те, що у перевіреному періоді ВАТ «Миколаївське АТП-24665»надавало послуги фізичним і юридичним особам, які відображено в оборотно-сальдових відомостях в розрізі зі контрагентів по рах. 36.11 з технічного обслуговування та ремонту автомобілів за індивідуальним замовленням.

Позивач вважає, що відповідачем неправомірно нараховано позивачу штраф в розмірі 2400 грн. за діяльність без патенту, оскільки в ст. 3.1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року № 98/96-ВР встановлено, що патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, включаючи кредитні картки.

Вважає, оскільки позивачем навалися послуги з технічного обслуговування та ремонту автотранспорту лише за безготівковим рахунком, а Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»передбачено використання готівкових коштів та кредитних карток, висновок відповідача про нарахування штрафних санкцій за відсутність патенту є неправомірним.

Відповідач щодо такого твердження позивача заперечує з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст.1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності від 23.03.1996року №98/96-ВР введеного в дію з 01.07.1996року, із внесеними змінами (далі Закон) обєктом правового регулювання - є торгівельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей, а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Відповідно до ст. 31 Закону патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється субєктами підприємницької діяльності або їх структурними підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах так і за їх межами. Під побутовими послугами у цьому Законі слід розуміти діяльність, повязану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки. Перелік послуг, які відносяться до побутових, визначається Кабінетом Міністрів України і не може змінюватися протягом бюджетного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998р. №576 в редакції постанови КМУ від 11.05.2006 року затверджено перелік послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню. До такого переліку входять послуги по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів за індивідуальним замовленням.

Вартість торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження обєкта з надання побутових послуг та виду побутових послуг.

Миколаївською міською радою Миколаївського району Львівської області прийняті рішення про встановлення плати за торгові патенти за календарний місяць, в тому числі для здійснення діяльності з надання побутових послуг: на 2008р. 100 грн., згідно Рішення № 431 від 18.01.2008 р.; на 2009 р. 100 грн., згідно Рішення № 710 від 13.02.2009 р.

При проведенні перевірки відповідачем встановлено наступне.

У перевірений період ВАТ «Миколаївське АТП-24665»надавало послуги фізичним та юридичним особам які відображені в оборотно-сальдових відомостях в розрізі контрагентів по рах. 36.11, згідно заключних договорів про надання послуг:

-щоденного передрейсового медогляду водія;

-щоденної перевірки технічного стану автомобіля;

-ТО-1, ТО-2 та ремонт стану автомобіля;

-Інструктаж з БР, ОП і ПБ;

-надання місць для стоянки автомобіля.

В порушення ст.31 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності від 23.03.1996року №98/96-ВР введеного в дію з 01.07.1996року, із внесеними змінами ВАТ«Миколаївське АТП-24665»у перевіреному періоді надавало послуги по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів за індивідуальним замовленням без придбання торгового патенту.

Суд не може погодитися з твердженням відповідача, що розрахунки за кредитними картками є готівковими розрахунками, оскільки в Законі України № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»є визначення платіжної картки, відповідно до якого, платіжна картка це спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором .

Отже, в п. 3.1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 р. передбачено, що патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові та безготівкові кошти.

Відповідачем у розділі 3.7.3 акта перевірки зазначено про перевищення залишків готівки в касі позивача понад встановлений ліміт за період, що перевірявся в розмірі 1974,87 грн. Такий висновок зроблено позивачем на підставі того, що працівники ОСОБА_6 та ОСОБА_11 в день заробітної плати були у відрядженні, з якого повернулися 30.01.2009 р.

Відповідно до п. 7.22 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Національного банку України № 637 15.12.2004 ..під час перевірок зясовується те, як підприємство дотримується встановленого ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки. Крім того, має враховуватися те, що кошти, які одержані з каси банку або спрямовані з виручки на виплати, що належать до фонду оплати праці, можуть відповідно до пункту 2.10 цього Положення протягом трьох пяти робочих днів зберігатися в касі понад установлений ліміт каси».

Враховуючи вищевикладене, висновок відповідача про переліміт готівки в касі є безпідставним, оскільки виплата заробітної плати здійснювалася 29.01.2009 року, і готівка могла зберігатися в касі протягом наступних трьох-пяти днів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 17 вересня 2009 року № 0000322308, яким застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 3949,74 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 вересня 2009 року № 0000452321/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 97953 грн. в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 8433 грн., основний платіж 5695 грн. і штрафна санкція 2848 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 17-19, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Скасувати рішення ДПІ у Миколаївському районі Львівської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 вересня 2009 року № 0001322308, в розмірі 3949,74 грн.

3.Скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 вересня 2009 року № 0000452321/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 97953 грн. в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 89410 грн., основний платіж 63176 грн. і штрафна санкція 26234 грн.

4.В частині решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 30.06.2010 року

Суддя Качур Р.П.